<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області <b>Суть питання:</b> Головним управлінням у 2021 році укладено два прямих договори на закупівлю проєктних робіт за кодом ДК 021:2015: 71242000-6 Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат за одним об'єктом робіт (те саме приміщення, але різні види робіт на одному об'єкті) та оприлюднено два звіти про укладений договір на суму 25 тис.грн. і 20 тис.грн. У відповідні проєкти до кошторисної вартості робіт буде включено вартість технічного нагляду приблизно на 40 тис.грн. і 35 тис.грн. Закупівля технічного нагляду проводитиметься за кодом ДК 021:2015: 71242000-6 Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат. Чи потрібно двічі застосовувати спрощену закупівлю при закупівлі технічного нагляду (враховуючи, що один об'єкт, а також сума закупівлі за одним кодом ДК перевищує 50 тис.грн.)? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 662/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 05.05.2020№3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 При цьому,  на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист  від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" <b> Тема розширена:</b> Застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі” <b>Суть питання:</b> Тема: Застосування переговорної процедури закупівлі Оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати роз’яснення з таких питань: Замовником у 2020 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом та укладено договір закупівлі послуг на підставі п.1 част. 2 ст. 40 Закону. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому у Замовника виникла потреба у закупівлі додаткових АНАЛОГІЧНИХ послуг у того самого учасника. Чи є підстави застосовувати п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі”, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера», Чи ця підстава може бути застосована до закупівлі ПОСЛУГ, коли договір укладений після переговорної процедури закупівлі проведеної на підставі .1 част. 2 ст. 40 Закону (двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій), чи підстава відповідно до п.5. частини другої ст. 40 Закону застосовується лише до закупівель ПОСЛУГ, договір за якими укладений за результатом проведення саме відкритих торгів. <b> Номер відповіді:</b> 663/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера . Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. В свою чергу згідно пункту 13 статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення процедур закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу та за умови обґрунтування такої підстави. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо п ереговорної процедури закупівель ”. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз’яснень відносно терміну дії окремих договорів <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Законом встановлено, що заплановані закупівлі включаються до річного плану. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема, повинен містити термін дії договору. Водночас всі закупівлі та звіти про укладені договори, обов’язково прив’язуються до плану закупівель, який формується за річним принципом (з 01 січня по 31 грудня кожного року). При цьому, термін дії окремих договорів регулюються спеціальними законами та становить один рік з моменту його укладення. Наприклад, якщо договір укладений 02.02.2020, то строк його дії до 02.02.2021. Зокрема, це стосується: послуг страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (ЗУ «Про страхування»), телекомунікаційні послуги (ЗУ «Про телекомунікації»), послуги інтернет-провайдингу (послуги віртуального хостингу, оренди віртуальних виділених серверів, реєстрації доменних імен в мережі Інтернет) тощо. Варто зазначити, що організація публічних закупівель та відображення в електронній системі закупівель, які виходять за межі календарного року, є неможливою. Це створює конфлікт між законодавством України про публічні закупівлі та спеціальним законодавством в окремих сферах господарювання. Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення яким чином слід проводити закупівлі та оприлюднювати договори про закупівлю, укладеними без використання електронної системи закупівель, термін дії яких не збігається із календарним роком річного плану закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 664/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” , від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель ) та запиті № 627/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі –                ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №4 СОЛОМ'ЯНСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА» ВО КМР ( КМДА) <b> Тема розширена:</b> Вибір процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Цікавить питання з приводу визначення процедури закупівлі: Ліки закуповуються за ДК 021:2015 – 33600000-6 – Фармацевтична продукція ( 150 000 грн.) , реактиви за ДК 021:2015 : 33690000-3 – Лікарські засоби різні ( 150 000 грн.). Чи плюсуються кошти по річній потребі в ліках та реактивах за ДК 021:2015 і це має буди дві процедури відкритих торгів, чи не плюсуються ( як обгрунтувати) і це дві спрощені закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 665/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. В свою чергу відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 При цьому додатково відповідь на питання міститься у запиті 61/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b788b2b4-66b3-4f78-a35b-955a6c0b6dd5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Прокопенко Н.Г. <b>Суть питання:</b> Щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме: підпункт 5 пункту 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: «товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах». 1) Чи відносяться органи місцевого самоврядування до підпункту 5 пункту 6 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі". 2) Чи мають повноваження органи місцевого самоврядування встановлювати ціни (тарифи) на медичні послуги. <b> Номер відповіді:</b> 666/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Разом з тим, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті  714/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=9045d90f-a461-46ff-8b69-f0071cc0b93a&lang=uk-UA Щодо питання 2 При цьому, повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) затверджені постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 1996 року (зі змінами)  № 1548  "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" Водночас, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 розміщено лист від 04.06.2020 №3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Сумської обласної ради - Сумський обласний центр комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю <b> Тема розширена:</b> Зміна умов розторгення Договору з ініціативи Постачальника <b>Суть питання:</b> Постачальник електричної енергії, за договором укладеним в ході переговорної процедури, пропонує дод. угодою ввести зміни до п. 13.5. Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках якщо: Споживачем не узгоджена пропозиція Постачальника щодо зміни ціни або зміни умов постачання електричної енергії. Чи є це правомірно. <b> Номер відповіді:</b> 649/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Сумської обласної ради - Сумський обласний центр комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю <b> Тема розширена:</b> Зміна умов розторгення Договору з ініціативи Постачальника <b>Суть питання:</b> Постачальник електричної енергії, за договором укладеним в ході переговорної процедури, пропонує дод. угодою ввести зміни до п. 13.5. Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках якщо: Споживачем не узгоджена пропозиція Постачальника щодо зміни ціни або зміни умов постачання електричної енергії. Чи є це правомірно. <b> Номер відповіді:</b> 650/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від КЗЛОР "Бориславська санаторна школа" <b> Тема розширена:</b> Договір, укладений без використання електронної системи закупівель <b>Суть питання:</b> Надійшла відповідь на наш запит №570/2021. Нагадаю суть запиту; Як часто та наскільки відсотків можна змінювати ціну в договорі, укладеному без використання електронної системи закупівлі (договір до 50000 гривень), У вашій відповіді наведена інформація про зміни умов договору про закупівлю (договори від 50000 гривень). Як говорить стаття 3 Закону: "Закон застосовується до замовників, які здійснюють спрощені закупівлі та/або укладають договори без використання електронної системи" А як можна змінювати умови такого договору у Законі не зазначено. Тому цікавить саме зміна ціни у договорі до 50000 грн, укладений без використання ел. системи. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 651/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 319/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fd4ec58-cd57-4e0a-8c0e-8f2b4b0b57ae&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Криворізька міська лікарня №4" КМР <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування вимог постанови КМУ №1266 від 16.12.2020р. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Поясніть, будь ласка, наступне питання. Наш лікувальний заклад є комунальним підприємством та є одержувачем бюджетних коштів. Чи підпадаємо ми під дію постанови КМУ №1266 від 16.12.2020р. в частині забезпечення оприлюднення обгрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 653/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті № 2764/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6caad83c-1533-4a4d-846a-0efad1742bc9&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Костанда Ярослав Вячеславович <b> Тема розширена:</b> Наслідки у разі неправомірного застосування переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Будь ласка розянсіть. Якщо вже після укладання договору за переговорною процедурою Держаудитслужбою або іншим уповноваженим органом виявлено, що переговорна процедура була застосована неправомірно: 1. Які будуть наслідки для замовника/постачальника? 2. Чи буде скасовано договір, якщо вже відбулось декілька поставок за цим договором? 3. Чи буде більш суровою відповідальність, якщо сума закупівлі товару перевищує 20 млн. грн? <b> Номер відповіді:</b> 654/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі , реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель . Тому, з питань  щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" <b> Тема розширена:</b> Щодо правомірності включення до тендерної документації вимог про надання відомостей про ідентифікаційний номер та номер паспорту великої рогатої худобипро <b>Суть питання:</b> Серед вимог тендерної документації у процедурі відкритих торгів за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-12-001615-a, зазначено, зокрема: Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції: - Копії примірників документів, що підтверджують якість товару в яких буде вказано ідентифікаційний номер та номер паспорту великої рогатої худоби який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин, зареєстрованих на території обслуговуючій дільниці ветеринарної медицини згідно діючого Законодавства. Порядок ідентифікації великої рогатої худоби регламентовано наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №642 від 04.12.2017р «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби», згідно з яким встановлено процедуру ідентифікації, реєстрації та видачі паспорту ВРХ протягом життєвого циклу останньої. Відповідно до пункту 1 розділу 7 вищезазначеного наказу у разі забою, утилізації тварини в господарстві юридичної особи, що проводить діяльність із забою, утилізації, власник/утримувач, відповідальна особа господарства зобов’язані внести до паперової форми книги обліку тварин і паспорта тварини дату та причину забою, зняти з тварини бирки і протягом п’яти робочих днів від дати забою тварини надіслати засвідчений державною установою (закладом) ветеринарної медицини паспорт тварини Адміністратору Реєстру тварин для його знищення в установленому порядку і внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини. Згідно з пунктами 4.2. та 4.3. Правил перед забійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 07.06.2002р. №28, забій тварин на м’ясо здійснюється після їх поголовного клінічного огляду спеціалістом ветеринарної медицини. До забою на м’ясо допускають тільки здорових тварин. Згідно пункту 3.3. вищезазначених Правил після здійснення ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясопродуктів спеціалісти ветеринарної медицини проводять клеймування, а також видають відповідні ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка) щодо подальшого їх використання. Слід зазначити, що на сьогоднішній день законодавство України не містить норми, яка б регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції. Останньою нормою, що регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції була стаття 21 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» № 771/97-ВР від 23.12.1997р. (у редакції, що діяла до 20.09.2015р.), яка регламентувала порядок видачі та заповнення декларації виробника. З урахуванням викладеного, просимо надати роз’яснення щодо правомірності включення замовником до тендерної документації вимог про зазначення у документах виробника, що посвідчують якість, ідентифікаційного номеру та номеру паспорту великої рогатої худоби, який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин. <b> Номер відповіді:</b> 655/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 72/2019 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2551e1ac-1e9f-4188-a298-464593a83197&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Іршавський центр первинної медичної допомоги" <b>Суть питання:</b> Доброго дня, скажіть будь ласка як правильно діяти в такій ситуації: на початку 2021 року КНП уклало договори на розподіл природного разу та розподіл електричної енергії з монополістом по переговорній процедурі. Фінансування даних закупівель здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, а сама за рахунок 6 територіальних громад, які виділити кошти на фінансування своїх об’єктів (всього 29 об’єктів) тобто будівлі АЗПСМ та ФАПів, які знаходяться на їх території. У кінці березня 2021 року одна ТГ додатково виділити кошти для оплати енергоносіїв. Сума додаткових коштів становить 10 000,00 грн. на розподіл природного газу та 60 000,00 грн. на розподіл електричної енергії. Облгаз відмовляється укладати новий договір на розподіл газу на суму 10 000,00 грн. (2 об’єкти) аргументуючи тим, що в такому випадку потрібно розривати діючий договір, який є типовим договором розподілу природного газу і пропонує підписати додаткову угоду до діючого договору, укладеного за переговорною процедурою. Скажіть будь ласка як правильно здійснити ці закупівлі? Чи правомірні дії облгазу? <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства ", за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07 Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”. Крім того, пропонуємо ознайомитися із запитом 2426/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10edd35a-2685-4c1f-b092-68276390085f&lang=uk-UA При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої   статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715.