<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровський фвховий коледж інженерії і педагогики Українського державного хіміко-технологічного університету <b> Тема розширена:</b> Закупівля електроенергії для гуртожитку коледжу <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Двічі були відмінені відкриті торги на закупівлю електроенергії ( без розподілу електроенергії) по двом лотам ( лот 1 -електроенергія для учбового корпусу, лот 2 - для гуртожитку) на підставі відсутності учасників. Проведені дві переговорні процедури - для корпусу по риночній ціні та переговорна на гуртожиток - універсальна послуга ( по тарифу 1,68 грн. за 1 кВт*гол).Казна не реєструє договір на гуртожиток, тому що універсальна послуга включає тариф на розподіл.ПУП (постачальник універсальних послуг) на це нам відповідає, що на гуртожиток він нам постачати може тільки по універсальній послузі, в яку входить розподіл. Згвдно з Законом "Про публічні закупівлі" при переговорній процедурі на підставі 2 відмінених відкритих торгів НЕ ЗМІНЮЮТЬСЯ предмет закупівлі, технічні і якісні характеристики та вимоги до учасника.ЧИ правомірна відмова Казни в реєстрації договору на гуртожиток, якщо ніякий інший постачальник не може постачати електроенергію населенню по 1, 68грн.? <b> Номер відповіді:</b> 129/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Левицький Андрій Степанович <b> Тема розширена:</b> Про надання розяснень щодо "Переліку державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України" <b>Суть питання:</b> Прошу Вас дати роз’яснення: чи є «пов’язаними особами» (в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі») підприємства, установи, організації, що входять до «Переліку державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України», опублікованому на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: https://me.gov.ua/Documents/Download?id=9460d5ec-51bc-4295-9e6d-06d56dae4ddb <b> Номер відповіді:</b> 130/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та  від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 'Щодо делегування здійснення закупівель' , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення пов'язаності осіб та правомірності дій замовників в конкретних випадках

<b>Запит від:</b> Запит від фонд соціфльного страхування україни <b> Тема розширена:</b> Від учасника було подано пропозицію яка була підписана фізичною ообою <b>Суть питання:</b> чи має законні підстави підписувати пропозицію фізична соба від імя ФОП? <b> Номер відповіді:</b> 132/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації. Так, проєкт Закону про електронні довірчі послуги був розроблений Міністерством юстиції України та  Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації. Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до вищевказаних органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Познахівська Лілія Романівна <b> Тема розширена:</b> Рамкові угоди <b>Суть питання:</b> Ч.3. ст. 15 Закону України «Про публічні закупівлі» строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 20 цього Закону, розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом третім частини першої статті 28 цього Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону. Абз. 2 ч.3 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше, ніж 30 днів з дня його оприлюднення. Ч. 3. ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі. Враховуючи вищевикладене, чи передбачає Закон України «Про публічні закупівлі» укладення рамкових угод за результатами процедури відкритих торгів, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує суму, еквівалентну для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро? <b> Номер відповіді:</b> 109/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22470-06%20%09 , розміщено лист від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06  " Щодо укладання і виконання рамкових угод ". Зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною. Принагідно інформуємо, що Київською школою економіки розроблено та спільно з Мінекономіки опрацьовано схему загального алгоритму щодо рамкових угод, яка міститься за посиланням: https://cep.kse.ua/scheme/?fbclid=IwAR2gkTwsWtFbCGcMj5zZMJDvY4CdbBK150PFGsjDoaIViNreAPlLmpnQE8g

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> щодо внесення змін до договору, укладеного до набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 6 Розділу X ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ "Про публічні закупівлі" договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Оскільки вказаний Закон визначає межі строку дії договору, на який його було укладено, просимо роз'яснити чи не суперечитиме Закону укладання, до закінчення строку його дії, додаткової угоди про продовження дії цього договору? <b> Номер відповіді:</b> 110/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Вінницька міська клінічна лікарня №1 <b> Тема розширена:</b> здійснення закупівлі без використання електронної системи в сумі, що перевищує 50 тис. грн. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати відповідь чи має право медичний заклад укладати договори на медичні послуги (лабораторні та діагностичні дослідження)без застосування процедури закупівлі з іншими медичними закладами, керуючись абз.18 ч.5 ст. 3 Закону України "Про державні заківілі". <b> Номер відповіді:</b> 113/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті № 1081/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Босенко Оксана Василівна <b> Тема розширена:</b> Забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Прошу надати відповідь на питання. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг. Чи використовується округлення відсотку до двох знаків після коми, наприклад коли він складає 3,000065 (для товарів) чи все ж сума має бути 3% максимум? <b> Номер відповіді:</b> 114/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з абзацом третім частини першої статті 25 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. При цьому Законом не передбачено округлення розміру забезпечення тендерної пропозиції.

<b>Запит від:</b> Запит від РСП «Київцентраеро» Украероруху <b>Суть питання:</b> Спрощена закупівля. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" У вимогах до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. В оголошенні про закупівлю Замовник не вказує розглядає він аналоги/еквівалент чи не розглядає. У технічних вимогах до предмету закупівлі Замовник чітко вказуе каталожні номери відповідно до переліку предмету закупівлі, тобто планує закупити товар саме за цими каталожними номерами. Під час розгляду поданих документів у складі пропозиції учасника №1 надана порівняльна таблиця до предмету закупівлі та запропоновано еквівалент. Відповідно до Закону Замовником визначено вимоги до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника разом з тим Замовник Може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (в оголошенні не вказано приймає чи не приймає). Тобто, Законом визначено, що під час проведення спрощених закупівель замовник може вказати які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників, але НЕ ЗОБОВ'ЯЗАННBЙ. Питання: Чи буде порушенням відхилення Учасника №1 відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" у звязку з тим що Замовник не бажає розглядати (закуповувати) аналоги/еквівалент навіть якщо про це не вказано в Оголошенні про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 116/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас правові підстави у разі яких замовник відхиляє пропозицію визначені частиною тринадцятою статті 14 Закону. Так, зокрема згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. При цьому рішення про відхилення пропозиції у відповідності до частини тринадцятої статті 14 Закону приймаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними статтею 5 Закону, та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СТП 2015" <b> Тема розширена:</b> яка форма торгів для Замовників-військових частин та інших військових формувань <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У зв'язку із втратою дії Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", з 01.01.2021 року вступив в силу новий ЗУ "Про оборонні закупівлі", в якому відсутні така форма торгів, як переговорна процедура для потреб оборони, таким чином начебто відпала можливість проводити закупівлі Військовими частинами по переговорній процедурі для потреб оборони по прискореній процедурі. Однак на Прозорро й досі осталась така форма торгів - переговорна процедура для потреб оборони. В яких випадках можна використовувати Замовниками-Військовими частинами переговорну процедуру для потреб оборони як форму торгів (цікавить лише п.3 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі»)? П.3 ч.2 ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає - до здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі". В даному пункті передбачається підстава - введення військового стану, а його на сьогодні не має. Чи навпаки з 01.01.2021 року тепер слід керуватись новим Законом України "Про оборонні закупівлі", де є такий вид торгів, як спрощені торги з використанням електронної системи? Однак на Прозорро такого виду торгів й досі не має. Друге питання- якщо бюджет закупівлі перевищує 133 000 євро, чи правомірно Військовим частинам використовувати вид торгів - переговорна процедура для потреб оборони, чи звичайні відкриті торги? Чи вони вже повинні застосовувати виключно торги з обмеженою участю по Розділу 6 ЗУ "Про публчні закупівлі"? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 117/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Так, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Відповідно до “Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2020 р. № 819, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (далі – Мінстратегпром) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період. Відповідно до “Положення про Міністерство оборони України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 730 ), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Отже, з порушених питань пропонуємо звертатися до зазначених вище органів.

<b>Запит від:</b> Запит від Міноборони <b> Тема розширена:</b> Закупівлі у відповідності ЗУ "Про оборонні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог частини 1 статті 7 ЗУ "Про оборонні закупівлі" державний замовник складає та затверджує трирічний та річний плани закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, вносить зміни до них. Ці плани та зміни до них попередньо погоджуються з комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки. Відповідно до вимог частини 4 статті 9 ЗУ "Про оборонні закупівлі" за короткострокового бюджетного планування оборонних закупівель державні замовники складають трирічний та річний плани закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, вносять зміни до них. Ці плани та зміни до них попередньо погоджуються з комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки. Просимо надати роз'яснення чи повинен замовник, у разі проведення спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель у відповідності до вимог ЗУ "Про оборонні закупівлі" під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони (не Державного оборонного замовлення) погоджувати річний план та зміни до нього з комітетом Верховної Ради України. <b> Номер відповіді:</b> 118/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 117/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янське управління захисних масивів дніпровських водосховищ <b> Тема розширена:</b> Оголошення відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Чи є можливість оголошувати відкриті торги, якщо попередні відкриті торги з ти ми ж умовами знаходяться в стані прийому пропозицій? <b> Номер відповіді:</b> 119/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листі  від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 3 Закону. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 3059 Національної гвардії України <b> Тема розширена:</b> Другий раз не відбулися відкриті торги <b>Суть питання:</b> Чи можливо збільшити ціну за товар на 10 % від ціни яка була зазначена в тендерній документації у звязку з коливанням ціни на хліб та заключити прямий договір через переговорну процедіру <b> Номер відповіді:</b> 121/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: