Новини Мінекономіки
Консультація
№ 764/2021
19.05.2021
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 764/2021): Суть питання: Чи потрібно проводити закупівлі продуктів харчування по КПК 0613140 КЕКВ 2282 (пришкільні табори), якщо сума не перевищує 50 000 грн, якщо по КЕКВ 2230 КПК 0611021 вже були проведені торги? Чи можна вважати видатки по КПК 0613140 КЕКВ 2282 такими, які не могли бути передбачені? Висновки/Відповідь: 1. Планування закупівель: Детальна інформація щодо планування закупівель міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 2. Закупівлі за зекономлені кошти: Інформація про закупівлі за кошти, зекономлені в процесі проведення процедур закупівель, міститься у запиті 1251/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA 3. Економічна класифікація видатків бюджету: Питання застосування економічної класифікації видатків бюджету не регулюється Законом України "Про публічні закупівлі". 4. Регулювання КЕКВ: Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). 5. Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету: Згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій. 6. Повноваження щодо роз'яснень КЕКВ: Згідно з пунктом 5 наказу № 333, Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
Планування закупівель
Консультація № 764/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 764/2021)
Суть питання: Чи потрібно проводити закупівлі продуктів харчування по КПК 0613140 КЕКВ 2282 (пришкільні табори), якщо сума не перевищує 50 000 грн, якщо по КЕКВ 2230 КПК 0611021 вже були проведені торги? Чи можна вважати видатки по КПК 0613140 КЕКВ 2282 такими, які не могли бути передбачені?
Висновки/Відповідь:
1. Планування закупівель: Детальна інформація щодо планування закупівель міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06, розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
2. Закупівлі за зекономлені кошти: Інформація про закупівлі за кошти, зекономлені в процесі проведення процедур закупівель, міститься у запиті 1251/2021:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
3. Економічна класифікація видатків бюджету: Питання застосування економічної класифікації видатків бюджету не регулюється Законом України "Про публічні закупівлі".
4. Регулювання КЕКВ: Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
5. Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету: Згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій.
6. Повноваження щодо роз'яснень КЕКВ: Згідно з пунктом 5 наказу № 333, Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)-загальноосвітня школа 1 ступеня № 25 "Волошка" КМР
<b>
Тема розширена:</b> Планування закупівель за різними кодами КПК та КЕКВ
<b>Суть питання:</b> На початку 2021р. кошторисом було передбачено кошти по КПК 0611021 КЕКВ 2230 та по КПК 0613140 КЕКВ 2282. По КПК 0611021 КЕКВ 2230 були проведені процедури закупівель і зараз прицюємо за цими договорами. Але по КПК 0613140 КЕКВ 2282 ми не знали, будуть відкривати пришкільні табори чи ні. Рішення про відкриття таборів прийняли лише 12.05.2021р. Чи потрібно нам тепер проводити закупівлі продуктів харчування по КПК 0613140 КЕКВ 2282, якщо сума не перевищує 50000,00грн адже по цим лотам по КЕКВ 2230 КПК 0611021 вже були проведені торги? Чи можна вважати видатки по КПК 0613140 КЕКВ 2282 такими, які ми передбачити не могли?
<b>
Номер відповіді:</b> 764/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “
Щодо планування закупівель
”, розміщеному за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому додатково відповідь на питання щодо здійснення закупівлі на кошти зекономлені в процесі проведення процедур закупівель міститься у запиті 1251/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".
Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
Консультація
№ 766/2021
19.05.2021
Інше
ОК. Ось стислий опис консультації: Суть питання: Який мінімальний строк для укладання договору про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі, враховуючи, що максимальний строк становить 20 днів згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо мінімального строку укладання договору. Замість цього, вони посилаються на попередню консультацію №134/2020 (доступна за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA) та рекомендують використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" для пошуку аналогічних питань та відповідей.
Інше
Консультація № 766/2021Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації:
Суть питання: Який мінімальний строк для укладання договору про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі, враховуючи, що максимальний строк становить 20 днів згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо мінімального строку укладання договору. Замість цього, вони посилаються на попередню консультацію №134/2020 (доступна за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA) та рекомендують використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" для пошуку аналогічних питань та відповідей.
Суть питання: Який мінімальний строк для укладання договору про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі, враховуючи, що максимальний строк становить 20 днів згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо мінімального строку укладання договору. Замість цього, вони посилаються на попередню консультацію №134/2020 (доступна за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA) та рекомендують використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" для пошуку аналогічних питань та відповідей.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Циркунівська сільська рада
<b>
Тема розширена:</b> строк укладання довору в спрощеній закупівлі
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. В який мінімальний термін можливо укласти зазначений договір за результатами спрощеної процедури?
<b>
Номер відповіді:</b> 766/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 134/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 769/2021
19.05.2021
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 769/2021: Категорії гаранта та принципала у забезпеченні тендерної пропозиції: Суть питання: Які категорії гаранта та принципала необхідно вказувати в гарантії тендерної пропозиції відповідно до Наказу Мінекономіки № 2628? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті № 620/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на питання, які вже розглядалися.
Відкриті торги
Консультація № 769/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 769/2021: Категорії гаранта та принципала у забезпеченні тендерної пропозиції
Суть питання: Які категорії гаранта та принципала необхідно вказувати в гарантії тендерної пропозиції відповідно до Наказу Мінекономіки № 2628?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у запиті № 620/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на питання, які вже розглядалися.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Циркунівська сільська рада
<b>
Тема розширена:</b> щодо категорій гаранта та принципала
<b>Суть питання:</b> Ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено категорії Замовника. Підскажить які бувають категорії гаранта та категорі принципала, які необхідно вказувати в гарантії тендерної пропозиції/пропозиції на виконання вимог Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
14 грудня 2020 року № 2628 "ВИМОГИ до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції"
<b>
Номер відповіді:</b> 769/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 620/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 770/2021
19.05.2021
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи є зміна порядку оплати (введення передоплати) внесенням змін до істотних умов договору про закупівлю, якщо в тендерній документації та договорі порядок оплати не визначено як істотну умову, враховуючи можливість передоплати згідно з п. 15-1 Постанови КМУ № 641? Висновки/Відповідь: 1. Зміни до договору про закупівлю, зокрема щодо порядку оплати, повинні відповідати змісту тендерної пропозиції переможця згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". 2. Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, визначених пунктами 1-8 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". 3. У разі, якщо зміна порядку оплати є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись виключно у випадках, передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі". 4. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
Зміна істотних умов договору
Консультація № 770/2021Огляд:
Суть питання: Чи є зміна порядку оплати (введення передоплати) внесенням змін до істотних умов договору про закупівлю, якщо в тендерній документації та договорі порядок оплати не визначено як істотну умову, враховуючи можливість передоплати згідно з п. 15-1 Постанови КМУ № 641?
Висновки/Відповідь:
1. Зміни до договору про закупівлю, зокрема щодо порядку оплати, повинні відповідати змісту тендерної пропозиції переможця згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
2. Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, визначених пунктами 1-8 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
3. У разі, якщо зміна порядку оплати є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись виключно у випадках, передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
4. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління комунальної інфраструктури Хмельницької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до умов договору про закупівлю в частині порядку оплати
<b>Суть питання:</b> За результатами процедури закупівлі між Замовником та суб’єктом господарювання укладено договір про виконання робіт, відповідно до якого сторони визначили, що істотними (основними) умовами договору є: предмет договору; сума договору; строк дiї договору та строк виконання робіт.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Після укладення договору виникла необхідність передбачення попередньої оплати за договором, проте в умовах тендерної документації Замовником не було передбачено можливості внесення змін до порядку оплати. Відповідно до п. 15-1 Постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів дозволено здійснювати попередню оплату будь-яких товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % вартості їх річного обсягу на строк не більше 3 місяців.
Просимо надати роз’яснення, чи вважається зміна порядку оплати в частині передбачення попередньої оплати внесенням змін до істотних умов договору про закупівлю, якщо за умовами тендерної документації та за умовами укладеного договору порядок оплати не належить до істотних умов договору.
<b>
Номер відповіді:</b> 770/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 41 Закону
України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон)
умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пунктах 1-8 Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 41 Закону.
Консультація
№ 771/2021
19.05.2021
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи можна придбати комп'ютерну мишку, клавіатуру, накопичувач, флеш-пам'ять одним договором на 2500 грн, об'єднавши їх під кодом ДК 021:2015: 3023 (комп'ютерне обладнання) до четвертого знаку? Чи потрібно розділяти кожен предмет окремо? Висновки/Відповідь: Замовник визначає предмет закупівлі згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням Єдиного закупівельного словника. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972.
Допорогові закупівлі
Консультація № 771/2021Огляд:
Суть питання: Чи можна придбати комп'ютерну мишку, клавіатуру, накопичувач, флеш-пам'ять одним договором на 2500 грн, об'єднавши їх під кодом ДК 021:2015: 3023 (комп'ютерне обладнання) до четвертого знаку? Чи потрібно розділяти кожен предмет окремо?
Висновки/Відповідь:
Замовник визначає предмет закупівлі згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням Єдиного закупівельного словника. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту Львівської ОДА
<b>Суть питання:</b> Підкажіть,будь ласка, купляємо дрібниці для комп'ютера: мишка, клавіатура ,накопичувач, флеш пам'ять. чорнило .все йде одним договором на суму 2500,00 .Чи можна перші чотири позиції об'єднати за ДК 021:2015 до четвертого знаку 3023 як комп'ютерне обладнання, чи розділяти кожен предмет окремо
<b>
Номер відповіді:</b> 771/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Водночас питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
,
розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
Консультація
№ 773/2021
19.05.2021
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 773/2021 щодо контролю за виконанням договору при спрощеній закупівлі: Суть питання: Чи здійснює уповноважена особа контроль за виконанням умов договору про закупівлю після його укладення, зокрема щодо строків, якості товару/послуг/робіт? Висновки/Відповідь: * Уповноважена особа визначена у п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" як службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель. * Контроль за виконанням умов договору: Питання щодо здійснення уповноваженою особою контролю за виконанням умов договору, їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в примірному положенні про уповноважену особу, посадових інструкціях працівників та розпорядчих рішеннях замовника. * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 773/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 773/2021 щодо контролю за виконанням договору при спрощеній закупівлі
Суть питання: Чи здійснює уповноважена особа контроль за виконанням умов договору про закупівлю після його укладення, зокрема щодо строків, якості товару/послуг/робіт?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Осадчук Степан Васильович
<b>
Тема розширена:</b> спрощена закупівля
<b>Суть питання:</b> Після укладення договору про закупівлю чи здійснює контроль уповноважена особа за виконанням умов договору, виконанням договору, зокрема в частині : строків поставки товару, якості товару, якості наданих послуг, строків виконання робіт тощо????
<b>
Номер відповіді:</b> 773/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною
за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель
згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Водночас, питання щодо здійснення уповноваженою особою контролю за виконанням умов договору, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в примірному положенні про уповноважену особу, посадових інструкціях працівників та розпорядчих рішеннях замовника.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Консультація
№ 774/2021
19.05.2021
Інше
Консультація Мінекономіки (774/2021): Суть питання: Чи має право підприємство на повернення суми забезпечення договору, укладеного за Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", якщо договір не виконано з вини замовника (не надіслано заявку на виконання робіт)? Який алгоритм дій для повернення? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” визначав особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану. * В оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначався, зокрема розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати) (пункт 10 частини четвертої статті 3 Закону). * У випадку порушення прав, для їх захисту необхідно звертатись до суду, що випливає з основних засад і прав Конституції України.
Інше
Консультація № 774/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (774/2021)
Суть питання: Чи має право підприємство на повернення суми забезпечення договору, укладеного за Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", якщо договір не виконано з вини замовника (не надіслано заявку на виконання робіт)? Який алгоритм дій для повернення?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Проектний інститут Одеський Промбудпроект Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія Укрбуд"
<b>
Тема розширена:</b> Повернення сум забезпечення виконання договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного питання. 15 вересня 2020 року було оголошено тендер щодо проведення переговорної процедури закупівлі згідно умов Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» на виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації об’єкта:«Реконструкція будівлі гуртожитку (буд. №24 інв. №10310005) під службове житло в м. Подільськ, вул. Самборського,21» (ДК 021:2015 – 71320000-7 «Послуги з інженерного проектування») ДСТУ Б.Д.1.1-7-2013. Замовник -ПІВДЕННЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 1469), код ЄДРПОУ:14321802.
29 жовтня 2020 р. було опубліковано повідомлення про намір укладення договору про закупівлю з нашим підприємством.
13.11.2020 р. між ПРУ Держ.прикордонної служби України (ВЧ1469) та нашим підприємтсвом підписано договір №24-20 про виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації об'єкта: "Реконструкція будівлі гуртожитку (буд №24 інв. №10310005) під службове житло у м. Подільськ, вул. Самборського,21" , Відповідно до вищевказанного договору наше підприємство забов'язалось виконати роботи в строк не пізніше 20 днів з дня отримання відповідної заявки на початок робіт від Замовника.
Також, згідно до умов визначених в тендерній документації, нами було сплачено забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн.
Відповідно до умов договору, строк дії договору - до 01 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами забов'язань по договору.
Однак незважаючи на те, що строк дії договору закінчився, Замовник так і не надіслав нашому підприємству , а ні заявку на виконання робіт , а ні додаткових угод на продовження або розірвання договору.
В звязку із цим 19.01.2021 року ми звернулись з листом до Замовника з проханням повідомити про його наміри щодо вищевказаного договору . Однак відповіді від Замовника до цього часу не отримано. Отже , за бездіяльності Замовника , яка полягає у не надіслання заявки Замовника на початок робіт наше підприємтсво не може приступити до виконання робіт, передбачених умовами договору. Разом з тим Замовник також не повідомляє про його наміри щодо продовження строків/розірвання цього договору.
Поряд з цим як було зазначено вище , на умовах визначених Замовником , нами було сплачено останньому забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн., які до цього часу нам не були поверненні.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що строк дії договору сплив 01 грудня 2020року просимо надати відповідь:
Чи має право наше підприємство на поверення вказаної суми забезпечення договору, який фактично не виконано з підстав , що не залежать від нашого підприємтсва ?
Якщо так, то який алгоритм дій щодо повернення вищевказаної суми забезпечення виконання договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 774/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначав особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону для проведення відбору учасників замовник оприлюднював оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу.
Так, в оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначався, зокрема розмір, строк, вид та умови надання,
умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю
(у разі якщо замовник вимагає його надати) (пункт 10 частини четвертої статті 3 Закону).
Водночас, виходячи з основних засад і прав Конституції України, держава забезпечує захист всіх прав суб'єктів права власності і господарювання шляхом звернення до суду за захистом своїх прав.
Консультація
№ 775/2021
19.05.2021
Планування закупівель
Суть питання: Чи можна вважати КП "ГІОЦ" монополістом у сфері поповнення електронних проїзних квитків у Києві та чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі з ним відповідно до п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн? Висновки/Відповідь: 1. Щодо можливості застосування переговорної процедури: див. лист Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 2. Замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" за наявності обґрунтування. 3. Повідомлення про намір укласти договір повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі (частина шоста статті 40 Закону). 4. Замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. 5. Замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом. 6. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 775/2021Огляд:
Суть питання: Чи можна вважати КП "ГІОЦ" монополістом у сфері поповнення електронних проїзних квитків у Києві та чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі з ним відповідно до п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо можливості застосування переговорної процедури: див. лист Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
2. Замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" за наявності обґрунтування.
3. Повідомлення про намір укласти договір повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі (частина шоста статті 40 Закону).
4. Замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
5. Замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом.
6. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва
<b>
Тема розширена:</b> Визначання процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва, звертається до Вас з проханням надати роз’яснення:
1. На сьогоднішній день послуги з поповнення електронних проїзних квитків у місті Києві надає КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОЛОВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР» (КП ГІОЦ) ЄДРПОУ 04013755. Послуги надаються за встановленими тарифами на проїзд у міському транспорті. Чи можна вважати КП ГІОЦ монополістом на ринку надання послуг з поповнення електронних проїзних квитків на умовах безготівкового розрахунку за встановленими тарифами на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті міста Києва?
2. Чи є можливим застосування переговорної процедури закупівлі з КП ГІОЦ при здійсненні публічних закупівель бюджетними організаціями згідно п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», а саме: «відсутності конкуренції з технічних причин» у випадку якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн?
Вищезазначена інформація є необхідною для визначання процедури закупівлі послуг з поповнення електронних проїзних квитків Територіальним центром соціального обслуговування Подільського району м. Києва на 2021 рік.
<b>
Номер відповіді:</b> 775/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”
,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас звертаємо увагу, що згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі, передбаченій абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону за наявності обгрунтування. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
В свою чергу питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 776/2021
19.05.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 776/2021: Суть питання: Чи потрібно публікувати звіт про укладений договір при використанні власних коштів від господарської діяльності? Висновки/Відповідь: Якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), то він здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, якщо виконуються наступні умови: 1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг. 2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі, не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону. Закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі (бюджетні або власні кошти), оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Посилання на нормативні акти: * Закон України “Про публічні закупівлі” * Стаття 1, пункт 25 Закону України “Про публічні закупівлі” * Стаття 3 Закону України “Про публічні закупівлі”
Інше
Консультація № 776/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 776/2021
Суть питання: Чи потрібно публікувати звіт про укладений договір при використанні власних коштів від господарської діяльності?
Висновки/Відповідь:
Якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), то він здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, якщо виконуються наступні умови:
1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг.
2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі, не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону.
Закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі (бюджетні або власні кошти), оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Посилання на нормативні акти:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Бабичко Богдан Олександрович
<b>Суть питання:</b> Чи потрібно публікувати звіт про укладений договір, якщо використовуються власні кошти від господарської діяльності
<b>
Номер відповіді:</b> 776/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, то здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо:
1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг.
2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти).
Водночас питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 758/2021
18.05.2021
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі халатів ізоляційних медичних одноразових по COVID-19: Суть питання: Чи можна закуповувати халат ізоляційний медичний одноразовий з обґрунтуванням "COVID-19" в електронній системі закупівель, враховуючи, що він віднесений до засобів індивідуального захисту згідно з постановою КМУ № 224, але відсутній у переліку товарів, затвердженому постановою КМУ № 225? Висновки/Відповідь: Інформація з даного питання міститься в листах Мінекономіки, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: * Лист від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 * Лист від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 * Лист від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20 * Лист від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06 Постанова КМУ від 20.03.2020 № 224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" визначає перелік товарів, операції з якими звільняються від ПДВ. Вичерпний перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України”.
Предмет закупівлі
Консультація № 758/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі халатів ізоляційних медичних одноразових по COVID-19
Суть питання:
Чи можна закуповувати халат ізоляційний медичний одноразовий з обґрунтуванням "COVID-19" в електронній системі закупівель, враховуючи, що він віднесений до засобів індивідуального захисту згідно з постановою КМУ № 224, але відсутній у переліку товарів, затвердженому постановою КМУ № 225?
Висновки/Відповідь:
Інформація з даного питання міститься в листах Мінекономіки, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
Постанова КМУ від 20.03.2020 № 224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" визначає перелік товарів, операції з якими звільняються від ПДВ.
Вичерпний перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва»
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі по COVID-19
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 224 Халат ізоляційний медичний одноразовий віднесено до засобів індивідуального захисту, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».
Разом з тим, цей конкретний товар відсутній у переліку, затвердженому постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 225.
Чи входить халат ізоляційний медичний одноразовий до переліку товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, затверджених постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 225?
Та чи можна халат ізоляційний медичний одноразовий закуповувати з обґрунтованням "COVID-19" в електронній системі закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 758/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06
“Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”,
від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "
Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19
", від
01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "
Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19"
, від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06
"Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи"
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
Поряд з цим звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" затверджено перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України
звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Водночас
вичерпний перелік
товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України”.
Консультація
№ 759/2021
18.05.2021
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 759/2021: Суть питання: Чи може очікувана вартість переговорної процедури закупівлі (після двох скасованих відкритих торгів через недостатню кількість учасників, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі») бути більшою, ніж очікувана вартість відкритих торгів? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на: * Додаток 1 до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124). * Відео курс "Професійно про закупівлі", тема "Переговорна процедура закупівлі по-новому" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli). Примітка: Для отримання конкретної відповіді необхідно проаналізувати надані посилання та матеріали.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 759/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 759/2021
Суть питання: Чи може очікувана вартість переговорної процедури закупівлі (після двох скасованих відкритих торгів через недостатню кількість учасників, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі») бути більшою, ніж очікувана вартість відкритих торгів?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на:
Примітка: Для отримання конкретної відповіді необхідно проаналізувати надані посилання та матеріали.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна очікуваної вартості
<b>Суть питання:</b> Замовником були оголошені відкриті торги:
1) Оголошення UA-2021-02-16-016354-a від 16.02.2021р., тендер відмінено 04.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників.
2) Оголошення UA-2021-03-05-005076-c від 05.03.2021р., тендер відмінено 21.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників.
07.05.2021 була проведена переговорна процедура UA-2021-05-07-000017-c 33600000-6 Фармацевтична продукція.
Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). Відповідно пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України « Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII - якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, закупівля ДК 021:2015 - ЛОТ1 Фармацевтична продукція включена до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника ЛОТ2 Фармацевтична продукція без включення до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника може бути здійснена замовником як виняток за переговорною процедурою закупівлі через електронну систему закупівель Prozorro за електронними торгами.
Питання. Чи може Очікувана вартість переговорної процедури бути більшою від очікуваної вартості відкритих торгів.
<b>
Номер відповіді:</b> 759/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у д
одатку 1
до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему : “
Переговорна процедура закупівлі по-новому”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 760/2021
18.05.2021
Інше
Суть питання: Чи може бюджетна організація, що надає освітні послуги, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на Prozorro? Висновки/Відповідь: Так, бюджетна організація, яка надає освітні послуги (навчання, підвищення кваліфікації), може бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на Prozorro. * Учасником закупівлі може бути будь-яка юридична особа (резидент або нерезидент), незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (пункт 37 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Учасники всіх форм власності беруть участь у закупівлях на рівних умовах (стаття 5 Закону). * Договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами закупівлі (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Інше
Консультація № 760/2021Огляд:
Суть питання: Чи може бюджетна організація, що надає освітні послуги, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на Prozorro?
Висновки/Відповідь:
Так, бюджетна організація, яка надає освітні послуги (навчання, підвищення кваліфікації), може бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на Prozorro.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Клименко Світлана Петрівна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Питання наступне.
Чи може бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі юридична особа, що є бюджетною організацією та надає послуги освітнього напрямку (навчання, підвищення кваліфікації), враховуючи вимоги пункту 37 статті 1 розділу І ЗУ "Про публічні закупівлі". А саме чи може приймати участь, як учасник в пошуці наявних тендерів на сайті prozorro.gov.ua
<b>
Номер відповіді:</b> 760/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що
укладається між замовником і учасником
за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару..
Водночас статтею 5 Закону
встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти)
всіх форм власності та організаційно-правових форм
беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах
.
Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.