<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А1744 <b> Тема розширена:</b> Скасований договір на закупівлю послуг з підприємцем на суму 149685,00 грн., який був був переможцем аукціону на системі <b>Суть питання:</b> Нами був скасований договір на закупівлю послуг з прання білизни з підприємцем на суму 149685,00 грн., який був переможцем аукціону електронної системі закупівель в зв'язку з помилкою допущеною під час оприлюднення звіту. На даний час, в зв'язку зі зменшенням потреби, між нами заключений договір на суму 49970,00 грн., без використання електронної системи закупівель на ті ж самі послуги. Питання: Чи не буде це порушенням діючого законодавства при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи будемо ми мати можливість у разі зміни обставин, а саме якщо збільшиться потреба в послугах, додатковою угодою збільшити суму договору на 24000 грн., що не перевищує 50 % від суми договору? <b> Номер відповіді:</b> 815/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з  статтею 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут геофізики ім С І Субботіна Національної академії наук України <b> Тема розширена:</b> Закупівлі за кошти, отримані за результатами перемоги в конкурсі"Підтримка досліджень провідних та молодих учених" <b>Суть питання:</b> Інститутом геофізики ім. С.І.Субботіна Нан України Передбачається закупівля за кошти, отримані за результатами перемоги в конкурсі "Підтримка досліджень провідних та молодих учених", геофізичного обладнання виробництва заводу, розташованого в Чехії. Вартість закупівлі (запланована) 3 170 000,00грн. Чи маємо ми право Згідно ст.3, ч.5. п.7 Закону України "Про публічні закупівлі", та ст.58 та 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" закупити напряму, на заводі виробника, без проведення відкритих торгів, так як кошти отримані в результаті перемоги в конкурсі. Потрібне високоточне геофізичне обладнання виробляє тільки один завод в Чехії. Виробників аналогів такої апаратури в Україні немає. <b> Номер відповіді:</b> 816/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1748/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a047b4d4-c815-4b62-be9c-8428876799bb&lang=uk-UA Згідно з  статтею 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Корнійчук Сергій Андрійович інд код- 3183506637 <b> Тема розширена:</b> вимоги замовника до переліку документів ,які повинен надати учасник ФОП <b>Суть питання:</b> Добрий день даним зверненням прошу розтлумачити наступне 1 Який нормативний документ вимагає фіз фізичної особи-підприємця ( фоп 2 група ) зареєстрованого у встановлений спосіб та інформація про якого міститься на держ. сайті https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань який надав копіїї витягу --- з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань витягу --- з Реєстру платників єдиного податку ЩЕ ДОДАТКОВО НАДАВАТИ КОПІЇ СВОГО ВЛАСНОГО ПАСПОРТУ для участі в публічних закупівлях ,які проводяться у відповідності із Законом України" Про публічні закупвілі" дякую за повну та вичерпну відповідь Прошу копію відповіді надіслати на мою пошту -- [email protected] <b> Номер відповіді:</b> 811/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34835 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" . При цьому, виходячи зі змісту статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Водночас згідно статті 24 цього Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Адміністрація морських портів України" <b> Тема розширена:</b> щодо інформації яка повинна міститися в реквізитах гарантії (ВИМОГИ до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції) <b>Суть питання:</b> ДП «АМПУ» звертається за наданням роз"яснення на наступне питання. Підпунктом 8 пункту 4 Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі-Вимоги), затверджених Наказом Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 встановлено, що у реквізитах гарантії: зазначаються унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі / оголошення про проведення спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, у форматі UA-XXXX-XX-XX-XXXXXX-X та назва і вебсайта інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO». Питання полягає у наступному: що розуміється під виразом «та назва» і під виразом «і вебсайта інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO»? Яка саме повинна бути зазначена інформація для виконання підпункту 8 п.4 Вимоги? Для більш детального розуміння та виконання Вимоги, наведіть приклад правильного заповнення зазначеного пункту. Заздалегідь вдячні! <b> Номер відповіді:</b> 805/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – Вимоги). Відповідно до пунту 4 Вимог у реквізитах гарантії зазначається зокрема зазначаються унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі / оголошення про проведення спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, у форматі UA-XXXX-XX-XX-XXXXXX-X та назва і вебсайта інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO» Таким чином, у реквізитах гарантії зазначається номер оголошення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель та назва вебсайта інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO» , тобто - www.prozorro.gov.ua

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підпримство "Будівельна компанія Піраміда" <b>Суть питання:</b> Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію учасника з підстав, що ціна електроної пропозиції учасника не співпадає з ціною яка зазначена у тендерній пропозиції. А саме різниця між сумами становила 2 копійки. <b> Номер відповіді:</b> 806/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Водночас Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок), визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупіель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупіель. Так, згідно з пунктом 3 Порядку у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів. У свою чергу, перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений у статті 31 Закону та є вичерпним. При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно. Водночас згідно з частиною третьою статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНІ ДИСПЕТЧЕРСЬКІ СИСТЕМИ» <b>Суть питання:</b> За результатами проведення процедури закупівлі UA-2019-12-20-003579-b код згідно ДК 021:2015 50330000-7 «Послуги з технічного обслуговування телекомунікаційного обладнання (Повне технічне обслуговування систем диспетчеризації)», між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», (далі – Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні диспетчерські системи», (далі – Виконавець) було укладено Договір № 11 від 24.02.2020 року про надання послуг з повного технічного обслуговування систем диспетчеризації, (далі – Договір), строком з 24.02.2020 року по 31.12.2020 року та загальну суму 6 390 328,32 грн. з ПДВ. Під час виконання договору склалась наступна ситуація: Розрахунки за надані послуги здійснювались на підставі актів наданих послуг, які оформлювалися щомісяця і станом на 31.12.2020 року та згідно підписаних актів, сума наданих по Договору послуг становить 5 213 696,31 грн. 30 грудня 2020 року було укладено додаткову угоду на подовження дії договору до 31.03.2021 року та на збільшення суми договору до 7 668 393,98 грн. (збільшення на 1 278 065,66 грн. або 20 % суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю згідно частини 6 статті 41 закону України «Про публічні закупівлі» для проведення процедури закупівлі на початку року). Сума наданих послуг за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року – 1 518 287,00 грн. Загальна сума виконання договору із урахуванням додаткової угоди станом на 31.03.2021 року – 6 731 983,31 грн. Замовник розуміє та погоджується з тим, що послуги за останній місяць (березень) було надано у повному обсязі, але відмовляється від підписання повних актів, посилаючись на те, що сума актів з початку року перевищить 20 % від суми договору за попередній рік, та пропонує зменшити акт за останній місяць таким чином, щоб сума актів за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року не перевищувала 1 278 065,66 грн. (20 % від суми основного договору). Запитання: Чи є правомірними дії Замовника щодо зменшення актів за останній місяць, з огляду на те, що послуги в останньому місяці (березні) було надано у повному обсязі, а загальна сума виконання договору (з 24.02.2020 року по 31.03.2021 року) 6 731 983,31 грн., не перевищила суму, затверджену у додатковій угоді 7 668 393,98 грн.? <b> Номер відповіді:</b> 808/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "ЮЖНИЙ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, чи є можливість заключити договір на придбання товару по закупівлі UA-2021-04-14-002494-c по іншій процедурі, оскільки учасником № 3 було подано скаргу Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 809/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження визначений статтею 18 Закону. Так, зокрема, частиною сімнадцятою статті 18 Закону установлено, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Докладно щодо питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням : https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Водночас згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Відповідно до частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників , в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. Отже, виходячи зі змісту Закону, у разі оскарження тендеру замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених при використанні абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також  визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" <b> Тема розширена:</b> Розгляд цінової пропозиції неплатника ПДВ <b>Суть питання:</b> З метою максимального підвищення ефективності проведення закупівель ОК ВЕП «Держпром» звертається з наступним запитанням. Замовник, який є платником ПДВ, формує очікувану вартість закупівель та оголошує їх відповідно з ПДВ. Яким чином можливо зберегти рівність учасників, якщо сума закупівлі оголошена з ПДВ, а участь у ній беруть учасники як платники так і неплатники ПДВ. В електронній системі всі пропозиції автоматично розглядаються як із ПДВ. Таким чином неплатник ПДВ має пільгу, оскільки його пропозиція є найнижчою і на аукціоні він завжди може зробити найнижчу ставку. У випадку його перемоги ціна в системі зафіксована як з ПДВ, що фактично не відповідає поданій ціновій пропозиції у складі документів. Договір з таким учасником підписується на всю суму пропозиції без ПДВ. Таким чином, учасники-платники ПДВ є у гірших умовах під час аукціону, а замовник втрачає відповідну суму податкового кредиту. Оскільки вищевикладене питання на сьогоднішній день не врегульоване, просимо надати роз’яснення щодо позиції та дій замовника при розгляді цінових пропозицій учасників закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 810/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Поряд з цим згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником). Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації , шляхом застосування електронного аукціону. Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Харківобленерго" <b> Тема розширена:</b> Проведення переговорної процедури у зв`язку з відміною відкритих торгів на закупівлю за рамковою угодою <b>Суть питання:</b> Замовником було вжито заходи з проведення тендеру відкриті торги для укладення рамкової угоди на закупівлю Нафта і дистиляти 2021-2025 роки. На даний момент 27.05.2021р. Замовник намагався провести дві процедури відкритих торгів для укладення рамкових угоди на закупівлю Нафта і дистиляти на 2021-2025 рік. Перша процедура - Торги відмінено з причини допущення для участі в торгах менше трьох тендерних пропозицій (пункту 2 частини другої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі»). Друга процедура - знову допущено до оцінки менше трьох тендерних пропозиції, та відповідно знову відхилили з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені на підставі: пункту 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох тендерних пропозицій. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Чи маємо право Замовник на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази підряд, з врахуванням що закупівля була для укладення рамкової угоди. Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Паливом на 2021-2025 р.р. до закінчення проведення тендерних процедур? Або провести переговорну процедуру з умовою що переговорна процедура закінчиться в момент підписання договору по укладанню рамкової угоди? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації. <b> Номер відповіді:</b> 801/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів , у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру по причині визначеній пунктом 1 частини другої статті 40 Закону у разі відміни процедури відкритих торгів. Водночас Законом не передбачена можливість застосування переговорної процедури закупівлі у разі відміни двох процедур відкритих торгів для укладення рамкової угоди.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Війтівецький господар Війтівецької сільської ради <b> Тема розширена:</b> Чи повинен головний розпорядник коштів проводити заупівлі послуг з благоустрою, чи можлива передача поточного трансферту як одержувачу бюджетних коштів для проведення заходів з благоустрою. <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" Війтівецька сільська рада створила комунальне підприємство "Війтівецький господар" для утримання обєктів благоустрою комунальної власності та визначила це підприємство балансоутримувачем таких обєктів благоустою (парк, кладовища, дитячі майданчики на територіях загального користування, автобусні зупинки та ін.). Відповідно до статті 10 вищевказаного Закону рішенням сільської ради щорічно затверджуються заходи у сфері благоустрою населених пунктів та передбачаються у бюджеті громади кошти для їх проведення. Головним розпорядником таких коштів у бюджеті визначено Відділ комунальної власності житлово-комунального господарства сільської ради. Чи повинен головний розпорядник коштів - відділ комунальної власності, житлово-комунального господарства сільської ради проводити закупівлі послуг з благоустрою (вищезазначені) відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", чи можлива передача поточного трансферту комунальному підприємству, як одержувачу бюджетних коштів за КЕКВ 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) для проведення затверджених заходів із благоустрою. <b> Номер відповіді:</b> 802/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 “ Щодо делегування здійснення закупівель” , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56256

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Медзакупівлі України" <b> Тема розширена:</b> Перебіг строків при зупиненні процедури при розгляді скарги в АМКУ та рішення суду. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз'яснення в частині перебігу строків, а саме Замовником було оголошено процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою в 2020 році. На єтапі прекваліфікація одним з учасником було подано скаргу до АМКУ щодо неправомірної кваліфікації інших учасників. За результатами розгляду АМКУ задовільнило скаргу учасника в 2021 році. Керующись ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником в судовому порядку було оскаржено рішення АМКУ та суд постановив, що рішення АМКУ було неправомірним та визнав його не дійсним в 2021 році. Суть питання: Які дії повинен вчинити Замовник за результатами вироку суду? Чи має право Замовник продовжити дану запувівлю з урахуванням того, що проводилась в 2020 році, в ТД строк поставки був 2020 рік, строк дії договору 2020 рік. Якщо не правомірним буде продовження процедури то по якій підставі Замовнику скасувати закіпівлю за умови, що потреба не відпала. Дякую за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 803/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33 , частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України. Отже, перебіг строків, зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України. При цьому зазначаємо, що судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України. Своєю чергою, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. Частиною четвертою статті 41 Закону установлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Укладення договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону та з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону, призводить до нікчемності такого договору у відповідності до пунктів 2 та 4 частини першої статті 43 Закону. Отже, у разі неможливості укладення договору про закупівлю на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю, замовник може прийняти рішення про відміну тендера на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону. При цьому рішення приймаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Кузьміна Ксенія Олегівна <b> Тема розширена:</b> закупвля землевпорядних робіт <b>Суть питання:</b> Міська рада вирішила провести нормативну-грошову оцінку земельних ділянок в межах міста. Оголосила публічні закупівлі. За результатом торгів найнижча пропозиція була відхилена по формальним ознакам, обрано переможцем іншого учасника. Першим учасником подано скаргу до АМКУ, розгляд ще досі триває. В цей час, міська рада знаходить інвестора, який готов профінансувати за власні кошти проведення таких робіт. Закон про "Оцінку земель" таке фінансування дозволяється, однак виникає питання - чи повинна в такому випадку міська рада оголошувати проведення публічних закупівель, адже вона виступає замовником робіт чи даний випадок не підпадає під дію ЗУ "Про публічні закупівлі", в зв'язку з тим, що роботи будуть виконанні не за бюджетні кошти, а за приватні. <b> Номер відповіді:</b> 804/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA