Новини Мінекономіки
Консультація
№ 2733/2020
16.12.2020
Відкриті торги
Суть питання: Чи є цінові обмеження для зменшення ціни пропозиції після електронного аукціону без зменшення обсягів закупівлі згідно з частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи можливо підписати договір на суму, меншу за ціну пропозиції після аукціону, але без зменшення обсягів? Висновки/Відповідь: 1. Аналогічне питання розглядалося у запиті № 1294/2020 (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA). 2. Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", укладення договору на суму, меншу за ціну пропозиції після аукціону, без зменшення обсягів закупівлі, можливе у випадку, коли сума за результатами аукціону не ділиться на кількість/найменування предмета закупівлі, що потребує округлення в бік зменшення. 3. Зміна істотних умов договору можлива після укладення договору, зокрема, згідно з пунктом 5 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", дозволяється погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості/обсягу та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Детальніше у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06).
Відкриті торги
Консультація № 2733/2020Огляд:
Суть питання: Чи є цінові обмеження для зменшення ціни пропозиції після електронного аукціону без зменшення обсягів закупівлі згідно з частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи можливо підписати договір на суму, меншу за ціну пропозиції після аукціону, але без зменшення обсягів?
Висновки/Відповідь:
1. Аналогічне питання розглядалося у запиті № 1294/2020 (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA).
2. Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", укладення договору на суму, меншу за ціну пропозиції після аукціону, без зменшення обсягів закупівлі, можливе у випадку, коли сума за результатами аукціону не ділиться на кількість/найменування предмета закупівлі, що потребує округлення в бік зменшення.
3. Зміна істотних умов договору можлива після укладення договору, зокрема, згідно з пунктом 5 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", дозволяється погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості/обсягу та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Детальніше у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "УПРАВЛІННЯ ЗБІРНИХ КОМАНД ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ "УКРСПОРТЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
<b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/про позиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Враховучи нову редакцію Закону в частині перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, чи є цінові обмеження зменшення ціни пропозиції відповідно до результатів електроного аукціону? Як приклад: якщо ціна пропозиції учасника після закінчення аукціону була 280 тис.грн, чи можливо без зменшення обсягів закупівлі підписати договір на суму 240 тис.грн
<b>
Номер відповіді:</b> 2733/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1294/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA
При цьому, виходячи зі змісту частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", можливість укладення договору про закупівлю на суму, що є меншою ніж ціна тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону, без зменшення обсягів закупівлі, передбачена для випадку, якщо сума за результатами аукціону не ділиться на кількість/найменування предмета закупівлі, а тому існує необхідність округлити її в бік зменшення.
Водночас
зміна істотних умов
договору
може здійснюватися
сторонами
після укладення такого договору,
зокрема у випадку, передбаченому пунктом 5 частини п’ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, тобто погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Докладніше про в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987
-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Консультація
№ 2734/2020
16.12.2020
Інше
Суть питання: Як замовнику (закладу охорони здоров'я) укласти договір на постачання теплової енергії з постачальником, який притягувався до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії (згідно з пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), але є єдиним можливим постачальником, не будучи монополістом? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Інше
Консультація № 2734/2020Огляд:
Суть питання:
Як замовнику (закладу охорони здоров'я) укласти договір на постачання теплової енергії з постачальником, який притягувався до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії (згідно з пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), але є єдиним можливим постачальником, не будучи монополістом?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Тишлек Світлана Вікторівна
<b>
Тема розширена:</b> Укладання договору з учасником,який не відповідає вимогам ст 17 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Якщо постачальник притягувався до вищевказаної відповідальності,проте фактично тільки він може надати дані послуги, проте його не визначено монополістом (для застосування переговоної процедури закупівлі- відсутність конкуренції з технічних причин)
Яким чином укласти договір на постачання теплової енергії, так как замовнику,як закладу охорони здоров'я необхідне безперевне теплостачання для виконання своїх функцій?
<b>
Номер відповіді:</b> 2734/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06
“Щодо застосування статті 17 Закону”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Консультація
№ 2735/2020
16.12.2020
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 2735/2020 щодо допорогових закупівель: Суть питання: Чи потрібно розробляти окреме Положення про допорогові закупівлі (до 50 тис. грн) та якими нормативними документами вони регламентуються? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06. Відповідь щодо визначення відповідальних осіб стосовно допорогових закупівель міститься у запиті № 602/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24&lang=uk-UA
Допорогові закупівлі
Консультація № 2735/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2735/2020 щодо допорогових закупівель
Суть питання: Чи потрібно розробляти окреме Положення про допорогові закупівлі (до 50 тис. грн) та якими нормативними документами вони регламентуються?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06.
Відповідь щодо визначення відповідальних осіб стосовно допорогових закупівель міститься у запиті № 602/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації
<b>
Тема розширена:</b> Положення про допорогові закупівлі
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення, чи є необхідність у розробці окремого Положення про допорогові закупівлі (закупівлі до 50 тис. грн.). Якими нормативними документами на сьогоднішній день регламентуються допорогові закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 2735/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
При цьому відповідь щодо визначення відповідальних осіб стосовно допорогових закупівель міститься у запиті № 602/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24&lang=uk-UA
Консультація
№ 2736/2020
16.12.2020
Предмет закупівлі
Суть питання: Чи може державна школа придбати меблі у підприємства громадської організації, якщо 80% продукції виробництва цієї організації, а 20% закуплено у партнера, при вартості закупівлі 102 000 грн, враховуючи, що підприємства громадських організацій можуть перепродавати без тендера продукцію до 200 000 грн? Висновки/Відповідь: Для відповіді на ваше питання необхідно звернутися до Закону України "Про публічні закупівлі". Підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю мають певні преференції в сфері публічних закупівель. Важливо, щоб підприємство відповідало критеріям, встановленим законодавством, зокрема, щодо кількості працівників з інвалідністю. Згідно з чинним законодавством, замовник може здійснювати закупівлі у таких підприємств без застосування відкритих торгів (тендеру) на суму, що не перевищує 200 тисяч гривень, якщо підприємство відповідає встановленим вимогам. У вашому випадку, якщо підприємство ГО відповідає цим вимогам, і сума закупівлі становить 102 000 грн, то замовник може придбати у вас продукцію. Питання щодо того, що 20% продукції закуплено у партнера, законодавством не врегульовано.
Предмет закупівлі
Консультація № 2736/2020Огляд:
Суть питання: Чи може державна школа придбати меблі у підприємства громадської організації, якщо 80% продукції виробництва цієї організації, а 20% закуплено у партнера, при вартості закупівлі 102 000 грн, враховуючи, що підприємства громадських організацій можуть перепродавати без тендера продукцію до 200 000 грн?
Висновки/Відповідь:
Для відповіді на ваше питання необхідно звернутися до Закону України "Про публічні закупівлі".
Підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю мають певні преференції в сфері публічних закупівель. Важливо, щоб підприємство відповідало критеріям, встановленим законодавством, зокрема, щодо кількості працівників з інвалідністю.
Згідно з чинним законодавством, замовник може здійснювати закупівлі у таких підприємств без застосування відкритих торгів (тендеру) на суму, що не перевищує 200 тисяч гривень, якщо підприємство відповідає встановленим вимогам.
У вашому випадку, якщо підприємство ГО відповідає цим вимогам, і сума закупівлі становить 102 000 грн, то замовник може придбати у вас продукцію. Питання щодо того, що 20% продукції закуплено у партнера, законодавством не врегульовано.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Громадської Організації «Київська Міська федерація з фізичної культури і спорту глухих»
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! До одного з підприємств Громадської Організації «Київська Міська федерація з фізичної культури і спорту глухих» звернулася з замовленням на меблі державна школа (сума закупки 102000грн). Але на даний момент ми можемо виконати замовлення на 80%, решту 20% аналогічної продукції можемо докупити у свого партнера з метою виконання домовленостей по договору. Чи може замовник придбати у нас продукцію, враховуючи, що вона на 80% нашого виробництва, та на 20% закуплена у нашого партнера? Як мені відомо, підприємства Громадської Організації можуть перепродавати без тендера продукцію на суму до 200000 грн. Будь ласка, дайте посилання на Закон України, що регулює це питання.
Відповідь просимо надіслати електронним листом, оскільки у адміністратора є вади слуху.
<b>
Номер відповіді:</b> 2736/2020
Консультація
№ 2722/2020
15.12.2020
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 2722/2020: Суть питання: Чи є невідповідність між ціною, зазначеною учасником в електронній системі закупівель, і ціною, вказаною у ціновій пропозиції (завантаженій у складі тендерної пропозиції), підставою для відхилення пропозиції або відміни торгів? Висновки/Відповідь: 1. Відхилення пропозиції: Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону України “Про публічні закупівлі”. Рішення про відхилення приймається замовником самостійно. 2. Відміна торгів: У разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, замовник відміняє процедуру закупівлі, виходячи зі змісту статей 32 та 40 Закону. 3. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами). 4. Загальні положення: * Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації (частина перша статті 26 Закону). * Електронна система закупівель автоматично розкриває всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (абзац третій частини першої статті 28 Закону). * Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 2722/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 2722/2020
Суть питання:
Чи є невідповідність між ціною, зазначеною учасником в електронній системі закупівель, і ціною, вказаною у ціновій пропозиції (завантаженій у складі тендерної пропозиції), підставою для відхилення пропозиції або відміни торгів?
Висновки/Відповідь:
1. Відхилення пропозиції: Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону України “Про публічні закупівлі”. Рішення про відхилення приймається замовником самостійно.
2. Відміна торгів: У разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, замовник відміняє процедуру закупівлі, виходячи зі змісту статей 32 та 40 Закону.
3. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
4. Загальні положення:
* Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації (частина перша статті 26 Закону).
* Електронна система закупівель автоматично розкриває всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (абзац третій частини першої статті 28 Закону).
* Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Норімов Дмитро Олександрович
<b>
Тема розширена:</b> Ціна тендерної пропозиції, яка завантажена до електронної системи закупівель не відповідає ціні пропозиції зазначеної учасником в електронній системі закупівель.
<b>Суть питання:</b> Учасник відкритих торгів, у відповідності з вимогами тендерної документації, завантажив у складі своєї тендерної пропозиції - цінову пропозицію за формою визначеною умовами тендерної документації, яка містить ціну пропозиції цього учасника.
При цьому, під час зазначення інформації про ціну своєї пропозиції в електронній системі закупівель, учасником зазначено значно більшу сумму ніж було ним зазначено у ціновій пропозиції у складі поданої тендерної пропозиції.
Разом з цим ціна перед початком та завершенням аукціону не змінювалась.
Запитання:
1) Чи є невідповідність ціни у ціновій пропозиції та ціни зазначеної в електронній системі закупівель підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника?
2) Чи вважається невідповідність ціни у ціновій пропозиції та ціни зазначеної в електронній системі закупівель підставою для відміни торгів на підставі неможливості усунення порушення з боку замовника.
<b>
Номер відповіді:</b> 2722/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону. Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
Своєю чергою, у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, замовник відміняє процедуру закупівлі, виходячи зі змісту статей 32 та 40 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 2723/2020
15.12.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 2723/2020: Суть питання: Чи може комунальне підприємство (КП) приймати участь у закупівлях, де замовником є виконавчий комітет міської ради, засновником якого є ця ж міська рада (ч. 1 п. 7 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі")? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56256
Відкриті торги
Консультація № 2723/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2723/2020
Суть питання: Чи може комунальне підприємство (КП) приймати участь у закупівлях, де замовником є виконавчий комітет міської ради, засновником якого є ця ж міська рада (ч. 1 п. 7 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі")?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56256
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна підприємство по експлуатації теплового господарства "Тепловик"Старокостянтинівської міської ради
<b>Суть питання:</b> Старокостянтинівський КП «Тепловик» є комунальним підприємством Старокостянтинівської міської ради (Старокостянтинівської ОТГ). Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради інколи проводить закупівлі учасником яких може виступати Старокостянтинівський КП «Тепловик».
Просимо Вас надати відповідь в розрізі ч.1 п.7 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: чи має право КП «Тепловик» приймати участь як учасник в закупівлях, щодо виконання робіт або надання послуг стороною яких є Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради.
<b>
Номер відповіді:</b> 2723/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06
“
Щодо делегування здійснення закупівель”
, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56256
Консультація
№ 2724/2020
15.12.2020
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи правомірно вимагати від підприємства, внесеного до переліку суб'єктів природних монополій у сфері транспортування теплової енергії та яке надало довідку про відсутність інших суб'єктів господарювання, підтвердження статусу монополіста довідкою з Торгово-промислової палати при переговорній процедурі закупівлі? Який вичерпний перелік документів може вимагати замовник у такій ситуації? Висновки/Відповідь: 1. Інформація щодо переговорної процедури закупівлі міститься у листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 2. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на: * Частину другу статті 19 Конституції України. * Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами). * Норми Закону (мається на увазі Закон України "Про публічні закупівлі", але конкретна стаття не вказана).
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 2724/2020Огляд:
Суть питання:
Чи правомірно вимагати від підприємства, внесеного до переліку суб'єктів природних монополій у сфері транспортування теплової енергії та яке надало довідку про відсутність інших суб'єктів господарювання, підтвердження статусу монополіста довідкою з Торгово-промислової палати при переговорній процедурі закупівлі? Який вичерпний перелік документів може вимагати замовник у такій ситуації?
Висновки/Відповідь:
1. Інформація щодо переговорної процедури закупівлі міститься у листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
2. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на:
* Частину другу статті 19 Конституції України.
* Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
* Норми Закону (мається на увазі Закон України "Про публічні закупівлі", але конкретна стаття не вказана).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Зубачук Оксана Миколаївна
<b>
Тема розширена:</b> Перелік довідок
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовники при переговорній процедурі просять довідку з Торгово-промислової палати про підтвердження того, що ми є єдиним виконавцем послуги в місті з технічних причин в сфері теплопостачання. Підприємство внесено до переліку суб"єктів природнії монополій, як монополіст у транпортуванню теплової енергії.Також нами була надана Замовнику довідка про те, що відсутні інші суб’єкти господарювання у сфері теплопостачання, що приєднані до теплових мереж нашого підтриємства.
Але Замовник вимагає підтвердити статус мономоліста ще й довідкою з Торгово-промислової палати як незалежно-експертної установи.
Чи це є правомірно?
Додатково просимо зазначити вичерпний перелік документів, які може вимагати Замовник у такій ситуації.
<b>
Номер відповіді:</b> 2724/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 2725/2020
15.12.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки №2725/2020: Суть питання: Роз'яснення щодо статусу юридичної особи як учасника процедури закупівлі згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» та його зв'язку з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», зокрема щодо обов'язковості антикорупційної програми. Висновки/Відповідь: 1. Статус учасника процедури закупівлі: визначається п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" – це особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах. 2. Дії у разі невідповідності вимогам щодо антикорупційної програми: згідно з п. 10 ч. 1 ст. 17 Закону, замовник відмовляє учаснику в участі та відхиляє його пропозицію, якщо вартість закупівлі перевищує 20 млн грн і учасник не має антикорупційної програми або уповноваженого. 3. Завершення процедури закупівлі: процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення (ст. 19 Закону). Цей звіт є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
Інше
Консультація № 2725/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №2725/2020
Суть питання: Роз'яснення щодо статусу юридичної особи як учасника процедури закупівлі згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» та його зв'язку з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», зокрема щодо обов'язковості антикорупційної програми.
Висновки/Відповідь:
1. Статус учасника процедури закупівлі: визначається п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" – це особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах.
2. Дії у разі невідповідності вимогам щодо антикорупційної програми: згідно з п. 10 ч. 1 ст. 17 Закону, замовник відмовляє учаснику в участі та відхиляє його пропозицію, якщо вартість закупівлі перевищує 20 млн грн і учасник не має антикорупційної програми або уповноваженого.
3. Завершення процедури закупівлі: процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення (ст. 19 Закону). Цей звіт є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національне агентство з питань запобігання корупції
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень, зобов’язані затвердити антикорупційну програму юридичної особи та призначити Уповноваженого – особу, відповідальну за реалізацію антикорупційної програми.
Також цей Закон покладає на юридичних осіб – учасників процедур закупівлі, передбачених, у п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону, низку інших обов’язків, зокрема щодо:
- створення захищених анонімних каналів зв’язку (канали онлайн-зв’язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність та забезпечення викривачам умов для здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
- отримання згоди Національного агентства з на розірвання трудового договору з Уповноваженим з ініціативи керівника юридичної особи або її засновників (учасників).
Ці обов’язки носять постійний (безперервний характер): налагоджена антикорупційна система у діяльності юридичної особи раз запроваджена, не може за логікою і суттю такої системи змінюватися в залежності від того, чи сьогодні підприємство є учасником процедури закупівлі, чи договір виконаний і підприємство не бере участі у нових закупівлях.
В той же час відповідно до ч. 7, 8, 91 п. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції»
Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право проводити перевірки виконання юридичним особами вимог Закону, вносити приписи та отримувати від юридичних осіб письмові пояснення.
Це все вимагає правової визначеності щодо статусу юридичної особи як учасника процедури закупівлі.
З цією метою просимо роз’яснити:
1. Чи обмежений статус учасника процедури закупівлі часовими рамками? Питання обумовлене тим, що Закон України «Про запобігання корупції» встановлює вимоги до юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі, тобто вказує на ознаку у теперішньому часі.
2. До якого моменту юридична особа зберігає статус учасника процедури закупівлі, якщо її тендерна пропозиція відхилена / акцептована / укладений договір про закупівлю?
3. Коли процедура закупівлі вважається завершеною?
4. Якщо юридична особа брала участь у процедурах закупівлі, виконала договір за його результатами та натепер не бере участі у процедурах закупівлі і брати не планує, чи є вона (зберігає) статус учасника процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 2725/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що
Закон України “Про публічні закупівлі”
(в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон)
визначає правові та економічні засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1,2,4
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону
учасник
процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) −
фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа
- резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка
подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
В свою чергу, відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону т
ендерна пропозиція
- пропозиція
щодо предмета закупівлі або його частини (лота)
, яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Водночас згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону строк дії тендерної пропозиції - установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником
у межах єдиної процедури закупівлі
або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Разом з тим частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний
переможцем процедури закупівлі
, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції
переможця процедури закупівлі.
При цьому поняття
“переможець процедури закупівлі”
визначено в пункті 18 частини першої статті 1 Закону. Так,
переможець процедури закупівлі
– учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 2 частини другої статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», юридична особа,
яка є учасником процедури
закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»,
зобов’язана затвердити антикорупційну програму
юридичної особи та призначити особу, відповідальну за реалізацію антикорупційної програми,
якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону
замовник приймає рішення про відмову учаснику
в участі у процедурі закупівлі
та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника
в разі, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого
з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом).
З огляду на викладене, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
Виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
Таким чином, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення.
Консультація
№ 2726/2020
15.12.2020
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки (2726/2020): Суть питання: Чи правомірно застосовувати статтю 40 Закону України "Про публічні закупівлі" для закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, якщо вартість таких робіт перевищує 50% ціни основного договору, укладеного за результатами тендеру, але закупівля здійснюється протягом трьох років після укладення основного договору? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі", розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 2726/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки (2726/2020)
Суть питання: Чи правомірно застосовувати статтю 40 Закону України "Про публічні закупівлі" для закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, якщо вартість таких робіт перевищує 50% ціни основного договору, укладеного за результатами тендеру, але закупівля здійснюється протягом трьох років після укладення основного договору?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі", розміщеному за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТДВ "Інститут"Стройремпроект"
<b>
Тема розширена:</b> Додаткові роботи
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
В 2018р.був договір на виконання проектно-кошторисних робіт. У замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, але загальна вартість таких робіт перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера». Які є підстави застосовувати ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі”?
<b>
Номер відповіді:</b> 2726/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Консультація
№ 2727/2020
15.12.2020
Виконання договору
# Консультація Мінекономіки № 2727/2020: Суть питання: Яку редакцію Закону України "Про публічні закупівлі" застосовувати при продовженні дії договору про закупівлю (до 20% від суми початкового договору), укладеного до квітня 2020 року? Чи можна застосовувати редакцію Закону, що діяла на момент укладання договору? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20) * від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20)
Виконання договору
Консультація № 2727/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 2727/2020
Суть питання:
Яку редакцію Закону України "Про публічні закупівлі" застосовувати при продовженні дії договору про закупівлю (до 20% від суми початкового договору), укладеного до квітня 2020 року? Чи можна застосовувати редакцію Закону, що діяла на момент укладання договору?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІАЛОГ ДІАГНОСТІКС"
<b>
Тема розширена:</b> продовження дії договору
<b>Суть питання:</b> Яку редакцію ЗУ "Про публічні закупівлі" застосовувати при продовжені дії договору про закупівлі в обсязі, що не перевищує 20% від суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році (а саме в момент дії редакції закону до квітня 2020, тобто до зміни зазначеного закону)? Чи можна в такому випадку застосовувати норму закону, що діяла на момент проведення процедури закупівлі та укладання договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 2727/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06
“Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”
, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20
Консультація
№ 2728/2020
15.12.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати річний план закупівлі послуг оренди автомобіля (договір укладено до нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" строком до 3-х років з правом пролонгації, річна сума до 50 тис. грн.) у 2021 році? Як планувати та звітувати про закупівлі з діючими договорами з щорічною пролонгацією? Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06) * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06) * Лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06) Інформація щодо застосування вартісних меж міститься у запиті 688/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA)
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 2728/2020Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно оприлюднювати річний план закупівлі послуг оренди автомобіля (договір укладено до нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" строком до 3-х років з правом пролонгації, річна сума до 50 тис. грн.) у 2021 році? Як планувати та звітувати про закупівлі з діючими договорами з щорічною пролонгацією?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки:
Інформація щодо застосування вартісних меж міститься у запиті 688/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства
<b>
Тема розширена:</b> Довгостроковий договір оренди транспортного засобу, як показати в річному плані.
<b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство має в користування автомобіль згідно договору оренди, укладеного з державною установою, тобто на дані правовідносини розповсюджується дія Закону "Про оренду державного та комунального майна". Договір оренди було укладено до набрання чинності новою редакцією закону Закону "Про публічні закупівлі строком на 2 роки і 11 місяців з правом пролонгації та той же строк, річна сума його не перевищує 50тис. грн., а тому звіт про його укладання в систему не викладався.
Чи повинен Замовник оприлюднювати річний план на закупівлю відповідних послуг щодо оренди автомобіля в 2021році, враховуючи, що договір було укладено до набрання чинності новою редакцією Закону на строк дії більше ніж один рік та яким документом, в такому випадку, може відзвітувати Замовник про укладений договір та підтвердити застосування пункту річного плану закупівель в новому 2021 році?
Яким чином повинно здійснюватися планування річної потреби та оприлюднюватися річні плани і звіти про договір про закупівлю без застосування електронної системи, в разі, якщо існують діючі договори з щорічною пролонгацією, в розірванні яких підприємство не зацікавлене, а укладання їх на кожен наступний рік викликає складнощі, зокрема і відмову контрагента.
<b>
Номер відповіді:</b> 2728/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”
, від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 2717/2020
14.12.2020
Інше
Консультація Мінекономіки щодо "постачальника останньої надії" газу: Суть питання: Чи може новостворена об'єднана територіальна громада, яка не встигає провести тендер на закупівлю газу для об'єктів комунальної власності до 01.01.2021 (через відсутність зареєстрованих органів управління та уповноважених осіб), скористатися послугами постачальника "останньої надії"? Висновки/Відповідь: 1. Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 * від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 2. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на запит № 128/2020 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA 3. Роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП надає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) згідно з: * частиною другою статті 19 Конституції України, * Законом України “Про ринок природного газу”, * Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Інше
Консультація № 2717/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо "постачальника останньої надії" газу
Суть питання: Чи може новостворена об'єднана територіальна громада, яка не встигає провести тендер на закупівлю газу для об'єктів комунальної власності до 01.01.2021 (через відсутність зареєстрованих органів управління та уповноважених осіб), скористатися послугами постачальника "останньої надії"?
Висновки/Відповідь:
1. Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:
* від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
* від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07
2. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на запит № 128/2020 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA
3. Роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП надає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) згідно з:
* частиною другою статті 19 Конституції України,
* Законом України “Про ринок природного газу”,
* Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області
<b>
Тема розширена:</b> Щодо "постачальника останньої надії" газу
<b>Суть питання:</b> Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області (новостворена Підгородненська об`єднана територіальна громада) просить надати роз’яснення щодо порядку забезпечення газопостачання на об’єкти комунальної власності (школи, дитсадки та ін.), які з 01.01.2021 року переходять зі спільної власності територіальних громад Дніпровського району Дніпропетровської області до власності Підгородненської територіальної громади. Внаслідок того, що органи управління зазначених вище об’єктів (відділи освіти, культури та ін.) знаходяться у стадії формування (реєстрації), отримають бюджетні призначення на енергоносії, як розпорядники коштів, з 01.01.2021 року, та в ті ж терміни призначать уповноважених осіб з питань публічних закупівель, тендерні процедури з закупівлі газу до 01.01.2021 року проведені бути не можуть.
При цьому закупівля зазначених послуг у НАК «Нафотогаз», як постачальника «останньої надії», діючими нормативними документами для зазначених вище випадків не врегульована.
Згідно ст.15 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії» у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, анульовано його ліцензію та в інших випадках. передбачених правилами для постачальника «останньої надії».
При цьому в діючих «Правилах постачання природного газу» розділ VI «Правила для постачальника останньої надії» інших випадків, окрім вказаних вище не передбачено.
Просимо роз’яснити, чи може Підгородненська міська рада в умовах, які склалися, скористатися закупівлею газу у постачальника «останньої надії»?
<b>
Номер відповіді:</b> 2717/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”
та від 23.03.2018
“Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07
Крім того, пропонуємо ознайомитись з відповіддю на запит № 128/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA
При цьому також повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.