<b>Запит від:</b> Запит від Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чому сьогодні оприлюднили зміни до постанови, а там далі є посилання на Господарський кодекс В нас як замовника виникають питання: кодекс втратив чинність , а в постанові пункт 17 далі на нього є посилання <b>Суть питання:</b> Чому сьогодні оприлюднили зміни до постанови, а там далі є посилання на Господарський кодекс В нас як замовника виникають питання: кодекс втратив чинність , а в постанові пункт 17 далі на нього є посилання <b> Номер відповіді:</b> 395/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 " Щодо втрати чинності Господарського кодексу України ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011 Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства.  В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Одескабель" <b> Тема розширена:</b> локалізація <b>Суть питання:</b> Вітаю. Наше підприємство є українським виробником кабельної продукції. У постанові Кабінету Міністрів України, якою затверджено перелік товарів, що підлягають локалізації, у переліку міститься позиція «Кабелі» без уточнення коду за ДК 021:2015. Водночас при роботі на електронних майданчиках (системі Prozorro, Zakupivli) ми стикаємося з тим, що до переліку локалізованих товарів віднесено лише кабелі з кодом 44321000-6 «Кабелі». Інші коди класифікатора, під якими також здійснюються закупівлі кабельної продукції (наприклад, 31310000-2 Мережеві кабелі ), не відображені як такі, що підлягають локалізації. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення: 1. Чому в системі закупівель до локалізованих товарів фактично віднесено лише кабелі з кодом 44321000-6, тоді як у постанові КМУ зазначено узагальнену категорію «кабелі»? 2. Чи планується коригування відображення переліку на електронних майданчиках із включенням інших кодів ДК, які відносяться до кабельної продукції? Дякуємо за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 396/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 325/2025 , 312/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0c677e80-4e73-435b-ac9a-15d6f941c479?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Маслівець Тетяна Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення положень Закону України 4196-IX в розрізі положень щодо проведення закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання: 1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі? 2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі? 3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 394/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Рожнівська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Кваліфікація учасника та визнання/не визнання його переможцем <b>Суть питання:</b> Сільська рада провела закупівлі з кап. ремонту харчоблоку (себвенція) UA-2025-08-14-007439-a. Подався 1 учасник. Подав всі документи та сертифікати відповідно до ТД + договірна ціна, ЛК , ЗКР, поясн. записку, тощо, але, згідно ТД (дод 1 п 2,8) вимагали подати підписане технічне завдання (дод 4 до ТД) яке він не подав. В свою чергу учасником подана кошторисна документація, яка чітко відповідає переліку робіт та матеріалів з технічного завдання. Чи можна дати час на виправлення (довантаження), або просто визнати переможцем, так як кошторис чітко відповідає технічному завданню? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 392/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903,  до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> НК 031:2024. <b>Суть питання:</b> 01.09.2025 набув чинності НК 031:2024. Національний класифікатор НК 031:2024 «Національна номенклатура медичних виробів» Водночас Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, пунктом 13 якого, зокрема, визначено: «Крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН), у разі визначення предмета закупівлі — лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу; коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі — медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу;». Однак НК 024:2019 втратив чинність ще у 2023 році. Чи треба ж вносити до річного плану код з класифікатора НК 024:2023? Адже станом на 05.09.2025 в Порядку розміщення досі є посилання на скасований НК 2019 року? <b> Номер відповіді:</b> 393/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

1.Щодо позиції Міністерства юстиції України 2.Щодо позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 3.Щодо закупівельного законодавства --- Документ: 04b2acdb-599b-4b92-bf85-fb86c1c37233.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ______________ від _______ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо втрати чинності Господарського кодексу України Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Згідно з частиною третьою статті 17 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб” (далі – Закон № 4196-IX) Господарський кодекс України (далі - ГК України) визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону 28 серпня 2025 року. Водночас Законом № 4196-IX передбачено внесення змін до низки нормативно-правових актів та трирічний перехідний період. Отже, правовідносини, які регулювалися положенням ГК України, з 28 серпня 2025 року регулюватимуться Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та спеціальними законами. Щодо позиції Міністерства юстиції України Звертаємо увагу, що правова позиція Міністерства юстиції України щодо ключових змін, які очікують підприємства, установи та організації у зв’язку з введенням в дію 28 серпня 2025 року Закону № 4196-IX, внаслідок чого ГК України втратив чинність, розміщена за посиланням: https://surl.lu/enoxbs Звертаємо увагу на інформацію, яку зазначає Мін’юст, що положення ГК України, які регулювали питання господарських договорів, відповідальності сторін та застосування санкцій замінюють нормами ЦК України, зокрема: глава 20 “Господарські договори” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями ЦК України, оскільки глави 52, 53 2 ЦК України аналогічним чином визначають поняття та умови договорів, порядок їх укладення, зміни і розірвання; глава 24 “Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глав 3, 47, 48, 51 ЦК України. Так, статті 13-14 ЦК України визначають загальні засади здійснення цивільних прав та виконання обов’язків. Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені главою 51 ЦК України, зокрема статтями 610- 611. В свою чергу відносини щодо прострочення боржника врегульовані статтею 612, а прострочення кредитора – статтею 613 ЦК України; глава 25 “Відшкодування збитків у сфері господарювання” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глав 22 47, 48, 51 ЦК України. Так, поняття збитків наведене у статті 22 ЦК України. В свою чергу статтею 623 ЦК України врегульовано загальні засади відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, визначення розміру збитків. Крім того, в частині виконання зобов’язання щодо відшкодування збитків солідарними боржниками варто звернутись до статей 541-544 ЦК України, а щодо застосування боржником регресивних вимог - до статті 544 ЦК України. Врегулюванню відповідальності за порушення грошового зобов'язання присвячена стаття 625 ЦК України; глава 26 “Штрафні та оперативно-господарські санкції” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глави 49 ЦК України, що регулює відносини забезпечення виконання зобов’язань, та глав 52, 53 ЦК України, які визначають поняття та умови договору. Так, поняття неустойки (штрафу, пені) та порядок її застосування у відносинах врегульовані статтями 549-552 ЦК України. В свою чергу, співвідношення збитків та неустойки при порушені зобов’язання обумовлені у статті 624 ЦК України. Ураховуючи, що відповідно до положень статей 236-237 ГК України основним документом, який має визначати види та порядок застосування оперативно-господарських санкцій, є саме договір, юридичні особи можуть передбачити застосування відповідних оперативно-господарських санкцій у договорах, керуючись загальними положеннями статей 611, 615, 627, 628 ЦК України щодо встановлення окремих видів забезпечення виконання зобов’язань. Щодо позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Управління аналітичної та правової роботи Касаційного господарського суду департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду проаналізувало ключові зміни за наслідками набуття чинності Законом 3 № 4196-IX і втрати чинності ГК України. За результатами аналізу зроблено відповідні висновки, що розміщені за посиланням: https://surli.cc/yfizbj Так, стосовно регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін, зазначається, що Закон № 4196-ІХ не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України, договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору. Якщо договір містить положення із посиланням на норми ГК України, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. З моменту скасування ГК України все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України. Крім цього, Апарат Верховного Суду зазначає, що серед особливостей ГК України було те, що він визначав главою 24 порядок застосування господарських санкцій. Тепер застосування таких санкцій регулюватиметься статтею 15 Закону № 4196-IX та іншими законами України. Щодо закупівельного законодавства Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з 4 урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеним цим пунктом. Отже, у разі придбання товарів, робіт та послуг у спосіб згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей, такі договори укладаються, зокрема відповідно до ЦК України та з урахуванням особливостей, визначених у тому числі пунктом 19 Особливостей. Звертаємо увагу, що у зв’язку з набранням чинності Закону № 4196-IX замовникам слід привести у відповідність тендерну документацію та проекти договорів про закупівлю щодо відкритих торгів, оголошених замовниками після втрати чинності ГК України, та вилучити посилання на положення ГК України, замінивши їх на положення з ЦК України або інших спеціальних законів, що регулюють відповідні правовідносини. Водночас повідомляємо, що чинні договори про закупівлю, укладені до 28.08.2025, виконуються у повному обсязі до закінчення строку дії такого договору. Зміна істотних умов таких договорів здійснюється відповідно до пункту 19 Особливостей, у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Крім цього, Законом № 4196-IX доповнено частиною одинадцятою статтю 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статтею 96 Закон України Про управління об’єктами державної власності", виходячи з яких господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, а також господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону, з дотриманням таких умов: 1) господарське товариство здійснює закупівлю відповідно до положення про здійснення закупівель, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднюється на його власному веб-сайті; 2) господарське товариство оприлюднює на власному веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства; 5 3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства. Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, а також керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства. З огляду на зазначене, звертаємо увагу суб'єктів на необхідність дотримання вимог законодавства після втрати чинності ГК України. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Інна Новгородська, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги з особливостями <b>Суть питання:</b> Чи мають право брати участь у відкритих торгах на надання послуг з управління побутовими відходами за ДК 021:2015:90510000-5 учасникі, які не є офіційно визнаними органами місцевого самоврядування, виконавцями послуг з вивезення побутових відходів? <b> Номер відповіді:</b> 384/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 124/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/93c5464a-570b-49fa-862a-242297e0583a?lang=uk-UA При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460, Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами. Тому, з порушеного питання додатково пропонуємо звернутися до  Мінрозвитку.

<b>Запит від:</b> Запит від в/ч А3628 <b> Тема розширена:</b> Терміни поставки <b>Суть питання:</b> В закупівлі було два учасники, одного визнали переможцем торгів, але він письмово відмовився від укладання договору, другого визнали переможцем, але термін поставки визначений в документації до закупівлі сплив. Чи можна укладати договір з другим учасником чи портрібно перевиставляти закупівлю з новими термінами поставки? <b> Номер відповіді:</b> 385/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 8 Особливостей № 1275 передбачено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178; 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822; 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275. Відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель та має містити зокрема строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Відповідно до частини підпункту п'ятого третьої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, обов’язково зазначаються, в тому числі строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Отже, оголошення про закупівлю/тендерна документація повинні обов'язково містити інформацію про строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. Умови договору про закупівлю, відповідно до вимог частини четвертої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Отже, замовники, при розміщенні інформації про закупівлю відповідно до вимог статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, обов'язково зазначають інформацію про строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, який не може бути змінений за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Підсумовуючи, звертаємо увагу, що державний замовник приймає рішення щодо оборонних закупівель товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, та враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Держгідрографія" <b> Тема розширена:</b> Помилково оприрюдним власний військово-обліковий документ <b>Суть питання:</b> ID Замовника: 586 Закупівля UA-2025-07-17-004460-a Помилково 3 вер. 11:01 завантажив файл 2025-09-03 08-23-39 - Doc.pdf який містить особисті дані, Прошу розглянути питання стосовно обмеження доступу до цієї інформації <b> Номер відповіді:</b> 386/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 480/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА БАЗА СПЕЦІАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ" <b> Тема розширена:</b> НК 024:2023 <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь ласка, чи можна наразі, а саме на 04.09.2025, використовувати при оголошенні закупівель Класифікатор НК 024:2023, який втратив чинність 01.09.2025р.? Так як новий, НК 031:2024 ще не завантажений до довідників торгівельних майданчиків. <b> Номер відповіді:</b> 387/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від КНП «МКЛШНМД ІМ. ПРОФ. О. І. МЕЩАНІНОВА» ХМР <b> Тема розширена:</b> Щодо НК 031:2024 <b>Суть питання:</b> Добрий день! Чи зобов'язаний Замовник у разі закупівлі медичних виробів у річному плані закупівель, оголошенні про проведення відкритих торгів тощо зазначати інформацію щодо НК 031:2024, а саме: назву такого класифікатора та/або код та назву кожного медичного виробу згідно НК 031:2024? Заздалегідь вдячна за консультацію! <b> Номер відповіді:</b> 388/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство національної єдності України <b>Суть питання:</b> Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство національної єдності України реорганізується шляхом приєднання до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» здійснюються відповідні заходи з реорганізації Міннац’єдності. Міністр національної єдності наказом у квітні 2025 року визначив уповноважену особу Міністерства національної єдності України, яка здійснювала закупівлі відповідно до річного плану закупівель. У серпні 2025 року призначили голову комісії з реорганізації та комісія з реорганізації почала відповідну діяльність. Чи потрібно голові комісії з реорганізації визначати уповноважену особу для завершення процедур закупівель Міністерства національної єдності України? Чи потрібно голові комісії з реорганізації визначати уповноважену особу для здійснення закупівель для потреб комісії з реорганізації? Чи потрібно уповноваженій особі затверджувати річний план закупівель для потреб комісії з реорганізації Міністерства національної єдності України або потрібно вносити зміни до річного плану закупівель Міністерства національної єдності України? <b> Номер відповіді:</b> 389/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" та від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06