<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва <b> Тема розширена:</b> Визначання процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва, звертається до Вас з проханням надати роз’яснення: 1. На сьогоднішній день послуги з поповнення електронних проїзних квитків у місті Києві надає КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОЛОВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР» (КП ГІОЦ) ЄДРПОУ 04013755. Послуги надаються за встановленими тарифами на проїзд у міському транспорті. Чи можна вважати КП ГІОЦ монополістом на ринку надання послуг з поповнення електронних проїзних квитків на умовах безготівкового розрахунку за встановленими тарифами на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті міста Києва? 2. Чи є можливим застосування переговорної процедури закупівлі з КП ГІОЦ при здійсненні публічних закупівель бюджетними організаціями згідно п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», а саме: «відсутності конкуренції з технічних причин» у випадку якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн? Вищезазначена інформація є необхідною для визначання процедури закупівлі послуг з поповнення електронних проїзних квитків Територіальним центром соціального обслуговування Подільського району м. Києва на 2021 рік. <b> Номер відповіді:</b> 775/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас звертаємо увагу, що згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі, передбаченій абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону за наявності обгрунтування. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування. В свою чергу питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Бабичко Богдан Олександрович <b>Суть питання:</b> Чи потрібно публікувати звіт про укладений договір, якщо використовуються власні кошти від господарської діяльності <b> Номер відповіді:</b> 776/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, то здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо: 1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг. 2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти). Водночас питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва» <b> Тема розширена:</b> Закупівлі по COVID-19 <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 224 Халат ізоляційний медичний одноразовий віднесено до засобів індивідуального захисту, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість». Разом з тим, цей конкретний товар відсутній у переліку, затвердженому постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 225. Чи входить халат ізоляційний медичний одноразовий до переліку товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, затверджених постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 225? Та чи можна халат ізоляційний медичний одноразовий закуповувати з обґрунтованням "COVID-19" в електронній системі закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 758/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" ,  від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06 Поряд з цим звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" затверджено перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Водночас вичерпний перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України”.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради" <b> Тема розширена:</b> Зміна очікуваної вартості <b>Суть питання:</b> Замовником були оголошені відкриті торги: 1) Оголошення UA-2021-02-16-016354-a від 16.02.2021р., тендер відмінено 04.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників. 2) Оголошення UA-2021-03-05-005076-c від 05.03.2021р., тендер відмінено 21.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників. 07.05.2021 була проведена переговорна процедура UA-2021-05-07-000017-c 33600000-6 Фармацевтична продукція. Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). Відповідно пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України « Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII - якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, закупівля ДК 021:2015 - ЛОТ1 Фармацевтична продукція включена до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника ЛОТ2 Фармацевтична продукція без включення до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника може бути здійснена замовником як виняток за переговорною процедурою закупівлі через електронну систему закупівель Prozorro за електронними торгами. Питання. Чи може Очікувана вартість переговорної процедури бути більшою від очікуваної вартості відкритих торгів. <b> Номер відповіді:</b> 759/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у д одатку 1 до листа  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Клименко Світлана Петрівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання наступне. Чи може бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі юридична особа, що є бюджетною організацією та надає послуги освітнього напрямку (навчання, підвищення кваліфікації), враховуючи вимоги пункту 37 статті 1 розділу І ЗУ "Про публічні закупівлі". А саме чи може приймати участь, як учасник в пошуці наявних тендерів на сайті prozorro.gov.ua <b> Номер відповіді:</b> 760/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.. Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах . Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області планує закупівлю ремонтних робіт "Капітальний ремонт приміщення" на суму 1350000,00 грн. Запитання: 1. За якою процедурою закупівлі в даному випадку потрібно здійснити закупівлю ремонтних робіт "Капітальний ремонт приміщення" на суму 1350000,00 грн.? <b> Номер відповіді:</b> 761/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" . При цьому вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

<b>Запит від:</b> Запит від Шевчук Олексій Петрович <b> Тема розширена:</b> Виконання рішення АМКУ <b>Суть питання:</b> Процедура – відкриті торги. Три учасника процедури. Пропозиції перших двох (№1 і №2) відхилені, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації. Учасник №3 визнаний переможцем. В ході періоду оскарження Учасником №2 подано скаргу до АМКУ про неправильне визнання переможцем Учасника №3 (через наявність у складі його пропозиції порушень, які свідчать про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації). Рішенням АМКУ зобов’язано Замовника скасувати своє рішення про визнання переможцем Учасника №3. Замовником оприлюднено нове рішення про скасування попереднього та відхилено пропозицію Учасника №3, як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації. ЗАПИТАННЯ: 1. Чи являється відхилення Учасника №3 (скасування рішення про визнання переможцем) виконанням рішення АМКУ? 2. Чи можуть бути висвітленими будь-які зобов’язання з боку органу оскарження в тексті рішення (мотивувальній частині) перед словом «ПОСТАНОВИЛА»? 3. Чи варто сприймати будь-які положення, пункти, посилання на нормативні акти, тощо в мотивувальній частині тексту рішення органу оскарження (перед словом «ПОСТАНОВИЛА»), як зобов’язання до вчинення дій з боку Замовника? 4. Чи обов’язковим є визнання переможцем Учасника №3, який був визнаним переможцем до рішення АМКУ, з умовою усунення ним недоліків в складі пропозиції протягом 24 годин? 5. Чи буде порушенням відхилення всіх трьох пропозицій учасників, під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ), без надання будь-кому з них можливості усунення недоліків протягом 24 годин (за наявності такої можливості з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 29 та частини дев’ятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі»)? 6. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ) щодо відхилення їх пропозицій? 7. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника про відміну процедури закупівлі після виконання рішення АМКУ (скасування рішення про визнання переможцем Учасника №3) без повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ)? <b> Номер відповіді:</b> 757/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1, 2, 3, 6, 7 Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення. Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Щодо питання 4, 5 Відповіді щодо застосування механізму, який дозволяє усунути невідповідність в інформації та/або документах містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA Водночас інформація щодо надання повторної можливості усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції розглянута у запиті 2156/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1c9b6a3-5a49-449a-b2ad-6617c2153a2b&lang=uk-UA Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо  визначення переможця закупівлі/відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону. Поряд з цим Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами). При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СІ БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ" <b> Тема розширена:</b> медичні вироби <b>Суть питання:</b> Згідно з п.13 Наказу Мінекономрозвитку від 11.06.2020 №1082 в окремих полях заповнюється інформація щодо коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Жодним нормативним актом, Листом-поясненням Мінекономрозвитку не наведо перелік кодів ДК021:2015, які можуть бути віднесені щодо медичних виробів. Так згідно консультації за посиланням https://bit.ly/3fgZlaa міститься відповідь та згадується лист щодо затвердження класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" . Крім того, на Інфобокс міститься інформація щодо реалізації додаткових класифікаторів в ЕСЗ, https://infobox.prozorro.org/updates/dodatkovi-klasifikatori-nk-024-2019-ta-indeks-cost наведений перелік кодів, до яких можливо при оприлюдненні оголошення про проведення закупівлі обрати код НК 024:2019 . Проте такий перелік не містить, наприклад, код ДК 021:2015 33140000-3 Медичні матеріали. Але категорії цього коду за 5-8 знаком містять посилання саме на медичні вироби, наприклад, 33141115-9 Медична вата, 33141310-6 Шприци тощо. При цьому замовники в будь-якому випадку вимушені в ЕСЗ при оприлюдненні оголошення за кодами, які не входять в перелік, зазначений на Інфобоксі, зазначати код НК024:2019 (в примітках, конкретній назві тощо). Зрозуміло, що технічне завдання для подібної реалізації в ЕСЗ ДП "Прозорро" отримало від Мінекономіки, а також визначений перелік кодів ДК021:2015. Чи можливо не обмежувати перелік кодів ДК021:2015 для медичних виробів в ЕСЗ або навпаки надати чітке роз'яснення щодо використання певних кодів для виконання вимог Наказу від 11.06.2020 №1082 з метою попередження питань з боку ДАСУ до замовників? Заздалегідь дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 754/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 , далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів. Водночас Закон, нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель, технічне завдання не визначають та не обмежують перелік можливих кодів національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” для зазначення в електронній системі закупівель коду відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів»  при закупівлі медичних виробів. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи. Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель. Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Балтський психоневрологічний будинок-інтернат <b> Тема розширена:</b> Можливість планувати закупівлі інших предметів за рахунок зекономлених коштів від проведення первинних процедур закупівель. <b>Суть питання:</b> По результатах проведення всіх первинних процедур закупівель згідно річного плану (зокрема продуктів харчування) є загальна економія кошторисних асигнувань. Чи можливо (взагалі) за її рахунок спланувати закупівлі тих самих продуктів харчування та додаткових ІНШИХ продуктів харчування (за кодом ДК), які запланувати в первинному річному плані не було можливості (не вистачало кошторисних асигнувань)? <b> Номер відповіді:</b> 755/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому додатково питання планування закупівель на кошти зекономлені внаслідок проведення процедур закупівель розглянуто у запиті № 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Шевчук Олексій Петрович <b> Тема розширена:</b> Відміна процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можна відмінити процедуру закупівлі після виконання рішення АМКУ про скасування рішення замовника щодо визнання пропозиції учасника переможцем? Процедура - відкриті торги. Три учасника процедури. Критерій оцінки - ціна. Перші два відхилені за невідповідністю прозицій умовам тендерної документації. Третій визнаний переможцем. Рішенням АМКУ зобов'зано замовника скасувати рішення про визнання переможця. Після виконання рішення АМКУ з'явилась можливість повторної кваліфікації всіх трьох учасників з наданням їм можливостей усунення недоліків (24 години). ЗАПИТАННЯ: Чи можна на цьому етапі повністю відмінити процедуру? Які умови? P.S. Під час проведення процедури у замовника з'явилась уточнена модель кошторису (двостадійне проектування, першого разу процедура проводилась по стадії "П", станом на сьогодні є стадія "Р"). <b> Номер відповіді:</b> 756/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Водночас статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОМПЛЕКС З ВИВОЗУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ» <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми, як замовник хотіли б уточнити наступні питання: 1. Чи має право замовник, в разі надання послуг, в зв"язку з великою кількістю адрес, в оголошенні при початку процедури вказати місце надання послуг: Україна, Відповідно до документації., як це реалізовано на площадці Закупки пром юа. Чи законно це ? В тендерній документації, Додатком 1 передбачено перелік адрес та районів надання послуг. Однак в оголошенні, повідомленні про намір та звіті про проведення процедури буде видно лише: Україна, Відповідно до документації. В проекті договору, також передбачено перелік адрес та районів. Чи має право Замовник вказати місце надання послуг так ? (Посилаючись на технічну частину тендерної документації). 2. Якщо Замовником в кваліфікаційних вимогах, було прописано назви критеріїв з ЗУ "Про публічні закупівлі" в попередній редакції: 1.Наявність обладнання та матеріально-технічної бази 2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. 3. Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. В новій редакції дещо змінились назви кваліфікаційних критеріїв. Чи є це порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" ? При цьому Учасником було надано повний пакет документів на кожну кваліфікаційну вимогу та два "аналогічні договори" з підтвердженням. Просимо надати роз"яснення в якомога найкоротший термін. З повагою, Голова тендерного комітету КП "КВПВ" О. В. Толстіков. <b> Номер відповіді:</b> 749/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Інформування про проведення відкритих торгів здійснюється у порядку визначеному статтею 21 Закону. Перелік інформації, що має містити оголошення про проведення відкритих торгів визначений частиною другою статті 21 Закону. Виходячи з пункту 3 частини другої статті 21 Закону, оголошення про проведення відкритих торгів має містити інформацію про конкретне місце виконання робіт чи надання послуг. Водночас повідомляємо,  що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Отже, оскільки користувач несе відповідальність за зміст інформації, яка оприлюднюється в електронній системі закупівель, то з пропозиціями щодо реалізації на електронному майданчику вимог Закону слід звертатися до оператора  авторизованого електронного майданчика. Щодо питання 2 Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, . Поряд з цим відповідно до частини першої статті  22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Водночас частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, тендерна документація має складатися і оприлюднюватися замовником у відповідності до норм чинного законодавства. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОМПЛЕКС З ВИВОЗУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ» <b> Тема розширена:</b> Щодо оголошення закупівлі. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми, Замовник торгів, КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", просимо надати роз"яснення з наступного питання: ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що в оголошенні про проведення торгів, Замовник повинен вказати : вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Питання в наступному: З якої дати, ця Вимога реалізована на площадках для проведення торгів ? На нашій площадці це реалізовано з 16.04. 2021 року. Просимо надати обгрунтовану відповідь щодо дати реалізації такої можливості для Замовників торгів на електронних площадках , З повагою, голова тендерногог комітету КП "КВПВ" О. В. Толстіков. <b> Номер відповіді:</b> 750/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.