<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Денісов Юрій Євгенович <b> Тема розширена:</b> Підтвердження країни походження товару <b>Суть питання:</b> Вітаю! ФОП Денісов Ю.Є. був учасником та переможцем трьох закупівель за кошти Ukraine Facility (товар - сходові гусеничні підйомники). При укладенні договорів поставки виникла ситуація, що при постачанні товару постачальник для підтвердження країни походження товару мав подати саме сертифікат походження Т-1. Така вимога випливає з розʼяснення Міністерства економіки України, викладеними у листі від 14.07.2025 № 3323-04/4800-07, що для застосування на митній території України (без факту експорту) торговопромисловими палатами видається сертифікат походження У -1 (для підтвердження українського походження) та сертифікат походження Т -1 (для підтвердження походження інших країн. Ці сертифікати можуть бути підтвердженням походження товару, як в рамках Ukraine Facility, так і в інших випадках, коли необхідно підтвердити походження товару, що обертається/закуповується в межах митної території України. Оскільки отримати сертифікат походження Т-1 до 01.09.2025 року (строк поставки за договорами) було неможливим, я змушений був відмовитися від укладення договорів. Вимога надавати з поставкою виключно сертифікат походження Т-1 значно звужує вимоги чинного законодавства та порушує права постачальника товару, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (стаття 43, Глава 6, Розділ ІІ) для підтвердження походження товарів на митній території України застосовуються: - сертифікат про походження товару - засвідчена декларація про походження товару - декларація про походження товару - сертифікат про регіональне найменування товару. Звертаю увагу, що для отримання сертифікату походження Т-1, необхідно: 1) отримати сертифікат торгово-промислової палати про походження товару тієї країни, в якій вироблено товар (в моєму випадку це Італія); 2) подати пакет документів до Торгово-промислової палати України, сплатити грошові кошти в орієнтовному розмірі 20 000 грн. Зазначена процедура для постачальника товару є вкрай складною, та тягне за собою додаткові чималі витрати, які не враховані у бюджеті закупівлі. Натомість, митне законодавство чітко передбачає, що одним з документів, який підтверджує походження товару, є декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару. Цей документ не тягне за собою отримання великої кількості додаткових документів та додаткових витрат для постачальника. З урахуванням вище викладеного, прошу надані мені розʼяснення: 1) чи можу я в рамках здійснення закупівлі за кошти Ukraine Facility при поставці товару підтвердити країну походження товару декларацією про походження товару? <b> Номер відповіді:</b> 335/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листі від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації з дотриманням законодавства в цілому. Поряд з цим,  згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Щодо локалізації <b>Суть питання:</b> КМУ прийнято постанову від 02.07.2025 № 782 «Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва» (далі – Додатковий перелік), яка набула чинності 04.08.2025. Замовнику при оголошенні закупівлі необхідно вказати назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (код CPV). Мінекономіки на попередній запит АТ «Укрзалізниця» в 2022 році було надано відповідь № 951/2022 щодо застосування кодів CPV для переліку товарів, які потребують підтвердження ступеня локалізації визначених Підпунктом 2 пункту 6¹ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», а саме можливість використання відповідної інформації розміщеної в ресурсі Prozorro Інфобокс. Наразі в ресурсі Prozorro Інфобокс відсутня інформація щодо кодів CPV для товарів, що містяться в Додатковому переліку. Просимо надати інформацію щодо кодів за Єдиним закупівельним словником (кодів CPV), які замовник повинен використовувати при здійсненні закупівель товарів визначених Додатковим переліком. <b> Номер відповіді:</b> 336/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 325/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний природний парк "Слобожанський" <b> Тема розширена:</b> Щодо доплати головному бухгалтеру за виконання функцій УО <b>Суть питання:</b> Працюю головним бухгалтером в бюджетній установі, не держслужбовець. Наказом керівника мене призначено уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель (далі-УО). Згідно п.п.1 п.1 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 р. встановлюється обов’язкова норма щодо доплати працівнику із штатної чисельності у разі, якщо керівник замовника покладає на нього функції УО як додаткової роботи. Оплата праці працівників бюджетних установ здійснюється згідно постанови КМУ № 1298 від 30.08.2002 р. "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ,закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери". п.п.3 п.3 даної Постанови передбачає ряд доплат працівникам бюджетної сфери у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки). Крім цього, у постанові зазначається, що ці види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ,закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій,їх заступникам. Так як головний бухгалтер є керівником структурного підрозділу, то вищевказані види доплат, зазначені в Постанові, йому не передбачені. Тому, оскільки п.п.1 п.1 ст.11 Закону України " № 922 "Про публічні закупівлі" містить вимогу саме про обов’язкову доплату працівнику із штатної чисельності, якщо на нього покладаються функції УО, а Постановою КМУ №1298 конкретно такої доплати керівним працівникам не передбачено, Прошу надати офіційні роз’яснення: 1.Чи можна здійснювати доплату мені, як головному бухгалтеру бюджетної установи, на якого покладені обов’язки УО, саме відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" не враховуючи норми Постанови КМУ №1298 ? 2. Якщо можна, то уточніть яку саме доплату (її назву для наказу) в межах чинного законодавства встановити головному бухгалтеру не держслужбовцю, який є керівником структурного підрозділу бюджетної установи, у разі призначення його УО? При цьому, хочу зазначити, що в листах Мінекономіки, розміщених на інформресурсі Уповноваженого органу, від 10.04.2020 N3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" та від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати УО” стосовно мого запитання чіткої відповіді чи роз’яснення немає. Наскільки мені відомо, що у разі конфлікту між нормами Закону України та Постанови Кабінету Міністрів України, завжди переважає Закон України, так як це загальний принцип, який застосовується до всіх галузей права, включаючи оплату праці та публічні закупівлі. Про це, зокрема, зазначено у Рішенні № 126029577 від 21.03.2025 Житомирського окружного адміністративного суду, розміщеного в офіційному Каталозі судових рішень, стосовно оскарження вимог Держаудитслужби України щодо неправомірності здійснення заступнику директора бюджетної установи доплати за виконання функцій УО в розмірі 50 % окладу заступника директора, цитата з Рішення (копія якого додається) “Закон № 922-VІІІ є спеціальним законом відносно постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ» від 30.08.2002 №1298, отже його норми мають превалююче застосування в спірних правовідносинах. Суд вважає, що встановлення заступнику директора доплати за виконання функцій УО в розмірі 50 % окладу заступника директора з господарської діяльності відповідає вимогам законодавства”. Враховуючи вищевикладене, прошу надати також офіційне роз’яснення: Чи може це рішення суду у конкретній справі бути судовим прецедентом для вирішення аналогічних справ у майбутньому стосовно доказу правомірності здійснення доплат керівним працівникам бюджетних установ, зокрема, і головним бухгалтерам, за виконання функцій УО згідно Закону № 922-VIII ? <b> Номер відповіді:</b> 339/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 30/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a3980515-6de4-4726-bdf2-0fbd0f037267?lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Способи визначення уповноважених осіб наведено в частині першій статті 11 Закону. Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. Таким чином, згідно Закону уповноваженою особою може бути службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника, крім тих осіб, які визначені у абзаці другому частини сьомої статті 11 Закону, та яка визначається або призначається шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. При цьому замовник може призначати одну або декілька уповноважених осіб залежно від обсягів закупівель та особливостей діяльності за умови, що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Отже, організацію і проведення процедур закупівель може бути покладено як на штатних працівників, так і на осіб, з якими укладено трудовий контракт. Разом з тим, функції уповноваженої особи, яка є відповідальною за організацію та проведення закупівлі можуть бути також покладені на працівника із штатної чисельності замовника, який обіймає окрему посаду фахівця з публічних закупівель. Так, Мінекономіки наказом від 14.09.2023 № 13580 затверджено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” за кодом 2419.2 Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” (далі – професійний стандарт), який введений в дію з 25.09.2023. Згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” професія “Фахівець з публічних закупівель” має код 2419.2 та відноситься до класифікаційного розділу “Професіонали”, професійного угрупування “Професіонали у сфері маркетингу, ефективності господарської діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності”. Відповідно до частини восьмої статті 96 Кодексу законів про працю України вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов’язки та спеціалізацію визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників. Професійний стандарт встановлює вимоги до професійної кваліфікації фахівця з публічних закупівель, обсягу його трудових функцій та посад, за якими може працювати такий фахівець. Відповідно до зазначеного професійного стандарту виокремлюються такі види посад як провідний фахівець з публічних закупівель, головний фахівець з публічних закупівель та менеджер з публічних закупівель. Таким чином, виконання функцій уповноваженої особи може здійснювати фахівець з публічних закупівель за посадою, або такі функції можуть бути покладені як додаткова робота на працівника, який перебуває у штатній чисельності замовника, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону, на підставі розпорядчого рішення. При цьому здійснення доплати за виконання додаткової роботи та функції уповноваженої особи працівником із штатної чисельності відповідно до Закону, є обов"язком, а не правом замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради <b> Тема розширена:</b> вийнятки прийнятні для закупівлі за кошти Ukraine Facility <b>Суть питання:</b> Які вийнятки прийнятні у разі закупівлі за кошти Ukraine Facility? Чи можна закуповувати за кошти Ukraine Facility ноутбуки та багатофункціональні пристрої у разі їх походження з неприйнятних країн? Якщо так, то які документи про відповідність товару має надати постачальник? Зазадалегідь дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 334/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листі від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility" , що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Державний професійно-технічний навчальний заклад "Криворізький навчально-виробничий центр" <b> Тема розширена:</b> Закупівлі щодо Ukraine Facility <b>Суть питання:</b> Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 551 від 08.04.2025 заклад професійно-технічної освіти (далі ЗПТО) відібрано для реалізації публічного інвестиційного проекту «Модернізація майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення ефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору» за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченої у 2025 році. Дана програма у 2025 році фінансується за кошти Європейського Союзу в межах Рамкової угоди між Україною та Європейським союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-ІХ, Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.04.2024 № 244-р та Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 «Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility». Закладом планується оголошення відкритих торгів з особливостями за рахунок місцевого бюджету за КПКВК 0611221 Співфінансування заходів, що реалізуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору. Просимо надати роз'яснення, чи застосовуються вимоги Рамкової угоди щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, якщо фінансування предмету закупівлі здійснюється за КПКВК 0611221 Співфінансування заходів, що реалізуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору. <b> Номер відповіді:</b> 331/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листі від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility" , що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Івченко Людмила Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Відступлення права вимоги <b>Суть питання:</b> Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей укладення договору відступлення права вимоги, згідно з яким Замовник (Комунальне підприємство) набуває право вимоги боргу? Право вимоги комунальне підприємство набуває оплатно. Ціна договору складе близько 10 млн. грн.Це кредиторська заборгованність іншого КП перед ТОВ, правонаступником якого не є Замовник (КП) <b> Номер відповіді:</b> 332/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з статтею 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Разом з тим перелік випадків, на які дія цього Закону не поширюється, наведено у статті 3 Закону, і є вичерпним. При цьому перелік випадків, коли придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, наведено у пункті 13 Особливостей. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Водночас будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР СТАЛЕВОГО БУДІВНИЦТВА" <b> Тема розширена:</b> Тендерна документація щодо закупівлі будівельної продукції <b>Суть питання:</b> Згідно із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку» виробники після проходження відповідної оцінки відповідності оформлюють декларацію показників будівельної продукції з подальшим її внесенням до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕСБ). Така декларація є підтвердженням відповідності продукції обов’язковим вимогам та повинна використовуватися як доказ якості та безпечності продукції. Разом з тим, аналіз тендерних документацій, які публікують замовники в системі Prozorro при закупівлі будівельної продукції (наприклад, металевих конструкцій), свідчить про те, що вимога щодо надання такої декларації або не включається взагалі, або замінюється більш загальними формулюваннями щодо технічних характеристик без прив’язки до вимог технічного регламенту. Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право вимагати від учасників підтвердження того, що товари відповідають вимогам, встановленим у тендерній документації, зокрема шляхом надання відповідних декларацій. Беручи до уваги, що декларація показників будівельної продукції у низці випадків є обов’язковою відповідно до законодавства, просимо Мінекономіки: 1. Надати роз’яснення, чи можуть (або повинні) замовники при здійсненні закупівель будівельної продукції вимагати від учасників у тендерній документації надання декларацій показників будівельної продукції, якщо така декларація є обов’язковою згідно із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку». 2. Розглянути можливість надання та розміщення на офіційному сайті Мінекономіки методичних рекомендацій (лист-роз’яснення або позиція Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель), які рекомендували б замовникам вимагати у тендерній документації декларації показників будівельної продукції, якщо вони обов’язкові для певної категорії будівельної продукції відповідно до чинного законодавства. 3. У разі наявності технічних можливостей, надати інформацію щодо інтеграції або доступу електронної системи закупівель до інформації, оприлюдненої в ЄДЕСБ. <b> Номер відповіді:</b> 333/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання міститься в запиті № 741/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Додатково інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://surl.li/gmfdmn

<b>Запит від:</b> Запит від Перебийніс Євгенія Михайлівна <b> Тема розширена:</b> Локалізація товару <b>Суть питання:</b> Чи потрібно підтверджувати локалізацію бронежилетів? В тендері бронежилетити класифікуються як: Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:35810000-5: Індивідуальне обмундирування. Чи потрібно підтверджувати локалізацію із урахуваням вищезазначеного класифікатору? Чи не відноситься бронежилет до переліку: товари легкої промисловості, в тому числі спецодяг і військова форма? <b> Номер відповіді:</b> 328/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 325/2025 , 312/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0c677e80-4e73-435b-ac9a-15d6f941c479?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ОК "Укрвуглереструктуризація" <b> Тема розширена:</b> Укладання договору на закупівлю додаткових робіт <b>Суть питання:</b> ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» з результатами відкритих торгів уклало в червні 2025 року з переможцем процедури закупівлі договір на виконання робіт з фізичної ліквідації будівель і споруд згідно з проектом ліквідації шахти «Зарічна». При цьому, до позиційного списку робіт не були включені роботи з ліквідації головного та допоміжного стволів шахти. Згідно Звіту Приватної наукової установи «НДІ гірничої механіки ім. М.М. Федорова» з обстеження стану головного та допоміжного стовбурів ш. «Зарічна», виконаного у липні 2025 року, – для безпечної ліквідації ш. «Зарічна» і запобігання аварійних ситуацій на промайданчику, необхідно виконати в першу чергу повну ліквідацію головного і допоміжного стовбурів шахти. Розробник проєкту ліквідації ш. «Зарічна» - ДП «УКРНДІПРОЕКТ» листом від 09.07.25 повідомив, що роботи по розбиранню будівель і споруд поверхневого комплексу шахти безпосередньо пов’язані з роботами по ліквідації головного та допоміжного стволів. Виходячи з наведеного, чи буде правомірним укладення договору на виконання робіт з ліквідації головного та допоміжного стволів ш. «Зарічна», відповідно до абзацу 8 пункту 13 Особливостей, як на закупівлю додаткових робіт, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця, при цьому вартість таких робіт не буде перевищувати 50 % ціни основного договору про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 329/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Becker Corp. <b> Тема розширена:</b> Пояснення щодо умов імпорту за тендерами ProZorro (БПЛА) <b>Суть питання:</b> Шановні пані та панове, Я представляю німецьку компанію, яка готує комерційні пропозиції для участі у державних тендерах на платформі ProZorro, зокрема на постачання дронів (наприклад, DJI Mavic 3 Pro) до України. У зв’язку з цим прошу надати офіційне роз’яснення з наступних питань: Чи передбачає імпорт такої продукції до України сплату імпортного ПДВ (20%) та ввізного мита (5%) з боку постачальника? Чи є Україна (державний замовник) імпортером, що бере на себе ці платежі, або постачальник повинен закладати їх у свою цінову пропозицію? Якщо постачальник повинен самостійно сплачувати ПДВ та мито — на яку базову вартість (митну чи контрактну) розраховується 20% ПДВ? Який інкотермс слід вважати стандартним у таких тендерах — DAP чи DDP? Ця інформація критично важлива для правильного та прозорого формування цінових пропозицій відповідно до українського законодавства. З повагою, Christian Becker Becker Corp. [email protected] <b> Номер відповіді:</b> 330/2025

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Тернопільводоканал" <b> Тема розширена:</b> Зміна завдання на проєктування <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи допускається в процесі виконання договору зміна завдання на проєктування? Вважається чи не вважається це зміною істотних умов договору? <b> Номер відповіді:</b> 327/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Принагідно повідомляємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю”, за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Тернопільміськсвітло" <b> Тема розширена:</b> Питання щодо додаткового переліку ступеня локалізації (Постанова КМУ №782 від 02.07.2025р.) <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Питання по локалізації. 1.У додатковому переліку ступеня локалізації (Постанова КМУ №782 від 02.07.2025р.) є позиція "Освітлювальна техніка". Це узагальнене поняття, а що конкретно входить в цю позицію (наприклад: закупівля світильників світлодіодних для зовнішнього освітлення). 2. Чи застосовується локалізація при закупівлі запасних частин до світлофорів? <b> Номер відповіді:</b> 325/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” , від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту  “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації” , від 17.07.2025 № 3323-04/49130-07 “Про затвердження додаткового переліку товарів, до яких застосовується локалізація” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=49130 Отже, предмет закупівлі, у тому числі товари, перелік яких наведено у пункті 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі”, а також товари, включені до додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, затвердженого Кабінетом Міністрів України, до яких застосовується ступінь локалізації, визначається самостійно замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.