<b>Запит від:</b> Запит від Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №6 комбінованого типу <b>Суть питання:</b> Проведено спрощену закупівлю - "Капітальний ремонт огорожі ДНЗ". Однією із вимог до учасників боло: Копія аналогічного договору разом із усіма додатками, актами виконаних робіт, тощо. Аналогічним вважається договір на виконання робіт, аналогічних до цього предмета закупівлі. А учасник надає нам копію договору предметом якого є поточний ремонт шатрового даху та капітальний ремонт каналізаційної мережі, мотивуючи це тим, що аналогічні роботи велись, а саме: копання траншей, монтаж покрівельного покриття, а у нас монтаж металопрфільних листів. Я так розумію, що повинна його відхилити, але ще хочу консультації або посилання, де про це можна детальніше прочитати. ДЯКУЮ. <b> Номер відповіді:</b> 1038/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано  у запиті № 996/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ac56b836-4773-4f41-851f-33e209561ddb&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Махарина Ольга <b> Тема розширена:</b> ст 16 Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Учасник, який не має ліцензії на установку пожежної сигналізації може залучити фацівців (субпідрядника) для виконання такої роботи? Як доказ цього договір субпідряду і в довідці показати обладнання і працівників, які золучені згідно договору? <b> Номер відповіді:</b> 1030/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником  і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16  Закону. Так, абзацом другим частини третьої статті 16 Закону передбачено,  якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Водночас, виходячи зі змісту пункту 32 частини першої статті 1 Закону, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації. При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. З огляду на викладене, щодо питання залучення спроможностей субпідрядників/співвиконавців на установку пожежної сигналізації  та документів, які потрібно надати учаснику у разі залученння таких спроможностей субпідрядників/співвиконавців, слід звертатись безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від Слюсаренко Ольга Володимирівна <b>Суть питання:</b> Музеем комунальної форми власності, в якому зберігаються музейні предмети державної частини Музейного фонду України, була проведена закупівля послуг з охорони та обслуговування сигналізації з застосуванням переговорної процедури на підставі відсутності конкуренції з технічних причин (все обладнання встановлене та нележить Управлінню поліції охорони) та на підставі п. 16 Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 975 «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» , так як в музеї зберігається вогнепальна та холодна зброя (є відповідний дозвіл оформлений в поліції на зберігання зброї). Чи вірно визначений вид процедури? <b> Номер відповіді:</b> 1031/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у  листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас у залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка" в особі ВП "Рубіжанський політехнічний коледж імені О.Є. Порай-Кошиці ЛНУ імені Тараса Шевченка" <b>Суть питання:</b> У 2020 році було укладено договір від 02.03.2020 року. У грудні 2020 року було прийнято рішення про продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, а саме до 28.02.2021 року. У січні 2021 року договір збільшено на суму що не перевищує 20 % від фактичного споживання 2020 року. Для закриття договору виникла необхідність у зменшенні суми договору (зняття не використаних юридичних зобов’язань). У лютому електронною поштою був надісланий лист постачальнику з проханням про зменшення суми договору і підписання додаткової угоди (у межах строку дії договору). У зв’язку з пандемією COVID-19 зв’язок з постачальником деякий час був втрачений (з березня по червень 2021 року не відповідав на телефонні дзвінки та електронні листи). Складена і підписана додаткова угода від постачальника надійшла до нас у липні 2021 року. Несвоєчасно підписана угода (не з нашої провини) призвела до порушення строків її розміщення на електронному майданчику. Які наслідки того що додаткова угода № 15 від 28.02.2021 року на сьогодні не опублікована. Яка відповідальність за це порушення для споживача та постачальника? <b> Номер відповіді:</b> 1032/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41  Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених  Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання  Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4  Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Дехтярьов С.В <b> Тема розширена:</b> закупівля товарів проти COVID-19 <b>Суть питання:</b> Законом України “Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” від 01.07.2021 №1599-IX пункт 3-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» викладено у новій редакції, згідно з яким передбачено поділ на дві групи товарів, що необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перша група — це лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів; Друга група — це усі інші товари (крім товарів першої групи). Для першої групи передбачено, що перелік товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для другої групи передбачено застосування спрощених закупівель. Питання: 1. Чи можна для товарів першої групи керуватися постановою КМУ від 20.03.2020 №225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України”? 2. Яким чином визначати належність товарів до другої групи та якими документами при цьому необхідно керуватися? 3. Чи відносяться до товарів другої групи дезінфекційні засоби? 4. Чи розповсюджуються на спрощені закупівлі товарів другої групи вартісні обмеження (від 50 тис. грн. до 200 тис. грн.), встановлені п.28 ч.1 ст.1 Закону України “Про публічні закупівлі”? <b> Номер відповіді:</b> 1020/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1-3 Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі – Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, що регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок). Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку. Отже, з питання щодо переліку таких лікарських засобів та порядку їх закупівлі пропонуємо звертатися до МОЗ. Щодо питання 4 Законом № 1599-ІХ регламентовано, що закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів) та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель. Водночас зазначаємо, що Закон не містить обмежень щодо вартості таких предметів закупівель товарів та послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Використання нецінового критерію "Відстань від потужності з виробництва продукту до замовника" <b>Суть питання:</b> Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у документі №3304-04/20327-06 від 02.04.2021 надало чітке роз’яснення, що перелік нецінових критеріїв оцінки який наведений в пункті 3 частини3 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон) не є вичерпним, що дає право Замовникам застосовувати критерії оцінки, визначені Замовником самостійно на підставі особистих потреб, а не тільки перелічені частиною третьою статті 29 Закону. Управління освіти має закупити на наступний 2022 рік продукти харчування виключно натуральні, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільних наказів МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції). Натуральні продукти по визначенню мають короткий строк зберігання. Тому Управління вимушене вимагати від Постачальників поставку продуктів до комори кожного окремого закладу освіти з терміном придатності не менше ніж 90% від загального терміну зберігання. Поставити до всіх закладів освіти Управління продукти одночасно Постачальник не зможе. На це потрібен час, іноді досить тривалий, в зв’язку із значною відстанню від Виробника до Замовника. При цьому деякі продукти ( наприклад, молочні) мають загальний термін зберігання, який вимірюється в годинах ( натуральне молоко – 72 години). Таким чином, щоб дотриматись вимоги доставки продукту з терміном придатності не менше ніж 90% від загального терміну зберігання, з моменту виготовлення такого молока на заводі ( сходу з конвеєра) до моменту вивантаження його в коморі закладу освіти має пройти не більше 7 годин. Тому Управління освіти зацікавлено, щоб потужність з виробництва молочних продуктів була якомога ближче до Управління, щоб отримати свіжий продукт з терміном придатності не менше ніж 90% від загального терміну зберігання. Виходячи з наведеної потреби, Управління має намір використати неціновий критерій, який дасть впевненість в тому , що всі вказані вимоги будуть виконані. Таким критерієм може бути відстань від потужностей з виробництва продукту до Замовника, а саме: 1. Ціна-70%; 2. Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника -30%; • Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника менше 20 км - 30%; • Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника від 20 км до 40 км - 20%; • Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника від 40 км до 60 км - 10%; • Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника більше 60 км - 0%; Такі нецінові критерії складено Управлінням на основі прикладу № 1, наведеному у документі №3304-04/20327-06 від 02.04.2021 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «1. Послуги їдалень (послуги з забезпечення донорів харчуванням (обідом) ДК 021:2015: 55510000-8». Просимо надати роз’яснення: 1. Чи правомірно використовувати в якості нецінового критерію критерій «Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника» при закупівлі молочних продуктів для харчуваня дітей у закладах освіти? 2. Чи не суперечить такий критерій вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» ? <b> Номер відповіді:</b> 1022/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1011/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2eee5e3b-ddaa-4b16-9de3-bc8dbbb10c3b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Збільшення загальної вартості договоту <b>Суть питання:</b> Відділом та ВАТ "КіровоградГАЗ", підписано договір на виконання робіт по обслуговуванню та технічному нагляду газового обладнання на об'єкті (школі). Використовувалась "Закупівля без використання електронної системи", сума договору 33000 грн. Роботи виконувались згідно замовлення. З'явилась потреба у додаткових постугах по даному Договору, які не включено до Договору, Чи можна додатковою угодою додати до договору замовлення та його вартість? Договір додається <b> Номер відповіді:</b> 1023/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 " Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Веукраїнська громадська організація "Спортивна студентська спілка України" <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає діяльність Спортивної студентської спілки України під дію пункту 9 частини 7 Статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині проведення заходів з фізичної культури та спорту <b>Суть питання:</b> Спортивна студентська спілка України (далі – Спілка) є всеукраїнською громадською організацією, що діє на підставі Статуту та відповідно до Статті 211 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» представляє Україну у відповідних міжнародних спортивних організаціях, на Всесвітніх універсіадах, інших міжнародних спортивних змаганнях серед студентів, може організовувати та проводити на території України всеукраїнські та міжнародні заходи серед студентів з видів спорту спільно з відповідними спортивними федераціями. Спілка співпрацює з Міністерством освіти і науки України на підставі до Договору про співпрацю від 20 листопада 2020 року № 1 та відповідно до підпункту 7 пункту 3 «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фізичної і спортивної підготовки учнівської та студентської молоді», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2013 р. № 866, є одержувачем бюджетних коштів на виконання нею фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів державного та міжнародного рівнів серед студентів і забезпечення підготовки і участі студентських збірних команд у літніх (зимових) Всесвітніх універсіадах, чемпіонатах світу та Європи, інших міжнародних заходах серед студентської молоді. Фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи загальнодержавного рівня серед студентів, що проводяться Спілкою з фізичного виховання та спорту, забезпечення участі студентських національних збірних команд у міжнародний змаганнях серед студентів щорічно включаються до Календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів Спілки (далі – Календарні плани Спілки). Календарні плани Спілки на рік в обов’язковому порядку включаються до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України відповідного року, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України. Оскільки Спілка належить до замовників, визначених пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», під час організації та проведення заходів Спілки здійснюється закупівля товарів та послуг з урахуванням вимог даного Закону. З огляду на вищевикладене, та з метою попередження порушень законодавства в сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи підпадає Спілка під дію пункту 9 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині здійснення закупівлі послуг, необхідних для проведення заходів з фізичної культури і спорту, та чи має право Спілка здійснювати закупівлю послуг в сумі до 200,0 тис. грн. без застосування порядку проведення спрощених закупівель для фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів державного та міжнародного рівнів серед студентів і забезпечення підготовки і участі студентських збірних команд у літніх (зимових) Всесвітніх універсіадах, чемпіонатах світу та Європи, інших міжнародних заходах серед студентської молоді. <b> Номер відповіді:</b> 1024/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2785/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa4f0ec2-5456-449e-979f-634acbf277dd&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ Укртранснафта <b> Тема розширена:</b> Застосування ЗУ Про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Всі подробиці питання викладені у листі (додається). Питання нагальне та перебуває на контролі у Прем'єр-міністра та Президента. <b> Номер відповіді:</b> 1025/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 розміщено листи від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СІ БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ" <b> Тема розширена:</b> редакція ст.40 Закону "Про публічні закупівлі" з 26.06.2021 <b>Суть питання:</b> Законом №1530 –ІХ внесено зміни до ст.40, так п.8 ч.6 викладено у новій редакції, що не містить сенсового та логічного зв’язку між словосполученням «обгрунтування застосування переговорної процедури закупівлі» та словосполученням «експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі», навіть не вказано будь-який знак пунктуації або сполучник. Не зрозуміло, що мав на увазі законодавець, викладаючи вимоги п.8 ч.6 ст.40.Можливо треба завантажити будь-які або усі документи, що мають ознаки експертних, технічних, нормативних та ін.документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі, або щодо деяких підстав застосування переговорної закупівлі достатньо надати посилання на документи, що вже містяться у ЕСЗ Також в Законі не визначені перелік та терміни технічних, експертних, нормативних та інш.документів, їх зміст та порядок завантаження до повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У Листі від 03.10.2020 №3304-04/60124 Мінекономіки (далі-Лист), що замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. У Додатку 1 Листа зазначено, що обґрунтування застосування переговорної закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. ДАСУ проводить моніторинги та посилається на те, що виключено у п.8 ч.6 ст.40 Закону слова «з посиланням на», робить висновки- повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити саме документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі. Щодо підстави переговорної закупівлі п.1 ч.2 ст.40 Закону - що саме може бути такими експертними, нормативними, технічними та інш. документами? чому ДАСУ вважає порушенням зазначення в обгрунтуванні інформації про звіти про результати процедур закупівель,які автоматично формуються ЕСЗ, наявні в системі за посиланням на номери торгів. Згідно п.3. Порядку від 11.06.2020 № 1082 В будь-якому випадку у разі якщо інформація, розміщена в ЕСЗ шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення ел.полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення ел.полів. Тобто лише та інформація, що автоматично попадає у документи, які складені шляхом заповнення ел.полів, є автентичною. З наведеного вбачається, що на виконання Закону, що діє з 26.06.2021 р. адміністратор системи має допрацювати документи, що автоматично заповнюються в ЕСЗ з ел.полів. Повідомлення про намір укласти договір – цей документ автоматично формує ЕСЗ, до нього не має можливості дозавантажувати документи,вони не є складовою повідомлення. Приклади моніторингів - UA-2021-07-09-005700-c, UA-2021-07-07-001721-b вимоги Закону не виключають можливість наявності посилання в обгрунтуванні на документи -звітів про результати проведення процедур закупівель, не визначається форма обгрунтування та його зміст. Чи може замовник користуватись Листом при проведенні переговорних закупівель за п.1 ч.2 ст.40 Закону? Чи достатньо цього на виконання п.8 ч.6 ст.40 Закону? питання до обгрунтування переговорних закупівель за абз. 4 та 6 п.2 ч.2 ст.40 Закону-чи достатньо посилання на Постанову КМУ, яким визначено постачальника останньої надії, відповідну інформацію з сайта АМКУ на перелік природних монополій? Крім того, виникає складність з отриманням замовниками копій ДСТУ, ТУ – у багатьох випадках це отримання дозволу на копіювання таких стандартів, або навіть їх придбання. Як надавати саме документи, що вимагає ДАСУ? <b> Номер відповіді:</b> 1026/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 8 частини шостої статті 40 Закону. Так,  повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у вигляді експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому замовник самостійно визначає та завантажує в електронній системі закупівель експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим, оскільки переговори проводяться замовником з учасником/учасниками поза електронною системою закупівель, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю є початковим документом у разі застосування переговорної процедури закупівлі та заповнюється в електронній системі закупівель саме замовником. Принагідно інформуємо, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі з умови, визначеної пунктом 1 частини другої статті 40 Закону обгрунтуванням  такої процедури закупівлі можуть бути звіти про результати проведення закупівель (відкритих торгів) у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті. .

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Солід Брік <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Державне казначейство вимагає справку чи довідку проте що підприємство Солід Брік має право надавати послуги та роботи до 200 тис грн так як засновником цьооо підприємства є ГО осіб з інвалідність Динамічно до змін. Що це за довідка чи справка і хто її видає, і чи потрібна вона . Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1028/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої  статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007  № 1010 затверджено Порядок надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, який  визначає механізм надання підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю, дозволу на право користування пільгами з оподаткування (далі - дозвіл), відмови у його наданні чи скасування дозволу Нацсоцслужби або обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення. При цьому  відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 , Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері заокрема праці та соціальної політики, соціального захисту населення, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин та відповідно надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції. Тому, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Мінсоцполітики. Водночас повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначені частиною другою статті 7 Закону, застосовуються саме до договорів про закупівлю у розумінні Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ЄВРОНЕТ УКРАЇНА» <b> Тема розширена:</b> Як провести бухгалтеру реєстраційний платіж <b>Суть питання:</b> Фонд держ майна відмовляється надавати акти за реєстраційний платіж. Яким чином закрити бухгалтеру дану суму по бухгалтерському обліку. Та на якій підставі фонд держ майна має право не видавати акта надання послуг (виконаних робіт) <b> Номер відповіді:</b> 1029/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу /надання в оренду майна (активів)/передачі права. Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено державне підприємство “Прозорро.Продажі”. Ураховуючи зазначене, з питань, зазначених у вашому запиті, пропонуємо звернутися до ДП “Прозорро.Продажі”.