<b>Запит від:</b> Запит від Голова тендерного комітету ТОАС <b> Тема розширена:</b> Зміна обсягів закупівель елекричної енергії <b>Суть питання:</b> Із змісту п.1 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі " вбачається, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись за умови зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Так, за результатами спрощеної процедури укладено договір про закупівлю електричної енергії з помісячними обсягами споживання електричної енергії на 2021 рік по грудень, включно. З метою вивільнення коштів на оплату послуг з розподілу елекотричної енергії у зв'язку із відсутністю належного бюджетного фінансування є необхідність укласти додаткову угоду керуючись п.1 ч.5 ст. 41 даного Закону. Відтак, постає запитання чи можливо окрім зміни умови про обсяг закупівлі (кількість кВт), одночасно змінити умову про строк дії договору (шляхом зменшення кількості календарних місяців дії договору), однією додатковою угодою до договору. Принагідно звернути Вашу увагу на те, що дане питання не висвітлено в роз'ясненні МЕРТУ від 24.11.2020 №3304-04/69987-06. <b> Номер відповіді:</b> 473/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті Закону. Поряд з цим, внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Обґрунтування та документальне підтвердження здійснюється сторонами окремо щодо кожного випадку. При цьому Закон не містить обмежень щодо укладення однієї або одночасно декількох додаткових угод до договору про закупівлю у разі застосування кількох підстав, у випадку якщо такі підстави зміни істотних умов договору передбачені частиною п'ятою статті 41 Закону. Разом з тим, одночасне   застосування  різних  підстав   частини   п’ятої статті 41 Закону не має призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”. Крім того, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Донбаська державна машинобудівна академія <b> Тема розширена:</b> Закупівля е/енергії <b>Суть питання:</b> У грудні 2020 року Донбаська державна машинобудівна академія уклала договір на постачання е/енергії для студентських гуртожитків на 2021 рік. Процедура -"переговорна" за результатами двічі відмінених відкритих торгів. На момент укладення договору ціна за 1 кВт год була 0,90 коп. З січня 2021 року ціну збільшено до 1,68 грн., одночасно довелось зменшувати обсяг закупівлі. Остаточно цього обсягу закупівлі не вистачить до кінця року. Що робити у цьому випадку? Проводити нові відкриті торги, які з великою долею йомовірності не відбудуться. Тому їх треба бути проводити двічі, а потім проводити переговорну процедуру. Або є більш простий шлях вирішення цієї проблеми? <b> Номер відповіді:</b> 460/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> Опубліковано рядок річного плану закупівель по закупівлі послуги на суму до 50 тис. грн. Укладено прямий договір та оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Виникла необхідність у внесенні змін до договору через збільшення вартості наданих послуг. Ціна договору після укладання додаткової угоди не буде перевищувати 50 тис. грн. ПИТАННЯ: 1. Чи потрібно вносити зміни до річного плану закупівель в разі збільшення ціни договору шляхом створення нового рядку плану закупівель на суму додаткової угоди? 2. Чи потрібно публікувати звіт про укладання додаткової угоди? <b> Номер відповіді:</b> 461/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 142/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e6de45b2-d96b-4de5-a688-7a8966637075&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Новенська сільська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Дитячий садок є Комунальним закладом дошкільної освіти при сільській раді та є юридичною особою. В органах Державного казначейства відкриті рахунки на які на початку року надходить фінансування з сільської ради згідно затверджених кошторисів. З березня 2021 р за рішенням сесії сільської ради внесено зміни в назву та до установчих документів Комунального закладу дошкільної освіти(дитячого садка) згідно яких комунальний заклад стає закладом дошкільної освіти, припиняє самостійну діяльність як юридична особа та переходить на баланс сільської ради. Питання виникає ,що робити з договорами,що були укладені на початку року комунальним закладом ,як окремою юридичною особою. Особливо тендерні договори на постачання електроенергії та газу. Сільська рада також проводила процедури закупівлі електроенергії та газу , але ж без урахування потреб комунального закладу(дитячого садка) , що є окремою юридичною особою. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 462/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на питання надано відповідь у запиті № 80/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47718eb0-3514-445d-b5ba-c2fd62107bc7&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Юлія Олександрівна <b> Тема розширена:</b> застосування пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Роз'ясніть, будь ласка, в яких випадках застосовується укладення договору без застосування спрощених процедур на підставі пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Чим ця підстава відрізняється від аналогічної при застосуванні переговорної процедури закупівлі? Чи не буде укладення прямого договору за даною підставю уникненням застосування процедур закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 464/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 115/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=9000f7cf-8846-4b29-aec8-867ad08c0dc0

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> умови не повернення забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> 1. Згідно ч.6 ст.17 Переможець має підтвердити документально відсутність підстав для відмови по всіх пунктах (крім 1 та 7) ч.1 ст.17. 2. Згідно з листом від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 переможець має завантажити лише довідку МВД (тобто підтвердити документально лише ту підставу, інформація про яку відсутня в вільному доступі). Однією з підстав для не повернення забезпечення тендерної пропозиції є: ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Питання 1: чи говорить п.4 ч.3 ст. 25 про те, що забезпечення тендерної пропозиції не повертається у випадку не надання документів по всім пунктам (окрім 1 та 7) ч.1 ст.17? Питання 2: Чи норма ч.5 ст.17 розповсюджується і на перелік документів, які є підставою для не повернення тендерного забезпечення згідно п.4 ч.3 ст. 25. Лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 не містить відповіді на ці запитання <b> Номер відповіді:</b> 450/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Поряд з цим, питання щодо підстав для відмови міститься у листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 Отже, якщо переможцем процедури закупівлі відповідні документи не надані, забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у такому випадку.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> На підставі якої частини ст.31 відхиляється переможець, якщо замовник отримав достовірну інформацію про невідповідність ПЕРЕМОЖЦЯ, підставам установленим чт. ст.17? Мова йдн саме про переможця (ч.1 ст.31 має підставу для відхилення, але стосується УЧАСНИКА, ч.3 ст.31 стосується ПЕРЕМОЖЦЯ, але не має такої підстави для відхилення. Як вчинити Замовнику у разі отримання достовірної інформації про невідповідність ПЕРЕМОЖЦЯ, підставам установленим чт. ст.17? <b> Номер відповіді:</b> 451/2021 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Так, відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію , що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону. У свою чергу, згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації , наданої учасником , до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника . Якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Згідно статті 29 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Крім того, строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною , не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. Разом з тим частиною першою статті 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник, зокрема приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника. Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17цього Закону. Отже, якщо переможцем процедури закупівлі документи, зазначені у статті 17 Закону не надані, замовник відхиляє таку пропозицію переможця відповідно до пункту 3 частини першої статті 31 Закону. При цьому згідно статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі, зокрема  неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій  суб"єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Одночасно повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій, у тому числі щодо покращення роботи електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Білинська Катерина Іванівна <b> Тема розширена:</b> Закупівля енергосервісу <b>Суть питання:</b> Просимо надати інформацію щодо закупівель енергосервісу. Та чи станом на сьогоднішній день можливе проведення таких закупівель? Так як, у ЗУ "Про публічні закупівлі" та у ЗУ "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" наявні колізії та невідповідність статтей. <b> Номер відповіді:</b> 452/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 692/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9c611ad-a5a4-4201-adb5-25843823dfa7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДМА <b> Тема розширена:</b> Правонаступник <b>Суть питання:</b> Доброго дня, нами оголошена переговорна процедура на водопостачання, відповідно до якої строк поставки з 01.01.2021 по 31.12.2021, наразі в системі триває період прийому оскаржень щодо кваліфікації учасника. Дата завершення: 22.03.2021 00:00, що унеможливлює укладення договору. До моменту укладення договору отримано документи з інформацією, що медична академія змінила назву на медичний університет, який є правонаступником академії без зміни ЄДРПОУ. 1. Чи може університет, як правонаступник, завершити розпочаті процедури шляхом укладення договору? 2. У разі завершення процедур правонаступником, чи правомірне застосування в договорі ч.3 ст.631 ЦК, відповідно до якої сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення? <b> Номер відповіді:</b> 454/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання правонаступництва розглянуто в листі від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82 . Водночас зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною. У свою чергу, питання застосування у договорах на закупівлю статті 631 Цивільного кодексу України розглянуто в запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Залучення субпідрядників/співвиконавців. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Виникло питання у наступній ситуації: Чи зобов’язаний Замовник відхилити пропозицію Учасника, якщо в складі пропозиції до виконання робіт залучений субпідрядник, який притягувався до відповідальності у відповідності до п.4.ч.1.ст.17 ЗУ, при чому частка виконання робіт є меншою ніж 20% від вартості договору про закупівлю робіт/послуг. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 455/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 , який містить інформацію про субпідрядників/співвиконавців.

<b>Запит від:</b> Запит від Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нарбутівська 8/1» <b>Суть питання:</b> В зв’язку з неоднозначним тлумаченням різними органами листа Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 «Щодо визначення замовників» та роз’яснення на сайті ДП «ПРОЗОРРО» від 10.04.2020 «ЗАМОВНИК ЧИ НЕ ЗАМОВНИК» (https://infobox.prozorro.org/articles/zamovnik-chi-ne-zamovnik) прошу надати більш конкретизовану відповідь на питання: 1. Чи зобов’язане ОСББ здійснювати закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо частина коштів (по програмі співфінансування) виділяється з міського бюджету? 2. Чи має право Головне управління Державної казначейської служби України, для перерахування коштів з міського бюджету на рахунок ОСББ (по програмі співфінансування), вимагати проведення закупівлі робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 457/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 розміщено лист від  21.05.2020 №  3304-04/32275-06 “ Щодо визначення замовників”, який містить відповідь на питання. Своєю чергою, згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Ф/О <b> Тема розширена:</b> Правові статуси Фізичної особи та Фізичної особи-підприємця у Закупівлях <b>Суть питання:</b> При аналізі одного з Замовників, щодо дискваліфікацій 2020 року, виникло питання трактування Замовником правового статусу Фізичної особи та Фізичної-особи підприємця у державних закупівлях, щодо надання/зазначення тієї чи іншої інформації Учасником ФОП - суб'єктом господарювання. Суть питанння: Згідно вимог тендерної документації Замовника, щодо Розділу 3 «Забезпечення тендерної пропозиції» Гарантія повинна містити, зокрема, такі суттєві умови: Повну назву Учасника (принципала) (для фізичної особи прізвище, ім’я та по батькові та документ (паспорт), що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження) юридична адреса, перелік усіх засновників та осіб уповноважених принципалом на підписання документа, з якого виникають відносини по гарантії. Участник ФОП прикріпив до своєї пропозиції Гарантію, у якій він, виступаючи Принципалом, зазначив юридичні дані ФОП (Повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса/місце реєстрації), не вказуючи свої паспортні дані, тому що приймав Участь у закупівлі у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не статусі Фізичної особи. Учасник ФОП запропонував найнижчу ціну на аукціоні. Проте, Замовник у Протоколі відхилення одним з факторів дискваліфікації Учасника через те, що його пропозиція його не відповідає умовам тендерної документації, вказав наступне: "1. В гарантії фінансової компанії, яка надана як тендерне забезпечення, відсутні такі обов'язкові дані як документ (паспорт), що її засвічує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження), що вимагалось п.п.6 п.2 Розділу 3 Тендерної документації." Виникло питання, щодо правомірності та законності посилання Замовника на цю умову тендерної документації, яка у совокупності призвела до дискваліфікації Учасника. Адже Учасник ФОП діяв у межах нормативно-правових актів у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не Фізичної особи. Учасник міг оскаржувати цей пункт відхилення до АМКУ. Тлумачення сукупної юридичної думки з цього приводу: 1. "Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України фізична особа – це людина як учасник цивільних відносин. 2. Фізична особа-підприємець – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 3. Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених Законом. 4. Таким чином, фізична особа та фізична особа-підприємець мають різний правовий статус, а вимоги до інформації про принципала, який є фізичною особою, зазначені в Тендерній документації не розповсюджуються на Принципала, який є фізичною особою-підприємцем. 5. Враховуючи вищевикладене, Гарантія Учасника була такою, що відповідала вимогам Тендерної документації щодо забезпечення тендерної пропозиції." Питання до Міністерства: 1. Чи правомірно діяв Замовник у пункті з Гарантією, відхиляючи пропозицію учасника ФОП? 2. Якщо Замовник діяв неправомірно щодо пункту з Гарантією, надайте посилання на нормативно правові акти? 3. Чи потрібно було Учаснику ФОП доводити свою позицію, щодо правового статусу ФОП, а не Ф/о, у Закупівлях, шляхом оскарження до АМКУ? 4. Якими статтями Цивільного та Господарського Кодексів України, крім ст. 24 ЦКУ міг би керуватись Учасник подаючи скаргу до АМКУ. <b> Номер відповіді:</b> 447/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі-Порядок). У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.