<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ІНФОТЕХ" <b> Тема розширена:</b> Визначення статусу замовника <b>Суть питання:</b> ДП «ІНФОТЕХ» є державним комерційним підприємством. Наказом МВС ДП «ІНФОТЕХ» призначено адміністратором Єдиної інформаційної системи МВС та в цій частині своєї діяльності Підприємство забезпечує потреби держави в електронних комунікаційних послугах. Окрім цього, ДП «ІНФОТЕХ» має в своєму складі друкарню, яка реалізує поліграфічну продукцію на промисловій та комерційної основі. Виконання замовлень для потреб держави або територіальних громад відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», на загальних конкурентних умовах. Для випуску поліграфічної продукції ДП «ІНФОТЕХ» необхідно купувати матеріали та інші послуги. Враховуючи, що одним з видів діяльності ДП «ІНФОТЕХ» є випуск поліграфічної продукції на промисловій та комерційній основі на загальних конкурентних умовах, чи розповсюджуються на ДП «ІНФОТЕХ» при здійсненні випуску поліграфічної продукції вимоги п. 3 ч. 1 ст. 2; ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язано Підприємство при перемозі у тендері шодо публічної закупівлі поліграфічної продукції на комерційній основі оголошувати власний тендер в порядку Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі сировини і матеріалів для виконання укладеного договору. <b> Номер відповіді:</b> 740/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 724/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=49f865e9-21e2-4085-8651-75372e9a41e6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міський водоканал" <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення в електронній системі закупівель звітів про договори <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Договори про надання послуг з охорони обєктів, спільного використання електричних мереж, надання телекомунікаційних послуг укладено у 2014-2016 роках році, які пролонгуються на кожен наступний рік. Згідно з Законом, під час придбання Замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Просимо надати розяснення чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіти про договори, які укладені до введення в дію Закону в новій редакції. <b> Номер відповіді:</b> 742/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1513/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cf38d2a-cdec-4ee0-b565-455349430547&lang=uk-UA Крім того, пропонуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Реінтеграція та відновлення» <b> Тема розширена:</b> пункт 1 абзацу 5 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (Розтлумачення поняття) <b>Суть питання:</b> п. 1 абз. 5 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено - "товари, роботи і послуги,......які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки". Як вірно розуміти (тлумачити) в данному випадку поняття "Потребують спеціальних заходів безпеки"? Чи може таке формулювання відноситись наприклад до товарів чи послуг інформація про місце постачання (надання) яких не повинна розкриватись широкому колу осіб ? Чи може таке формулювання відноситись наприклад до товарів чи послуг інформація про місце постачання (надання) яких має ступіні обмеження "Для службового користування"? <b> Номер відповіді:</b> 743/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1488/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГДОРСТРОЙ" <b> Тема розширена:</b> Правила оцінки пропозицій учасників, порядок публікацій рішень замовника, зміст протоколу замовника <b>Суть питання:</b> Питання стосуються Спрощених закупівель і Відкритих торгів. 1) Чи може бути об’єднано рішення про результати розгляду пропозицій декількох (або всіх) учасників закупівлі у одному Протоколі Уповноваженої особи, чи може надаватися правова оцінка декільком пропозиціям в одному Протоколі? Якщо ні, то чому? На нашу думку, розгляд пропозицій кожного з учасників відбувається послідовно і щодо розгляду кожної окремої пропозиції має бути оприлюднений окремий протокол (Аналіз ст.ст. 11, 14, 30, 41 ЗУ Про публічні закупівлі). Такий протокол не може містити рішення про відхилення чи прийняття пропозиції інших учасників, а також у даному протоколі не може надаватися правова оцінка іншим пропозиціям, оскільки замовник приступає до розгляду «наступних» пропозицій лише прийнявши рішення про відхилення «поточної». Також, оскільки «попередні» пропозиції (в разі їх наявності) вже розглянуті, то і відносно них не може бути надано жодних правових оцінок у протоколі розгляду «поточної» пропозиції. Приклад закупівлі UA-2020-09-07-007867-b. 2) Чи є законні підстави в Уповноваженої особи замовника зазначати у Протоколі визнання переможцем Учасника №2 відомості про недійсність деяких положень Протоколу відхилення пропозиції Учасника №1? Приклад закупівлі UA-2021-04-17-000032-b. <b> Номер відповіді:</b> 744/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. При цьому, виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету, а будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Водночас, виходячи зі змісту частини дванадцятої статті 29 Закону, за результатами розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій. Перелік інформації, яку має містити протокол розгляду тендерних пропозицій, визначено частиною дванадцятою статті 29 Закону. Так, зокрема згідно з пунктом 6 частини дванадцятої статті 29 Закону протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Cвоєю чергою, відповідно до частини третьої статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Крім цього, з інформацією про  особливості проведення окремих етапів спрощених закупівель, у тому числі, пов'язаних з розглядом пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, пропонуємо ознайомитися в листі від  05.05.2020  №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Щодо питання 2 За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з Законом (частина п`ятнадцята статті 29 Закону). Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Це рішення уповноваженої особи оформлюється протоколом, який складається в довільній формі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Перелік інформації, яку має містити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю визначено частиною другою статті 33 Закону. Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Також, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Плахта Олександр Павлович <b> Тема розширена:</b> Подання в спрощеній закупівлі документів виданих в іноземній державі та викладених іноземною мовою. <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення стосовно наступного питання: в спрощеній закупівлі на підтвердження виконання кваліфікаційних вимог учасником було подано документ, що був виданий в іноземній державі та викладений іноземною мовою, також учасник додав власноруч зроблений переклад українською мовою. В умовах тендерної документації не було жодних згадок про мови, якими можуть бути подані тендерні пропозиції. Чи зобов'язаний був учасник, що подав документи видані в іноземній державі, здійснити їх легалізацію відповідно до ст.13 ЗУ «Про міжнародне приватне право» , щоб визнати ці документи офіційними та дійсними на території України для подання в тендерній пропозиції? Чи зобовязаний учасник, для визнання офіційним документу викладеного іноземною мовою і подальшого подання його в складі тендерної пропозиції, здійснити передбачену процедуру нотаріального засвідчення перекладу документу? <b> Номер відповіді:</b> 745/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім цього, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Крім цього,  рекомендуємо ознайомитися з листом від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Реінтеграція та відновлення» <b> Тема розширена:</b> Щодо розповсюдження норм закону <b>Суть питання:</b> п. 1 абз. 5 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено - "товари, роботи і послуги,......які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки". Наше підприємство відповідно до Положення затвердженого постановою КМУ № 1368 від 28.12.2020 року займається облаштуванням режимної зони контрольного пункту в’їзду-виїзду. Відповідно до п. 6 Положення «Контрольний пункт в’їзду-виїзду створюється з метою зміцнення обороноздатності України та є об’єктом оборонного призначення». Частина інформації яка стосується діяльності підприємства має ступінь обмеження «Для службового користування» і не може бути надана на огляд іншим особам. У такому випадку, чи розповсюджується норми передбачені п. 1 абз. 5 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» - на товари, послуги чи роботи місце надання (постачання) яких та їх технічні характеристики не можуть бути надані на публічний огляд у зв’язку із тим, що вони закуповуються для об’єктів оборонного призначення (на які ЗУ «Про оборонні закупівлі» не розповсюджується» ? <b> Номер відповіді:</b> 746/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1488/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Савіцький Борис Васильович <b> Тема розширена:</b> Різного виду гарантійні листи та довідки <b>Суть питання:</b> Висловлюю Вам свою шану, та звертаюсь з наступним питанням: чи може замовник вимагати різного виду довідки та листи якщо ти одним гарантійним листом погоджуєшся з усім ТЗ? Наприклад гарантійні листи замовника що документи дійсно подані українською мовою, що файли не пошкоджені і підтверджень і гарантування практично кожного абзацу ТЗ ? Дякую Вам . <b> Номер відповіді:</b> 739/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Поряд з цим згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Оржицька селищна рада <b> Тема розширена:</b> Щодо Постанови КМУ від 31.03.21 №272, та закупівлі універсальної послуги для малих непобутових споживачів. <b>Суть питання:</b> 1. Ми малий непобутовий споживач, наші електроустановки приєднані до електромереж всі до 50 кВт. Чи маємо ми право в 2021 році закупити універсальну послугу і чи не буде це розцінено, як дискримінація інших учасників. Якщо на нас поскаржаться, які санкції на нас чекають ? 2. Щодо Постанови КМУ від 31.03.21 №272 (в частині закупівлі електроенергії ) чи розповсюджується її дія на органи місцевого самоврядування, чи ця постанова стосується виключно бюджетних установ, які здійснюють заходи спрямовані на запобігання виникненню і поширенню ковід. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 735/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті   673/2021  за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db270eac-6dfa-4303-9b02-d943d9510b05&lang=uk-UA Відповідно до частини першої статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Поряд з цим, частиною другою статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому, перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Курахівської міської ради Донецької області <b> Тема розширена:</b> Про надання роз'яснень щодо впровадження окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 272 «Про внесення зміни до переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». <b>Суть питання:</b> Про надання роз'яснень щодо впровадження окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 272 «Про внесення зміни до переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». <b> Номер відповіді:</b> 738/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті  673/2021  за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db270eac-6dfa-4303-9b02-d943d9510b05&lang=uk-UA При цьому, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06 розміщено листи від 20.03.2020 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" ,  від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи" . Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від  02.03.2012  № 309. Так, пунктом 7  цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. Тому з питань реєстрації договорів слід звертатись до відповідної казначейської служби. Крім того, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, у межах повноважень відповідно до пункту 13 статті 9 Закону Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері закупівель надає на інформаційному ресурсі безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТО-М" <b> Тема розширена:</b> компенсації значного підвищення цін на матеріально-технічні ресурси у будівництві з урахуванням діючих вимог Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> При виконанні робіт згідно з укладеним договором відбулося значне подорожчання матеріально-технічних ресурсів в порівнянні з їх вартістю в договірній ціні, при оформленні цього подорожчання керуємося роз'ясненнями збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. за рахунок витрат на інфляцією по договірній ціні, а решту за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною. Замовник посилаючись на Закон України «Про публічні закупівлі» відмовляється компенсувати наші витрати за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною ( з її уточненням) або за рахунок коштів на покриття додаткових витрат , повязаних з інфляційними процесами та коштів на покриття ризику усіх учасників будівництва, передбачених відповідними графами «Зведеного кошторисного розрахунку вартості обєкта будівництва». Прошу надати пояснення щодо можливості та правомірності застосування наведеної норми збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. з урахуванням діючих вимог Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 730/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ігнатишин <b> Тема розширена:</b> Банківська гарантія <b>Суть питання:</b> Висловлюю Вам свою повагу та прошу надати відповідь щодо наступного. В запиті 646/2021 Ви перенаправили на відповідь по запиту 620/2021. У відповіді на запит 620/2021 міністерство вказало, "Поряд з цим інформація щодо категорії гаранта та принципала зазначається у разі, якщо визначення такої категорії передбачено законодавством, що регулює діяльність такого суб’єкта". У зв'язку з відсутності конкретності у відповіді на запит 620/2021 прошу навести приклади законодавства, яке передбачає категорії гаранта та принципала. <b> Номер відповіді:</b> 731/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Водночас відповідно до статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Тому, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питання наведення прикладів нормативно-правових актів, які визначають категорію гаранта слід звертатися до Національного банку України. Водночас за інформацією щодо законодавста, яке передбачає категорізацію принципала слід звертатися  до установ, що регулюють діяльність такого суб’єкта.

<b>Запит від:</b> Запит від Хоменко Марина Василівна <b> Тема розширена:</b> Перебіг строків під час оскарження <b>Суть питання:</b> Першого учасника відкритих торгів (з найменшою ціною за результатами аукціону) відхилено замовником. На наступний день після відхилення його тендерної пропозиції перший учасник, пропозиція якого відхилена, подав скаргу до АМКУ. Наступного учасника відкритих торгів до моменту подання скарги не розглядали взагалі. Процедуру одразу в день формування реєстраційної картки було заблоковано системою. За результатами розгляду скарги орган оскарження відмовив скаржнику (першому учаснику) у задоволенні його скарги. Процедуру розблоковано. Але відповідно до ч. 17 с. 18 Закону "розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону". Згідно ч. 17 ст. 18 Закону замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, срямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі (зокрема ухвалювати рішеня про продовження строку розгляду тендерної пропозиції наступного учасника, який знаходиться на кваліфікації). Таким чином, перебіг строків у даному випадку не призупинявся. Тривав строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною. Поки скаргу було прийнято до розгляду, розглянуто, оприлюднено рішення органу оскарження - строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною, встановлений ч. 10 ст. 29 Закону, минув. Чи має право замовник за таких умов розглядати тендерну пропозицію наступного учасника, адже строк розгляду його тендерної пропозиції не призупинявся і минув? Чи, можливо, замовник взагалі зобов'язаний відмінити процедуру закупівлі у зв'язку з неможливістю усунути порушення (прострочення строку розгляду тендерної пропозиції)? Як взагалі діяти замовнику у вищенаведеному випадку? Заздалегідь вдячна за консультацію! <b> Номер відповіді:</b> 732/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини дев'ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. У свою чергу строк розгляду тендерних пропозицій визначений частиною десятою статті 29 Закону. Згідно частини одинадцятої статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею. Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина двадцять друга статті 18 Закону). Поряд з цим, згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги , рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції. Таким чином, оскільки Законом передбачено зупинення строків розгляду тендерної пропозиції у разі оскарження процедури закупівлі, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у строки визначені у частині десятій статті 29 Закону, у разі якщо строк дії такої тендерної пропозиції не закінчився.