<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз'яснення відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" . <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у тому числі якщо здійснюється закупівля послуг, необхідних для проведення заходів з фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації та забезпечення підготовки і участі національних збірних команд України з видів спорту в міжнародних спортивних заходах, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України. Проте, чинне законодавство не містить визначення терміну "заходи з фізичної культури і спорту". Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про фізичну культуру і спорт": спортивні заходи - спортивні змагання та/або навчально-тренувальні збори; спорт - діяльність суб'єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на виявлення та уніфіковане порівняння досягнень людей у фізичній, інтелектуальній та іншій підготовленостях шляхом проведення спортивних змагань та відповідної підготовки до них. Спорт має такі напрями: дитячий спорт, дитячо-юнацький спорт, резервний спорт, спорт вищих досягнень, професійний спорт, спорт ветеранів, олімпійський спорт, неолімпійський спорт, службово-прикладний та військово-прикладний спорт, спорт осіб з інвалідністю тощо; фізична культура - діяльність суб'єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової активності людей з метою їх гармонійного, передусім фізичного, розвитку та ведення здорового способу життя. Фізична культура має такі напрями: фізичне виховання різних груп населення, масовий спорт, фізкультурно-спортивна реабілітація. Поряд з цим, згідно з пунктом 6 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 червня 2020 р. за № 500/34783, визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України. Враховуючи вищезазначене, просимо в межах компетенції надати роз'яснення з наступних питань: 1. Чи є заходами з фізичної культури і спорту будь-які спортивні заходи, включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, затвердженого Мінмолодьспортом? 2. Чи має право замовник застосовувати норми абзацу вісімнадцятого частини сьомої статті 3 Закону у разі закупівлі послуг, необхідних для проведення всіх спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік? <b> Номер відповіді:</b> 2785/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Законом України від 02.12.2020 № 1026-IX “Про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” щодо ефективної реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту”, який набрав чинності 20.12.2020 внесено зміни до частини сьомої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”. Так, частину сьому статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" після абзацу сімнадцятого доповнено новим абзацом такого змісту: « якщо здійснюється закупівля послуг, необхідних для проведення заході в з фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації та забезпечення підготовки і участі національних збірних команд України з видів спорту в міжнародних спортивних заходах, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України ". Отже, закупівля зазначених послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Разом з тим замовник самостійно приймає рішення про здійснення закупівлі без порядку застосування спрощеної закупівлі. Водночас оскільки відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220, (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання та затверджує порядок складення календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, а також вимоги до змісту положення (регламенту) про офіційні фізкультурно-оздоровчі заходи або спортивні змагання; Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, з питань віднесення послуг, які здійснюються без застосування порядку проведення спрощених закупівель пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Госпрозрахункове комунальне підприємство ПЕРЕВОЛОЧАНСЬКЕ <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Закупівля електроенергії двічі не відбулася через відсутність учасників. Наше підприємство є замовником в окремій сфері господарювання (категорія 4) і нам можна було взагалі не проводити спрощені закупівлі електроенергіії. Тепер я можу укласти прямий договір з постачальником і не звітуватися в системі чи потрібно проводити переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 2786/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Водночас частиною шостою статті 3 Закону передбачені випадки щодо предметів закупівлі, коли Закон не застосовується для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Отже, замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання здійснюють закупівлю предметів закупівлі, визначених у частині шостій статті 3 Закону, без застосування вимог Закону. Поряд з цим, у разі прийняття замовником рішення про використання електронної системи закупівель для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, замовник керується Інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель, затвердженої наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (в редакції наказу ДП “ПРОЗОРРО” від 17.04.2020 № 18).

<b>Запит від:</b> Запит від Управління координації публічних закупівель Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради <b>Суть питання:</b> П. 4-1 Постанови КМУ від 11.10.2016 "Про ефективне використання державних коштів"(у редакції Постанови КМУ від 16.12.2020 № 1266) визначено: "Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити..." Прошу надати відповідь: чи розповсюджується ця норма на головних розпорядників (розпорядників нижчого рівня) коштів місцевого бюджету? А також пояснити: чи розповсюджується ця норма на отримувачів коштів місцевого бюджету? <b> Номер відповіді:</b> 2787/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №  2764/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6caad83c-1533-4a4d-846a-0efad1742bc9&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" <b> Тема розширена:</b> Сфера застосування Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Згідно ч. 1 Статті 2. Закону До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Дайте відповідь будь ласка, чи є Публічне акціонерне товариство Мотор Січ (код ЄДРПО 14307794) замовником в розумінні закону. АТ «Мотор Січ» отримує кошти з Національної служби здоров’я України згідно Договору № 0000-62H5-M000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Чи потрібно здійснювати закупівлю товарів/робіт та послуг за кошти отримані від Національної служби здоров’я України з використанням системи Prozorro? <b> Номер відповіді:</b> 2788/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Разом з тим  аналогічна відповідь міститься у запиті 1081/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом", 26444970 <b> Тема розширена:</b> Підстави для запрошення двох учасників <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.2 ч.2 ст.40 - відсутність конкуренції з технічних причин - чи можна запросити 2-х учасників для проведення переговорів, якщо за результатами маніторингу ринку в Україні є 2 суб'єкти, які відповідають вимогам, встановленим Замовником. <b> Номер відповіді:</b> 2789/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Савчук Ярослава Олегівна <b> Тема розширена:</b> Застосування переговорної процедури на період оскарження закупівлі <b>Суть питання:</b> Підкажіть, буль ласка, якщо було проведено відкриті торги з публікацією англійською мовою, однак після перекваліфікації учасників, рішення замовника було оскаржене до Антимонопольного комітету, то чи можна застосувати абз. 5 п. 3 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" (враховуючи те, що там зазначено, що оскарження відбувається після оцінки тендерних пропозицій учасників, однак у відкритих торгах з публікацією англійською мовою відбувається розгляд тендерних пропозицій, а оцінка проводиться системою автоматично після завершення аукціону?) <b> Номер відповіді:</b> 2790/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Байда Лілія Валеріївна <b> Тема розширена:</b> переговорна процедура <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо вас надати відповідь на слідуюче запитання. Замовником було оголошено відкриті торги з публікацією англійського оголошення на закупівлю природного газу. Після закінчення строку подання тендерних пропозицій, у строки визначені законом замовником було здійснено розгляд тендерних пропозицій учасників на відповідність вимогам тендерної документації, та оприлюднено протокол розгляду пропозицій учасників. Дата та час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій. Однак до початку аукціону, одним із учасників даної закупівлі була подана скарга до органів АМКУ, щодо неправомірного рішення, дії чи бездіяльності Замовника торгів, яка була прийнята до розгляду, та Замовнику було повідомлено що розгляд даної скарги відбудеться 05.01.2021 р. У зв'язку з цим Замовник не встигає закінчити процедуру відкритих торгів, та з 01.01.2021 об'єкти Замовника залишаються без постачання природного газу. Чи може Замовник провести переговорну процедуру відповідно абзацу 5 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону "Про публічні закупівлі", а саме оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних прпозицій учасників, в обсязі що не перевищує 20% від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. Або можливе інше вирішення даного питання? Заздалегідь дякую. <b> Номер відповіді:</b> 2791/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Державна казначейська служба України <b> Тема розширена:</b> Щодо виконання вимог п.4(1)ПКМУ №710 від 11.10.16 <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 19.12.2020 набрала чинності постанова КМУ від 16.12.2020 № 1266, якою, серед іншого, внесено зміни до постанови КМУ від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», відповідно до яких зобов’язано Головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктів господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити (пункт 4-1 Постанови КМУ № 710): - обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; - оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити у межах компетенції чи підпадають під дані вимоги виключно процедури закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу, а також переговорні процедури (без спрощених, допорогових закупівель та закупівель без застосування електронної системи закупівель). <b> Номер відповіді:</b> 2792/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1266 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів”. Виходячи з пункту 5 цієї постанови,  перевірка за дотриманням вимог постанови здійснюється під час здійснення заходів державного фінансового контролю Державною аудиторською службою під час здійснення заходів державного фінансового контролю. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з  порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Кіровоградська ОДА <b> Тема розширена:</b> Розміщення річного плану на власному сайті <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Стаття 4 Закону зазначає, що річний план та зміни до нього оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель. Постановою КМУ замовник, як розпорядник інформації, був зобов'язаний надавати інформацію про річний план у формі відкритих даних, оприлюднювати та регулярно оновлювати її на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Проте після внесених змін до цієї постанови відомості про річний план виключено з переліку наборів даних, що підлягають обов'язковому оприлюдненню. Підкажіть будь-ласка, враховуючи викладене, річний план може бути опубліковано замовниками-бюджетниками (ЦОВВ) ЛИШЕ в електронній системі закупівель? без публікації на власному сайті?? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 2774/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі − річний план). Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У свою чергу, Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, (далі – Положення про набори даних) визначено обов’язок розпорядника інформації у розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації” (далі – розпорядник інформації) надавати та оприлюднювати відповідну інформацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті. Згідно з Положенням про набори даних створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування, (далі – Агентство) яке є його держателем. Адміністратором Єдиного державного веб-порталу відкритих даних є державне підприємство, яке належить до сфери управління Агентства. Крім того, відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства. Враховуючи зазначене, з питань необхідності оприлюднення інформації про закупівлі на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційному веб-сайті розпорядника інформації відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів слід звертатись до відповідного органу виконавчої влади до сфери відповідальності якого належить функціонування зазначеного веб-порталу.

<b>Запит від:</b> Запит від Кравець Анастасія Миколаївна <b> Тема розширена:</b> щодо ліквідації тендерного комітету та переведення його процедур на уповноважену особу <b>Суть питання:</b> З 01 січня 2021 року Замовник планує ліквідувати тендерний комітет та уповноважити працівників на проведення закупівлі. Однак, тендерний комітет у грудні 2020 року оголосив декілька закупівель. У звязку з чим виникло питання: - Чи може Замовник ліквідувати тендерний комітет в такому випадку? - якщо так, чи має бути визначено у наказі Замовника, який саме уповноважений закріплений за якою закупівлею? - чи створеть така ліквілація якесь порушення щодо вже оголошених, однак не завершених, закупівель? З врахуванням терміновості, щиро прошу дати якомога швидше роз'яснення чи рекомендацію <b> Номер відповіді:</b> 2776/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”. При цьому відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1787/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef06a16b-e771-4f02-9342-d6827c7aca61&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Козіна Віра Вадимівна <b>Суть питання:</b> 17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України. На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону): 1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг); 2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад; 3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України; 4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання. Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема: 1) чи вплине зміна назви та органу управління, до якого належить комунальний заклад, установа чи підприємство, яке вже уклало або знаходиться на певному етапі організації чи проведення публічної закупівлі на відповідну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 2777/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 23.03.2018 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 Крім того, пропонуємо ознайомитись з відповіддю на запит № 128/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Козіна Віра Вадимівна <b>Суть питання:</b> 17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України. На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону): 1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг); 2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад; 3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України; 4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання. Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема: у якому порядку треба вносити інформацію про зміну назви та органу управління, до якого належить комунальний заклад, установа чи підприємство, до електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 2778/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 23.03.2018 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 Крім того, пропонуємо ознайомитись з відповіддю на запит № 128/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA Водночас вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. При цьому, виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи, оператор авторизованого електронного майданчика, зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом. Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” та оператора авторизованого електронного майданчика.