<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> В 2019 році були виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт паркану навчального закладу на загальну суму 60843 гривні. В зв"язку з невиконанням міського бюджету кошти не були перерахованів минулому році. В бюджеті на 2020 рік кошти не передбачені. За рахунок перерозподілу коштів між КЕКВ планується виділити кошти на викоання вищевказаних робіт.Чи має право замовник укласти прямий договір з проектною орагізацією, сума якого перевищує 50,0 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 2211/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Разом з тим відповідно до частини другої статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Дербак Ірина Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Строки публікації плану закупівель. <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Від сьогодні я Уповноважена особа юридичної особи з проведення спрощених закупівель та закупівель до 50 000 грн. До покладення на мене даних обов'язків проводилися закупівлі іншою особою. Річний план на 2020 рік відсутній. Плани, стосовно проведення конкретних закупівель до 50 тисяч без використання електронної системи, були створені у визначений ЗУ "Про публічні закупівлі" термін, але не була натиснута кнопка "Перевести у статус "Заплановано" і тому вони не опубліковані на "Прозоро". Однак, закупівлі, відображені в цих планах, вже відбулися. Надайте будь-ласка відповідь, чи буде порушенням Закону, якщо я, як Уповноважена особа від сьогодні переведу ці плани в статус "Заплановані" і опублікую на "Прозоро"? Чи буде вважатися така дія порушенням мною строків, встановлених ЗУ "Про публічні закупівлі", чи це буде порушення особи, яка проводила дані закупівлі. Також, надайте, будь-ласка, відповідь, чи за відсутності річного плану закупівель я можу проводити спрощені та інші види закупівель, шляхом створення окремих планів до кожної закупівлі? Якщо ні, то яким чином законно я повинна їх провести? <b> Номер відповіді:</b> 2212/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Крім цього, відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 При цьому інформація щодо річного плану закупівель та його статусів міститься за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi Разом з тим відповідальність за порушення вимог Закону передбачена статтею 44 Закону. Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" <b> Тема розширена:</b> закупівля спирту та ефіру <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть буд-ласка за яким кодом ДК закуповувати ефір та спирт етиловий. Спирт етиловий (МНН: Ethanol),Ефір (МНН:Aephiri) мають МНН та реєстраційні документи як лікарський засіб відповідно доречно закуповувати за кодом ДК 021:2015 33600000-6 Фармацевтична продукція. В той же час враховуючи пункт 14 НАКАЗу №1082 ві 11.06.2020 р 14. Під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Відповідно це код ДК 021:2015 24322500-2 Спирт та ДК 021:2015 24326320-4 Ефіри . За яким кодом проводити закупівлю зазначених товарів??? <b> Номер відповіді:</b> 2213/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від Ларін Микола Вікторович <b>Суть питання:</b> 18.08.2018 нашим підприємством (Замовником) за результатом проведення відкритих торгів укладено договір на будівництво кабельної лінії електропередавання вартістю 20 797 360грн. Замовник належить до замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 Закону Про публічні закупівлі (далі - Закон). Роботи за договором Підрядником виконані в повному обсязі 21.12.2018. На об'єкт будівництва поширюються гарантійні зобов'язання Підрядника. В теперішній час, у зв'язку з реконструкцією автомобільної дорjги, виникла необхідність перенесення частини побудованої кабельної лінії. Вартість робіт з перенесення становить 1 950 000 грн (згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону - спрощена закупівля). Склад робіт є повністю аналогічним проведеним роботам з будівництва. Чи може Замовник на підставі п.5 ч.7 ст.3 Закону укласти з тим самим Підрядником договір на перенесення побудованої кабельної лінії без застосування порядку проведення спрощених закупівель,уклавши договір без використання електронної системи закупівель. Прошу також пояснити необхідність застосування в данному випадку переговорної процедури закупівлі та суперечливість ч.7 ст.3 і ч.2 ст.40 Закону <b> Номер відповіді:</b> 2214/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді на питання містяться у запитах 29/2020 та 775/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Виноградівський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді <b> Тема розширена:</b> Звільнення з роботи голови тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Звільнено з роботи директора Центру/голову тендерного комітету. В.о.директора є діючим заступником голови тендерного комітету.Згідно Положення, у разі відсутності голови комітету його обов’язки виконує секретар. Чи можна призначити/обрати нового голову тендерного комітету???Чи формувти заново новий склад ТК ??? <b> Номер відповіді:</b> 2216/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Згідно з абзацом четвертим пункту 4 розділу Х Закону для цілей цього Закону тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника , призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Склад тендерного комітету,  зміни до складу та положення про нього  затверджуються рішенням замовника. Примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом (абзац сьомий та чотирнадцятий пункту 4 розділу Х Закону). Поряд з цим пропонуємо ознайомитись з листом від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “ Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 Отже, замовники під час розроблення положення про тендерний комітет можуть керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 в частині, що не суперечить вимогам Закону. Крім цього, пропонуємо ознайомитися з листом від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Годунов Дмитро Євгенович 3294601131 <b>Суть питання:</b> Абзац 4 п.3 ч.2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. Виникає питання: з урахуванням вказаних норм, чи є підстава для застосування переговорної процедури з боку Замовника, у разі подання скарги до АМКУ учасником торгів до визначення переможця? <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський палац споту "Зміна" (філія) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України <b>Суть питання:</b> Чи потрібна проектно-кошторисна документація при проведенні поточного ремонту на суму 500тис.грн? <b> Номер відповіді:</b> 2201/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції. Тому, з питання, порушеного у запиті, слід звернутись до указаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Байло Олена Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура при укладанні договору на виготовлення бюлетнів для голосування на місцевих виборах 25..10.2020 <b>Суть питання:</b> В мене, як члена Територіальної виборчої комісії виникли сумніви щодо порядку укладання договору із підприємством (типографією), предметом якого буде друк бюлетнів для голосування на місцевих виборах 25.10.2020. З одного боку ч. 2 ст. 242 Виборчого кодексу України каже про те, що це має бути у переговорній процедурі, з іншого боку члени комісії пропонують готовути тенедрну доументацію із зазначенням технічних умов, оголошення торгів і далі по процедурі проведення торгів. Яким чином ТВК необхідно обрати виробника бюлетенів (особливо з урахуванням доволі стистилих термінів)? <b> Номер відповіді:</b> 2202/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Разом з тим ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. При цьому порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок). Так, згідно з пунктом 18 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, місцевих виборів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг (зокрема для кожної виборчої комісії або груп виборчих комісій) окремо щодо кожних виборів.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України через уповноваженого представника <b> Тема розширена:</b> Характеристика документів, що підтверджують підставу для застосування переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 8 частини 6 статті 40 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію: обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Враховуючи викладене вище, керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону прошу надати консультацію, а саме надати тлумачення (визначення, роз’яснення) в розумінні Закону понять: - Експертні документи – що це? - Нормативні документи – що це? - Технічні документи – що це? - Інші документи – що це? <b> Номер відповіді:</b> 2203/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство"Корюківський центр первинної медико-санітарної допомоги" Корюківської районної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питиння стосується Договору про відшкодування витрат на лікарські засоби, які видаються хворим згідно Постанови Кабінету Міністрів від 17.08.1998 р. № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювання". Сума Договору на відшкодування більше 200 тис.грн.Це вже є тендерна процедура чи даний вид відшкодування оминає електронну процедуру закупівлі? Чим це регламентується? <b> Номер відповіді:</b> 2204/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, який містить відповідь на питання щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Толді В.В <b>Суть питання:</b> До 19.04.20 було укладено 2 договора на перевезення населення.Договір на прозорро не висвітлювався.Та в зв"язку з COVID в квітні та в травні перевезень не було,за цей рахунок відбулась економія коштів. Чи можемо ми списати,зняти з економлені кошти та використати для подальших своїх цілей? <b> Номер відповіді:</b> 2205/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

1. Щодо делегування здійснення закупівель • Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів • Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії) 2. Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії) --- Документ: b3123766-4aba-44dd-be94-c6af0406f9d2.pdf --- Додаток 1 Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії) Приклад 1. Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги з благоустрою території. На озеленення територій та утримання зелених насаджень міською радою в бюджеті міста затверджено витрати в розмірі 300 000 грн. Враховуючи, що вимогами Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, міська рада, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, що також є замовником у розумінні Закону, може: 1) прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми комунальному підприємству як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня та довести до нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У такому разі якщо безпосереднім виконавцем зазначених послуг буде вказане комунальне підприємство, то закупівля послуг в порядку, встановленому Законом, міською радою не проводиться; 2) здійснити придбання зазначених послуг, в порядку визначеному Законом, керуючись вартісними межами визначеними статтею 3 Закону. При цьому замовнику в такому разі потрібно також враховувати вимоги пункту 7 частини першої статті 17 Закону, яким передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. А оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений замовником відповідно до вимог Закону. Приклад 2. Замовник, який належить до 3-ої категорії має мережу філій. Сумарна річна потреба замовника у закупівлі послуг з професійної підготовки спеціалістів (код ЄЗС 80510000- 2) становить близько 4 500 000 грн., що на момент планування закупівель становить більше вартісної межі, встановленою частиною третьою статті 10 Закону (133 000 євро). Річна потреба головної організації та філій виглядає наступним чином: Головна організація = 2 000 000 грн; Філія 1 = 900 000 грн.; Філія 2 = 700 000 грн.; Філія 3 = 350 000 грн.; Філія 4 = 250 000 грн.; Філія 5 = 120 000 грн.; Філія 6 = 100 000 грн.; Філія 7 = 50 000 грн.; Філія 8 = 30 000 грн. В такому випадку замовник з метою дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону повинен консолідувати потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом та може провести процедуру відкритих торгів на загальну наявну потребу 4 500 000 грн. в порядку, що визначений для процедури закупівлі відкритих торгів з публікацією англійською мовою. При цьому замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі послуг з професійної підготовки спеціалістів за обсягами потреб філій, окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), місцем надання послуг, тощо. Приклад 3. Замовник, який належить до 4-ої категорії, має мережу структурних підрозділів. Визначена на початку року сумарна річна потреба замовника включно з його філіями у закупівлі приладів для вимірювання витрати рідин і газів (код ЄЗС 38420000-5) становить близько 1 100 000,00 грн. 2 При цьому річна потреба головної організації та її філій виглядає наступним чином: Головна організація = 500 000, грн., Філія 1 = 300 000 грн; Філія 2 = 200 000 грн.; Філія 3 = 100 000 грн. Замовник в особі головної організації з метою дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону, консолідувавши потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом, здійснив закупівлю вказаного предмету за процедурою відкритих торгів на очікувану вартість 1 100 000,00 грн. Згодом у філій 2 та 3 замовника через непередбачувані обставини виникла додаткова потреба у закупівлі за вказаним кодом відповідно на суми 150 000,00 грн. та 250 000,00 грн. Отже, беручи до уваги вартісні межі, визначені Законом, в даному випадку замовник після внесення відповідних змін до річного плану може здійснити закупівлю одним з способів, визначених Законом, а саме: спрощена закупівля; закупівля з використанням електронних каталогів (у разі наявності такого товару в електронному каталозі). Водночас, враховуючи зазначені в даному прикладі обставини, замовник може провести як одну закупівлю на очікувану вартість 400 000,00 грн., що відповідатиме наявній консолідованій потребі всієї організації, так і дві закупівлі для задоволення потреб кожної з філій. При цьому замовником(ами) таких закупівель може виступати безпосередньо як сама юридична особа, так і уповноважена(і) нею філія(ї). --- Документ: 0cfd459d-8472-466b-a544-ce327bded711.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо делегування здійснення закупівель Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Мінекономіки підготувало низку узагальнених відповідей рекомендаційного характеру, які охоплюють процес, що передує плануванню, планування та внесення змін за потреби до річного плану закупівель суб'єктами господарської діяльності, а також суб'єктами, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. З відповідними листам Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 можна ознайомитись на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Поряд з цим у замовників, які є розпорядниками бюджетних коштів, в процесі управління бюджетними коштами виникають питання щодо делегування заходів, передбачених бюджетною програмою, які передбачають придбання товарів, робіт і послуг. У свою чергу, процес планування закупівель замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії), також має свої особливості. З огляду на зазначене, Мінекономіки підготувало узагальнені відповіді рекомендаційного характеру на питання, що стосуються особливостей планування закупівель розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії). Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-ig\ГО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/56256-06 від 15.09.2020 12:38:33 2 поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Так, згідно з пунктом 18 частини першої статті 2 БКУ головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 БКУ отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Водночас розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ). Одержувач бюджетних коштів – суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ). У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини п’ятої статті 22 БКУ головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Відповідно до частини шостої статті 22 БКУ розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). У разі якщо замовником у розумінні Закону є головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом. Для однозначного розуміння у додатку наведено приклад (додається). Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії) До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 2 Закону. Питання визначення замовників розглянуто в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. У свою чергу, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном 3 юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру. З огляду на викладене, філії та представництва юридичних осіб, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені виступати замовником у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм Закону. У зазначеному випадку замовником може виступати саме юридична особа, яка здійснює закупівлю безпосередньо або через уповноважений належним чином відокремлений підрозділ. Договір про закупівлю від імені юридичної особи-замовника підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства. Таким чином, головна організація може визначати уповноважених осіб та створювати тендерні комітети у філіях, представництвах та інших відокремлених підрозділах з метою забезпечення ефективного безперервного функціонування роботи замовника та його підрозділів, як єдиного цілого. Водночас звертаємо увагу, що надання повноважень відокремленим підрозділам не може бути спрямоване на уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, передбачених Законом, головною організацією, що утворила такий відокремлений підрозділ. Отже, у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи здійснює закупівлю згідно з вимогами Закону, то така закупівля здійснюється відповідно до складеного та затвердженого уповноваженою особою (особами) або тендерним комітетом відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель. З інформацією про складання плану закупівель в електронній системі закупівель для структурних підрозділів (філій) замовника можна ознайомитись за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli Водночас частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Тому, у разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі по філіям (відокремленим підрозділам) юридичної особи сумарно дорівнює або перевищує відповідні межі, визначені Законом, придбанню такого предмета має передувати проведення процедури закупівлі/спрощеної процедури, яку може здійснювати як головна організація, що утворила філії (відокремлені підрозділи), так і уповноважена(ні) філія(ї) в інтересах інших філій та/або головної організації. З метою уникнення штучного (умисного) поділу предмета закупівлі на частини головна організації (замовник) має володіти інформацією щодо запланованих філіями (відокремленими підрозділами) закупівель. В додатку до листа наводимо приклади планування закупівель замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії). 4 Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Ціон В. В.  596-67-24