<b>Запит від:</b> Запит від Сихівська РА ЛМР <b> Тема розширена:</b> моніторинги ДАСУ <b>Суть питання:</b> Чому не була підтримана ініціатива про те, що моніторинг закупівлі може здійснюватися виключно з моменту початку проведення процедури закупівлі до укладення договору про закупівлю. Що було би цілком доцільним, адже згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону моніторинг здійснюється з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. На практиці ж більшість моніторингів розпочинаються у процедурах, де договір про закупівлю уже виконується, часом виконаний у повному обсязі до моменту оприлюднення висновку. Моніторинг - це запобігання порушенням, а не покарання!!! <b> Номер відповіді:</b> 955/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі , укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених частиною другою статті 8 Закону, зокрема даних автоматичних індикаторів ризиків та виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель з урахуванням практики його застосування, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті, під час напрацювання змін до Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Будівельна компанія Дор-Сервіс" <b>Суть питання:</b> Добрий ранок. Ми брали участь у еврозакупівлі (від133 евро). На етапі прекваліфікації в протоколі розгляду нас і ще декілька учасників було дискваліфіковано. Один з учасників, якого дискваліфіковали по тій же причині, що і нас, оскаржив це рішення Замовника в АМКУ. Замовником було сформовано новий протокол розгляду тендерних пропозицій на виконання рішення АМКУ. Після формування нового протоколу розгляду ТП нам прийшло повідомлення, що протягом 5 днів ми знову маємо можливість оскаржити свою дискваліфікацію. Чи буде це законно робити з нашого боку? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 940/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з норм пункту 30 частини першої статті 1 Закону та статті 18 Закону, подання скарги до органу оскарження є правом суб’єкта оскарження та має здійснюватися з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи. При цьому згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника. Водночас згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону. Докладніше про деякі питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВАЦІЙНІ КАБЕЛЬНІ РІШЕННЯ" <b> Тема розширена:</b> Яку процедуру закупівлі передбачену ЗУ «Про публічні закупівлі» необхідно провести для укладення ліцензійного договору та як визначити очікувану вартість предмету закупівлі, якщо конкретна сума договору не визначена? <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У попередньому зверненні ми не отримали відповідь чи підпадає ліцензійний договір під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Для дотримання норм чинного законодавства при укладанні договорів із Державним підприємством, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати конституцію з наступного питання: Замовник має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції, яка буде виготовлятись за такими технічними умовами. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти Замовника, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності. Для дотримання чинного законодавства України при укладанні такого договору просимо надати консультацію: 1. Яким чином визначити очікувану вартість предмета закупівлі, у разі проведення процедури закупівлі Замовником для укладання зазначеного ліцензійного договору? 2. Яку процедуру закупівлі, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», зобов’язаний провести Замовник для укладання зазначеного ліцензійного договору? <b> Номер відповіді:</b> 941/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 893/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=005b6e2c-a3d6-493c-b70e-e0520394b7df&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Єрьоменко Юрій Іванович <b> Тема розширена:</b> Що до статті 41 п.5 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Добрий день. Просимо надати нам відповідь, з питань до Закону України «Про публічні закупівлі» . Це питання на даний час цікавить багатьох як Замовників (розпорядників державних коштів) так і Підрядників (Виконавців), а саме: Пункту 5 Статті 41 «Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього». Підрядник стал переможцем спрощеної системи закупівель, через електронну систему публічних закупівель України Prozzoro, на послуги з поточного ремонту санвузлів у дитячих закладах освіти. Договірна ціна була складена за дефектним актом Замовника у програмному комплексі АВК5 згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначенні вартості робіт у будівництві». Договірна ціна динамічна тобто приблизна і може коригуватись згідно даного ДСТУ. При виконанні послуг/робіт з поточного ремонту виникли додаткові роботи яки неможливо було передбачити при складанні дефектного акту, але ці роботи унеможливлюють подальше виконання робіт. Приклад: за дефектним актом : 1. Демонтаж керамічної плитки зі стін 2. облицювання стін новою керамічною плиткою. При відбиванні старої плитки було виявлено що штукатурка на стінах з віком зіпсувалась, виникла необхідність в її ремонті. Натомість за дефектним актом передбачалось улаштування цементної стяжки підлоги після демонтажу керамічної плитки, а за фактом ця необхідність відпала, тобто вартість одних робіт покриває вартість інших робіт без збільшення вартості договірної ціни. Замовник відмовляє в коригуванні дефектного акту та договірної ціни посилаючись на статтю 41 п.5, та відмовляє в оплаті підряднику, аж до розірванні договору з Виконавцем. Як правильно оформити додаткові роботи при виконанні яких договірна ціна підряду не збільшилась? <b> Номер відповіді:</b> 942/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Полтавський фаховий коледж транспортного будівництва <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Нами була здійснена закупівля без використання елеронної системи у зв'язку з тим, що двічі не відбулась спрощена закупівля газу. На початку року, у зв'язку зі зменшення фінансування ми зменшили суму договору, зараз в нас є потреба в закупівлі газу. Яку процедуру потрібно проводити? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 944/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПОДСЕРВІС" <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення АМКУ про відмову у задоволенні скарги. <b>Суть питання:</b> 31.05.2021 року ТОВ "ІНТЕРПОДСЕРВІС" через електонний ресурс "Державні закупівлі" було подано скаргу щодо рішення замовника про дискваліфікацію нас як учасника. З даним рішенням ми не погодилися, оскільки виходячи із практики АМКУ недоліки при подачі тендерної пропозиції зі сторони учасника ТОВ "ІНТЕРПРОДСЕРВІС" є формальними та на зміст і істотні умови самої тендерної пропозиції не впливають. 31.05.2021 року нами також було проведено платіж для подачі електронної скарги до АМКУ. Строк на подачу скарги надавався по 31.05.2021 року включно. Як вбачається із реєстраційної картки, ми подали скаргу у встановлений термін. Відповідно до Рішення від 02.06.2021 року, скарга ТОВ "ІНТЕРПОДСЕРВІС" була прийнята до розгляду. Однак, згідно із Рішенням від 10.06.2021 року - відмовлено в розгляді скарги з підстав: 1. не містить тексту Скарги, зокрема, ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження; 2. Файл з текстом скарги, що містить адресу Скаржника подано 01.06.2021, отже подано в цій частині з порушенням строку, визначеного частиною восьмою статті 18 Закону. Виходячи із наступного, просимо надати роз'яснення із наступних питань: 1. Чому файл із адресою місцезнаходження суб'єкта оскарження , який було завантажено при поданні скарги 31.05.2021 року (сканкопія додається), не взято до уваги комісією АМКУ? 2. Чому комісія АМКУ акцентує увагу, що адреса була невідома, хоча сформована реєстраційна картка містить такі відомості? 3. Чому роз'яснення, які були долученні 01.06.2021 року після подання скарги і адресувалися замовнику розцінюються комісією АМКУ як подання скарга після закінчення строку? Номер у ЦБД: UA-2021-04-23-005805-b ID : a6e041104tue4792ablb755d92505272 <b> Номер відповіді:</b> 946/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону. Тому за роз'ясненнями щодо рішень АМКУ, слід звертатися до АМКУ.

<b>Запит від:</b> Запит від Товарисвто з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПОДСЕРВІС" <b> Тема розширена:</b> Неправомірне підписання договору за результатами переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Номер у ЦБД: UA-2021-04-23-005805-b ID : a6e041104tue4792ablb755d92505272 31.05.2021 року через систему електронних закупівель «PROZORRO» нами подано Скаргу до Органу оскарження в порядку статті 18 Закону з вимогою про скасування рішення Замовника щодо відхилення його тендерної пропозиції Однак, 03.06.2021 через електронний портал «PROZZORRO», Замовником, оголошено переговорну процедуру за нагальною потребоюна предмет закупівлі Риба свіжоморожена (Хек) тушка без голови патрана (ДК 021:2015: 15221000-3 — Морожена риба) - 2380 кг. За результатами переговорів між ФОП Мудрик О.О. та Управлінням освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради погоджено цінову позицію, 198 777, 60 гривень (сто дев’яносто вісім тисяч сімсот сімдесят сім грн. шістдесят шість коп.) без ПДВ закупівлі в кількості 2380 кг, що прямо суперечить п.3 ч.2 ст. 40 Закону. Оскільки, очікувана вартість закупівлі (Ідентифікатор закупівлі UA-2021-04-23-005805-b) із включенням до неї податку на додану вартість (ПДВ) становила 994`000, 00 гривень (дев’ятсот дев’яносто чотири тисячі грн.) з ПДВ, тобто погоджена за результатами переговорної процедури за нагальною потребою цінова позиція не могла становити більше ніж 198 800,00 гривень з ПДВ. У зв'язку із вищевикладеним, просимо надати роз'яснення: 1. Чи вправі був замовник діючи на законних підставах укладати данний договір за нагальною потребою, що перевищує 20 % від очікуваної вартості тендеру? <b> Номер відповіді:</b> 947/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 809/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=682ca53f-a15a-49af-b966-0ffb3172f043&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство  економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький обласний центр з гідрометеорології <b> Тема розширена:</b> Додаткові угоди <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Цікавить відповідь на запит 1228/2020, цитую: «Просимо роз’яснити послідовність дій в такій ситуації, якщо укладено прямий договір на суму 5000,0 грн. (опубліковано відповідно звіт), яким чином необхідно відобразити додаткові угоди до нього за умови, що вартість договору з додатковими угодами не буде перевищувати 50,0 тис.грн. Чи необхідно складати план та річний звіт на кожну додаткову угоду». Ви дали посилання на відповідь в аналогічному запиті 976/2020, але дана відповідь не несе конкретної інформації щодо складання плану та річного звіту на додаткову угоду, яка збільшує суму договору. Це питання залишилось поза межами Вашої відповіді. Прошу надати конкретну та розгорнуту відповідь на питання, чи потрібно саме на укладену додаткову угоду, при умові, що сума збільшення цієї угоди не врахована у річному плані, складати додатковий план та річний звіт. <b> Номер відповіді:</b> 927/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо опублікування  повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю розглянуто у запиті 976/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA Водночас відповідь на питання щодо коригування або внесення змін до річного плану закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (сторінка 4) , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 ,

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне Акціонерне Товариство "Прикарпаттяобленерго" <b>Суть питання:</b> Оголошено дві процедури закупівлі на один і той же предмет закупівлі. Як правильно відмінити торги по одній закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 929/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону  замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. При цьому рішення приймаються замовником самостійно

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> функціонал 24 годин <b>Суть питання:</b> Учасник в складі тендерної пропозиції, на підтвердження кваліфікаційному критерію, встановленим Замовником, а саме наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, надав «Лист про відповідність кваліфікаційним критеріям» та цивільно-правові договори на працівників. Проте, умовами Тендерної документації не передбачено залучення працівників за цивільно-правовим договором. ОДНОЗНАЧНО ВИМАГАЛИСЬ ШТАТНІ ПРАЦІВНИКИ. Замовником 01.07.2021 в електронній системі закупівель було розміщене повідомлення про усунення невідповідностей. 02.07.2021 Учасник завантажив необхідні документи з інформацією про ТИХ САМИХ працівників, які були зазначені в попередньому листі (але вони вже стали ШТАТНИМИ), а саме, надав те, що вимагав Замовник виправити: - Лист про відповідність кваліфікаційним критеріям; - Трудові книжки на працівників; - Повідомлення про прийняття працівника на роботу з квитанцією; АЛЕ, всі ці листи-роз’яснення та ЗАПИСИ В ТРУДОВИХ КНИЖКАХ , оформлені датою після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, тобто після 12:00 годин за київським часом 22.06.2021 року (документи датовані 02.07.2021 року). Прошу надати роз’яснення: Чи може Замовник прийняти до розгляду нові документи Учасника, датовані датою виправлення помилки, тобто оформлені датою після кінцевого строку подання тендерних пропозицій? <b> Номер відповіді:</b> 930/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Згідно частини дев'ятої статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Відповідно до абзацу другого частини дев`ятої статті 26 Закону замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей. Таким чином, оскільки Законом передбачена можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції , виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій , замовник  розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням уточнених або нових документів, що були завантажені учасником через електронну систему закупівель протягом 24 годин  та самостійно приймає рішення щодо їх відповідності вимогам, встановлених в тендерній документації.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ "ОБЛАСНИЙ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР № 1" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення предмета закупівлі на закупівлю електричної енергії <b>Суть питання:</b> З 01 січня 2021 року, відповідно до п. 42 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» право на універсальну послугу мають юридичні особи (малі не побутові споживачі), які купують електричну енергію для власного споживання та електроустановки яких приєднані до електричниї мереж з договірною потужністю до 50 кВт. Слід зазначити, що договірна потужність визначається окремо по об’єктах споживання. 12.05.2021 року на території Харківської області відбулася реорганізація протитубетркульозної служби : 4 диспансера та 2 лікарні увійшли, як підрозділи у склад КНП ХОР "ОБЛАСНИЙ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР № 1". Територіально - це окремі приміщення у районних містах Харківської області, які продовжують функціонувати. Два з шести реорганізованих закладів мають потужність приєднання до електричних мереж до 50 кВт та повинні отримувати універсальну послугу. Всі інші реорганізовані підрозділи мають потужність більшу за 50 кВт, тому необхідно закуповувати електричну енергію для них за вільними цінами. Код ДК 021:2015 для універсальної послуги та для закупівлі електричної енергії за вільними цінами має один вигляд - 09310000-5 - Електрична енергія. 1. Чи законно буде визначати предмет закупівлі за кодом ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія за 2 підрозділами (універсальна послуга) окремо та проводити переговорну процедуру? 2. А для інших підрозділів (ел. енергія за вільними цінами) за кодом ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія проводити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 933/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017          № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” ,  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 При цьому замовник самостійно визначає предмет та спосіб закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 та вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Матусівська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Технічне завдання по предмету закупівлі "Капітальний ремонт спортивного залу в НВК" <b>Суть питання:</b> В технічних вимогах до спрощеної закупівлі, а саме до предмету закупівлі "Капітальний ремонт спортивного залу НВК (за кодом ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) містяться об"єми робіт, тобто дефектний акт, який містить об’єми робіт (найменування робіт і витрат, їх кількість та одиниці виміру), а "Підсумкова відомість ресурсів" не відображається. Чи є обов"язковим вказувати в технічних вимогах до даного предмету закупівлі "Підсумкову відомість ресурсів"? Якою нормативно-правовою базою слід керуватися? Дякуємо за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 935/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. Так, Законом передбачено, що під час проведення спрощеної закупівлі в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначається інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі. При цьому технічні характеристики до предмета закупівлі встановлюються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, та з дотриманням вимог чинного законодавства. Разом з цим, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (зі змінами), Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань, що стосуються державних будівельних норм (ДБН), пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади. Довідково повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" .