<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН-СТАЙЛ» <b> Тема розширена:</b> Порушеня уповноваженою особою Замовника законодавства у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН-СТАЙЛ» приймало участь у процедурі відкритих торгів - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-03-10-001771-a (надалі - Закупівля) у якості Учасника - (надалі Учасник). Замовником цих торгів є - Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня № 3" - (надалі Замовник). 01 квітня 2021 року учасник був визначенний переможцем Закупівлі та оприлюднюється повідомлення про намір укласти договір (Протокол № 61). Протоколом № 62 від 05 квітня 2021 року Замовник відхилив пропозицію Учасника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Учасник оскаржує це рішення Замовника до АМКУ. Своїм рішенням № 8898 – р/пк-пз від 23.04.2021 Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - Колегія) зобов’язує Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції, Замовник скасовує своє рішення, а також відміняє процедуру Закупівлі. Це рішеня також було оскаржено Учасником до Колегії. 04 червня 2021 року Колегія своїм рішенням № 12652-р/пк-пз зобов’язує Замовника скасувати рішення про відміну процедури Закупівлі. Замовник виконує рішення Колегії, та 10 червня 2021 року Протоколом № 83 ВДРУГЕ визначає Учасника переможцем, та ВДРУГЕ оприлюднює повідомлення про намір укласти договір. Таким чином, Учасник в рамках однієї Закупівлі, має ДВА протокола про визнання його Переможцем, ДВА повідомлення про намір укласти договір, та вдруге його тендерна пропозиція оскаржується. Просимо надати пояснення яким чином Замовник має можливість визначати перемеможця однієї Закупівлі декілько разів та скількі разів Замовник має право визначати переможця. Яким чином оскарження рішення по переможцю від 01 квітня 2021 року можливо оскаржити 18 червня 2021 року. <b> Номер відповіді:</b> 899/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону. Виходячи з частини вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язує замовника повністю або частково скасувати свої рішення, відновивши процедуру закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Своєю чергою, визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю здійснюється замовником за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції згідно з Законом (частина п’ятнадцята статті 29 Закону). Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі , реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 " Щодо порядку оскарження процедур закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Ентера" <b> Тема розширена:</b> Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільского господарства від 28.09.2020р. №1894 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу скинути на мою електронну адресу безпарольну версію "Примірна методика визначення вартості життєвого циклу" МЭУ. <b> Номер відповіді:</b> 900/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на веб-сайті Мінекономіки за адресою: www.me.gov.ua у рубриці “Публічні закупівлі” розділу "Нормативна база" розміщений наказ Мінекономіки від 28.09.2020  № 1894 "Про затвердження Примірної методики визначення вартості життєвого циклу" за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Бабінська Надія Василівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Лікарня провела відкриті торги на закупівлю електричної енергії. Договір укладаємо на початку липня. З 1 липня теперішній постачальник передає нас на ПОН. Чи можемо ми не переходити на ПОН, а скористатися постановою №225 (COVID) так як ми опорна лікарня і укласти пряму угоду з постачальником універсальних послуг до того часу поки укладемо основну угоду. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 901/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Рокитнянська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Щодо вибору процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У нас оголошена закупівля по коду 30230000-0 (спрощена закупівля на суму 101 тис. грн.) та по коду 30200000-1 (відкриті торги на суму 351 тис.) Наразі є потреба закупити ноутбук, що буде теж по вказаному коду. Як у даному випадку провести закупівлю - укласти прямий договір чи проводити відкриті торги, бо загальна сума по коду перевищує 200 тис. грн.? <b> Номер відповіді:</b> 890/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Лінник Денис <b> Тема розширена:</b> Підписання протоколу розбіжностей після укладення договору <b>Суть питання:</b> Замовником було проведно переговорну процедуру закупівлі послуг з цетнралізованого водопостачання. Учасником цієї процедури закупівлі є монополіст КП Компанія Вода Донбасу. Замовник був не згоден з деякими пунктами договору, і підписав договір з зазначенням у ньому позначки "з протоколом розбіжностей". Договір був оприлюднений належним чином, але протокол розбіжностей не підписаний. Чи може Учасник закупівлі який є монополістом не підписувати даний протокол розбіжностей, оскільки зоконом заборонено внесення змін до договору після його укладення? І чи буде взагалі правомірним підписання даного протоколу розбіжностей після завершення переговорної процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 885/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство  економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення щодо дій замовника у наступному випадку. 08.06.2021 замовник прийняв та оприлюднив рішення щодо відхилення першого з трьох учасників відкритих торгів. Перший учасник з таким рішенням замовника не погодився і 09.06.2021 подав скаргу до Колегії, Колегія 11.06.2021 прийняла цю скаргу до розгляду, рішення про прийняття скарги до розгляду було розміщено в електронній системі закупівель 14.06.2021. Питання: Чи повинен замовник за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду (бо за поясненнями електронного майданчика, як тільки це рішення Колегії буде оприлюднено, електронна система заблокує здійснення будь яких дій замовником щодо наступних двох учасників)? Якщо замовник повинен за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то якими нормами Закону при цьому замовник повинен керуватися, враховуючі, що у другому абзаці ч. 17 ст. 18 Закону зазначається, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, …, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі? Якщо замовник повинен за Законом продовжувати розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то чи має право замовник за Законом у цей період прийняти та оприлюднити рішення, наприклад, про визначення другого учасника переможцем у відкритих торгах та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю? Якщо електронна система після оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду блокує вчинення дій замовником стосовного другого учасника, то у разі якщо Колегія прийме за результатами розгляду скарги рішення на користь замовника, то коли і як поновлюються строки стосовно розгляду замовником тендерної пропозиції другого учасника і якими статтями Закону це регулюється? <b> Номер відповіді:</b> 886/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону. Питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Разом з тим згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Березнегуватський ЦПМСД" <b> Тема розширена:</b> Виготовлення документації на об'єкт: поточний ремонт амбулаторії <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть будь-ласка як правельно нам провести закупівлю по виготовленню документації на обєкт " Поточний ремонт амбулаторії, так як у нас є 4 різні об'єкти і 4 договори не перевищують суму до 50тис.грн. Спрощену закупівлю чи закупівлю без використання електронної системи так як договори на разні об'єкти і не перевищюють суму 50000. На щьо нам зсилатись? <b> Номер відповіді:</b> 887/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Іванков Петро Олексійович <b> Тема розширена:</b> Формування ціни на будівельні роботи за бюджетні кошти <b>Суть питання:</b> 1. Прошу надати інформацію про нормативнинй чи розподчий документ, який визначає механізм формування ціни на будівельні роботи за бюджетні кошти (далі - нормативна ціна). 2. Чи є нормативна ціна максимальною велечиною? 3. Якщо "нормативна ціна" є нормативною, то на якій підставі учасник може її зменшити при поданні пропозиції, як в данному випадку має відбуватить конкуренція на торгах? 4. За рахунок яких складових договірної ціни учасник понижає ціну після аукціону? 5. Які складові ціни мають бути залишені без змін після проведення аукціону ? 6. Чи може учасник понижати кошторисну заробітну плату? (Згідно з Наказом Мінрегіону від 20 жовтня 2016 року № 281 вона є сталою велечиною) 7. Яка відповідальність за порушення (вихід) за нормативну ціну на конкретнйи вид робіт при капітальному ремонті однак в межах очікуваної вартості замовника. <b> Номер відповіді:</b> 889/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014  № 197 (зі змінами), Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає закупівля послуг у фізичних осіб за угодами цивільно-правового характеру під сферу дії Закону України «Про публічні закупівлі». <b>Суть питання:</b> Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації є замовником проєкту регіонального розвитку «Підвищення конкурентоспроможності сільських периферійних громад півдня Одеської області шляхом диверсифікації їх економіки та впровадження новітніх підходів в господарській діяльності» Підвищення конкурентоспроможності сільських периферійних громад півдня Одеської області шляхом диверсифікації їх економіки та впровадження новітніх підходів в господарській діяльності», що був відібраний конкурсною комісією та реалізується за рахунок коштів, отриманих від Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України, що пройшли конкурсний відбір», за КПКВК 2751270 «Підтримка регіональної політики України». Статтею 1 «Людські ресурси» бюджету проекту передбачені винагороди за угодами цивільно-правового характеру (у тому числі податки та інші пов'язані збори) (у тому числі за посадами). Зазначені видатки передбачені з метою найму зовнішніх фахівців, а саме менеджера проекту, фінансового менеджера проекту, бухгалтера проекту, асистента з питань комунікації та технічного асистента проекту, для забезпечення якісного управління проектом, яке не може бути здійснене за рахунок власних людських ресурсів Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації через відсутність фахівців із необхідними підготовкою та досвідом. Враховуючи викладене, а також те, що угоди цивільно-правового характеру можуть бути укладені виключно з фізичними особами, прошу надати роз’яснення, чи підпадає закупівля послуг у фізичних осіб за угодами цивільно-правового характеру під сферу дії Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 880/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 728/2021 ( щодо питання 1) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ac3ba2af-ecb6-462c-92cf-edecc8a97ab7&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури і туризму Олександрійської міської ради <b> Тема розширена:</b> Неспівпадіння ціни пропозиції в електронній системі і в завантажених документах <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Оголошувалась спрощена закупівля. Аукціон не проводився, так як був один учасник, який і став переможцем. В електронній системі він запропонував ціну 29300,00 грн, а в завантаженій документації цінової пропозиції 29160,00 грн. Чи є це суттєвим порушенням і чи має право замовник підтвердити такого учасника? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 881/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту частини дев’ятої статті 14 Закону пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником. Відповідно до частини одинадцятої статті 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Водночас Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок), визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупіель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупіель. Так, згідно з пунктом 3 Порядку у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів. У свою чергу, перелік підстав відхилення пропозицій визначений частиною 13 статті 14 Закону та є вичерпним. При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал-МК" <b> Тема розширена:</b> Аналіз закупівлі для підняття ціни <b>Суть питання:</b> Чи можливо проаналізувати закупівлю, умови підняття ціни на товар та надати Постачальнику офіційний висновок про законність підняття ціни, який буде офіційно підтверджений? За для для підтвердження законності такого підняття. <b> Номер відповіді:</b> 882/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання стосовно порядку зміни договору про закупівлю, зокрема, у зв'язку із збільшенням ціни  товару на ринку, міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад «Академічний музично-драматичний театр ім.Лесі Українки м.Кам’янського» Кам’янської міської ради <b>Суть питання:</b> Театр протягом року має намір здійснити поїздки на гастролі до різних міст України. За для цього ми вимушені винаймати (на договірній основі) транспорт для перевезення пасажирів (артистичний та технічний персонал) (ДК 021:2015: 60170000-0 Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм) та вантажний транспорт (для перевезення декорацій) (ДК 021:2015:60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів) . Скільки разів і куди саме театр зможе поїхати на гастролі заздалегідь невідомо. Адже це залежить і від епідеміологічної ситуації як в країні вилому, так і в окремих містах, і від готовності того чи іншого театру прийняти наш колектив у себе, тощо. А отже і суму закупівлі з наймання (прокату) транспорту заздалегідь спрогнозувати неможливо. Така ж сама ситуація з послугами проживання у готелях працівників під час гастролей. Тож, чи буде кожен раз наймання (прокат) транспорту вважатися новим предметом закупівлі і можна укладати прямі договори з публікацією звіту (у разі вартості поїздки менше ніж 50 тис.грн.), чи все ж не обхідно сумувати загальну вартість поїздок протягом року (за кодом ) і кожен раз проводити спрощену закупівлю/відкриті торги на кожну поїздку окремо? <b> Номер відповіді:</b> 883/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. В свою чергу відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06