<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг на зекономлені кошти <b>Суть питання:</b> Замовник провів допорогову(спрощену) процедуру по закупівлі послуг на ремонт трьох автомобілів. В результаті цієї закупівлі було зекономлено 60 000 грн. Також замовник провів відкриті торги на запчастини код ДК 021:2015 34330000-9. Підприємство нещодавно отримало один новий автомобіль і тепер існує потреба у закупівлі запчастин і послуг по ремонту цього автомобіля (ТО і поточні ремонти). Чи можемо укласти пряму угоду по ДК 021:2015 - 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання з поставкою запчастин на зекономлену суму - 60 000 грн. з переможцем допорогової(спрощеної) закупівлі, що вже відбулась? Чи необхідно проводити нову закупівлю по окремих частинах закупки згідно ДК 021:2015 - 50110000-9 та 34330000-9? Як нам діяти? <b> Номер відповіді:</b> 563/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа підприємець Балаєв Андрій Вікторович <b> Тема розширена:</b> Безпідставне відхилення пропозиції /дискваліфікація/ <b>Суть питання:</b> Спрощена закупівля ID: UA-2021-03-12-005929-b "Дров’яна деревина НП". Після проведення аукціону Замовником було безпідставно відхилено найбільш вигідну пропозицію. Розглядав пропозицію переможця замовник 5 діб та за годину до закінчення терміну розгляду пропозиції, замовник безпідставно дискваліфікує учасника. Одразу після оприлюднення (15хв) протоколу відхилення замовник визначає наступного учасника переможцем та через кілька хвилин опубліковує договір постачання, чим завершує закупівлю без можливості оскарження чи отримання обгрунтування відхилення. Оскільки процедура спрощенна, скаржитись немає куди, з досвіду відомо, що після завершення закупівлі ніякі скарги ніким не розглядаються. У цій закупівлі є явна змова замовника з учасником. Учасником, який був безпідставно відхилений, затрачено час та кошти на підготовку пропозиції та це нікого не цікавить, замовник у спрощених закупівлях керується власним розсудом та аж ніяк не Законом України. Запитання №1. Чи має замовник право завершувати закупівлю у день дискваліфікації учасника-переможця без надання аргументів та права на оскарження рішення? Запитання №2. Коли буде якась управа та контроль на таких замовників, яким законом користуватись Учаснику в такій ситуації ? Куди скаржитись та чи буде розглядатися така скарга ? Запитання №3 Як захистити свої права Учаснику, чи є змога після таких порушень відхилити скасувати опублікований договір, чи після завершення закупівлі можна опускати руки ? <b> Номер відповіді:</b> 557/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 та у запиті № 1441/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4f65255d-7ddb-4dd7-9255-035f99daeb2e

<b>Запит від:</b> Запит від Проценко Лариса <b>Суть питання:</b> Добрий день. Підприємство в 2020 р. уклало договір на послуги в сумі 6 млн. грн. В 2021р. на час проведення закупівлі укладено додаткову угоду на продовждення терміну дії договору до 31.03.21р. в обсязі 20 % від суми договору (1 млн. грн.) За 3 місяці Виконавець надав послуг на 1 млн 200 тис. і наполягає на сплаті всієї суми (а не 1 млн.грн. згідно дод.угоди, тобто 20%), аргументуючи тим, що продовжено дію договору та сума договору збільшилась і становить 7 млн. грн., а в 2020 році він надав послуг на 5,5 млн. грн. Тобто по договору не використано 1,5 млн. грн. Питання: чи має право Замовник сплатити за надані послуги більше ніж 20 % (1 млн. грн.) <b> Номер відповіді:</b> 553/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Банк Інвестицій та Заощаджень» <b> Тема розширена:</b> Щодо роз'яснення п.4 наказу № 2628 від 14.12.2020 року "Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Акціонерне товариство «Банк Інвестицій та Заощаджень» в особі представника Мартиненка Олександра Васильовича (за довіреністю), звертається із наступним запитом про роз’яснення пункту 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року. Згідно із підпунктом 9 пункту 3 Постанови НБУ «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» № 639 від 15.12.2004 року, гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії. Пунктом 4 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року, зазначено, що у реквізитах гарантії повинна міститися наступна інформація: 1) щодо повного найменування гаранта зазначається інформація: — повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, його категорія; — код банку (у разі наявності); — адреса місцезнаходження; поштова адреса для листування; — адреса електронної пошти гаранта, на яку отримуються документи; — SWIFT-адреса гаранта; Відповідно до частини 4 вищезазначеної статті, передбачено категорії замовників, що використовуються у Законі України «Про публічні закупівлі»: 1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; 2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; 3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; 4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. Отже, в розумінні вищезазначених норм вбачається, що до категорій замовників та учасників процедури закупівлі відносяться приватні та державні органи, тому у реквізитах гарантії щодо бенефіціара та принципала слід зазначити до якої форми власності вони належать (органи державної влади, приватні підприємства, тощо). Однак, на теперішній час ця інформація є непідтвердженою. До того ж, станом на сьогодні, чинним законодавством не передбачено, до якої категорії віднесено Гаранта та яку інформацію зазначати у гарантії щодо Банку-Гаранта. Таким чином, керуючись частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо Вас роз’яснити пункт 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року та надати розширену інформацію включаючи, але необмежуючись: 1. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Гаранта в розділі «його категорія»? 2. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Бенефіціара в розділі «його категорія»? 3. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Принципала в розділі «його категорія»? <b> Номер відповіді:</b> 554/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 549/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7a0fba88-002a-4c32-b64a-cec840265e1b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАСКАД - СЛУЖБА БЕЗПЕКИ" <b> Тема розширена:</b> Відміна тендеру <b>Суть питання:</b> Косенко Ілля Володимирович м. Харків, вул. Плеханівська, 25 Доброго дня! Пишу вам що до закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-31-003899-c Замовник двічі, порушуючи закон, намагався скасувати торги (обидва протоколи про скасування були успішно оскаржені в АМКУ) Термін дії тендерних пропозицій за цією закупівлею складає 90 днів. Враховуючи постійні протоколи від замовника про "продовження терміну розгляду пропозиції" та дві процедури оскарження (до 30 днів на виконання кожного з рішень АМКУ, до трьох днів на прийняття скарги, до 7 днів на розгляд, та до 20 днів на кваліфікацію), незабаром сплине термін дії усіх тендерних пропозицій по цій закупівлі, і пропозиції моєї компанії також. У зв'язку з цим, мені здається що замовник на законних підставах зможе скасувати закупівлю. Тобто, законно зробити те що двічі намагався зробити незаконно. Чи є вихід з такої ситуації? Чи буде законним скасування закупівлі у такому випадку? Чи є законні інструменти, що забороняють відміну тендеру? <b> Номер відповіді:</b> 555/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 2455/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками , особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Водночас згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі , реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель . Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Каскад-Служба безпеки" <b> Тема розширена:</b> Стосовно строку розгляду тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Звертаюсь до Вас за роз’яснення стосовно продовження строку дії тендерних пропозицій, а саме: Замовником 31 грудня 2020 року о 14:52 у було розміщено тендерну документацію на закупівлю послуг. 12 січня 2021 року о 20:50 часником подано тендерну пропозицію для участі у процедурі відкритих торгів, яку було оголошено Замовником на закупівлю вищезазначених послуг. 18 січня 2021 року о 16:08 відбувся аукціон. За підсумками розгляду тендерних пропозицій Замовником було відхилено переможця аукціону на підставі надання тендерної пропозиції з аномально низькою ціною. 25 січня 2021 року о 15:48 Замовником було продовжено строк розгляду тендерної пропозиції до 01 лютого 2021 року, яке він аргументував бажанням більшого, ретельного розгляду тендерної пропозиції наступного Учасника та недопущенням помилок. 1 лютого 2021 року о 11:00 Замовником було опубліковано рішення від 01.02.2021 року про скасування тендеру щодо проведення відкритих торгів через систему електронних закупівель за підписом уповноваженої особи. У рішенні про скасування вищезазначеного тендеру, Замовник посилається на частину 2 статті 32 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як на підставу скасування тендеру. На підставі того, що факти наведенні Замовником в обґрунтуванні скасування тендеру не підпадають під частину 2 статті 32 Закону учасником публічної закупівлі була подана скарга до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Своїм рішенням Адміністративна колегія зобов'язала Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. Замовник виконав рішення Адміністративної колегії та опублікував нове рішення про відміну тендеру. У рішенні зазначається, що на теперішній час у Замовника відпала потреба у отриманні послуг по зазначеній закупівлі за ідентифікатором закупівлі. Рішенням Адміністративної колегії у друге зобов’язали Замовника скасувати рішення про відміну процедури. Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. У зазначеній закупівлі замовник визначив строк дії тендерних пропозицій протягом 90 днів (мінімально можливий). Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право (проте не зобов’язаний) вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув. Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Враховуючи, що Замовником під час проведення публічної закупівлі було двічі здійснено порушення Закону, а учасником був витрачений час на успішне оскарження неправомірних дій замовника, строк дії тендерної пропозиції Учасника незабаром сплине. Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону, якою встановлено, що основним принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель запобігання корупційним діям і зловживанням. Вищенаведені обставини дають можливість замовникам безкарно зловживати своїми повноваженням шляхом прийняття неправомірних рішень упродовж усього строку дії тендерних пропозицій, а після чого відхилити найбільш економічно вигідну цінову пропозицію з особистих корисливих мотивів. Просимо проінформувати, чи наявний механізм запобігання таким зловживанням зі сторони замовників? <b> Номер відповіді:</b> 556/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 555/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93cfe7ef-b02d-41a2-a725-33d7f60dff58&lang=uk-UA

1. Щодо нецінових критеріїв оцінки 2. Щодо критерію оцінки “вартість життєвого циклу”. --- Документ: 5677c14a-3560-4ce3-9feb-8b2563742d5b.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозицій Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Загальні положення Закону містять низку нововведень, зокрема статтею 29 Закону змінено підходи до встановлення критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій/пропозицій та впроваджено новий критерій оцінки тендерних пропозицій — вартість життєвого циклу. Щодо нецінових критеріїв оцінки Враховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 58E2D9E7F900307B0400000008A2180077668900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&21)fPО Дійсний з 08.10.2020 0:00:00 по 08.10.2022 0:00:00 3304-04/20327-06 від 02.04.2021 15:42 2 методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону. Перелік критеріїв оцінки визначений частиною третьою статті 29 Закону. Так, окрім ціни та/або вартості життєвого циклу іншими критеріями оцінки можуть бути: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. Водночас звертаємо увагу, що цей перелік нецінових критеріїв не є вичерпним. Таким чином, замовники, окрім ціни або вартості життєвого циклу можуть застосовувати й інші критерії оцінки. У такому разі, замовники у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначають їх вартісний еквівалент або питому вагу цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. При цьому зазначаємо, що питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу. Питому вагу кожного нецінового критерію та їх кількість замовник визначає самостійно. Для використання інших критеріїв оцінки разом з ціною Законом передбачено поняття приведеної ціни. Так, приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції/пропозиції та перерахована за математичною формулою з урахуванням показників інших критеріїв оцінки, визначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до частини 6 статті 29 Закону якщо крім ціни замовником встановлені інші критерії оцінки відповідно до методики оцінки, до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних 3 пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. При створенні нецінового критерію в електронній системі закупівель замовник вказує назву такого критерію, перелік можливих варіантів та питому вагу кожного з варіантів. На основі цієї інформації замовник визначає приведену ціну тендерної пропозиції кожного учасника. Приведена ціна розраховується автоматично системою електронних закупівель на момент подання пропозиції учасником за математичною формулою: РР = Р/ (1 + (F1 + F2 + … Fn) / PV), де РР — приведена ціна; Р — ціна; F1 … Fn — питома вага інших критеріїв оцінки, запропонованих учасником; PV — питома вага критерію «ціна». Учасник процедури закупівлі подає тендерну пропозицію в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформацію про ціну, а у разі встановлення замовником інших критеріїв оцінки, учасник окрім ціни зазначає дані щодо відповідності визначеним критеріям. На практиці розповсюджені у використанні замовниками такі критерії оцінки, як ціна разом з умовами оплати, строком виконання, гарантійним обслуговуванням. У свою чергу, для прикладу пропонуємо ознайомитись із закупівлями, під час здійснення яких замовник використовував інші, ніж запропоновані Законом, нецінові критерії оцінки тендерних пропозицій. 1. Послуги їдалень (послуги з забезпечення донорів харчуванням (обідом) ДК 021:2015: 55510000-8 Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв: • ціна; • відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові. Так, місцезнаходження приміщення-їдальні учасника на відстані до 1000 метрів від станції переливання крові надаватиме об’єктивну перевагу потенційним учасникам. Питома вага критеріїв: 4 1. Ціна – 80 %. 2. Відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові – 20 %: • відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові – 500 метрів і менше – 20 %; • відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові – більше 500 метрів, але менше 1000 метрів – 10 %; • відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові- більше 1000 метрів – 0 %. В даному випадку, найбільш економічно вигідною для замовника, з огляду на те, кому адресована така послуга, виступатиме пропозиція, яка матиме не лише низьку ціну, а і додаткову перевагу, як-то місцезнаходження приміщення-їдальні учасника на відстані до 500 метрів до станції переливання крові, що забезпечить мінімальні витрати часу донорами при подоланні відстані до приміщення-їдальні після здавання крові та можливість швидкого надання медичної допомоги медичними працівниками замовника у разі погіршення стану здоров’я донора під час обіду. 2. Молоко та вершки (Молоко пастеризоване) ДК 021:2015 - 15510000-6 Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв: • ціна; • збагаченість продукту. Замовником (лікувально-профілактичним закладом), з метою закупівлі молока, яке має найбільш виражені лікувальні властивості та сприяє зміцненню імунітету, встановлено критерій збагаченості продукту. Питома вага критеріїв: 1. Ціна - 80 %; 2. Збагаченість продукту - 20 %: • пастеризоване, вітамінізоване молоко 3,2 % жиру, збагачене мінеральними комплексами, поліненасиченими жирними кислотами та вітамінними комплексами - 20 %; • пастеризоване молоко 3,2 % жиру - 0 %. 5 Таким чином, додаткову перевагу при розгляді тендерних пропозицій матиме учасник, який запропонує молоко, збагачене мінеральними комплексами, поліненасиченими жирними кислотами та вітамінним комплексом. 3. Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (Стаціонарна ангіографічна рентгенівська система цифрова) ДК 021:2015 — 33110000-4 Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв: • ціна; • наявність авторизованого сервісного центру на території України. Питома вага критеріїв оцінки визначена замовником наступним чином: 1. Ціна — 90 %. 2. Наявність авторизованого сервісного центру на території України— 10 %: • наявність одного і більше авторизованих сервісних центрів на території України — 10 %; • відсутність авторизованих сервісних центрів на території України — 0 %. Найбільш економічно вигідною у такому разі буде пропозиція учасника, яка оцінюватиметься не лише за ціною, але і за умови наявності авторизованого сервісного центру на території України. Принагідно інформуємо, що Мінекономіки у співпраці з Мінприроди, ДП “Прозорро”, Командою підтримки реформ Мінекономрозвитку, проектом GPA in UA та представниками громадськості (ГО “Гоулокал”, ВГО “Жива планета”) в рамках проекту “Нецінові критерії в публічних закупівлях”, який реалізовувався програмою EU Association Lab за підтримки GIZ, було створено зручний електронний інструмент – конструктор нецінових критеріїв для поширення практики застосування та ефективного використання нецінових критеріїв для оцінки тендерних пропозицій під час здійсненні публічних закупівель (https://nk.prozorro.ua). Щодо критерію оцінки “вартість життєвого циклу” Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону вартість життєвого циклу - сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. 6 У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини другої статті 22 Закону, вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі. Виходячи зі змісту частини четвертої статті 29 Закону, вартість життєвого циклу (як критерій для оцінки тендерних пропозицій згідно із Законом) може включати витрати, пов’язані з: 1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів; 2) технічним обслуговуванням; 3) збором та утилізацією товару (товарів); 4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля). Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації. Разом з тим, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 28.09.2020 № 1894 затверджено Примірну методику визначення вартості життєвого циклу (далі - Методика), яка може використовуватися замовником під час підготовки тендерної документації. Згідно з частиною третьою розділу І Методики застосовувати вартість життєвого циклу з метою оцінки тендерних пропозицій доцільно у разі, коли: - витрати, пов’язані з обслуговуванням предмета закупівлі, становлять значну частину вартості життєвого циклу предмета закупівлі; - використання предмета закупівлі передбачає значні витрати на його утримання та утилізацію; - використання альтернативних предметів закупівлі значно впливає на термін експлуатації; - використання альтернативних предметів закупівлі має вплив на екологію та довкілля. 7 При цьому згідно частини другої розділу I Методики альтернативні предмети закупівлі - предмети закупівлі, що є ідентичними за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, виконують одні й ті самі функції, але можуть мати різні технічні, функціональні, якісні, експлуатаційні та фізичні характеристики тощо. При цьому, виходячи зі змісту розділу ІІ Методики, замовник може використовувати критерій вартості життєвого циклу не лише на етапі визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, а і на стадії аналізу ринку в період підготовки до публічної закупівлі, що дозволить порівняти альтернативні предмети закупівлі. У свою чергу, у разі застосування вартості життєвого циклу як критерію оцінки для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, замовник у тендерній документації визначає перелік інформації та даних, які надаються учасниками процедури закупівлі, а також категорії витрат, їх параметри розрахунку та базові параметри розрахунку, які будуть включатися до розрахунку вартості життєвого циклу з метою оцінки тендерних пропозицій. При цьому, вимоги щодо надання учасниками інформації та даних для розрахунку вартості життєвого циклу мають ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, бути доступними для всіх зацікавлених сторін та не містити дискримінаційних вимог. Водночас відповідно до частини четвертої розділу ІІ Методики для розрахунку вартості життєвого циклу товару замовник може використовувати такі категорії витрат: - витрати, пов’язані з придбанням; - витрати, пов’язані з користуванням (наприклад, споживання електроенергії та інших ресурсів); - витрати, пов’язані з обслуговуванням; - витрати, пов’язані із завершенням користування (наприклад, утилізація, переробка тощо); - витрати, пов’язані із захистом навколишнього природного середовища (вартість екологічних витрат). 8 Прикладом може бути закупівля електротранспорту для потреб міст. Так, для визначення найкращої пропозиції крім ціни варто врахувати витрати на експлуатацію та обслуговування, до яких відносяться, зокрема, витрати на технічне обслуговування, витрати на ремонт (запасні частини, робочий час), витрати на навчання персоналу, а також витрати на утилізацію: транспортування до компанії з утилізації відходів, вартість переробки та утилізації відходів. Поряд з цим зазначаємо, що наведений перелік витрат не є вичерпним. Також, у Методиці наведено параметри, формули та приклади розрахунку витрат, які можуть використовуватися для розрахунку складових вартості життєвого циклу. З огляду на викладене, оскільки Методика є примірною, замовник може використовувати власну методику для оцінки вартості життєвого циклу. Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу застосування вартості життєвого циклу як критерію оцінки можна ознайомитись за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/yak- ogoloshuvati-zakupivli-po-vartosti-zhittyevogo-ciklu. Водночас звертаємо увагу, що Закон не містить обмежень щодо застосування нецінових критеріїв оцінки лише у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер. Тому перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію, визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Комаха С. І. 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Управління міським господарством" <b>Суть питання:</b> Доброго дня, хотіла б дізнатись, як можливе планування та проведення торгів, якщо ми надаємо послуги та робимо закупівлю товару по аварійним випадкам ? Наприклад: прорвалу трубу, нам треба її замінити, чи зламався в будинку ліфт... Ми не можемо чекати неділю, дві для проведення торгів. <b> Номер відповіді:</b> 548/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Підгурська Наталія Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> вимоги до забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 19.03.2021 набрали чинності вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Вимогами передбачено, зокрема, зазначення в гарантії категорії гаранта, принципала та бенефіціара. Законом України "Про публічні закупівлі" конкретно визначені категорії лише бенефіціарів (замовників). Підкажіть, будь-ласка, за якими критеріями визначаються категорії гарантів та принципалів, а також яку категорію бенефіціара зазначати, якщо в оголошенні про процедуру закупівлі вона не вказана? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 549/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – Вимоги), якими передбачено, що в реквізитах гарантії мають зазначатися, зокрема категорії гаранта (банку, інших фінансових установ та страхових організацій), принципала (учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі) та бенефіціара (замовника). Слід зазначити, що виходячи зі змісту пункту 2 Вимог терміни, зазначені у Вимогах і формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затвердженій цим наказом, вживаються у значеннях, визначени х Законом. Так, категорії замовників, що використовуються у Законі, установлені частиною четвертою статті 2 Закону. Докладніше про категорії замовників в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Отже, інформація про категорію відповідного суб"єкта у реквізитах відповідно до Закону та Вимог вказується у разі, якщо такий суб"єкт є замовником у розумінні Закону. Крім цього, згідно з статтею 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, у тому числі щодо категорії бенефіціара, слід звертатись безпосередньо до замовника. Поряд з цим інформація щодо категорії гаранта та принципала зазначається у разі, якщо визначення такої категорії передбачено законодавством, що регулює діяльність такого суб’єкта.

<b>Запит від:</b> Запит від Національне агентство України з державної служби <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівель через ЦЗО <b>Суть питання:</b> Здійснення закупівель через ЦЗО є обов'язковою відповідно до визначеного переліку. Якщо очікувана вартість закупівлі складає до 50 тис.грн та є обово'язковою відповідно до визначеного переліку, ким проводиться така закупівля? Якщо очікувана вартість закупівлі складає до 200 тис.грн та є обово'язковою відповідно до визначеного переліку, ким проводиться така закупівля? <b> Номер відповіді:</b> 550/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 408/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=2b8e37cd-45de-4150-9d2e-02161a3fded6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Павлоградський драматичний театр імені Б.Є. Захави" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У результаті проведення відкритих торгів було укладено договір на закупівлю електричної енергії. У зв'язку із коливанням ціни на ринку електричної енергії постійно змінюється ії ціна за 1кВт*год. Надайте, будь ласка, роз'яснення щодо застосування п.5 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Постачальник наполягає, що коливання ціни на ринку в бік зменшення може бути тільки до 10%, не більше. Відповідно до ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання, крім окремих випадків, у т.ч. погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку без конкретизації відсотку зменшення ціни. Чи потрібно в такому випадку Постачальнику надавати обгрунтування зменшення ціни за 1кВт*год. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 551/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” <b> Тема розширена:</b> щодо виконання вимог Наказу №2628 від 14.12.2020 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» (далі – Наказ) визначає обов'язкові вимоги до гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями. Замовник використовує як вид забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції саме банківську гарантію. Відповідно до Наказу гарантія може надаватися, як на паперовому носії (підписується уповноваженою(ими) особою(ами) гаранта та скріплюється печатками (у разі наявності), так і в електронній формі (підписується шляхом накладання кваліфікованого(их) електронного(их) підпису(ів) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності), що прирівняні до власноручного підпису(ів) уповноваженої(их) особи(іб) гаранта та його печатки відповідно). Згідно з пунктом 25 розділу ІІІ Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 «оригінал гарантії в паперовому вигляді передається (через принципала або через авізуючий банк, або безпосередньо) бенефіціару». Наразі усі документи тендерної пропозиції/пропозиції надаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель і замовник не отримує оригінал банківської гарантії на паперовому носії. Також відповідно до цього Наказу відносини за гарантією регулюються законодавством України. Водночас, у закупівлях беруть участь учасники-нерезиденти, які відповідно надають забезпечення від іноземних банків. Іноземні банки не можуть надавати гарантії, відносини за якими регулюються правом іншої країни. Загальносвітовою практикою є підпорядкування гарантій, що надаються іноземними банками, Уніфікованим правилам для гарантій за вимогою Міжнародної торговельної палати у редакції 2010 року, публікація №758 (ICC Uniform Rules for Demand Guarantees, Publication No. 758) (далі – Уніфіковані правила). Виходячи з викладеного вище, виникають такі питання: 1. Чи можна вважати, що вимога Замовника щодо надання тільки електронної форми банківської гарантії відповідає вимогам Наказу? 2. Чи відповідає вимогам Наказу зазначення в тендерній документації додатково вимоги щодо оформлення банківської гарантії саме іноземними банками відповідно до Уніфікованих правил для гарантій? <b> Номер відповіді:</b> 552/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “ Щодо учасників нерезидентів ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F1900-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 Водночас, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питань надання гарантії іноземним банком слід звертатися до Національного банку України. Своєю чергою, у зв’язку з виникненням питань, що стосуються наказу від 14.12.2020 No 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” в частині учасників-нерезидентів та реквізитів банківської гарантії, Мінекономіки листом від 16.04.2021 № 3304-04/23072-03 звернулося до Національного банку України за відповідною інформацією в межах компетенції. Після отримання відповіді суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково.