<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Юр'ївський центр обслуговування закладів освіти" <b> Тема розширена:</b> Відміна учасника, пропозиція якого є найбільш економічно вигідною <b>Суть питання:</b> Чи можна відмінити учасника, якщо минулого разу ми його відхилили за надання недостовірної інформації ? А також, про цю компанію пишуть негативні відгуки? <b> Номер відповіді:</b> 528/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік підстав для відхилення замовником учасника процедури закупівлі визначений пунктом першим частини першої статті 31 Закону. Так, згідно з абзацом п’ятим пункту першого частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону. Тобто замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Водночас рішення про відхилення учасника процедури закупівлі приймається замовником самостійно. Про перевірку замовником достовірності інформації учасника у запиті № 214/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=13224fcc-6560-425f-8099-c493015a3cd1

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з надзвичайних ситуацій <b> Тема розширена:</b> Закупівлі через централізовані закупівельні організації <b>Суть питання:</b> Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р визначено державну установу “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією та від 24.03.2021 № 233-р визначено Державне підприємство «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією у сфері цифровізації. Зазначені централізовані закупівельні організації проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом України “Про публічні закупівлі”. З урахуванням вищезазначеного, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: 1. Які закупівлі підпадають під визначення «тендери» в розумінні вищезазначених розпоряджень - конкурентні процедури в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» чи усі закупівлі без обмеження їх вартості? 2. Чи можуть замовники, для яких здійснення закупівель відповідно до вимог зазначених розпоряджень є обов’язковим, самостійно здійснювати закупівлі товарів і послуг, визначених даними розпорядженнями, якщо їх вартість не перевищує межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 529/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 408/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=2b8e37cd-45de-4150-9d2e-02161a3fded6&lang=uk-UA Крім цього,  Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2019 року № 233-р "Про визначення державного підприємства “Українські спеціальні системи” централізованою закупівельною організацією", встановлено, що зазначена централізована закупівельна організація: 1) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” за винагороду; 2) для замовників згідно з додатком 2 проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 1 за рахунок коштів державного бюджету, крім випадку, коли ці товари замовник закуповує із застосуванням переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу другого частини четвертої розділу X прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) зазначено, що замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель до 01 січня 2022 року, отже відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощеної закупівлі з 01 січня 2022 року є уповноважена особа. Разом з тим відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону, уповноважена особа (особи) це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом при цьому відповідно до частини десять статті 11 Закону уповноваження особа: 1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; 2) здійснює вибір процедури закупівлі; 3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі; 4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом; 6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону; 7) здійснює інші дії, передбачені Законом. Враховуючи вище зазначене, просимо Вас надати роз’яснення на наступне питання: - чи є правові підстави визначати уповноважених осіб відповідальних виключно за планування закупівель та формування річного плану, та окремо - за проведення процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 530/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 №  3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20 Водночас зазначаємо, що на веб-сайті Мінекономіки за адресою: www.me.gov.ua у підрубриці “Професіоналізація” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” розміщена інформація, яка стосується професійної підготовки фахівців, у тому числі переходу замовників від тендерних комітетів до уповноважених осіб.

<b>Запит від:</b> Запит від Нагорна Катерина Ігорівна <b> Тема розширена:</b> залучення субпідрядника державною організацією <b>Суть питання:</b> У зв’язку з перемогою державної організації у процедурі закупівлі виник ряд запитань, просимо надати на них відповідь: 1. Чи може державна організація для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначила в своїй тендерній пропозиції, без проведення публічної закупівлі? 2. Чи правильно буде залучити субпідрядника шляхом укладення прямого договору без врахування вартісних меж, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)? 3. Якщо державна організація є замовником в розумінні Закону, чому для залучення субпідрядника не застосовується ч.1 ст.3 Закону? 4. Чи взагалі підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» укладення договору, предметом якого є залучення субпідрядника державною організацією? 5. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. У відповіді на запит №1101/2020 Вами було зазначено, що у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем. Просимо роз’яснити поняття «придбання» у розумінні Закону. Коли залучення субпідрядника не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, а коли передбачає? <b> Номер відповіді:</b> 531/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 1101/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП ХМас <b> Тема розширена:</b> Технічні специфікації <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу Вас з колегами роз'яснити, чи можу я використовувати одне формулювання пунктом специфікації, замість нескінченного пошуку і повторення "або еквівалентів"? "Пункт специфікації: У разі, якщо технічна специфікація містить посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, вважати, що до кожного посилання додано вираз «або еквівалент»." У разі негативної відповіді, вкажіть з яких причин пункт специфікації не задовольняє вимогам Закону. <b> Номер відповіді:</b> 532/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Згыдно статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі. У разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів. Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо , технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами , визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". З огляду на викладене, замовник самостійно затверджує тендерну документацію з дотриманням вимог законодавства. При цьому частиною першою статті 44 Закону  встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Оператор ГТС України» <b> Тема розширена:</b> причина щодо відхилення <b>Суть питання:</b> Відповідно ч.3 ст.22 тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Пунктом 5 Розділу ІІІ Тендерної документації визначено, що підстави для відмови в участі в процедурі закупівлі передбачені в статті 17 Закону. Відповідно до ч.2 статті 17 Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Таким чином, Замовником встановлено факт невиконання учасником ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469), процедури закупівлі своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю з ТОВ «Оператор ГТС України», що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків вже на етапі після аукціону. Питання: В разі визнання електроною системою закупівель пропозицію учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469) за результатами процедури Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС) (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-22-011024-c) найбільш економічно вигідною пропозицію. Чи може замовник на даному етапі (після аукціону) відхилити пропозицію учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469) у відповідності до абз. 3 п. 1 ч. 1 (не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства) ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерна пропозиція учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469), відхиляється у відповідності до частини 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».? Під час оприлюднення інформації через авторизований електронний майданчик в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, є можливість обрати вищезазначену підставу, Замовником при оприлюдненні відхилення тендерної пропозиції учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469) з переліку підстав буде обрана, зокрема, наступна підстава: Учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. <b> Номер відповіді:</b> 534/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання міститься у запиті 74/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій  суб"єктів сфери публічних закупівель  в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "БК "МІСТО" <b> Тема розширена:</b> Незаконна вимога Замовника, що зобовязує учасників здійснити обовязковий огляд місця виконання поточного ремонту та підписати відповідний паперовий акт із замовником датою не пізніше ніж на етапі "уточнення" по закупівлі. <b>Суть питання:</b> Суть порушення: Замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі зазначив: «…в період уточнення Учасник обов’язково повинен відвідати об’єкт. В іншому випадку вважати, що учасник не володіє повною інформацією про стан цього об'єкта, умови виконання робіт та можливі ускладнюючі фактори. За результатами огляду, в період уточнень складається акт за підписом представника замовника з відбитком печатки та представника учасника…». Даний пункт, суперечить п.7 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі», де зазначено, що «у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право лише звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, », а не обовязково оглянути обєкт . Також, така вимога суперечить п.4 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вона обмежує Учасників у часі складання акту обстеження – лише в період уточнень, хоча Закон не містить таких обмежень – документи можуть бути складені і подані Учасником до кінцевого терміну подання пропозицій. Крім того з підстав незалежних від учасника, Замовника може не підписати такий акт, що в подальшому може стати підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника. Запитання: 1) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі вимога Замовника щодо обов’язкового обстеження об’єкту із підписанням його Замовником (із врахуванням п.7 ст.14 Закону, де звернення в період уточнення – це право Учасника, а не обов’язок)? 2) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі ВИМОГА Замовника ПРО БЕЗСПОСЕРЕДНІЙ КОНТАКТ Учасника із Замовником поза електронною системою закупівель під час підписання Акту обстеження (із врахуванням п.7 ст.14 Закону, де зазначено, що звернення подаються через електронну систему закупівель)? 3) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі обмеження Замовником в часі обстеження об’єкта і складання комісійного акту (з яких підстав цей час обмежений періодом уточнень, а не кінцевим терміном подання пропозицій)? <b> Номер відповіді:</b> 535/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 507/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ad82884-cd0c-4b62-9fbb-481418a41653&lang=uk-UA Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від П.П Печериця <b> Тема розширена:</b> Доброго дня! Чи є наведений приклад поділом предмету закупівель для уникнення проведення спрощенної прощедури закупівлі? <b>Суть питання:</b> Закупівля Соки фруктові, спрощені/Допорогові закупівлі, тендер: UA-2021-01-27-014158-b Cтарт аукціону 10.02.2021 14:57 Закінчення аукціону 10.02.2021 15:30 Період вимог|скарг з 13.02.202120:40 по 17.02.2021 00:00, тоб-то 18.02.2021 уже можно було підписувати договір, але натомість 17.02.2021 р відділом освіти проводиться закупівля за аналогічним кодом та назвою, а саме,- закупівля Соки фруктові , закупівля без використання електронної системи. тендер: UA-2021-02-17-007178-a. Очікувана вартість 15 000.00 грн., без використання електронної системи закупівель. Інформацію про тендер: : UA-2021-01-27-014158-b та UA-2021-02-17-007178-a, отримана з відомостей які містяться у відкритому доступі на електронному майданчику (Українській універсальній біржі) та електронного майданчика (Державні закупівлі. онлайн), що входить до системи публічної закупівель України proZorro. Хочу зазначити,, що установа здійснює відповідні закупівлі за постійним кошторисом! <b> Номер відповіді:</b> 524/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2490/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=844c4aa4-d346-4175-8ed3-3e8ebb838b24&lang=uk-UA Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з питання щодо контролю необхідно звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Дорош Ярослава Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Порядок забезпечення виконання рішення АМКУ про внесення змін до тендерної документації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, у випадку, якщо Антимонопоолним комітетом України було прийнято рішення, яким зобов'язано замовника внести зміни до тендерноої документації, то яким чином можливо забезпечити виконання такого рішення? Чи є процедури моніторингу виконання рішення АМКУ? Які санкції можуть буди для замовника в разі невиконання рішення АМКУ (штраф у розмірах, визначених статтею 164-14 КУпАП, або існують також інші санкції)? Чи може замовник при внесенні змін до тендерної документації на виконання рішення АМКУ вносити також інші зміни (встановлювати додаткові вимоги)? У разі, якщо внесені замовником зміни фактично не відповідають змінам, внесення яких передбачено рішенням, то яким чином оскаржувати такі дії замовника - через АМКУ або шляхом звернення до суду? Буду вдячна за інформацію! <b> Номер відповіді:</b> 512/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа Ходосов Олександр Олександрович <b> Тема розширена:</b> Затвердження Плану закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу 2 частини 1 Закону України "Про публічні закупівлі" річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Питання: - коли повинен бути затверджений річний план закупівель? - чи встановлюється дата затвердження річного плану закупівель лише Положенням про планування закупівель кожного органу влади,чи якийсь ще нормативно-правовий акт регулює це питання? - чи прописується десь вимога щодо затвердження річного плану закупівель до початку року його дії (чи має бути затверджений у 2020 році річний план закупівель на 2021 рік)? - чи інсує вимога щодо необхідного проміжку часу між затвердженням плану закупівель (або змін до нього) та безпосередньо початком проведення процедури закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 513/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна митна служба України <b> Тема розширена:</b> включення до річного плану <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Звертаюся до Вас з наступним. Після перегляду відео "Планування закупівель, випуск 2" та переглянувши листи - роз'яснення на Вашому ресурсі про планування, маємо намір розпочати проведення закупівель на 2022 вже в вересні- жовтні цього року, тобто під очікувану вартість. Нажаль, на даний час, в нашому органі є розбіжність в поглядах стосовно можливості проведення таких закупівель, адже відсутність в вересні- жовтні п.р. ані Закону про бюджет, ані затвердженого кошторису, в т.ч. тимчасового, унеможливлює, в свою чергу, сформувати та затвердити річний план закупівель на 2022 рік (за всіма без виключення видатками, не тільки за видатками на оплату комунальних послуг), Отже, доходимо висновку, що бюджетний запит не може стати підставою для формування річного плану закупівель та проведення закупівель, в т.ч. під очікувану вартість. Також, є підозра, що казначейством не прийме заключені договори до реєстрації без відповідних асигнувань. передбачених в кошторисі. Враховуючи сказане та посилаючись на Ваші роз'яснення, прошу Вас підтвердити чи спростувати позицію нашого органу з приводу можливості або неможливості початку проведення закупівель на підставі лише бюджетного запиту та/або надати уривок, який нам необхідно буде включити в порядок проведення закупівель нашої організації, та відповідний уривок для включення в проект договору для реалізації такої можливості. Можливо, можете надати власний порядок проведення закупівель для прикладу, який враховує таку можливість. ДЯКУЮ! <b> Номер відповіді:</b> 515/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А3384 <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз’яснення <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю", або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки. Порядок проведення закупівель товарів, робіт та послуг, що становлять державну таємницю регулює ст. 18 Закону України «Про оборонні закупівлі», відповідно до якої закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становить державну таємницю, здійснюється за закритими закупівлями відповідно до цього Закону з урахуванням положень закону, що регулює питання захисту державної таємниці.Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо Вас надати роз`яснення: 1. Який порядок отримання інформації про роботу та отримання доступу до Реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів)? 2. Який порядок проведення процедури закритих закупівель та де здійснювати публікацію Оголошення про початок переговорів/поетапних переговорів? <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 117/2021 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.