<b>Запит від:</b> Запит від Гнатюк Вікторія Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Замовником у тендерній документації встановлено вимогу накладання електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) або кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) на документи тендерної пропозиції. Учасником процедури закупівлі не накладено ЕЦП/КЕП на документи пропозиції. Статтею 31 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відхилення. Чинна редакція закону не містить підставу відхилення як то невідповідність пропозиції учасника вимогам документації. Проте вимога про накладення ЕЦП/КЕП міститься у чинному законодавстві України та відповідно відображена у тендерній документації. Питання: за якою підставою визначеною статтею 31 Закону замовник повинен відхилити пропозицію учасника у вказаному вище випадку. <b> Номер відповіді:</b> 2344/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463 . Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення за висновком моніторингу <b>Суть питання:</b> Звернення за роз’ясненням. У Коммунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» було проведено моніторинг ID – М -2020-09-07-0000042 Північно – східним офісом Держаудитслужби щодо закупівлі продуктів харчування. У висновку було встановлено порушення в частині змін до договору про закупівлю (укладання додаткових угод) ,а зокрема : «Відповідно до наданих Замовником в ході моніторингу копій документів та пояснень, підстави внесення змін до істотних умов договору в частині коригування ціни за одиницю товару Замовником обґрунтовується підвищенням ціни на підставі отриманих ним довідок Головного управління статистики у Харківській області про середні ціни за місяць, а не на дату і не по окремих видах товарів або конкретних виробників». Також у висновку вказано: - « … що дані Головного управління статистики є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей, для оцінки тендерних пропозицій, та визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими Законом.» - «…довідка не містіть даних про діапазон цін та їх коливання на ринку і тому не може бути підставою для укладання додаткових угод.» Просимо Вас надати відповідь чи правомірні вимоги надані у висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби ID – М -2020-09-07-0000042, якщо організація щомісяця отримає Довідки Головного управління статистики у Харківський області для визначення коливання цін порівняно з попереднім місяцем, для укладання додаткових угод, що до коригування ціни товару. Чи існує конкретна організація яка надає довідки щоб уникати в подальшому порушень, встановлених у висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби. 03.10.2020р. <b> Номер відповіді:</b> 2342/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Згідно з частиною десятою статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Так,  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", який містить відповідь щодо документального підтвердження зміни істотних умов договору. Позиція Мінекономіки з цього питання залишилася незмінною. Крім цього, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Разом з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить встановлення правомірності вимог Держаудитслужби.

1. Щодо застосування переговорної процедури закупівлі. 2. Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі. 3. Алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі. --- Документ: a63b5451-4aab-47b8-bb1c-4ee574903ff6.pdf --- Додаток 1 Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі Підстави відповідно до частини другої статті 40 Закону Коментар 1) якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково Застосовується у разі : (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а - відміни торгів на підставі абзацу другого пункту 1 частини другої статті 32 Закону також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що (подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій) та за умови були визначені замовником у тендерній документації. прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році. Не можуть змінюватись у разі здійснення переговорної процедури закупівлі вимоги, що були зазначені у тендерній документації замовника під час проведення відкритих торгів: предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, забезпечення виконання договору (у разі якщо така вимога була зазначена у тендерній документації) та інші вимоги до учасника. Можуть змінюватись у разі здійснення переговорної процедури закупівлі очікувана вартість та кількісні характеристики предмета закупівлі, строки поставки, виконання робіт, надання послуг. Не вимагається забезпечення тендерної пропозиції, оскільки таке забезпечення подається учасником у зв’язку із поданням тендерної пропозиції. Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. 2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або Статтею 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права” визначені об’єкти художнього виконання; авторського права. Крім того, стаття 11 Закону України “Про авторське право і суміжні права” установлює виникнення і здійснення авторського права. Разом з тим питання права власності регулюється Цивільним кодексом України. укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького Для застосування цієї підстави замовники можуть керуватися Законом України “Про конкурсу; архітектурну діяльність”, яким передбачено проведення архітектурного конкурсу, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Обґрунтуванням 2 такої підстави може бути: - протокол про підсумки конкурсу; - рішення журі про розподіл премій та інших видів заохочення. відсутність конкуренції з технічних причин; Застосовується у разі якщо: - роботи, товари чи послуги через будь-які обґрунтовані та підтверджені технічні причини, в тому числі встановлені законодавством, можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. Наприклад, природні монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії). Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій). Отже, у разі закупівлі товарів (послуг), що виробляються суб'єктами природних монополій, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності; Сфера захисту прав інтелектуальної власності врегульована Цивільним кодексом України та Законом України “Про авторське право і суміжні права”. укладення договору з постачальником "останньої надії" на постачання електричної Для застосування цієї підстави замовники керуються Законом України “Про ринок енергії або природного газу; електричної енергії” (далі – Закон 2019-VIII) та Законом України “Про ринок природного газу” (далі – Закон 329-VIII). Статтями 64 Закону 2019-VIII та 15 Закону 329-VIII передбачено випадки для постачання електричної енергії та природного газу споживачам постачальником “останньої надії”. 3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною Для застосування цієї підстави замовники можуть керуватися Кодексом цивільного ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання захисту України (далі - Кодекс), яким передбачено визначення надзвичайної ситуації, замовником строків для проведення тендера; ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Поряд з цим статтею 5 Кодексу наведено класифікацію наслідків надзвичайних ситуацій. Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту визначені Главою 4 Кодексу. Статтею 17 Кодексу встановлено, 3 що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, зокрема видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік. надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим Для застосування цієї підстави замовники можуть керуватися Законом України “Про державам; гуманітарну допомогу України” (далі – Закон № 1192-XIV). Так, відповідно до статті 10 Закону № 1192-XIV керуючись гуманними принципами, Україна може надавати гуманітарну допомогу іншим державам. Рішення про надання Україною гуманітарної допомоги приймається Верховною Радою України або Президентом України. Порядок надання Україною гуманітарної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для Застосовується у разі якщо: проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в - договір про закупівлю розірваний з вини учасника; договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування - закупівля із застосуванням переговорної процедури здійснюється саме на строк, переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням достатній для проведення тендера; замовника щодо кожного тендера; - обсяг такої закупівлі не може перевищувати 20 відсотків від суми, визначеної в договорі про закупівлю із урахуванням змін, внесених до нього до його розірвання. оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого Застосовується у разі якщо: тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 - після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; замовника щодо триваючого тендера; - обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера Звертаємо увагу, що після укладення договору про закупівлю за результатами тендеру, який був оскаржений, сторони вносять зміни до договору про закупівлю в частині зменшення обсягів закупівлі та ціни договору у разі проведеної переговорної процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону. здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під Застосовується у разі якщо: час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях - необхідно закупити товари, роботи і послуги для забезпечення потреб оборони під замовниками, визначеними у частині першій статті 2 Закону України "Про час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях; особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого - замовниками є суб’єкти сфери публічних закупівель визначені у частині першій забезпечення потреб оборони"; статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" Особливості договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі з підстави, визначеної абзацом шостим пункту 3 частини другої статті 40 Закону, регулюються Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". 4 4) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла Застосовується у разі якщо: необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, - предметом закупівлі є товар; якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з - вартість такого товару не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, закупівлю; пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового - придбання товару з іншими технічними характеристиками у іншого обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після постачальника може призвести до несумісності; укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не - протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю; необхідність у додатковому обсязі товару; - закупівля у того самого постачальника. 5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла Застосовується у разі якщо: необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого - протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами та послуг, що містяться у договорі про закупівлю; проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого - вартість таких робіт та послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, про закупівлю із урахуванням змін, внесених до нього; якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни - закупівля здійснюється у того самого учасника. основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера; 6) закупівлі товарів за процедурою відновлення платоспроможності боржника Підстава застосовується у разі придбання замовником товарів під час продажу майна згідно із законодавством; боржників. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника регулюється Кодексом України з питань банкрутства, яким передбачено, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, може бути зокрема продаж частини майна боржника. Отже, у разі закупівлі товарів у боржника за процедурою відновлення платоспроможності, замовник може здійснити таке придбання за переговорною процедурою закупівлі. 7) закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, Застосування цієї підстави можливе за наявності рішення Кабінету Міністрів України у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання або Ради національної безпеки і оборони України, які зобов’язують замовника здійснити спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України. іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах. --- Документ: cf049269-f670-46ec-bde4-9cca461bbb6a.pdf --- Додаток 2 Алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі Етап Опис дій Вибір процедури закупівлі та оприлюднення річного Замовник обирає переговорну процедуру закупівлі та підставу відповідно до частини другої статті плану або змін до нього 40 Закону, вносить закупівлю до річного плану та оприлюднює в електронній системі закупівель протягом 5 робочих днів. Запрошення на переговори Замовник готує запрошення та надсилає учаснику/учасникам. В запрошенні замовник може передбачити: - місце, спосіб, дату та час проведення переговорів; - умови договору про закупівлю або проект договору про закупівлю (або узгодити на переговорах); - необхідні вимоги стосовно спроможності учасника (учасників) виконати роботи, надати послуги, поставити товар, наприклад, в частині наявності техніки, обладнання, працівників, досвіду, фінансової спроможності; - іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне передбачити в запрошенні. Оскільки частиною третьою статті 40 Закону передбачено обов’язкове підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 6, 7 частини другої статті 40 Закону, замовник може передбачити в запрошенні вимогу щодо надання учасником/учасниками під час проведення переговорів підтвердження відповідної інформації. Проведення переговорів Замовник проводить переговори з учасником або учасниками. Під час проведення переговорів учасник надає інформацію та/або документи, які були зазначені в запрошенні. Замовник з учасником/учасниками узгоджують ціну та умови договору про закупівлю. Прийняття рішення про намір укласти договір про Згідно з частиною четвертою статті 40 Закону за результатами проведених переговорів з учасником закупівлю та оприлюднення повідомлення про намір (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. укласти договір про закупівлю Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі та обов’язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення. 2 Укладення договору про закупівлю Відповідно до частини сьомої статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Оприлюднення договору про закупівлю Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Відміна переговорної процедури закупівлі Замовник відміняє переговорну процедуру закупівлі у разі наявності підстав, вказаних у частині восьмій статті 40 Закону. Звіт про результати проведення закупівлі Звіт про результати проведення закупівлі формується електронною системою закупівель автоматично. Повідомлення про внесення змін до договору про Згідно з пунктом 11 частини першої статті 10 Закону замовник оприлюднює повідомлення про закупівлю та зміни до договору внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Звіт про виконання договору про закупівлю Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. --- Документ: feb27fa5-801a-4e24-83cf-b37b3892b1c2.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо переговорної процедури закупівлі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування переговорної процедури закупівлі повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів 31 та 13 частини першої статті 1 Закону, оскільки тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, а тендер - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу, ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-v0RcО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/60124-06 від 03.10.2020 20:03:36 2 переговорна процедура закупівлі не передбачає розроблення тендерної документації та не є конкурентною процедурою закупівлі. Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі визначені частиною другою статті 40 Закону. Детальніша інформація про такі підстави наведена у додатку 1. Поряд з цим, згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Крім того, згідно з частиною третьою статті 40 Закону замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 Закону. Спосіб підтвердження про відсутність підстав, зазначених у частині першій статті 17 Закону під час проведення переговорної процедури закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) визначається замовником самостійно. При цьому надання підтвердження про відсутність підстав для відмови у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 6, 7 частини другої статті 40 Закону, вимагається від учасника (учасників) поза електронною системою закупівель. У свою чергу, статтею 40 Закону не передбачено обов'язку замовника вимагати від учасників переговорної процедури закупівлі надання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону. Натомість під час запрошення для участі у переговорній процедурі закупівлі замовник може встановлювати необхідні вимоги стосовно спроможності учасника 3 (учасників) виконати роботи, надати послуги, поставити товар, наприклад, в частині наявності техніки, обладнання, працівників, досвіду, фінансової спроможності тощо. Отже, під час здійснення переговорної процедури закупівлі замовник проводить переговори щодо ціни та інших умов договору про закупівлю, а також вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 Закону у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 6, 7 частини другої статті 40 Закону та може встановлювати інші вимоги стосовно спроможності учасника щодо виконання робіт, надання послуг, постачання товару. Варто також зазначати, що частиною восьмою статті 40 Закону передбачені підстави для відміни переговорної процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом). Рішення про відміну переговорної процедури закупівлі приймається замовником самостійно. Додатково інформуємо, що алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі міститься у додатку 2. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Пов’язані особи <b>Суть питання:</b> Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить визначення поняття «пов’язані особи». Також, Закон визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника». Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: … наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 Закону.» Відповідно до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.09.2020 №3304-04/56256-06 щодо делегування здійснення закупівель визначено наступне: «…оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений замовником відповідно до вимог Закону.» Враховуючи вищезазначене, у разі здійснення публічних закупівель замовником - Департаментом та можливої участі у закупівлях комунальних підприємств, функції управління якими закріплено рішенням сесії за Департаментом, прошу надати відповіді з наступних питань. 1. Чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з Департаментом? 2. Чи повинен замовник – Департамент відмовити учаснику - комунальному підприємству в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі? 3. Чи повинен замовник – Департамент у разі участі у межах єдиної процедури закупівлі більше одного комунального підприємства відмовити комунальним підприємствам в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерні пропозиції таких учасників або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі? 4. Чи повинен замовник – Департамент під час проведення спрощеної закупівлі відхилити пропозицію учасника, який є пов’язаною особою з замовником – Департаментом та/або з іншими учасниками спрощеної закупівлі? 5. Чи не є порушенням чинного законодавства України укладення «прямих» договорів, вартість закупівель яких не перевищує 50 тисяч гривень відповідно до частини 3 статті 3 Закону, з пов’язаною особою? <b> Номер відповіді:</b> 2337/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що в листах від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та  від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 'Щодо делегування здійснення закупівель' , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 надано вичерпні відповіді.

<b>Запит від:</b> Запит від Марія С. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Укладені договора на світло і газ відповідно до тендерних процедур. У зв"язку із приєднанням нових закладів -виникла потреба у постачані даних послуг. Чи можливо додатковою угодою -включити нові заклади, які вже включаються на баланс Замовника? чи потрібно проводити нові процедури? <b> Номер відповіді:</b> 2338/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до пункту 5 частини другої «Порядку визначення предмету закупівлі» від 15.04.2020 № 708: 5. Визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327 Просимо надати роз’яснення чи даний пункт відноситься до всіх Замовників в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» чи тільки до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України? <b> Номер відповіді:</b> 2339/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок). Так, виходячи зі змісту пункту 5  розділу ІІ "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг"  визначення предмета закупівлі стосується: а) послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян б) що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в) та здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327. У іншому випадку предмет закупівлі послуг визначається замовником згідно з пунктом 21  частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Вінницької міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз'яснення, яким чином проводити закупівлі,щоб не порушити вимоги ЗУ "Про публічні закупівлі" Ми виконавчий комітет ВМР, відповідно до Програми «Нагородження відзнаками міського рівня, організація і проведення урочистих та інших заходів у м.Вінниця на 2017-2020 роки» та розрахунків до кошторису до даної програми заплановано на подарунки для нагороджень та привітань підприємств, установ, організацій 300000 грн за кодом ДК 021:2015 18530000-3. На початку року немає можливості передбачити, які саме будуть подарунки, відповідно не можливо скласти технічні вимоги до предмету закупівлі, до яких заходів буде нагородження, чи взагалі вся запланована сума буде витрачена. Протягом року рішеннями виконавчого комітету визначається, який саме буде подарунок до дня того чи іншого заходу та виділяються кошти передбачені в бюджеті. Рішення затверджується за кілька днів до настання події, що унеможливлює проведення процедур закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 2340/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне Підприємство "БК"УСТАР" <b> Тема розширена:</b> Помилки в обсягах робіт у технічному завданні тендерної документації <b>Суть питання:</b> При розробки проектно-кошторисної документації на виконання будівельних робіт були допущені помилки в обсягах робіт. Після перемоги на тендері підписали договір на виконання робіт в обсягах згідно технічного завдання. В процесі виконання робіт були виявлені ці помилки. Істотні умови договору і ціна залишаються незмінними. Яким чином внести зміни до договірної ціни та договору? Чи можливо взагалі коригувати обсяги та вартість виконаних будівельних робіт згідно Постанови КМУ від 01.08.2005р.№ 668 п.53,та ст.878 ЦК України. Це посилання не дає відповіді на поставлене питання пhttps://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb⟨=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 <b> Номер відповіді:</b> 2341/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина 3036 НГУ <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель по лотам <b>Суть питання:</b> Доброго дня,було проведено процедуру відкритих торгів (переговорну процедуру ),після завершення процедури договора було направленно до державного казначейства але в свою чергу казначейство відмовляється від реєстрації договорів ,спираючись на те що в плані закупки не було поділу на лоти ,яке було створено в самій закупці поділ закупки на 2 та більше лоти .На майданчику замовника при плануванні закупок не має можливості поділу плану на лоти.Чи є законними дії державного казначейства чи підпадають такі договора під реєстрацію.Як потрібно ділити план закупки на лоти якщо така функція не передбачена площадкой з якої здійснюється створення плану та закупівлі . <b> Номер відповіді:</b> 2327/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Разом з тим згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Отже, здійснення закупівель за лотами передбачає зазначення замовником у річному плані інформації стосовно кожного лота. Водночас повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно договір банку на зарахування та виплату зарплати та винагороди (комісія 0,15%) викладати на прозоро. <b> Номер відповіді:</b> 2328/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель". При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Білгород-Дністровський коледж природокористування, будівництва та комп'ютерних технологій <b> Тема розширена:</b> Відшкодування за звітами про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт <b>Суть питання:</b> Чи потрібно вносити до електронної системи закупівель відшкодування витрат за звітами про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт, а саме: за послуги ТОВ "Нова Пошта", за адміністративні послуги, по накладній за товар без заключення договору про закупівлю? Ми заклад освіти - бюджетна організація. Від нас Казначейство вимагає надавати по вищезазначеним звітам Звіт про договір про закупівлю з Прозорро. <b> Номер відповіді:</b> 2329/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна та Торгівельна Компанія" <b> Тема розширена:</b> заміна сторони - Підрядника у договорі державної закупівлі (підряду) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Товариство має укладені договори про державну закупівлю (договори підряду), за якими має здійснити реконструкції та капітальні ремонти будівель та спору. Згідно Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві - найменування сторони є істотною умовою договору, знаємо що істотні умови договору не підлягають зміни після укладання договору про державну закупівлю. Питання полягає у наступному: у випадку прийняття учасниками Товариства-Підрядника рішення про виділ частини майна , прав та обовязків юридичної особи до створеної нової юридичної особи за розподільчим балансом, в порядку ст. 109 ЦК України, яке буде правонаступником Тоовариства-Підрядника - можливо заміна Підрядника в договорах державної закупівлі його правонаступником (новоствореним товариством правонаступником до якого відійде частина майна прав та обовязків по розподільчому балансу)? Якщо керуватись нормами ЦК , то можлива заміна боржника в зобовязаннях зі згоди Кредитора. Крім цього є Ваша відповідь № 3304-04/12631-07 від 23.03.2018р. щодо правонаступництва в якої йдеться що у разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична осоаб яка є правонаступником попередньої, до якої переходить права та обовязки може вчиняти дії по виконанню укладеного договору. Тобто я правильно розумію - що може бути заміна Підрядника в договорі про державну закупівлю правонаступником? <b> Номер відповіді:</b> 2330/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист  від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб". Водночас зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.