<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Фонд енергоефективності" <b> Тема розширена:</b> Щодо відкшодування ремонту орендованого приміщення <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Державною установою «Фонд енергоефективності» (далі – Орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ДП «Укркомунбудобслуговування» (далі – Балансоутримувач) підписаний договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Договір оренди не містить положень про обов’язок будь-якої із сторін договору провести ремонт або відшкодувати вартість проведеного ремонту, але містить положення про те, що Орендар має право за згодою Балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт Майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту. В подальшому Балансоутримувачем запропоновано провести ремонт самостійно та покласти витрати за ремонт на Орендаря на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі, яким передбачено відшкодування витрат Балансоутримувача на виконання робіт та надання відповідних послуг. Запланована Балансоутримувачем вартість проведення ремонту орендованого приміщення передбачає проведення конкурентної процедури закупівлі (у випадку проведення ремонту Орендарем), але у випадку відшкодування ремонту Орендарем, а здійснення ремонту Балансоутримувачем, конкурентна процедура не проводиться, оскільки на Балансоутримувача не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі», на відміну від Орендаря. Пунктом 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено: забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення чи має право Орендар на підставі Договору оренди та Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будівлі відшкодовувати витрати на проведення ремонту без проведення процедури закупівлі Балансоутримувачем? чи не розцінюється таке відшкодування як уникнення процедури закупівлі Орендарем, оскільки, як договором оренди так і діючим законодавством чітко не передбачено механізм відшкодування, в той час як в договорі оренди Орендарю надана можливість здійснити ремонт самостійно? <b> Номер відповіді:</b> 1055/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відшкодування (компенсації) розглянуто у запиті  № 896/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=78328aa6-dff8-4e16-8763-2553290cfa72&lang=uk-UA Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, по наступних ситуаціях. 1. Двічі проведено відкриті торги на закупівлю природного газу із розрахунку 15 грн. за м.куб (на суму 300 000,00 грн.). Торги не відбулись за відсутності двох учасників. Ціна на природний газ почала стрімко зростати (інформація із сайту ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та сайтів постачальників природного газу). За ЗУ "Про публічні закупівлі" у замовника наявне право застосувати переговорну процедуру до закупівлі природного газу. Але у переговорній процедурі постачальники не нададуть цінову пропозицію 15 грн. за м.куб. при ціні на ринку 18 грн. за м.куб. Чи можна застосовувати переговорну процедуру но очікувану вартість закупівлі більшу (360000,00 грн.), ніж були оголошені відкриті торги. Чи потрібно оголошувати відкриті торги на 360000,00 грн. (але наявні ризики, що ціна буде ще збільшуватись і торги можуть не відбутись знову, або недоброчесні учасники нададуть демпінгову ціну із подальшими додатковими угодами на збільшення ціни в розпал опалювального сезону). 2. Мінекономрозвитку неодноразово надавало рекомендаційні роз'яснення (від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, від 27.10.2016 № 3302/06-34307-06) щодо того, що "у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього...". Водночас постановою Верховного Суду від 18.06.2021 № 927/491/19 визначено, що "обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, незалежно від того яка часто відбуваються такі зміни". Тобто ВС вважає, що за період дії договору про закупівлю ціну можна підвищити максимум на 10 %, Як замовникам застосовувати п.2 ч.4 ст.41 Закону після набрання чинності постановою Верховного Суду? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1057/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Відповідь на питання міститься у д одатку 1 до листа  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Щодо питання 2 Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону. Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених до введення в дію Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі -  Закон № 114-ІХ) та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених після введення в дію Закону № 114-ІХ.

<b>Запит від:</b> Запит від Медведенко Дмитро Юрійович <b> Тема розширена:</b> Підписання договору та підтвердження повноважень особи підписанта <b>Суть питання:</b> Приватна компанія стала переможуем допорогових закупівель. Виконала вимоги визначені тендерної документації, але тендерна документація не вимогала документи щодо повноважень керівника підприємства, А саме не вимогала ні статуту ні протоколу про призначення. Статутом передбачено обмеження повноважень директора на підписання договору по вартості договору. договор підписали без відповідного протоколу на дозвіл підписання такого договору. Чи є це порушеням з боку Замовника чи з боку Переможця? <b> Номер відповіді:</b> 1059/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Якщо договір про закупівлю укладається між переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та замовником, у такому випадку відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Сумський обласний фонд підтримки підприємництва" Сумської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Організація діяльності ЦЗО <b>Суть питання:</b> Перехід комунальної установи у централізовану закупівельну організацію. Сумська обласна рада визнала нашу комунальну установу централізованою закупівельною організацією. У нас виникли деякі питання з організації роботи ЦЗО. Наскільки ми зрозуміли з "ЗУ про публічні закупівлі" та з постанови Кабміну №1216, нам потрібно зробити наступне: 1)Зареєструвати зміни в статуті; 2)Наказом визначити уповноважених осіб та затвердити Положення про уповноважених осіб; 3) Положення про відділ з публічних закупівель; 4) Регламент взаємовідносин Замовників з ЦЗО. Це весь перелік документів які потрібні нам для початку роботи? <b> Номер відповіді:</b> 1062/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації  (далі - ЦЗО) - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до  Закону. Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 встановлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності (далі – Особливості). Відповідно до пункту 3 Особливостей централізовані закупівельні організації  визначаються, зокрема органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону. Перелік критеріїв, яким повинна відповідати централізована закупівельна організація, визначений пунктом 12 Особливостей. Для організації та проведення процедур закупівель централізовані закупівельні організації визначають уповноважених осіб відповідно до законодавства. Водночас Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених  Законом. Принагідно інформуємо, що з питань, пов`язаних з організацією діяльності централізованих закупівельних організацій, можна ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=9a3e895d-e779-44a5-9b6d-5d24f1e3a9cd&title=TSentralizovaniZakupivelniOrganizatsii

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Сумський обласний фонд підтримки підприємництва" Сумської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Організація діяльності ЦЗО <b>Суть питання:</b> Який перелік документів нам потрібен для функціонування ЦЗО? <b> Номер відповіді:</b> 1063/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1062/2021 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=450cd331-fb88-4114-98f1-f336826cfa7b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління координації публічних закупівель Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради <b>Суть питання:</b> Після проведення відповідної процедури закупівлі, Замовником було укладено договір з Постачальником електричної енергії (як товару) на 2021 рік. Керуючись Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 №1227 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766", якою встановлено нові граничні тарифи на закупівлю електроенергії "на добу вперед", Постачальник підвищив ціну на електричну енергію для Замовника більш ніш на 50%. Просимо надати роз'яснення: чи є зазначена Постанова підставою для підвищення ціни у договорах на постачання електричної енергії (як товару)? Якщо так, то яким саме пунктом (п.2 чи п.7?) частини 5 ст. 41 Замовник повинен керуватись при внесенні змін у ціну договору? <b> Номер відповіді:</b> 1064/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» <b> Тема розширена:</b> застосування п.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> П.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) пердбачено можливість здійснювати закупівлі без застосування Закону замовниками, що визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам. Просимо надати роз'яснення чи відноситься вищезазначена норма до придбання замовником продовольчих товарів (в т.ч. продуктів харчування), які ним в подальшому перепродаються працівникам (та іншим відвідувачам) через власні столові та буфети. <b> Номер відповіді:</b> 1065/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. У свою чергу, частиною шостою статті 3 Закону визначено, що  Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2  Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам здійснюється саме замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання ,  такі товари закуповуються без застосування процедур, визначених Законом за умови, що: 1. Замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів. 2. Інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська дитяча поліклініка №14"Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівлі, пов'язані з COVID-19 <b>Суть питання:</b> На "ковідні" закупівлі дія ЗУ "Про публічні закупівлі" не поширюється. Перелік таких товарів і послуг затверджується КМУ. Підстава : ЗУ №530 від 17.03.20 та пост.КМУ 225. Обидва документи чинні. ЗУ №1599 від 01.07.2021, також вносить зміни в прикінцеві положення ЗУ "Про публічні закупівлі". Цим законом "ковідні" закупівлі розділяються на прямі закупівлі (перелік та порядок затверджуються КМУ) та спрощені закупівлі. Закон чинний з 24.07.2021. Питання - яким саме законом та постановою КМУ керуватися при здійснені "ковідних" закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 1054/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі - Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, які регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок). Водночас Законом № 1599-ІХ регламентовано, що закупівля інших товарів та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель. Поряд з цим зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку. Тому, з питання щодо переліку лікарських засобів та порядку їх закупівлі  пропонуємо звертатися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від МКП "Мажор" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Просимо надати роз'яснення щодо співпраці із замовником, при підписанні твердої договірної ціни, коли в результаті виконання умов договору виникає необхідність проведення коригування проектно-кошторисної документації та перегляду договірної ціни, у зв'язку із збільшенням вартості матеріалів, а також збільшенням об'ємів робіт. Договір із замовником, підписано за результатами переговорної процедури, яка була результатом відсутності учасників (окрім нашого підприємства) на конкурентних торгах(тендері). <b> Номер відповіді:</b> 1044/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від КНП " Поліклінічне обєднання" Кропивницької міської ради" <b> Тема розширена:</b> Помер виконавець договору . Як оформити та оприлюднити інформацію про припинення договорних відносин <b>Суть питання:</b> КНП " Поліклінічне обєднання" було проведено спрощену процедуру закупівлі UA -2021-02-02-001471-с за кодом 50420000-5-Послуги з ремонту і технічного обслуговування медичного та хірургічного обладнання. За результатами вказаної закупівлі переможцем було визнано ФОП Луньова, з яким було укладено Договір про надання відповідних послуг ( надання даних послуг здійснювалося на підставі ліцензії , яка була видана Луньову уповноваженим органом) 06 липня 2021 року вказаний підприємець помер. Додаткову угоду про припинення Договоірних відносин підписати нема кому. Як оформити в системі закупівель припинення договору у звязку зі смертю особи, адже вказаний договір було укладено на строк до кінця 2021 року і підприємство повинно отримати вказані послуги від інших осіб. <b> Номер відповіді:</b> 1045/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з статтею 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Отже, для вирішення питання сторонам необхідно керуватись умовами договору та, зокрема положеннями Цивільного кодексу України. Крім цього, питання оприлюднення інформації згідно з пунктом 12 частини першої статті 10 Закону висвітлено в листі  від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад «Черкаський заклад загальної середньої освіти» Черкаської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Зміна назви замовника на етапі укладання договору <b>Суть питання:</b> 16.07.2021 року замовником була оголошена спрощена закупівля "Капітальний ремонт приміщень будівлі комунального закладу «Черкаський заклад загальної середньої освіти» Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області за адресою: смт Черкаське, вул. Лісна, 23, Новомосковського району, Дніпропетровської області". 29.07.2021 року було визначено переможця закупівля, Укладати договір можливо з 13.08.2021 року. А 02.08.2021 року замовник змінив назву. Як правильно укласти договір в зв'язку з перейменуванням замовника? <b> Номер відповіді:</b> 1046/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом. Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Згідно з частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі-ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Крім того, згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Таким чином, договір про закупівлю укладається з замовником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації. При цьому пропонуємо ознайомитись з листом від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина Т0310 <b> Тема розширена:</b> дії Замовника при виникненні форс - мажорних обставин непередбачених законеодавством <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до протоколу тендерного комітету учасник фізична особа – підприємець був визнаний переможцем по процедурі спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель. Відповідно до вимог п. 17 ст. 25 Закону України «Про оборонні закупівлі» переможець торгів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати оприлюднення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель рішення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати державному замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Однак Замовнику стало відомо, що переможець торгів помер. Прошу надати роз’яснення : - Відповідно до проведеної процедури учасником було надано банківську гарантію цінової пропозиції, вимога по банківській гарантії подається Замовником у разі надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Підкажіть будь ласка чи може Замовник не вимагати сплати коштів по забезпеченню цінової пропозиції , чи поширюється дана вимога у разі смерті Учасника ФОП. - Підстави відміни торгів для Замовника, так як законодавством даний випадок не передбачений. (інші учасники відсутні) <b> Номер відповіді:</b> 1047/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 117/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA міститься інформація щодо органів, компетентних у  сфері оборонних закупівель. Водночас закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водноча відповідно до частини дванадцятої статті 25 Закону України "Про оборонні закупівлі" (далі – Закон про оборонні закупівлі) забезпечення цінової пропозиції не повертається учаснику відбору виключно у разі, зокрема ненадання учасником відбору документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі учасник відбору - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, які в установленому порядку надали цінову пропозицію для участі у відборі , оголошеному державним замовником. Поряд з цим надання довідок переможцем відповідно до статті 17 Закону передбачено частиною сімнадцятою статті 25 Закону про оборонні закупівлі. Крім того, підстави для відхилення цінових пропозицій визначені статтею 26 Закону про оборонні закупівлі. Водночас згідно з статтею 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.