<b>Запит від:</b> Запит від Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Був укладений прямий договір на капітальний ремонт приміщення в сумі 1498500 грн., в ході виконання ремонту виявили, що ще є несправності в опаленні та електропостачанні, які не були передбачені в основному договорі. Також виділені додаткові кошти з бюджету на додаткові роботи. Які подальші дії? Чи можна укласти прямий договір на додаткові роботи пов'язані з тим самим предметом закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 401/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний фонд досліджень України <b> Тема розширена:</b> ПДВ в закупівлях <b>Суть питання:</b> У процедурі відкритих торгів з особливостями замовником (не платником ПДВ) в оголошенні про проведення закупівлі очікувану вартість предмету закупівлі було означено з урахуванням ПДВ. У закупівлі тендерну пропозицію надав лише один учасник, який не є платником ПДВ, і яка відповідає розміру очікуваної вартості предмету закупівлі. Просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи потрібно в такому випадку зменшувати суму договору на розмір ПДВ, який був включений замовником в очікувану вартість, і якими нормативно-правовими актами це вимагається? 2. Чи може замовник укласти договір на суму, зазначену переможцем у тендерній пропозиції, яка відповідає очікуваній вартості із зазначенням у договорі «без урахування ПДВ»? <b> Номер відповіді:</b> 397/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 101/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Дубенської міської ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення змін в системі ПРОЗОРРО <b>Суть питання:</b> З метою вірного внесення змін до Енергосервісних Договорів та їх оприлюднення від 19 вересня 2022 року про закупівлю укладених з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати наступні роз’яснення: 1. Чи потрібно оприлюднювати зміни до Енергосервісних Договорів в системі Прозорро? 2. З якого часу відкритий функціонал внесення змін по Енергосервісних Договорах і чи повідомлялось про це в офіційних джерелах? 3. На підставі якого нормативно-правового документу реалізована можливість оприлюднення внесення змін по Енергосервісу, та яким нормативно-правовим документом потрібно керуватись з підстав обов’язковості внесення таких змін та їх оприлюднення в системі Прозорро? <b> Номер відповіді:</b> 398/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2023 № 3323-04/53077-06 "Щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53077 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022   № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 68 Особливостей закупівлі енергосервісу здійснюються відповідно до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі - Закон про енергомодернізацію) з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей. Відповідно до пункту 75 Особливостей за результатами закупівлі енергосервісу без застосування відкритих торгів замовник енергосервісу оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, енергосервісний договір та всі додатки до нього не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Згідно з пунктом 76 Особливостей замовник енергосервісу після укладення енергосервісного договору надає кожного півріччя Держенергоефективності інформацію про результати його виконання за формою, визначеною Держенергоефективності. Згідно з статтею  2 Закону про енергомодернізацію публічні закупівлі енергосервісу (далі - закупівлі енергосервісу) здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Цей Закон застосовується до всіх замовників, які здійснюють закупівлі енергосервісу, незалежно від вартості предмета закупівлі. Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених  Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуг енергосервісу. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону про енергомодернізацію ціна енергосервісного договору може бути змінена у випадках, передбачених пунктами 5, 6, 7 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства. Поряд з цим, оскільки відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676 (зі змінами), Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, основним завданням якого є, зокрема, реалізація державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива та яке відповідно до покладених на нього завдань, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, пропонуємо додатково звернутися до Держенергоефективності. Принагідно пропонуємо ознайомитися зі інформацією, розміщеною на Prozorro Інфобокс, який адмініструє  ДП "Прозорро", а також на веб-порталі, за посиланнями: https://infobox.prozorro.org/articles/esco-procedura-abo-procedura-energoservisu https://prozorro.gov.ua/uk/news/z-15102024-roku-dodatkovi-ugody-po-esko-kontraktah-zamovnyky-publikuyu-samostiyno У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА» <b> Тема розширена:</b> збільшення ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> пп.2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, з врахуванням внесених змін від 04.09.2025, передбачає можливість зміни істотних умов договору, а саме: збільшенння ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Яким чином можливо збільшити ціну товару, не збільшуючи при цьому загальну суму, визначену в договорі про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 399/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" (6. Щодо зміни порядку збільшення ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043

<b>Запит від:</b> Запит від Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чому сьогодні оприлюднили зміни до постанови, а там далі є посилання на Господарський кодекс В нас як замовника виникають питання: кодекс втратив чинність , а в постанові пункт 17 далі на нього є посилання <b>Суть питання:</b> Чому сьогодні оприлюднили зміни до постанови, а там далі є посилання на Господарський кодекс В нас як замовника виникають питання: кодекс втратив чинність , а в постанові пункт 17 далі на нього є посилання <b> Номер відповіді:</b> 395/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 " Щодо втрати чинності Господарського кодексу України ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011 Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства.  В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Одескабель" <b> Тема розширена:</b> локалізація <b>Суть питання:</b> Вітаю. Наше підприємство є українським виробником кабельної продукції. У постанові Кабінету Міністрів України, якою затверджено перелік товарів, що підлягають локалізації, у переліку міститься позиція «Кабелі» без уточнення коду за ДК 021:2015. Водночас при роботі на електронних майданчиках (системі Prozorro, Zakupivli) ми стикаємося з тим, що до переліку локалізованих товарів віднесено лише кабелі з кодом 44321000-6 «Кабелі». Інші коди класифікатора, під якими також здійснюються закупівлі кабельної продукції (наприклад, 31310000-2 Мережеві кабелі ), не відображені як такі, що підлягають локалізації. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення: 1. Чому в системі закупівель до локалізованих товарів фактично віднесено лише кабелі з кодом 44321000-6, тоді як у постанові КМУ зазначено узагальнену категорію «кабелі»? 2. Чи планується коригування відображення переліку на електронних майданчиках із включенням інших кодів ДК, які відносяться до кабельної продукції? Дякуємо за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 396/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 325/2025 , 312/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0c677e80-4e73-435b-ac9a-15d6f941c479?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Маслівець Тетяна Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення положень Закону України 4196-IX в розрізі положень щодо проведення закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання: 1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі? 2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі? 3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 394/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Рожнівська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Кваліфікація учасника та визнання/не визнання його переможцем <b>Суть питання:</b> Сільська рада провела закупівлі з кап. ремонту харчоблоку (себвенція) UA-2025-08-14-007439-a. Подався 1 учасник. Подав всі документи та сертифікати відповідно до ТД + договірна ціна, ЛК , ЗКР, поясн. записку, тощо, але, згідно ТД (дод 1 п 2,8) вимагали подати підписане технічне завдання (дод 4 до ТД) яке він не подав. В свою чергу учасником подана кошторисна документація, яка чітко відповідає переліку робіт та матеріалів з технічного завдання. Чи можна дати час на виправлення (довантаження), або просто визнати переможцем, так як кошторис чітко відповідає технічному завданню? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 392/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903,  до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> НК 031:2024. <b>Суть питання:</b> 01.09.2025 набув чинності НК 031:2024. Національний класифікатор НК 031:2024 «Національна номенклатура медичних виробів» Водночас Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, пунктом 13 якого, зокрема, визначено: «Крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН), у разі визначення предмета закупівлі — лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу; коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі — медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу;». Однак НК 024:2019 втратив чинність ще у 2023 році. Чи треба ж вносити до річного плану код з класифікатора НК 024:2023? Адже станом на 05.09.2025 в Порядку розміщення досі є посилання на скасований НК 2019 року? <b> Номер відповіді:</b> 393/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги з особливостями <b>Суть питання:</b> Чи мають право брати участь у відкритих торгах на надання послуг з управління побутовими відходами за ДК 021:2015:90510000-5 учасникі, які не є офіційно визнаними органами місцевого самоврядування, виконавцями послуг з вивезення побутових відходів? <b> Номер відповіді:</b> 384/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 124/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/93c5464a-570b-49fa-862a-242297e0583a?lang=uk-UA При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460, Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами. Тому, з порушеного питання додатково пропонуємо звернутися до  Мінрозвитку.

<b>Запит від:</b> Запит від в/ч А3628 <b> Тема розширена:</b> Терміни поставки <b>Суть питання:</b> В закупівлі було два учасники, одного визнали переможцем торгів, але він письмово відмовився від укладання договору, другого визнали переможцем, але термін поставки визначений в документації до закупівлі сплив. Чи можна укладати договір з другим учасником чи портрібно перевиставляти закупівлю з новими термінами поставки? <b> Номер відповіді:</b> 385/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 8 Особливостей № 1275 передбачено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178; 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822; 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275. Відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель та має містити зокрема строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Відповідно до частини підпункту п'ятого третьої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, обов’язково зазначаються, в тому числі строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Отже, оголошення про закупівлю/тендерна документація повинні обов'язково містити інформацію про строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. Умови договору про закупівлю, відповідно до вимог частини четвертої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Отже, замовники, при розміщенні інформації про закупівлю відповідно до вимог статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, обов'язково зазначають інформацію про строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, який не може бути змінений за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Підсумовуючи, звертаємо увагу, що державний замовник приймає рішення щодо оборонних закупівель товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, та враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Держгідрографія" <b> Тема розширена:</b> Помилково оприрюдним власний військово-обліковий документ <b>Суть питання:</b> ID Замовника: 586 Закупівля UA-2025-07-17-004460-a Помилково 3 вер. 11:01 завантажив файл 2025-09-03 08-23-39 - Doc.pdf який містить особисті дані, Прошу розглянути питання стосовно обмеження доступу до цієї інформації <b> Номер відповіді:</b> 386/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 480/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: