Новини Мінекономіки
Консультація
№ 2264/2020
23.09.2020
Інше
Суть питання: Чи правомірно застосовувати п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (відсутність конкуренції з технічних причин) при закупівлі послуг розпломбування, перевірки схем та пломбування вузла обліку електричної енергії, якщо єдиним надавачем таких послуг є оператор системи розподілу (АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»), який є монополістом? Висновки/Відповідь: На схоже за змістом питання вже надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 2264/2020Огляд:
Суть питання: Чи правомірно застосовувати п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (відсутність конкуренції з технічних причин) при закупівлі послуг розпломбування, перевірки схем та пломбування вузла обліку електричної енергії, якщо єдиним надавачем таких послуг є оператор системи розподілу (АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»), який є монополістом?
Висновки/Відповідь:
На схоже за змістом питання вже надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії»
<b>Суть питання:</b> Підприємству необхідно здійснити закупівлю послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії».
Відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу (далі-ОСР)-юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про ринок електричної енергії» ОСР, зокрема надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. ОСР здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на відповідній території та являється єдиним надавачем послуг на такій території. Зокрема, відповідно до Переліку суб’єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики, що розміщений на сайті НКРЕКП оператором системи розподілу в Полтавській області є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Єдиним можливим надавачем послуг розпломбування та пломбування вузлів обліку електричної енергії по заяві споживача, є АТ «ПОЛТАВАОБЕНЕРГО», яке є монополістом згідно ЗУ «Про природні монополії».
Відповідно до пп..5.6.1 п.5.6. розділу V. Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі-Кодекс) затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716): Дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які ініційовані замовником (споживачем або іншими учасниками ринку) або які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок замовника або сторони ініціатора, якщо інше не встановлено законом, зокрема: пломбування/розпломбування вузла обліку та/або його облікових кіл. Пп. 5.16.2, 5.16.11 п.5.16. Кодексу: Засоби вимірювальної техніки мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи. Розпломбування та наступне опломбування здійснюється стороною, що встановила відповідні пломби та/або індикатори, за рахунок ініціатора.
Пп.5.2.24, 5.2.26, 5.2.27, п.5.2. Кодексу передбачено, що уповноважені представники оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку (надалі-ППКО) здійснюють технічну перевірку вузла обліку, а також перевірку технічної документації та, у разі відсутності обґрунтованих зауважень, проводять опломбування ЗВТ, пристроїв та місць вузла обліку, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл (схеми) комерційного обліку, а також у разі потреби установлюють індикатори зовнішнього впливу.
ЗАПИТАННЯ: враховуючи викладене вище, чи є правомірним, під час придбання послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії» застосувати пункт 2 частини сьомої Статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин)?
<b>
Номер відповіді:</b> 2264/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2265/2020
23.09.2020
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№2265/2020): Суть питання: Яким нормативним документом керуватися при оплаті скарги до АМКУ, якщо є розбіжності між Постановою КМУ №291 від 23.03.2016 та Постановою КМУ №292 від 22.04.2020, враховуючи, що остання передбачає втрату чинності першої з 01.01.2021. Посилання на ст. 18 пункт 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 2265/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№2265/2020)
Суть питання: Яким нормативним документом керуватися при оплаті скарги до АМКУ, якщо є розбіжності між Постановою КМУ №291 від 23.03.2016 та Постановою КМУ №292 від 22.04.2020, враховуючи, що остання передбачає втрату чинності першої з 01.01.2021. Посилання на ст. 18 пункт 7 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Антаріус"
<b>
Тема розширена:</b> Надання роз'яснень щодо оскарження процедур закупівель
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення з приводу оплати оскарження закупівель до Антимонопольного комітету України.
На сьогоднішній день в українському законодавстві чинні дві постанови, що мають розбіжності в трактуванні розміру оплати при поданні скарги до органу оскарження.
Законом України “Про публічні закупівлі” в ст. 18 пункт 7 визначено, що розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до Постанови КМУ №291 від 23.03.2016 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги» плата за скаргу становить 5 тис. грн для товарів та послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт.
Відповідно до Постанови КМУ №292 від 22.04.2020 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» розмір оплати у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. У разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень.
Звертаємо Вашу увагу, що Постанова КМУ №292 від 22.04.2020 р. набирала чинності з дня введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”, крім пункту 5 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2021 року, а саме: «5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1188)».
З огляду на вищезазначене, у разі поданні скарги до органу оскарження, який нормативний документ Учасник процедури закупівлі може вважати пріоритетним та керувати свою діяльність.
Заздалегідь вдячні.
<b>
Номер відповіді:</b> 2265/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06
“Щодо порядку оскарження процедур закупівель”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Консультація
№ 2266/2020
23.09.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 2266/2020: Суть питання: Чи правомірно застосувати п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі послуг з нестандартного приєднання, якщо єдиним надавачем таких послуг є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»? Висновки/Відповідь: Уповноважений орган не надав конкретної відповіді на поставлене запитання. Замість цього, було надано посилання на відповідь на схоже питання, розміщену за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 2266/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 2266/2020
Суть питання: Чи правомірно застосувати п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі послуг з нестандартного приєднання, якщо єдиним надавачем таких послуг є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»?
Висновки/Відповідь:
Уповноважений орган не надав конкретної відповіді на поставлене запитання. Замість цього, було надано посилання на відповідь на схоже питання, розміщену за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Придбання послуг ««нестандартного приєднання»
<b>Суть питання:</b> Підприємству необхідно здійснити закупівлю послуг з «нестандартного приєднання».
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про природні монополії» передача та розподіл електричної енергії (передача електричної енергії місцевими (локальними) електромережами відноситься до сфери діяльності суб’єктів природних монополій.
Відповідно до Переліку суб’єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики, що розміщений на сайті НКРЕКП http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/litsenziini_reestry/reestr_monopol_energo.pdf, оператором системи розподілу в Полтавській області є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО».
Частиною 4 статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що порядок приєднання до електричних мереж операторів систем розподілу визначається Кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до систем розподілу. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №310 затверджено Кодекс систем розподілу, який регулює взаємовідносини ОСР та Користувачів системи розподілу (далі –Користувачі) та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.
Частиною 6 статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», ОСР надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» відповідно до умов договору приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, реконструкцію та / або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об’єкта замовника.
Пунктом 4.1.9 Кодексу систем розподілу передбачено, що Послуга приєднання електроустановок Замовника до системи розподілу є платною та надається ОСР відповідно до договору про приєднання. Згідно до пункту 4.3.1 Кодексу ОСР надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання з проектуванням Замовником лінійної частини приєднання відповідно до умов договору про нестандартне приєднання. Послуга з приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання, що укладається за типовою формою (Додаток 4 до Кодексу систем розподілу). Отже, на законодавчому рівні визначено, що послуга з нестандартного приєднання надається виключно оператором системи розподілу.
Таким чином єдиним надавачем послуг, що є предметом закупівлі, виступає АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО».
Ставки плати за нестандартне приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання на 2020 рік затвердженіпостановою НКРЕКП від 22.11.2019 № 2461. Калькулятор визначення вартості послуги з нестандартного
приєднання "під ключ" електроустановок замовника
до електричних мереж операторів систем розподілу оприлюднений на сайті НКРЕКП https://www.nerc.gov.ua/?calc_nc.
ЗАПИТАННЯ: враховуючи викладене вище, чи є правомірним, під час придбання послуг ««нестандартного приєднання» застосувати пункт 2 частини сьомої Статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин)?
<b>
Номер відповіді:</b> 2266/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2267/2020
23.09.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 2267/2020): Суть питання: Чому звіти про результати проведення закупівлі в системі Prozorro містять інформацію (наприклад, про умови оплати), не передбачену вичерпним переліком у частині 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Відповідно до пункту 3 Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, інформація в ЕСЗ розміщується шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором ЕСЗ. 2. Згідно з частиною другою статті 21 Закону, оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію щодо умови оплати. 3. Звіт про результати проведення закупівлі формується автоматично електронною системою закупівель, як зазначено в частині другій статті 19 Закону. 4. Відповідальним за функціонування та наповнення веб-порталу Prozorro (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648) є ДП “ПРОЗОРРО”. 5. З питань технічної реалізації вимог законодавства в ЕСЗ рекомендовано звернутися до ДП “ПРОЗОРРО”.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 2267/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 2267/2020)
Суть питання: Чому звіти про результати проведення закупівлі в системі Prozorro містять інформацію (наприклад, про умови оплати), не передбачену вичерпним переліком у частині 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідно до пункту 3 Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, інформація в ЕСЗ розміщується шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором ЕСЗ.
2. Згідно з частиною другою статті 21 Закону, оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію щодо умови оплати.
3. Звіт про результати проведення закупівлі формується автоматично електронною системою закупівель, як зазначено в частині другій статті 19 Закону.
4. Відповідальним за функціонування та наповнення веб-порталу Prozorro (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648) є ДП “ПРОЗОРРО”.
5. З питань технічної реалізації вимог законодавства в ЕСЗ рекомендовано звернутися до ДП “ПРОЗОРРО”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Свиридовський Тимур
<b>
Тема розширена:</b> щодо звіту про результати проведення закупівлі
<b>Суть питання:</b> Частиною 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено вичерпний перелік інформації, яка зазначається у Звіті:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг відповідно до укладеного договору про закупівлю, у тому числі відповідні коди за Єдиним закупівельним словником. У разі поділу договору про закупівлю на лоти такі відомості повинні надаватися стосовно кожного лота;
4) вид закупівлі;
5) застосовані критерії оцінки;
6) кількість учасників закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю;
7) ціни тендерних пропозицій/пропозицій учасників (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю;
8) дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оприлюдненого в електронній системі закупівлі відповідно до статті 10 цього Закону;
9) дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюдненого в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
10) дата оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
11) підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю;
12) дата укладення договору про закупівлю;
13) наявність/відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
14) зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
15) повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону "Звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель... ".
В той же час, на Веб-порталі Уповноваженого органу електронною системою розміщуються Звіти, які містять інформацію, яка не передбачена статтею 19 закону, зокрема інформацію щодо умов оплати. Прошу роз'яснити на підставі яких документів інформація, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі" (статтею 19) міститься у Звітах про результати проведення закупівлі, що формуються та розміщуються автоматично електронною системою ?
<b>
Номер відповіді:</b> 2267/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 3 Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Водночас виходячи зі змісту частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію щодо умови оплати.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Консультація
№ 2268/2020
23.09.2020
Інше
Консультація Мінекономіки щодо визначення процедури закупівлі: Суть питання: Чи вважати закупівлю товару (фарби) на суму 9 000 грн новим предметом договору, якщо раніше було придбано цього ж товару на суму 47 000 грн (без використання ЕСЗ, зі звітами по ст. 10), і чи потрібно в такому випадку проводити спрощену закупівлю? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитися з наступними роз'ясненнями, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06) * Запит 366/2020 щодо додаткової потреби в закупівлях (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA) * Запит № 688/2020 щодо вартісних меж та способів закупівлі (https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4)
Інше
Консультація № 2268/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо визначення процедури закупівлі
Суть питання: Чи вважати закупівлю товару (фарби) на суму 9 000 грн новим предметом договору, якщо раніше було придбано цього ж товару на суму 47 000 грн (без використання ЕСЗ, зі звітами по ст. 10), і чи потрібно в такому випадку проводити спрощену закупівлю?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитися з наступними роз'ясненнями, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП Національний цирк України
<b>
Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Нашим підпрємством здійснюються публічні закупівлі товарів, робіт, послуг відповідно до «Про публічні закупівлі».
Проте, у практичній діяльності виникають питання щодо визначення процедури закупівлі товарів, яка сумарно з попередніми закупівлями цього ж виду товару складає суму понад 50 тис. грн.
Зокрема, в період з 01 січня 2020 року по 01 вересня 2020 року у зв’язку з наявною потребою для проведення ремонтних робіт нами було придбано товар - фарба за 11 договорами без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 ЗУ «Про публічні закупівлі», тобто звіту про договір. Станом на 01 вересня 2020 року загальна вартість товару-фарби по 11 договорам склала 47 000.00 гривень.
Станом на 23 вересня 2020 року виникла додаткова потреба (виробнича необхідність) закупити товар-фарбу ще на 9 000.00 гривень, що не відображено у плані закупівель на поточний рік.
Ураховуючи наведене, просимо надати роз’яснення з приводу наступного:
1. Чи вважатиметься закупівля фарби на 9 000.00 гривень новим предметом договору?
2. Чи потрібно у цьому разі здійснювати спрощену закупівлю або оприлюднення звіту про договір в електронній системі закупівель на вказану суму?
<b>
Номер відповіді:</b> 2268/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
"Щодо планування закупівель".
Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
Водночас питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
Консультація
№ 800/2020
23.09.2020
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 2270/2020: Суть питання: Чи зобов'язаний замовник вимагати усунення невідповідностей у тендерній пропозиції (через повідомлення-вимогу), якщо учасник не надав документи для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало чіткої відповіді, а лише послалося на попередні консультації з аналогічними питаннями щодо застосування "механізму 24 годин" (запити 800/2020, 1562/2020, 1332/2020): * Запит 800/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA * Запит 1562/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA * Запит 1332/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA Рекомендовано користуватися пошуком відповідей у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Відкриті торги
Консультація № 800/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 2270/2020
Суть питання:
Чи зобов'язаний замовник вимагати усунення невідповідностей у тендерній пропозиції (через повідомлення-вимогу), якщо учасник не надав документи для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало чіткої відповіді, а лише послалося на попередні консультації з аналогічними питаннями щодо застосування "механізму 24 годин" (запити 800/2020, 1562/2020, 1332/2020):
Рекомендовано користуватися пошуком відповідей у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг в Одеській області
<b>
Тема розширена:</b> повідомлення-вимога про усунення невідповідності тендерної пропозиції до норм закону
<b>Суть питання:</b> У зв’язку з неоднаковим тлумаченням положень ЗУ «Про публічні закупівлі» АМКУ та судами у відповідних справах, постає питання: Чи повинен замовник звертатися до учасника торгів з повідомленням-вимогою про усунення невідповідності тендерної пропозиції до норм закону, у разі коли другим не було надано документів, що підтверджують його відповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
Дане питання також було висвітлене на веб-сторінці 12.08.2020, на що було приведено відповіді на запити 800/2020 та 1562/2020. Однак вони не містять чіткої та вичерпної відповіді на викладене.
<b>
Номер відповіді:</b> 2270/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2271/2020
23.09.2020
Предмет закупівлі
Суть питання: Проблеми з автоматичним формуванням електронною системою закупівель оголошень та звітів при закупівлі товарів, які відносяться до коду ДК 2015 33690000-3 "Лікарські засоби різні", але фактично не є лікарськими засобами (наприклад, засоби для ветеринарної медицини, лабораторні реактиви). Система автоматично визначає предметом закупівлі код ДК 33600000-6 "Фармацевтична продукція", що не відповідає дійсності. Висновки/Відповідь: З питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”, оскільки веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648. Також, рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972.
Предмет закупівлі
Консультація № 2271/2020Огляд:
Суть питання:
Проблеми з автоматичним формуванням електронною системою закупівель оголошень та звітів при закупівлі товарів, які відносяться до коду ДК 2015 33690000-3 "Лікарські засоби різні", але фактично не є лікарськими засобами (наприклад, засоби для ветеринарної медицини, лабораторні реактиви). Система автоматично визначає предметом закупівлі код ДК 33600000-6 "Фармацевтична продукція", що не відповідає дійсності.
Висновки/Відповідь:
З питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”, оскільки веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648.
Також, рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Черкаська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби України
<b>
Тема розширена:</b> Щодо технічних проблем при проведенні закупівель за кодом ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні
<b>Суть питання:</b> Щодо технічних проблем при проведенні
закупівель за кодом ДК 2015 33690000-3
Лікарські засоби різні
На даний час існують проблеми при формуванні електронною системою закупівель автоматичних форм оголошень та звітів при проведенні закупівель товарів, які відносяться до коду ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні та не є лікарськими засобами.
Так, відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» - лікарський засіб, це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Однією із важливих ознак, обов’язкових для лікарського засобу, є також внесення конкретної продукції до Державного реєстру лікарських засобів України та наявності Міжнародної непатентованої назви.
В той же час, є ряд сфер господарювання, в яких замовники закуповують товари, аналогічні до лікарських засобів, які не можливо віднести до лікарських засобів. Зокрема, до них належать засоби, які використовуються у ветеринарній медицині, діяльності виробничих, криміналістичних, науково-дослідних лабораторій тощо. Зазначені засоби не підпадають під дію Закону України «Про лікарські засоби», не використовуються для діяльності пов’язаною із лікуванням та діагностикою захворювань людей, не внесені Державного реєстру лікарських засобів України та не мають Міжнародної непатентованої назви.
Так, вищевказаними замовниками закуповуються товари, які найбільш точно відповідають (за 5-6 знаком) наступним кодам ДК 2015 33690000-3: 33691000-0 Протипаразитні засоби, інсектициди та репеленти (33691200-2 Протигельмінтні засоби), 33694000-1 Діагностичні засоби; 33695000-8 Продукція медичного призначення, крім лікарських засобів; 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини (33696100-6 Реактиви для визначання групи крові; 33696300-8 Хімічні реактиви; 33696400-9 Ізотопи; 33696500-0 Лабораторні реактиви); 33698000-9 Вироби для клінічних досліджень/випробувань (33698100-0 Культури мікроорганізмів).
За загальними правилами визначення предмету закупівлі (Наказ «Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України» від 15.04.2020 № 708 Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі) замовники, у випадках закупівлі вищевказаних товарів, обирають за 4-ю цифрою код ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні (хоча товар фактично не є лікарським засобом).
В той же час, під час розміщення закупівель за кодом ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні в системі Прозорро, при формуванні електронною системою закупівель автоматичних форм оголошень і звітів, система зазначає предметом закупівлі код ДК 33600000-6 Фармацевтична продукція, що не відповідає дійсності.
Відповідно до п2. Розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Зазначаємо, що для визначення предмету закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника замовник повинен закуповувати саме «Лікарські засоби», а не інші товари, які відповідають підкодам коду ДК 2015 - 33690000-3 Лікарські засоби різні та визначаються за показником – 4-го знаку коду ДК 2015 - 33690000-3 Лікарські засоби різні.
Просимо повідомити про можливість усунення вказаних технічних невідповідностей.
<b>
Номер відповіді:</b> 2271/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі –
ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Консультація
№ 2273/2020
23.09.2020
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 2273/2020: Суть питання: Чи можна ділити об'єкт "Капітальний ремонт дорожнього покриття" на частини (за номерами будинків) для проведення спрощеної закупівлі, якщо загальна вартість об'єкта перевищує поріг для спрощеної закупівлі? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не дає прямої відповіді, а відсилає до наступних роз'яснень: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 * Лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 * Запит 688/2020 щодо застосування вартісних меж: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 2273/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 2273/2020
Суть питання: Чи можна ділити об'єкт "Капітальний ремонт дорожнього покриття" на частини (за номерами будинків) для проведення спрощеної закупівлі, якщо загальна вартість об'єкта перевищує поріг для спрощеної закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не дає прямої відповіді, а відсилає до наступних роз'яснень:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Вороньківська сільська рада
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть, будь- ласка, відповідь на питання : є об"єкт «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїздної частини вул. Слобідська на ділянці від вул. Паркова до буд. 34). Було укладено договір та виконано в повному обсязі на суму 1415150,40 грн ще до 19.04.2020 року.На сьогоднішній день необхідно
провести "Капітальний ремонт дорожнього покриття проїздної частини вул. Слобідська на ділянці від буд 35 до буд.84. на суму 110000,00грн.
Чи можна їх визначати окремо по об'єкту будівництва - і проводити спрощену закупівлю на суму 110000 грн, чи необхідно проводити відкриті торги по даному об"єкту?
Тобто ми,як Замовник маємо право ділити предмет закупівлі дорогу на частини(від № по №), чи дорога по вул. Слобідська є 1 предметом закупівлі, який не підлягає поділу?Дякую за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 2273/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
,розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель",
від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт”
.
Водночас питання застосування вартісних меж, визначених Законом, розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 2274/2020
23.09.2020
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 2274/2020: Суть питання: Як написати лист щодо строку дії тендерної пропозиції. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає конкретних вказівок щодо написання листа про строк дії тендерної пропозиції. Натомість, надає загальну інформацію про: * Закон України “Про публічні закупівлі”: регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. * Посилання на листи Мінекономіки: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc - Лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”. * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc - Лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”. * Стаття 24 Закону: визначає право фізичної/юридичної особи звертатися за роз'ясненнями щодо тендерної документації або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. * Стаття 10 Закону: щодо оприлюднення інформації в електронній системі закупівель. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення звернення надати роз’яснення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Тендерна документація
Консультація № 2274/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 2274/2020
Суть питання: Як написати лист щодо строку дії тендерної пропозиції.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає конкретних вказівок щодо написання листа про строк дії тендерної пропозиції. Натомість, надає загальну інформацію про:
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc - Лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc - Лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Мокрота І.А.
<b>Суть питання:</b> Як написати лист щодо строку дії тендерної пропозиції?
<b>
Номер відповіді:</b> 2274/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “
Щодо розробки тендерної документації
” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “
Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документаці
ї”.
Своює чергою, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції
звернутися через електронну систему
закупівель до замовника
за роз’ясненнями щодо тендерної документації
та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення
та
оприлюднити його в електронній системі
закупівель відповідно до
статті 10
цього Закону.
Консультація
№ 2275/2020
23.09.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки (№2275/2020): Суть питання: Чи є порушенням, якщо в договорі про спрощену закупівлю (UA-2020-08-21-005358-С) предмет закупівлі не містить номенклатурні позиції як в оголошенні, та якщо в оголошенні 23 позиції товару, а в договорі 44, при однаковій загальній кількості товарів? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06). 2. Мінекономіки, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Предмет закупівлі
Консультація № 2275/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки (№2275/2020)
Суть питання: Чи є порушенням, якщо в договорі про спрощену закупівлю (UA-2020-08-21-005358-С) предмет закупівлі не містить номенклатурні позиції як в оголошенні, та якщо в оголошенні 23 позиції товару, а в договорі 44, при однаковій загальній кількості товарів?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06).
2. Мінекономіки, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради
<b>Суть питання:</b> 21.08.2020 року було оголошено спрощену закупівлю UA-2020-08-21-005358-С, відповідно до Порядку №708 визначено предмет закупівлі код ДК 021:2015 -30190000-7 Офісне устаткування різне (папір офісний А4,А3, офісне устаткування різне).Відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі від 11.06.2020 №1082 було в оголошенні оприлюднено код товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі.
1) Чи буде вважатися порушенням, що в укладеному договорі в предметі закупівлі, в конкретній назві не прописані номенклатурні позиції предмета закупівлі як в оголошенні?
2)Чи буде вважатися порушенням що в оголошенні 23 позиції товару (У зв'язку з об'єднанням кодів відповідних класифікаторів предмета закупівлі номенклатурних позицій товару), а в Договорі 44 позиції товару? При цьому загальна кількість товарів однакова.
<b>
Номер відповіді:</b> 2275/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 2262/2020
22.09.2020
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи може замовник, який уклав договір до набуття статусу замовника за Законом, а потім став ним, внести зміни до договору без конкурентних процедур або застосувати переговорну процедуру для замовлення додаткових послуг? Висновки/Відповідь: Відповідь на це питання міститься у листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 2262/2020Огляд:
Суть питання: Чи може замовник, який уклав договір до набуття статусу замовника за Законом, а потім став ним, внести зміни до договору без конкурентних процедур або застосувати переговорну процедуру для замовлення додаткових послуг?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на це питання міститься у листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Пригара О.В.
<b>Суть питання:</b> Особа не була замовником в розумінні Закону до 19.04.20 і уклала договір щодо надання консультаційних послуг.
Після 19.04.20 особа підпадає під визначення Замовника в розумінні Закону.
Виникла необхідність у замовлені додаткових послуг (менше 50 % вартості). Чи можуть бути внесені зміни до договору:
1) шляхом внесення змін (без застосування конкурентних процедур), на підставі ч. 5 та 6 прикінцевих та перехідних положень закону 114-IX від 19.09.2019.
2) шляхом застосування переговорної процедури на підставі п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону
<b>
Номер відповіді:</b> 2262/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Консультація
№ 2229/2020
18.09.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 2229/2020: Суть питання: Чи має право орган Казначейства не реєструвати бюджетні зобов'язання через розбіжності в одиницях виміру номенклатурних позицій в оголошенні, договорі та звіті про закупівлю послуг? Висновки/Відповідь: * Договір: Умови договору не повинні відрізнятися від тендерної пропозиції, включаючи ціну за одиницю товару (частина четверта статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”). * Тендерна пропозиція: Це пропозиція щодо предмета закупівлі, що подається відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону). * Тендерна документація: Перелік відомостей, які повинна містити тендерна документація, визначено статтею 22 Закону. * Звіт про закупівлю: Формується автоматично після оприлюднення договору або відміни/визнання тендеру таким, що не відбувся (частина друга статті 19 Закону). * Повноваження Казначейства: Визначені статтею 7 Закону. * Виправлення помилок в ЕСЗ: Питання виправлення технічних помилок розглянуто у запиті 1957/2020: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d58c3ef-8177-4d48-ba15-99b584753171&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 2229/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2229/2020
Суть питання: Чи має право орган Казначейства не реєструвати бюджетні зобов'язання через розбіжності в одиницях виміру номенклатурних позицій в оголошенні, договорі та звіті про закупівлю послуг?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Повноваження виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради просить надати вичерпну відповідь на наступне питання.
«Чи має право орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів не реєструвати бюджетні зобов’язання, посилаючись на те, що в оголошені, договорі та звіті про проведення відкритих торгів на закупівлю послуг, в номенклатурних позиція різні одиниці виміру?»
Дякуємо за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 2229/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Разом з тим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим перелік відомостей, які повинна містити тендерна документація визначено статтею 22 Закону.
У свою чергу, частиною другою статті 19 Закону визначено, що звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений статтею 7 Закону.
Разом з тим питання виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, розглянуто у запиті 1957/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d58c3ef-8177-4d48-ba15-99b584753171&lang=uk-UA