<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області планує закупівлю ремонтних робіт "Капітальний ремонт приміщення" на суму 1350000,00 грн. Запитання: 1. За якою процедурою закупівлі в даному випадку потрібно здійснити закупівлю ремонтних робіт "Капітальний ремонт приміщення" на суму 1350000,00 грн.? <b> Номер відповіді:</b> 761/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" . При цьому вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

<b>Запит від:</b> Запит від Шевчук Олексій Петрович <b> Тема розширена:</b> Виконання рішення АМКУ <b>Суть питання:</b> Процедура – відкриті торги. Три учасника процедури. Пропозиції перших двох (№1 і №2) відхилені, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації. Учасник №3 визнаний переможцем. В ході періоду оскарження Учасником №2 подано скаргу до АМКУ про неправильне визнання переможцем Учасника №3 (через наявність у складі його пропозиції порушень, які свідчать про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації). Рішенням АМКУ зобов’язано Замовника скасувати своє рішення про визнання переможцем Учасника №3. Замовником оприлюднено нове рішення про скасування попереднього та відхилено пропозицію Учасника №3, як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації. ЗАПИТАННЯ: 1. Чи являється відхилення Учасника №3 (скасування рішення про визнання переможцем) виконанням рішення АМКУ? 2. Чи можуть бути висвітленими будь-які зобов’язання з боку органу оскарження в тексті рішення (мотивувальній частині) перед словом «ПОСТАНОВИЛА»? 3. Чи варто сприймати будь-які положення, пункти, посилання на нормативні акти, тощо в мотивувальній частині тексту рішення органу оскарження (перед словом «ПОСТАНОВИЛА»), як зобов’язання до вчинення дій з боку Замовника? 4. Чи обов’язковим є визнання переможцем Учасника №3, який був визнаним переможцем до рішення АМКУ, з умовою усунення ним недоліків в складі пропозиції протягом 24 годин? 5. Чи буде порушенням відхилення всіх трьох пропозицій учасників, під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ), без надання будь-кому з них можливості усунення недоліків протягом 24 годин (за наявності такої можливості з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 29 та частини дев’ятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі»)? 6. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ) щодо відхилення їх пропозицій? 7. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника про відміну процедури закупівлі після виконання рішення АМКУ (скасування рішення про визнання переможцем Учасника №3) без повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ)? <b> Номер відповіді:</b> 757/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1, 2, 3, 6, 7 Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення. Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Щодо питання 4, 5 Відповіді щодо застосування механізму, який дозволяє усунути невідповідність в інформації та/або документах містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA Водночас інформація щодо надання повторної можливості усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції розглянута у запиті 2156/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1c9b6a3-5a49-449a-b2ad-6617c2153a2b&lang=uk-UA Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо  визначення переможця закупівлі/відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону. Поряд з цим Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами). При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СІ БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ" <b> Тема розширена:</b> медичні вироби <b>Суть питання:</b> Згідно з п.13 Наказу Мінекономрозвитку від 11.06.2020 №1082 в окремих полях заповнюється інформація щодо коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Жодним нормативним актом, Листом-поясненням Мінекономрозвитку не наведо перелік кодів ДК021:2015, які можуть бути віднесені щодо медичних виробів. Так згідно консультації за посиланням https://bit.ly/3fgZlaa міститься відповідь та згадується лист щодо затвердження класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" . Крім того, на Інфобокс міститься інформація щодо реалізації додаткових класифікаторів в ЕСЗ, https://infobox.prozorro.org/updates/dodatkovi-klasifikatori-nk-024-2019-ta-indeks-cost наведений перелік кодів, до яких можливо при оприлюдненні оголошення про проведення закупівлі обрати код НК 024:2019 . Проте такий перелік не містить, наприклад, код ДК 021:2015 33140000-3 Медичні матеріали. Але категорії цього коду за 5-8 знаком містять посилання саме на медичні вироби, наприклад, 33141115-9 Медична вата, 33141310-6 Шприци тощо. При цьому замовники в будь-якому випадку вимушені в ЕСЗ при оприлюдненні оголошення за кодами, які не входять в перелік, зазначений на Інфобоксі, зазначати код НК024:2019 (в примітках, конкретній назві тощо). Зрозуміло, що технічне завдання для подібної реалізації в ЕСЗ ДП "Прозорро" отримало від Мінекономіки, а також визначений перелік кодів ДК021:2015. Чи можливо не обмежувати перелік кодів ДК021:2015 для медичних виробів в ЕСЗ або навпаки надати чітке роз'яснення щодо використання певних кодів для виконання вимог Наказу від 11.06.2020 №1082 з метою попередження питань з боку ДАСУ до замовників? Заздалегідь дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 754/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 , далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів. Водночас Закон, нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель, технічне завдання не визначають та не обмежують перелік можливих кодів національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” для зазначення в електронній системі закупівель коду відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів»  при закупівлі медичних виробів. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи. Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель. Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Балтський психоневрологічний будинок-інтернат <b> Тема розширена:</b> Можливість планувати закупівлі інших предметів за рахунок зекономлених коштів від проведення первинних процедур закупівель. <b>Суть питання:</b> По результатах проведення всіх первинних процедур закупівель згідно річного плану (зокрема продуктів харчування) є загальна економія кошторисних асигнувань. Чи можливо (взагалі) за її рахунок спланувати закупівлі тих самих продуктів харчування та додаткових ІНШИХ продуктів харчування (за кодом ДК), які запланувати в первинному річному плані не було можливості (не вистачало кошторисних асигнувань)? <b> Номер відповіді:</b> 755/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому додатково питання планування закупівель на кошти зекономлені внаслідок проведення процедур закупівель розглянуто у запиті № 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Шевчук Олексій Петрович <b> Тема розширена:</b> Відміна процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можна відмінити процедуру закупівлі після виконання рішення АМКУ про скасування рішення замовника щодо визнання пропозиції учасника переможцем? Процедура - відкриті торги. Три учасника процедури. Критерій оцінки - ціна. Перші два відхилені за невідповідністю прозицій умовам тендерної документації. Третій визнаний переможцем. Рішенням АМКУ зобов'зано замовника скасувати рішення про визнання переможця. Після виконання рішення АМКУ з'явилась можливість повторної кваліфікації всіх трьох учасників з наданням їм можливостей усунення недоліків (24 години). ЗАПИТАННЯ: Чи можна на цьому етапі повністю відмінити процедуру? Які умови? P.S. Під час проведення процедури у замовника з'явилась уточнена модель кошторису (двостадійне проектування, першого разу процедура проводилась по стадії "П", станом на сьогодні є стадія "Р"). <b> Номер відповіді:</b> 756/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Водночас статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОМПЛЕКС З ВИВОЗУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ» <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми, як замовник хотіли б уточнити наступні питання: 1. Чи має право замовник, в разі надання послуг, в зв"язку з великою кількістю адрес, в оголошенні при початку процедури вказати місце надання послуг: Україна, Відповідно до документації., як це реалізовано на площадці Закупки пром юа. Чи законно це ? В тендерній документації, Додатком 1 передбачено перелік адрес та районів надання послуг. Однак в оголошенні, повідомленні про намір та звіті про проведення процедури буде видно лише: Україна, Відповідно до документації. В проекті договору, також передбачено перелік адрес та районів. Чи має право Замовник вказати місце надання послуг так ? (Посилаючись на технічну частину тендерної документації). 2. Якщо Замовником в кваліфікаційних вимогах, було прописано назви критеріїв з ЗУ "Про публічні закупівлі" в попередній редакції: 1.Наявність обладнання та матеріально-технічної бази 2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. 3. Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. В новій редакції дещо змінились назви кваліфікаційних критеріїв. Чи є це порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" ? При цьому Учасником було надано повний пакет документів на кожну кваліфікаційну вимогу та два "аналогічні договори" з підтвердженням. Просимо надати роз"яснення в якомога найкоротший термін. З повагою, Голова тендерного комітету КП "КВПВ" О. В. Толстіков. <b> Номер відповіді:</b> 749/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Інформування про проведення відкритих торгів здійснюється у порядку визначеному статтею 21 Закону. Перелік інформації, що має містити оголошення про проведення відкритих торгів визначений частиною другою статті 21 Закону. Виходячи з пункту 3 частини другої статті 21 Закону, оголошення про проведення відкритих торгів має містити інформацію про конкретне місце виконання робіт чи надання послуг. Водночас повідомляємо,  що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Отже, оскільки користувач несе відповідальність за зміст інформації, яка оприлюднюється в електронній системі закупівель, то з пропозиціями щодо реалізації на електронному майданчику вимог Закону слід звертатися до оператора  авторизованого електронного майданчика. Щодо питання 2 Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, . Поряд з цим відповідно до частини першої статті  22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Водночас частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, тендерна документація має складатися і оприлюднюватися замовником у відповідності до норм чинного законодавства. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОМПЛЕКС З ВИВОЗУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ» <b> Тема розширена:</b> Щодо оголошення закупівлі. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми, Замовник торгів, КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", просимо надати роз"яснення з наступного питання: ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що в оголошенні про проведення торгів, Замовник повинен вказати : вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Питання в наступному: З якої дати, ця Вимога реалізована на площадках для проведення торгів ? На нашій площадці це реалізовано з 16.04. 2021 року. Просимо надати обгрунтовану відповідь щодо дати реалізації такої можливості для Замовників торгів на електронних площадках , З повагою, голова тендерногог комітету КП "КВПВ" О. В. Толстіков. <b> Номер відповіді:</b> 750/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Театрально-видовищний заклад культури "Київський національний академічний Молодий театр" <b> Тема розширена:</b> Чи є ліцензійні договори договорами у розумінні Закону "Про публічні закупівлі"? <b>Суть питання:</b> Підскажіть, будь ласка, чи відносяться ліцензійні договори з Державною організацією "Українське агенство з авторських та суміжних прав" (що є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" і надає театру дозвіл (невиключну ліцензію) на постановку та публічне виконання творів на території України та виплачує авторам авторську винагороду (роялті)) до договорів у розумінні Закону "Про публічні закупівлі"? Тобто чи необхідно використовувати процедури закупівель для об'єкта права інтелектуальної власності/публікувати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ в залежності від суми закупівлі, або такі договори не відносяться до договорів в розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 751/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5  статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Отже, замовник у розумінні Закону здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо: 1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг. 2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини. Поряд з цим про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Категорія замовника <b>Суть питання:</b> Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та повідомляє наступне. Категорії замовників установлені ч. 4 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон), зокрема: – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у п. 1 ч.1 ст.2 Закону; – органи соціального страхування, зазначені у п. 2 ч.1 ст.2 Закону; – підприємства, установи, організації, зазначені у п. 3 ч.1 ст.2 Закону; – юридичні особи та / або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у п. 4 ч.1 ст.2 Закону. ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» належить до наступної категорії: «юридична особа/ суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених у п. 4 ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», яку зазначає в тендерних документаціях. При цьому, встановлено, що в категорія замовника не відповідає інформації, що зазначена в електронній системі закупівель (далі – ЄСЗ) у графі «Інформація про замовника». В оголошенні про проведення закупівлі в системі відображається наступна інформація відносно ДП МА «Бориспіль»: «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання». Як наслідок, категорія замовника в Законі і категорія замовника в ЄСЗ — це не одне й те саме, формулювання в редакції ЄСЗ відсутнє в Законі. ТОВ «СМАРТТЕНДЕР» - оператор авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz повідомив, що формулювання «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання» передбачене технічним завданням Прозоро. На сьогодні в гарантії забезпечення тендерної пропозиції вимагається зазначення категорії замовника. Розбіжність категорії замовника в Законі і категорії замовника в ЄСЗ може призвести до порушень під час оформлення гарантій та відхилення пропозицій учасників. У зв’язку з цим, звертаємось з проханням повідомити, чи має право замовник в ТД зазначити формулювання про свою категорію не в редакції Закону, а в редакції, що реалізована в ЄСЗ відповідно до технічного завдання Прозоро? <b> Номер відповіді:</b> 752/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 (далі- наказ) відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону. Так, виходячи з пункту 3 цих Вимог у гарантії щодо бенефіціара, яким є замовник, має зазначаєтися інформація, зокрема про його категорію. При цьому категорії замовників, що використовуються у Законі установлені частиною четвертою статті 2 Закону. Отже, відповідно до наказу у реквізитах гарантії замовник має зазначати свою категорію, керуючись нормами Закону. Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМІЗОЛ» <b> Тема розширена:</b> чи прийме до розгляду нашу скаргу Антимонопольний комітет? <b>Суть питання:</b> наше підприємство приймало участь у торгах Ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-19-001051-b "Відкриті торги з публікацією англійською мовою" на етапі прекваліфікації до аукціону були допущенні всі три учасники, але нашими юристами були знайденні помилки у двох учасників на етапі обрання переможця. Чи прийме до розгляду нашу вимогу Антимопольний комітет на момент оголошення про підписання договору з переможцем? <b> Номер відповіді:</b> 753/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону. Так, виходячи з частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону. Натомість скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. У разі порушення цих строків скарги автоматично не приймаються електронною системою закупівель. Отже, при поданні скарги, яка може прийматися до розгляду органом оскарження, суб’єкт оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи має враховувати, насамперед,  підставу для оскарження (що саме оскаржується?), а також період та строки для подання скарги. Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 " Щодо порядку оскарження процедур закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського <b> Тема розширена:</b> Технічна помилка в тендерній документації та додатках до договору. <b>Суть питання:</b> Після проведеної процедури відкритих торгів і підписання договору (предмет закупівлі «Поточний ремонт Маріупольського коледжу ДонНУЕТ, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. О.Матросова, 7) було виявлено технічну помилку в тендерній документації, а саме в технічній специфікації, яка потім автоматично відобразилася в додатках до укладеного договору: в локальному кошторисі та календарному графіку виконання робіт замість “Поточний ремонт системи опалення” було зазначено “Капітальний ремонт системи опалення”. Роботи, включені до цього розділу відносяться до поточного ремонту та охоплюють демонтаж і встановлення опалювальних радіаторів для підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. Помилка виникла через те, що раніше планувався капітальний ремонт системи опалення, була розроблена проектна документація, але у зв'язку з браком фінансових ресурсів було прийнято рішення не робити капітальний ремонт, а здійснити тільки поточні ремонтні роботи - заміну зношених опалювальних радіаторів. Проектна документація була змінена, але назва “Капітальний ремонт системи опалення” помилково залишилася. Проектною організацією надано лист з підтвердженням того, що роботи з ремонту системи опалення, включені до технічної специфікації тендерної документації, відносяться до поточного ремонту. Утім УДКСУ не може зареєструвати укладений договір з переможцем через те, що в календарному графіку виконання робіт та локальному кошторисі, які є додатками до договору, зазначено «Капітальний ремонт системи опалення», що за своєю економічною характеристикою операції належить до капітальних видатків та не відповідає предмету закупівлі ««Поточний ремонт Маріупольського коледжу ДонНУЕТ, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. О.Матросова, 7» та коду економічної класифікації видатків, зазначеному в реєстрі бюджетних зобов’язань (2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку»). Чи можемо ми виправити технічну помилку (виправити слово «капітальний» на «поточний») шляхом оформлення відповідного протоколу тендерного комітету, розміщення його в Електронній системі закупівель та укладення додаткових угод до договору ( враховуючи те, що істотні умови договору закупівлі не змінюються)? <b> Номер відповіді:</b> 747/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від  11.06.2020  № 1082 затверджено  Порядок  розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель. Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації тендерний комітет (уповноважена особа) може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або уповноваженою особою. При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора. Своєю чергою, зазначаємо, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, замовник відміняє процедуру закупівлі, виходячи зі змісту статей 32 та 40 Закону. Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн  можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya Крім цього, повідомляємо, що питання внесення змін до договору про закупівлю розглянуто у листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська лікарня №10" Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Джерело фінансування <b>Суть питання:</b> Замовник під час порилюднення річного плану закупівель заповнив очікувану вартість предмету закупівлі по декількам джерелам. Але під час укладення договору Замовник поділяє загальну суму договору за декількоми джерелами і сума одного із джерел вийшла більша ніж вказано в річному плані. При цьому загальна сума договору не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, яка була вказана Замовником в річному плані. У відповідності до вимог п.1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Чи може Замовник здійснити закупівлю (укласти договір) з Учасником -переможцем з сумою договору, яка не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, але перевищує суму одного із джерел. <b> Номер відповіді:</b> 748/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі. При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli