Новини Мінекономіки
Консультація
№ 62/2021
15.01.2021
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 62/2021): Суть питання: Чи правомірно замовник вимагає повернення коштів за інфляцію та ризики при твердій договірній ціні, якщо вони не були вказані в актах виконаних робіт? Які наслідки для підрядника, якщо фактичні витрати в підтвердних документах не збігаються з сумами в актах, але акти закриті та оплачені? Висновки/Відповідь: 1. Конкретної відповіді на питання не надано. 2. Мінекономіки посилається на лист від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06). 3. Також згадується лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06). 4. Мінекономіки не уповноважене визначати правомірність дій замовників в конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Виконання договору
Консультація № 62/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 62/2021)
Суть питання: Чи правомірно замовник вимагає повернення коштів за інфляцію та ризики при твердій договірній ціні, якщо вони не були вказані в актах виконаних робіт? Які наслідки для підрядника, якщо фактичні витрати в підтвердних документах не збігаються з сумами в актах, але акти закриті та оплачені?
Висновки/Відповідь:
1. Конкретної відповіді на питання не надано.
2. Мінекономіки посилається на лист від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06).
3. Також згадується лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06).
4. Мінекономіки не уповноважене визначати правомірність дій замовників в конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Сарафинюк Олег Валентинович
<b>
Тема розширена:</b> Тверда договірна ціна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь ласка, як діяти в такій ситуації: Замовник оголосив тендер на закупівлю робіт з твердою договірною ціною, яка поділялась на такі статті витрат: будівельні роботи, обладнання та інші витрати, крім того, було розміщено технічне рішення, виконання робіт передбачалось в термін менше одного року.
Після перемоги на торгах, Підрядником поетапно здійснювалось закриття виконаних робіт актами (форми КБ-2) та довідками про вартість виконання робіт (форми КБ-3), а також надавались підтверджувальні документи на обладнання, однак суми які вказані в акті та в накладних частково були менші, хоча незважаючи на це Замовник розрахувався в повному обсязі згідно наданих актів.
У зв’язку із затриманням фінансування виконання робіт затягнулось на термін більше одного року.
В ході закриття Підрядником перед Замовником чергового етапу виконаних робіт Замовник повідомив, що Підрядник «заліз» в інфляцію та ризики. Хоча під час закриття кожного з етапів робіт Підрядник не вийшов за суму з якою виграв тендер, а навпаки частково їх зменшив.
Як наслідок Замовник почав вимагати в Підрядника повернення частково сплачених раніше коштів за виконані роботи та схиляти до підписання акту «мінусовки», як пояснив Замовник для повернення коштів які передбачались на інфляцію та ризики.
Враховуючи вище викладеного прошу повідомити наступне:
1. чи правомірно Замовник вимагає в Підрядника повернення коштів за ризики та інфляцію, оскільки, Підряднику не було відомо про них, та в актах які надавались за виконані роботи в них не згадувались та раніше будь-яких зауважень Замовник не озвучував?
2. які наслідки для Підрядника, якщо в договорі вказано тверду договірну ціну, а також те, що при закритті/оплаті актів, Підрядник зобов’язаний підтвердити фактичні витрати, а вказані суми в наданих ним документах про підтвердження фактичних витрат не співпадають з сумами вказаних в актах, при умові, що акти вже закриті та по ним здійснено оплату Замовником.
<b>
Номер відповіді:</b> 62/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
”, який містить інформацію щодо зміни істотних умов договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 63/2021
15.01.2021
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
ОК. Ось стислий опис консультації Мінекономіки, як ви просили: Суть питання: Чи потрібно замовнику проводити відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо окремі закупівлі товару не перевищують 133 тис. євро, але їх загальна вартість за рік перевищує цей поріг, з огляду на ч. 10 ст. 3 та ч. 3 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Вичерпна відповідь на аналогічне питання надана за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA. (Див. відповідь за посиланням).
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 63/2021Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації Мінекономіки, як ви просили:
Суть питання: Чи потрібно замовнику проводити відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо окремі закупівлі товару не перевищують 133 тис. євро, але їх загальна вартість за рік перевищує цей поріг, з огляду на ч. 10 ст. 3 та ч. 3 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Вичерпна відповідь на аналогічне питання надана за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA. (Див. відповідь за посиланням).
Суть питання: Чи потрібно замовнику проводити відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо окремі закупівлі товару не перевищують 133 тис. євро, але їх загальна вартість за рік перевищує цей поріг, з огляду на ч. 10 ст. 3 та ч. 3 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Вичерпна відповідь на аналогічне питання надана за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA. (Див. відповідь за посиланням).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДАП Україна
<b>Суть питання:</b> Замовнику потрібно купити товар окремими закупівлями. При цьому загальна сума цих
закупівель перевищуватиме 133 тисячі євро на рік, а окремо не перевищує. Разом з цим
частина 10 статті 3 Закону про закупівлі нам говорить про те, що ми не можемо уникати
застосування положень частини 3 статті 10 цього Закону, тобто потрібно проводити відкриті
торги з публікацією англійською мовою, а частина 3 статті 10 зазначає, що оголошення
англійською мовою оприлюднюється, лише якщо вартість перевищує 133 тисячі євро. Як
правильно діяти замовнику, якщо вартість однієї закупівлі не перевищує 133
тисячі євро, а в цілому на рік перевищує?
<b>
Номер відповіді:</b> 63/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на аналогічне звернення надана за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA
Консультація
№ 64/2021
15.01.2021
Інше
Консультація Мінекономіки №64/2021 (Нікопольський медичний коледж): Суть питання: Чи можливо застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України в договорах до 50 тис. грн., укладених без використання електронної системи закупівель? Висновки/Відповідь: Аналогічна відповідь вже надана у запиті 1374/2020, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" для самостійного знаходження відповідей на поширені питання.
Інше
Консультація № 64/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки №64/2021 (Нікопольський медичний коледж)
Суть питання: Чи можливо застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України в договорах до 50 тис. грн., укладених без використання електронної системи закупівель?
Висновки/Відповідь:
Аналогічна відповідь вже надана у запиті 1374/2020, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" для самостійного знаходження відповідей на поширені питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Нікопольський медичний коледж
<b>
Тема розширена:</b> Застосування ч.3 ст. 631 ЦК України.
<b>Суть питання:</b> Чи можна застосовувати ч.3 ст. 631 ЦК України. в договорах сума яких не перевищює 50 тис. грн. та укладаються вони без застосування електроної системи.
<b>
Номер відповіді:</b> 64/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1374/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 65/2021
15.01.2021
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 65/2021: Суть питання: Чи може КНП збільшити суму договору на закупівлю електроенергії, укладеного у 2020 році з урахуванням продовження дії договору на початку 2021 року, якщо 20% від суми договору (з урахуванням змін) недостатньо для розрахунку з постачальником, або провести переговорну процедуру? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує звернутися до листів, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: * Лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 * Лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі": https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Інше
Консультація № 65/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 65/2021
Суть питання:
Чи може КНП збільшити суму договору на закупівлю електроенергії, укладеного у 2020 році з урахуванням продовження дії договору на початку 2021 року, якщо 20% від суми договору (з урахуванням змін) недостатньо для розрахунку з постачальником, або провести переговорну процедуру?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує звернутися до листів, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Клінічна дитяча міська поліклініка" Міської ради міста Кропивницького
<b>Суть питання:</b> в 2020 році проовжено дію договору на закупівлю електричної енергії на період достатній для проведення зпроцедури закупівлі.Доведено кошторисні призначення 2021 р. сума збільшення договору не має перевищувати 20% від основного договору. При чому 20% розраховуються саме від остаточної суми договору з урахуванням всіх змін. Але цієї суми не вистачає для того щоб розрахуватися з постачальником.Чи можемо збільшити суму договору або провести переговорну з ним процедуру і повністю розрахуватись?
<b>
Номер відповіді:</b> 65/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі розглянуті у листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Консультація
№ 66/2021
15.01.2021
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Суть питання: Чи може замовник повторно відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо АМКУ зобов'язав скасувати попереднє рішення про відхилення, посилаючись на інші невідповідності, не зазначені в першому протоколі? Висновки/Відповідь: Тендерний комітет/уповноважена особа замовника самостійно приймає рішення про відхилення тендерної пропозиції, враховуючи рішення АМКУ прийняте відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону. Рішення АМКУ є обов’язковими для виконання замовниками, відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону та повинні бути виконані не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження, якщо воно не було оскаржене до суду. Приймаючи рішення про повторне відхилення, необхідно керуватися: * Принципами здійснення закупівель (стаття 5 Закону). * Підставами для відхилення тендерних пропозицій (стаття 31 Закону). * Вимогами об'єктивного та чесного вибору переможця (стаття 11 та частина четверта розділу Х Закону). Відповідальність за порушення вимог Закону несуть службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників (частина друга статті 44 Закону).
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 66/2021Огляд:
Суть питання:
Чи може замовник повторно відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо АМКУ зобов'язав скасувати попереднє рішення про відхилення, посилаючись на інші невідповідності, не зазначені в першому протоколі?
Висновки/Відповідь:
Тендерний комітет/уповноважена особа замовника самостійно приймає рішення про відхилення тендерної пропозиції, враховуючи рішення АМКУ прийняте відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону. Рішення АМКУ є обов’язковими для виконання замовниками, відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону та повинні бути виконані не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження, якщо воно не було оскаржене до суду.
Приймаючи рішення про повторне відхилення, необхідно керуватися:
Відповідальність за порушення вимог Закону несуть службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників (частина друга статті 44 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> Повторний розгляд тендерної пропозиції
<b>Суть питання:</b> При здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог части-ні 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, Замовником була відхилена тендерна пропозиція учасника.
Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендерної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимоно-польного комітету України (надалі – Колегія) скаргу на рішення замовника.
Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду зазначеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника.
З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу пояснити:
- - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржника з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попередньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника
<b>
Номер відповіді:</b> 66/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій встановлені у статті 31 Закону. Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Виходячи зі статті 11 та частини четвертої розділу Х Розділ X “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Закону до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету належить, зокрема, об'єктивний та чесний вибір переможця.
Крім цього, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 5 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону, відповідальність за порушення вимог цього Закону несуть службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників згідно із законами України.
Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо повторного відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.
Консультація
№ 67/2021
15.01.2021
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі поштових послуг: Суть питання: Чи правомірно застосовувати переговорну процедуру (або не застосовувати спрощену) при закупівлі поштових послуг в АТ "Укрпошта" як у національного оператора поштового зв’язку, враховуючи *Закон України «Про поштовий зв'язок»* та *Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.02.2002 року № 10-р «Про національного оператора поштового зв’язку»*, через відсутність конкуренції з технічних причин? Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо правомірності застосування переговорної процедури в конкретному випадку. 2. Надано посилання на попередні консультації з аналогічних питань: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA 3. Підкреслено, що згідно з *частиною другою статті 19 Конституції України* та *Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)*, Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 67/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі поштових послуг
Суть питання: Чи правомірно застосовувати переговорну процедуру (або не застосовувати спрощену) при закупівлі поштових послуг в АТ "Укрпошта" як у національного оператора поштового зв’язку, враховуючи *Закон України «Про поштовий зв'язок»* та *Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.02.2002 року № 10-р «Про національного оператора поштового зв’язку»*, через відсутність конкуренції з технічних причин?
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо правомірності застосування переговорної процедури в конкретному випадку.
2. Надано посилання на попередні консультації з аналогічних питань:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA
3. Підкреслено, що згідно з *частиною другою статті 19 Конституції України* та *Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)*, Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міндовкілля
<b>
Тема розширена:</b> закупівля поштових услуг
<b>Суть питання:</b> Згідно з Законом України «Про поштовий зв’язок» національний оператор поштового зв’язку – оператор, який в установленому законодавством порядку надає універсальні послуги поштового зв’язку на всій території України і якому надаються виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку. Універсальні послуги поштового зв’язку визначені в Законі України «Про поштовий зв’язок», як - набір послуг поштового зв’язку загального користування та встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою. До універсальних поштових послуг належить пересилання простих та рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей, секограм, а також посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.02.2002 року № 10-р «Про національного оператора поштового зв’язку» (із змінами і доповненнями) виконання функцій національного оператора поштового зв’язку покладено на АТ «Укрпошта».
АТ «Укрпошта», як національний оператор поштового зв’язку, надає послуги на всій території України, понад 50 різноманітних послуг у т.ч.:
- універсальні (пересилання простих та рекомендованих карток, листів, бандеролей та посилок без оголошеної цінності з масою до 10 кг);
- фінансові (приймання платежів, пересилання переказів та інше);
- комерційні послуги (комісійна торгівля, розміщення реклами, доставка друкованої рекламно-інформаційної продукції, доставка рахунків та інше).
Універсальні послуги надаються за тарифами, затвердженими НКРЗІ, на виконання статті 9 Закону України «Про поштовий зв'язок».
Відповідно до Статуту Акціонерного товариства “Укрпошта”, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 року № 611, товариство має право в установленому порядку відкривати філії на території України.
Ураховуючи зазначене, відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок” відповідні послуги поштового зв’язку можуть бути закуплені лише в національного оператора поштового зв’язку – АТ “Укрпошта”.
Чи правомірно застосовувати переговорну процедуру при закупівлі поштових послуг на суму більше 200 тис.грн (чи без застосування спрощеної процедури на суму від 50 до 200 тис.грн)як виняток за відсутності конкуренції з технічних причин?
<b>
Номер відповіді:</b> 67/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 1044/2020 та 1505/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 68/2021
15.01.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 68/2021 щодо чинності наказу №557 від 30.03.2016 р.: Суть питання: Чи є чинним наказ №557 від 30.03.2016 р.? Висновки/Відповідь: Інформація щодо чинності наказу №557 від 30.03.2016 р. міститься у листах Мінекономіки: * від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06) * від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06). Також, затверджено примірне положення про тендерний комітет наказом Мінекономіки від 07.12.2020 № 2546 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет".
Інше
Консультація № 68/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 68/2021 щодо чинності наказу №557 від 30.03.2016 р.
Суть питання: Чи є чинним наказ №557 від 30.03.2016 р.?
Висновки/Відповідь:
Інформація щодо чинності наказу №557 від 30.03.2016 р. міститься у листах Мінекономіки:
Також, затверджено примірне положення про тендерний комітет наказом Мінекономіки від 07.12.2020 № 2546 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Світлична Аліна
<b>
Тема розширена:</b> Уповноважена особа
<b>Суть питання:</b> Чи є чинним наказ №557 від 30.03.2016 р.?
<b>
Номер відповіді:</b> 68/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06
"Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів"
та від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”,
розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06
Водночас наказом Мінекономіки від 07.12.2020 № 2546 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет" затверджено примірне положення про тендерний комітет.
Консультація
№ 70/2021
15.01.2021
Планування закупівель
Суть питання: Чи потрібно сумувати очікувану вартість декількох закупівель з однаковим кодом ДК 021:2015 для визначення процедури закупівлі, зокрема, чи потрібно застосовувати відкриті торги з англійською публікацією, якщо загальна сума перевищує поріг? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в: * Листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 * Роз'ясненні щодо застосування відкритих торгів з публікацією англійською мовою, запит № 2571/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=275bea83-9ebd-495e-9557-9ac6504fa847
Планування закупівель
Консультація № 70/2021Огляд:
Суть питання: Чи потрібно сумувати очікувану вартість декількох закупівель з однаковим кодом ДК 021:2015 для визначення процедури закупівлі, зокрема, чи потрібно застосовувати відкриті торги з англійською публікацією, якщо загальна сума перевищує поріг?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДЕІ КМР (КМДА)
<b>Суть питання:</b> Будь ласка надайте відповідь.
Заплановано проведення 3х заходів (окремих заходів впродовж року по різним місяцям), але за одним кодом ДК 021:2015: 79950000-8 :
1й захід січень 2021 року – 2 млн грн – відкриті торги
2й захід січень 2021 року – 3 млнгрн – відкриті торги
4й захід січень 2021 року – 5 млн грн – відкриті торги з англійською публікацією.
Питання: якщо за одним кодом декілька закупівель на загальну суму 10 000 000,00 процедура у всіх цих закупівель повинна бути - відкриті торги з англійською публікацією?
чи можливо планувати як у прикладі (кожен захід =сума=процедура), тобто не сумувати очікувану вартість за одним кодом?
Дякую за відповідь
<b>
Номер відповіді:</b> 70/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
,
розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
При цьому відповідь щодо застосування відкритих торгів з публікацією англійською мовою розглянута у запиті № 2571/2020
за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=275bea83-9ebd-495e-9557-9ac6504fa847
Консультація
№ 71/2021
15.01.2021
Зміна істотних умов договору
Консультація щодо п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" * Суть питання: Чи можна змінювати ціну договору (в межах 10%) вперше на 60-й день з моменту підписання, і чи можливе повторне підняття ціни після 90 днів з дати підписання договору? * Висновки/Відповідь: Роз'яснення з даного питання надано в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Зміна істотних умов договору
Консультація № 71/2021Огляд:
Консультація щодо п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи можна змінювати ціну договору (в межах 10%) вперше на 60-й день з моменту підписання, і чи можливе повторне підняття ціни після 90 днів з дати підписання договору?
Висновки/Відповідь: Роз'яснення з даного питання надано в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "МіОС"
<b>
Тема розширена:</b> трактування п 5 ст 41 З-ну "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> доброго дня!
Цікавить трактування періоду, зазначеного у підпункті 2, п 5 ст 41 Закону, а саме: 90 днів - це період, що наступає з дати підписання договору, протягом якого можливе збільшення ціни не більше, ніж на 10% один раз, чи це період, по закінченні якого з моменту підписання договору надається можливість збільшити ціну максимально на 10%?
тобто, чи правомірно змінювати ціну вперше з моменту підписання договору на, приміром, 60й день з моменту підписання договору? і, в разі можливості підняття ціни протягом 90 днів, по їх вичерпуванні, припустимо, на 92 день можливе повторне підняття ціни не більше ніж на 10%?
заздалегідь дякуємо за відповідь
<b>
Номер відповіді:</b> 71/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Консультація
№ 72/2021
15.01.2021
Інше
Суть питання: Як правильно укладати договори після зміни назви закладу (ЄДРПОУ не змінилося): з новою назвою одразу, чи з назвою, що була в оголошенні про закупівлю, з подальшою додатковою угодою? Висновки/Відповідь: 1. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру (частина третя статті 90 Цивільного кодексу України). 2. В установчих документах зазначається найменування суб'єкта господарювання (частина друга статті 57 Господарського кодексу України). 3. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина п’ята статті 87 Цивільного кодексу України). Зміни до установчих документів, які стосуються відомостей в ЄДР, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації (частина п’ята статті 89 Цивільного кодексу України). 4. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” (частина перша статті 41 Закону). 5. З питань правомірності вимог казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Інше
Консультація № 72/2021Огляд:
Суть питання: Як правильно укладати договори після зміни назви закладу (ЄДРПОУ не змінилося): з новою назвою одразу, чи з назвою, що була в оголошенні про закупівлю, з подальшою додатковою угодою?
Висновки/Відповідь:
1. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру (частина третя статті 90 Цивільного кодексу України).
2. В установчих документах зазначається найменування суб'єкта господарювання (частина друга статті 57 Господарського кодексу України).
3. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина п’ята статті 87 Цивільного кодексу України). Зміни до установчих документів, які стосуються відомостей в ЄДР, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації (частина п’ята статті 89 Цивільного кодексу України).
4. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” (частина перша статті 41 Закону).
5. З питань правомірності вимог казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Череватюк Катерина Олександрівна
<b>Суть питання:</b> Добрий день! У грудні 2020 року було проведено спрощену процедуру закупівлі, відкриті торги та переговорну процедуру. У січні місяці заклад змінив назву (до назви додалося Кременчуцького району (ЄДРПОУ не змінилося)). Нами було надіслано листи Учасникам із зазначеною новою назвою і установчими документами. Тож, станом на сьогодні ми укладаємо договори, по раніше проведеним закупівлям, і прописуємо вже нову назву й ставимо нову печатку. Однак, Казначейство нашого міста наполягає на тому, що договір повинен бути із назвою з якою проводилися торги, а печатка може стояти й нова (з новою назвою) і просто необхідно робити додаткову угоду. Скажіть будь ласка, як нам вчинити правильно, згідно законодавства: укладати одразу договір на нову назву чи все ж таки потрібно пропонувати ту назву, яка була в проекті до договору? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 72/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі-ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини п’ятої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Крім того, згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
При цьому згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
Консультація
№ 47/2021
14.01.2021
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо використання КЕП/токену ОСББ при закупівлях за кошти місцевого бюджету: Суть питання: Чи обов'язково ОСББ, які беруть участь у міських програмах та отримують кошти з міського бюджету, використовувати захищений носій ключової інформації (токен) при здійсненні публічних закупівель, чи достатньо використання КЕП? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі для забезпечення потреб держави та територіальних громад. * Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII (Закон № 2155-VIII) визначає правові засади надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації. * Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 2155-VIII, кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки. * Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2155-VIII, використання кваліфікованих електронних довірчих послуг є обов’язковим, зокрема, під час електронної взаємодії, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності.
Допорогові закупівлі
Консультація № 47/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо використання КЕП/токену ОСББ при закупівлях за кошти місцевого бюджету
Суть питання: Чи обов'язково ОСББ, які беруть участь у міських програмах та отримують кошти з міського бюджету, використовувати захищений носій ключової інформації (токен) при здійсненні публічних закупівель, чи достатньо використання КЕП?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління з питань розвитку та підтримки ОСББ ДРЖКІ Маріупольської міської ради
<b>Суть питання:</b> Чи обов'язково об'єднанням співвлісників багатоквартирних будинків, які приймають участь у міських програмах та отримують кошти з міського бюджету, під час здійснення публічних закупівель використовувати захищений носій ключової інформації (токен) або буде достатньо використання КЕП.
У разі, якщо використання токенів для таких суб'єктів буде обов'язковим, просимо дати посилання на законодавчі норми, які це регламентують.
<b>
Номер відповіді:</b> 47/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання
електронних довірчих послуг,
у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Виходячи зі змісту частини другої статті 17 Закону № 2155-VIII, використання кваліфікованих електронних довірчих послуг є обов’язковим під час електронної взаємодії фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є
органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності.
Консультація
№ 48/2021
14.01.2021
Інше
Консультація Мінекономіки щодо COVID-закупівель: Суть питання: Чи може хоспіс, який не надає послуги з лікування COVID-19, закуповувати медичне обладнання (ШВЛ) за прямим договором в рамках "ковідних" закупівель? Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки: * Лист від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 "Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 * Лист від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 * Лист від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20 * Лист від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
Інше
Консультація № 48/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо COVID-закупівель
Суть питання: Чи може хоспіс, який не надає послуги з лікування COVID-19, закуповувати медичне обладнання (ШВЛ) за прямим договором в рамках "ковідних" закупівель?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Волинська обласна лікарня "Хоспіс" м.Ковель ВОР
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі медичного обладнання по Постанові № 225 від 20.03.2020р.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Цікавить питання ковідних закупівель за прямими договорами. Чи може підприємство, а саме Хоспіс закупити медичне обладнання (ШВЛ) за прямим договором, якщо воно не надає послуг з лікування ковідних хворих. Хоспіс надає послуги тільки з паліативної допомоги.
<b>
Номер відповіді:</b> 48/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06
“Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”,
від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "
Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19
", від
01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "
Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19"
, від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06
"Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи"
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06