<b>Запит від:</b> Запит від Управлівння житлово-комунального господарства <b> Тема розширена:</b> Інше <b>Суть питання:</b> 12.04.2021р. за результатами проведеної процедури спрощеної закупівлі (Ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-05-000837-a) між УЖКГ (далі за текстом – Замовник) та ФОП Томковід О.В. (далі за текстом – Підрядник) укладено Договір підряду №80 від 12.04.2021 р. на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний» ДК 021:2015-45453000-7 [Капітальний ремонт і реставрація], КЕКВ 3131. За результатами виконання вказаного Договору Підрядником було встановлено, що об’єм робіт за зазначеним об’єктом має бути збільшено, оскільки Автором проекту та відповідно Замовником робіт не було враховано дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний. За вимогами чинного у сфері будівництва законодавства Підрядником було вжито заходів щодо внесення змін до проектно-кошторисної документації та узгодження таких змін з особою, що здійснює технічний нагляд за вказаним об’єктом, Автором проекту. Таким чином за даним об’єктом виникли додаткові аналогічні роботи які не були враховані Замовником в Договорі підряду від 12.04.2021 р. №80 на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний». Проте, такі додаткові роботи мають бути відображені у Договорі підряду, укладеному за результатами спрощеної процедури закупівлі. Як виходить з умов укладеного Договору від 12.04.2021 р. № 80 істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, окрім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується Замовником як виняток у разі, в тому числі, якщо після укладення Договору про закупівлю у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному Договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Враховуючи вищевказане, рошу надати роз’яснення та інформацію щодо можливості укладення нового Договору про закупівлю з ФОП Томковід О.В. (підрядника за первісним договором), за результатами переговорної процедури у разі якщо після укладення Договору про закупівлю (спрощена закупівля) у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт – дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний. <b> Номер відповіді:</b> 992/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Школяр" <b>Суть питання:</b> Відкриті торги проведені через Прозоро, укладено договір. Чи можна укласти додаткову угоду до цього договору про збільшення ціни послуги (вартість 1 послуги по харчуванню дітей дошкільних та шкільних навчальних закладів) при цьому не змінюючи суми договору. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 993/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради <b> Тема розширена:</b> Придбання тимчасового житла для ВПО <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Потрібна Ваша консультація з такого приводу. Виділено субвенцію з державного бюджету (70% фінансування) на придбання тимчасового житла для ВПО (співфінансування місцевого бюджету - 30%). Чи потрібно в даному випадку проводити відкриті торги? Чи можливо на зазначену закупівлю не поширюється дія пп.4 п.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі"? Якщо все ж таки потрібно проводити відкриті торги, як правильно розподілити лоти: предмет закупівлі 1 двокімнатна квартира і 5 однокімнатних (однакові за технічними характеристиками). <b> Номер відповіді:</b> 994/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним . Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. У свою чергу, у разі якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно норми Закону на такі закупівлі не поширюються.

<b>Запит від:</b> Запит від ДНЗ 6 <b>Суть питання:</b> Добрий день!!!! Проведено спрощену закупівлю - "Капітальний ремонт огорожі ДНЗ". Однією із вимог до учасників було: Копія аналогічного договору разом із усіма додатками, актами виконаних робіт, тощо. Аналогічним вважається договір на виконання робіт, аналогічних до цього предмета закупівлі. А учасник надає нам копію договору предметом якого є поточний ремонт шатрового даху та капітальний ремонт каналізаційної мережі, мотивуючи це тим, що аналогічні роботи велись, а саме: копання траншей, монтаж покрівельного покриття, а у нас монтаж металопрфільних листів. Я так розумію, що повинна його відхилити, але ще хочу консультації або посилання, де про це можна детальніше прочитати. ДЯКУЮ. <b> Номер відповіді:</b> 996/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі  - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі. Разом з тим перелік інформації, яка зазначається в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначено частиною третьою статті 14 Закону. При цьому підстави для відхилення пропозиції визначені частиною тринадцятою статті 14 Закону. У свою чергу, будь-яке рішення, у тому числі щодо відхилення пропозицій, приймаються замовником самостійно з урахуванням вимог Закону. Водночас, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Краматорської міської ради <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги для закупівлі енергосервісу <b>Суть питання:</b> Управління освіти Краматорської міської ради просить Вас надати роз’яснення, яким чином можливе проведення процедури закупівлі «Відкриті торги для закупівлі енергосервісу» без порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» враховуючи розбіжності наявні між нормами Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».? Відповідно до ст.3 Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» «….Стаття 3. Особливості здійснення закупівель енергосервісу 1. Закупівлі енергосервісу здійснюються шляхом застосування процедури відкритих торгів або переговорної процедури закупівлі, яка застосовується виключно у випадках, передбачених пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі". 2. У разі здійснення закупівлі енергосервісу за процедурою відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої та частиною п’ятою статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі".» Тоді як, ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» описує «Проведення конкурентного діалогу», а п.4 ч.2 цієї статті звучить як: «підстави, встановлені статтею 17 цього Закону». ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» носить назву «Інформування про проведення відкритих торгів» та абз. 2 ч.3 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі відсутній у поточній редакції Закону, що унеможливлює встановлення строку для подання тендерних пропозицій відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»; ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» носить назву «Забезпечення виконання договору про закупівлю» та абз.2 ч.1 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі відсутній у поточній редакції Закону, що унеможливлює здійснення розкриття тендерних пропозицій відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»; ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» носить назву «Розкриття тендерних пропозицій/ пропозицій» та абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» описує процедуру розкриття тендерних пропозицій а ч.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі відсутня у поточній редакції Закону, що унеможливлює здійснення розкриття тендерних пропозицій відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»; Враховуючи особливості закупівель послуг з енергосервісу та обов’язкове дотримання Замовниками вимог Закону України про «Публічні закупівлі», виникає правова колізія - невідповідність змісту статей Закону України «Про публічні закупівлі», змісту статей Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації». Управління освіти Краматорської міської ради просить Вас роз’яснити чи можливо провести взагалі провести процедуру закупівлі «Відкриті торги для закупівлі енергосервісу» без порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ? <b> Номер відповіді:</b> 987/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки розроблений законопроект  на виконання пункту 121 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021      № 276-р та пункту 97 Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 02.02.2021     № 1165-IX. Наразі даний законопроект знаходиться на опрацюванні в структурних підрозділах Мінекономіки. Цим законопроектом, зокрема, пропонується правки технічного та нормопроектувального характеру до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”, що забезпечить узгодженість його положень із Законом України "Про публічні закупівлі".

<b>Запит від:</b> Запит від Ткачук Олександр Русланович <b>Суть питання:</b> Добрий день, після перемоги учасником у відкритих торгах - був укладений і опублікований договір, однак помітили формальну (механічну/технічну) помилку по деяким позиціям у специфікаціії , хоча загальна сума за тендер й обсяг, згідно результатів аукціону, не змінилися, і загальна вартість з ПДВ і без ПДВ вказані вірно, що робити замовнику і учаснику в такому випадку і чи можна укласти додаткову угоду, змінивши специфікацію (без зміни загальної суми й обсягів) в такому випадку, не розриваючи договір ? Замовник хоче категорично розривати договір, спираючись на ч.4 ст.41. Чи буде правомірним дійти згоди з обох сторін й внести зміни й не розривати договір, зробивши внесення правильних цін по деяким позиціям в специфікації ? І чим можна аргументувати свою позицію замовнику, щоб дійти згоди й не розривати договір. <b> Номер відповіді:</b> 991/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Враховуючи вимоги пункту 31 статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. У свою чергу, відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону. Вдоночас, пропонуємо ознайомитись з листом від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання””.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна іпотечна установа <b> Тема розширена:</b> Закупівля нотаріальних дій <b>Суть питання:</b> Оскільки Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922-VII (із змінами та доповненнями) (далі-Закон)не містить поняття «закупівлі нотаріальних дій», просимо надати роз'яснення з наступних питань: 1. Чи розповсюджується дія Закону на нотаріальні дії, вчинювані нотаріусом? 2. Чи є нотаріальнії дії предметом процедури публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 983/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання надано у запиті № 2592/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7599b637-a460-4d2a-b84b-f02cb4c914cc&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Лях Ганна Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Протоколи Уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз’яснення: чи необхідно оформлювати протоколом рішення щодо оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про зміни в річному плані і здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 984/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запитах № 1610/2020 та № 1098/2020 за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74e3859e-d673-4d7c-92c2-6e7ac8c9b6fc&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6af69769-5202-4f33-a0b9-a4fb63e7051e&lang=uk-UA Водночас відповідно до пункту 1 частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель. При цьому рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b> Тема розширена:</b> Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628. Тендерне забезпечення <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджено форму забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції. В абз. 13 п. 1 форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції вказано наступну вимогу: "Відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія банком, страховою організацією, фінансовою установою (у разі наявності)". В п. 11 розд. 4 вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, вказано: "у разі якщо надавачем гарантії є страхова організація, зазначається: назва договору, відповідно до якого надається гарантія, його номер та інші реквізити договору в разі їх наявності;". Отже, відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія обов'язково зазначаються у разі якщо надавачем гарантії є страхова організація. Чи потрібно зазначати відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія, якщо вона надається банком чи фінансовою установою? Чи відповідатиме банківська гарантія наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 якщо в ній не буде вказано відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія (адже вимога стосується лише страхових організацій)? <b> Номер відповіді:</b> 985/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ФІРМА "МЕГА ТРЕЙД" <b>Суть питання:</b> Добрий день! За рузультатами участі в публічній закупівлі уклали із замовником договір на постачання будівельних матеріалів. Станом на сьогодні ціна на будівельні матеріали збільшилася. Відповідно до умов договору підтвердження факту коливання ціни товару на ринку підтверджуєтьс довідками та/або листами відповідних органів, установ та організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. Просимо розяснити які органи, установи та організації, окрім Торгово-промислових палат, мають повноваження надавати інформацію про коливання цін будівельних товарів на ринку. <b> Номер відповіді:</b> 986/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Крім того, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Водночас інформацію щодо ринкової ціни товару можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.

Запит від: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" Тема розширена: щодо заміни сторони договору при виділі юридичної особи Суть: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі – Товариство) відповідно до положень пункту 13-4 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» має тимчасове право здійснення діяльності з виробництва електричної енергії до 01 січня 2027 року. Відокремлення господарської діяльності з виробництва електричної енергії відбуватиметься шляхом виділу та передачі відповідних прав та обов’язків новій юридичній особі за розподільчим балансом, в тому числі за договорами, які укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та в яких Товариство є Замовником в розумінні цього Закону. Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Відповідно до статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частина перша статті 631 ЦК зазначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Пунктом 2 частини першої статті 512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень. Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки. У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2018 року № 3304-04/12631-07 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб» зазначено, що правонаступник замовника може вчиняти дії щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю за умови, що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків оформлено в установленому законодавством порядку. З огляду на викладене, Товариство звертається з проханням надати роз’яснення, чи може в чинному договорі, укладеному відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюватися заміна сторони Замовника та вчинятися дії з подальшого його виконання такою стороною у разі, якщо до неї в результаті здійснення виділу юридичної особи (як до правонаступника) перейшли права та обов’язки згідно з розподільчим балансом. Відповідь на запит 275/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання  щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб міститься в листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06 При цьому згідно з статтею 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням. Водночас відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту. Номер відповіді: 275/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання  щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб міститься в листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06 При цьому згідно з статтею 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням. Водночас відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.

Запит від: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» Тема розширена: Можливость заміни сторони замовника та подальшого виконання договорів, укладених відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі переходу прав та обов’язків за такими договорами до нової юридичної особи внаслідок виділу відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України Суть: 1. Чи поширюється позиція Міністерства, викладена у листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06, на випадок виділу юридичної особи відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, якщо юридична особа, з якої здійснюється виділ, не припиняється, але права та обов’язки за конкретними договорами про закупівлю переходять до виділеної юридичної особи за розподільчим балансом? 2. Чи може виділена юридична особа, до якої за розподільчим балансом перейшли права та обов’язки за договорами про закупівлю, продовжити виконання невиконаної частини таких договорів без проведення нової процедури закупівлі, за умови що предмет закупівлі, ціна, обсяг, строки та інші істотні умови договору не змінюються? Просимо надати роз’яснення саме в частині застосування законодавства у сфері публічних закупівель до описаного випадку виділу без припинення юридичної особи, з якої здійснюється виділ, оскільки попередньо наведене роз’яснення Міністерства стосується правонаступництва в умовах припинення юридичної особи — первісного замовника. Додаткові матеріали: Оновлений запит щодо виділу юридичної особи без припинення юридичної особи, з якої здійснюється виділ Відповідь на наш попередній запит Відповідь на запит 329/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в запиті № 275/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/bc89b33c-0d15-4c8c-96a5-2bf201444516?lang=uk-UA Номер відповіді: 329/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в запиті № 275/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/bc89b33c-0d15-4c8c-96a5-2bf201444516?lang=uk-UA