<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> інше <b>Суть питання:</b> Згідно з вимогами пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 (далі — Порядок № 1082), враховуючи лист Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель, під час унесення інформації щодо предмета закупівлі в окремих електронних полях має міститися інформація щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, зокрема, в: • оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; • оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди; • оголошенні про проведення відкритих торгів; • оголошенні про проведення конкурентного діалогу; • оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю; • повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Тобто Порядок № 1082 не вимагає від замовника зазначати номенклатурні позиції в разі запиту пропозицій постачальників? Чи можливо під час проведення запиту пропозицій постачальників в окремих полях вибрати номенклатурну позицію та код НК 031:2024 «Національна номенклатура медичних виробів»? Чи планується така технічна реалізація? <b> Номер відповіді:</b> 428/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від АТ Укртранснафта <b> Тема розширена:</b> локалізація <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ст. 6-1 Закону № 922 у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Прошу надати відповідь чи сумуються усі товари, що підлягають локалізації, у разі закупівлі робіт і локалізація визначається за кодом ДК кожного товару. Наприклад, у роботах закуповуються насоси на 150 тис грн і двигуни на 300 тис грн. Чи підлягають локалізації і насоси і двигуни чи тільки двигуни? <b> Номер відповіді:</b> 425/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 215/2024 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Дудник Євген Валерійович <b> Тема розширена:</b> Запит (ціни) пропозицій <b>Суть питання:</b> У закупівлі https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-09-16-010182-a замовник безпідставно відхилив пропозиції, подані 6 учасниками, поки не дійшов до бажаного учасника, пропозицію якого акцептував. Так, в протоколах про відхилення усіх 6 учасників зазначено, що "учасником не дотримано умов і особливостей закупівлі". Яких саме умов, і яких саме особливостей - у протоколах не зазначено. При цьому, у протоколах, як підставу для відхилення вказано пункт 64 Порядку № 822. У той же час, пункт 64 Порядку № 822 не містить такої підстави для відхилення пропозицій, як "не дотримання учасником умов і особливостей закупівлі". Отже, вбачається, що відхилення пропозицій усіх 6 учасників - є безпідставним та протиправним. Однак, як відомо, можливості оскаржувати до АМКУ, а також звертатися до ДАСУ з приводу запитів ціни пропозицій законодавство не передбачає. Прошу роз'яснити, до яких органів можна звертатися для захисту порушених прав учасників у таких випадках, та яка відповідальність передбачена для замовників, які вчиняють такі дії? <b> Номер відповіді:</b> 424/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Пшенична Анастасія Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Застосування пп 2 п 19 Особливостей <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачено можливість узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору або з дня останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни.Такі зміни можуть бути внесені не раніше ніж через 90 днів з дня підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни за одиницю товару, за умови, що це не призведе до збільшення загальної суми договору. У зв’язку з цим прошу надати роз’яснення: Чи може замовник застосовувати підпункт 2 пункту 19 Особливостей для збільшення ціни за одиницю товару, якщо попередньо до договору було внесено зміни щодо зменшення ціни? Буду вдячна за офіційне роз’яснення з метою забезпечення належного та правомірного застосування норм законодавства у сфері публічних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 421/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" (6. Щодо зміни порядку збільшення ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю) та запитах № 902/2022, № 93/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2cc93514-4753-4f61-a88f-698ba6cb94a3?lang=uk-UA https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=69156bf9-3567-4218-b6ef-8a7680d72c26&showMenuTree=true

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Нафтогаз Біоенергія" <b> Тема розширена:</b> підготовка підрядником додаткової угоди до договору <b>Суть питання:</b> 10.07.2024 за результатами відкритих торгів було підписано договір про закупівлю робіт. Наразі підрядник надіслав додаткову угоду до договору, в якій хоче додати: 1) нові обсяги робіт, які не були передбачені договором та договірною ціною з кошторисами, але були фактично ним зроблені; 2) змінити один вид робіт, який був передбачений договором, але не робився на фактично зроблений, але який не був передбачений договором; 3) по деяким роботам зменшити вартість робіт, а по деяким збільшити, при цьому не збільшувати загальну вартість договору. У зв'язку з цим, прошу надати роз'яснення щодо можливості підписання такої додаткової угоди в розумінні постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178. <b> Номер відповіді:</b> 423/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”,  від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" та у запиті № 218/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9458121d-ae7e-49a2-b820-382f3e12997b?lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Пунктом 19 Особливостей установлено, що  істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 , 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому , третьому частини першої статті 41 Закону), 80 , 86 , 88 , 89 , 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-10 пункту 19 Особливостей. При цьому підпункти 1-7, 9 пункту 19 Особливостей не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Випадки, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 19 Особливостей, не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до пункту 20 Особливостей. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівель закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та  вимог законодавства в цілому. Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Принагідно повідомляємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю”, за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu

<b>Запит від:</b> Запит від Спірідонова Юлія Сергіївна <b>Суть питання:</b> Замовником укладено прямий договір на закупівлю робіт з капітального ремонту. У ході виконання робіт виявлені додаткові обсяги, не враховані у первісній проєктно-кошторисній документації (ПКД). Після коригування ПКД постало питання: чи можливо укласти додаткову угоду на додаткові роботи («дельту») до такого прямого договору? <b> Номер відповіді:</b> 420/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1156/2022, №16/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f87d5e07-1de8-442d-be40-788b3c83a3ad?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» ГАЙВОРОНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов за Підпункт 2 пункту 19 Постанови 1178 <b>Суть питання:</b> Договір на лікарські засоби укладений 20.03.2025 Постачальник надає Експертний висновок Торгово-промислової палати про коливання опотово-відпускних цін з 01.04.2025 по 01.07.2025 та подає пропозицію про збільшення ціни за одиницю на 10%. Чи правильним буде рішення відмовити йому у зміні істотних умов так, як Експертний висновок має фіксувати коливання цін саме з дати укладання договору, а саме з 20.03.2025 по дату, яка передує зверненню за зміною істотних умов Договору? І чи будете підтвердженням коливання цін на ринку саме Експертний висновок Торгово-промислової палати про коливання опотово-відпускних цін? <b> Номер відповіді:</b> 414/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 249/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Середа Валерія Юріївна <b> Тема розширена:</b> Особливості застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі" щодо тендерної документації, кваліфікаційних критеріїв і оцінки пропозицій у процедурі спрощеної закупівлі. <b>Суть питання:</b> 1.Чи застосовуються норми Закону України "Про публічні закупівлі" щодо наявності тендерної документації та кваліфікаційних критеріїв до процедури спрощеної закупівлі? 2.Чи суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" встановлення Замовником вимоги про надання інформації щодо наявності аналогічного виконання договорів з поставкою товару в кількості не менше 50% від обсягу (кількості) Товару за процедурою закупівлі, яка проводиться? 3.Чи є вимога про надання інформації щодо наявності аналогічного виконання договорів з поставкою товару в кількості не менше 50% від обсягу (кількості) Товару за процедурою закупівлі, яка проводиться, кваліфікаційним критерієм чи іншою інформацією, яку державний замовник вважає за необхідне включити в розумінні положень Закону України "Про публічні закупівлі"? 4.Як згідно положень Закону України "Про публічні закупівлі" відбувається оцінка пропозицій учасників закупівлі з точки зору більшої економічної вигоди - автоматично електронною системою закупівель чи безпосередньо самим Замовником? <b> Номер відповіді:</b> 415/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон № 808) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 808 особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону № 808. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 8 особливостей державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178; 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822; 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 808 закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922) тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону № 922 конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Частина перша статті 13 Закону  № 922 визначає конкурентні процедури закупівлі, а саме відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог. Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав. Отже, згідно Закону № 922 тендерна документація публікується саме під час здійснення конкурентних процедур закупівель, до яких відносяться відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог. Водночас, порядок здійснення спрощеної закупівлі визначено статтею 14 Закону № 922. Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 922 спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 Закону № 922; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 Закону № 922. Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону № 922 вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель. Отже, під час здійснення спрощеної закупівлі не передбачено публікації замовником тендерної документації, а обов’язково публікується саме оголошення про проведення спрощеної закупівлі, яке містить перелік обов’язкової інформації встановленої частиною другою статті 14 Закону № 922. Крім цього, відповідно до частини першої статті 16 Закону № 922 замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Перелік процедур закупівель визначений статтею 13 Закону № 922, до яких відносяться відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог та, як виняток, переговорна процедура закупівлі. Також, перелік обов’язкової інформації, що оприлюднюється замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначена частиною третьою статті 14 Закону № 922. Так, пунктом 10 частини третьої статті 14 Закону № 922 в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону № 922, обов’язково зазначаються перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Отже, встановлення кваліфікаційних критеріїв визначених частиною другою статті 16 Закону № 922 під час здійснення спрощеної закупівлі прямо не передбачено. Водночас, згідно пункту 10 частини третьої статті 14 Закону № 922 замовник має право встановлювати критерії оцінки пропозицій, а також абзацом п’ятнадцятим частини третьої статті 14 Закону № 922 передбачено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Перелік такої інформації не є вичерпним. Щодо другого та третього питання. Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 922 замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, установлених замовником у тендерній документації. Частиною другою статті 16 Закону № 922 встановлено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю тощо. Пунктом 10 частини третьої статті 14 Закону № 922 в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону № 922, обов’язково зазначаються перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Відповідно до частини одинадцятої статті 14 Закону № 922 замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Отже, замовник, при проведені процедури закупівлі має право вимагати від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, установлених замовником у тендерній документації. Також, під час здійснення спрощеної закупівлі замовник розглядає на відповідність пропозиції учасника умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі у тому числі на відповідність критеріям встановленим в оголошенні. Водночас, звертаємо увагу, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Щодо четвертого питання. Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 922, оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Замовник може встановлювати як один, так і декілька критеріїв оцінки, включаючи: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. Якщо крім ціни замовником встановлені інші критерії оцінки відповідно до методики оцінки, до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Відповідно до частини шостої статті 29 Закону № 922  якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції/пропозиції, крім ціни, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу. Після завершення аукціону, електронна система закупівель автоматично визначає найбільш економічно вигідну пропозицію за результатами електронного аукціону, застосовуючи зазначені замовником критерії та їх питому вагу. Учасник, пропозиція якого має найкращий показник (найнижчу ціну або найвищий бал за сукупністю критеріїв), займає перше місце. Замовник, керуючись статтею 31 Закону, розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію на відповідність її та учасника всім вимогам тендерної документації, а також перевіряє відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. Отже, оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель. Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Пилипяк Андрій Михайлович <b> Тема розширена:</b> відкриті торги з особливостями <b>Суть питання:</b> Було оголошено відкриті торги з особливостями на суму 119 853,20 грн, після чого укладено договір на загальну суму 115 959,62 грн, обсяг фактично послуг було надано на 35 863.80 грн, в результаті чого сторони домовились з меншити його вартість Договору на 80 095,82 грн згідно Додаткової угоди № 1 загальна сума договору склала 35 863.80 грн. Яка сума враховується у річному плані за відповідним кодом ДК, при плануванні закупвель у подальшому? <b> Номер відповіді:</b> 416/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та запитах №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Гідросоюзеко" <b> Тема розширена:</b> щодо проведення аукціону під час повітряних тривог <b>Суть питання:</b> Просимо внести зміни в законодавство та не проводити аукціони під час повітряних тривог. <b> Номер відповіді:</b> 417/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022   № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів визначений пунктами 24-54 Особливостей. Так, згідно з пунктом 37 Особливостей за обґрунтованим рішенням замовника відкриті торги можуть бути проведені без застосування електронного аукціону. При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування ступеня локалізації <b>Суть питання:</b> Звертаємося з проханням надати роз’яснення щодо застосування вимоги щодо ступеню локалізації. Замовник під час закупівлі робіт, виконання таких робіт передбачає набуття замовником у власність товару (устаткування), визначеного пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, закупівля таких робіт здійснюється з урахуванням особливостей, установлених зазначеним пунктом Закону. Положення пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються в разі здійснення замовником закупівлі робіт, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”. Чи має право замовник вимагати в тендерній документації надання сертифікату про походження товару або декларації про походження товару, або сертифікату про регіональне найменування товару на товар, країною походження, якого є Німеччина на етапі подання тендерних пропозицій, оскільки вищезазначені документи видаються тільки на вироблений товар і тільки при митному оформленні під час ввезення на територію України? Чи це є дискримінаційна складова, оскільки сертифікат походження може надати тільки той учасник, який на момент подачі тендерної пропозиції завіз товар на митну територію України? Якщо вищезазначене є дискримінаційною вимогою, то який документ, про країну походження товару, має вимагати замовник на етапі подання тендерних пропозицій учасниками. <b> Номер відповіді:</b> 418/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 624/2023, 75/2025 , 349/2025 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ceeea99c-ed28-4419-9792-40c0044eb007?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4f3fab17-5e2d-4bd8-8b9d-d49ce7e60b40?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка" <b> Тема розширена:</b> Виплата авторської винагороди (роялті) <b>Суть питання:</b> Чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" укладення договору з Громадською організацією "Українська агенція з авторських та суміжних прав" (далі - ГО УААСП), яка є організацією колективного управління та має спеціалізований статус відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», предметом закупівлі якого є «надання дозволу на використання об’єктів авторського права, а саме: ГО УААСП надає Користувачеві, на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Творів з каталогу ГО УААСП, а Користувач як власник майданчика, де здійснюється публічне виконання Творів, зобов’язується виплачувати ГО УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до даного Договору та Закону як при платному, так і безоплатному вході»? Чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" укладення договору, предметом закупівлі якого є виплата авторської винагороди (роялті)? <b> Номер відповіді:</b> 419/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 893/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=005b6e2c-a3d6-493c-b70e-e0520394b7df&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.