<b>Запит від:</b> Запит від Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради <b> Тема розширена:</b> збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Зіткнулися із проблемою наступного змісту. Договір про закупівлю товару - продуктів харчування укладено 20 серпня 2021 року. Постачальник 10 вересня 2021 року надсилає лист із проханням підняти ціну до 10% (п.2 ч.5 ст.41 Закону). Чи правомірно буде укладати додаткову угоду, якщо 90 днів з моменту укладення договору про закупівлю не пройшло? <b> Номер відповіді:</b> 1224/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) <b> Тема розширена:</b> Закупівля робіт з капітального ремонту <b>Суть питання:</b> Питання: Установі виділено кошти на капітальний ремонт в обсязі 36 500,00 тис. гривень. Чи буде порушенням чинного законодавства оголошення двох відкритих торгів: «Капітальний ремонт приміщень I та II поверху корпусу КНП за адресою: просп. Київський, 59-б» з очікуваною вартістю 23 500,00 тис. грн. та «Капітальний ремонт інженерних мереж будівлі КНП за адресою: просп. Київський, 59-б» з очікуваною вартістю 13 000,00 тис. гривень. <b> Номер відповіді:</b> 1226/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону. Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону. Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН  А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг з поточного ремонту <b>Суть питання:</b> Установі виділено кошти на поточний ремонт в обсязі 3 900,00 тис. гривень. Чи буде порушенням чинного законодавства оголошення двох відкритих торгів: «Поточний ремонт жіночого відділення установи КНП за адресою: вул. Полтавська, 26» з очікуваною вартістю 2 500,00 тис. грн. та «Поточний ремонт хірургічного відділення установи КНП за адресою: вул. Полтавська, 26» з очікуваною вартістю 1 400,00 тис. гривень? <b> Номер відповіді:</b> 1227/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10  Закону. Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від СЛУЖБА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ <b> Тема розширена:</b> Забезпечення виконання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи можлива заміна Банка – Гаранта, якщо Учасник/переможець надав «Забезпечення виконання договору про закупівлю» у вигляді банківської гарантії (безвідкличної, безумовної банківської гарантії) після укладання договору, заміна на Банк-нерезидент. Умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю, згідно ТД наведенні нище: «Замовником вимагається від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору у формі: банківської гарантії (безвідкличної, безумовної банківської гарантії) із зобов’язанням банку у разі невиконання умов договору про закупівлю, відшкодувати замовнику на рахунок Державної казначейської служби України кошти у сумі забезпечення виконання договору, визначеній в тендерній документації. Форма та зміст банківської гарантії повинні відповідати вимогам Положення «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639. Розмір забезпечення виконання договору складає: 1 % (один) від вартості договору. Не пізніше дати укладення договору про закупівлю Учасник-переможець, вносить забезпечення виконання договору в формі оригіналу банківської гарантії. Строк дії забезпечення виконання договору повинен перевищувати строк дії договору не менше ніж на 30 днів. Усі витрати, пов'язані з поданням забезпечення виконання договору про закупівлю, здійснюються за рахунок коштів Учасника. Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю не припиняє виконання зобов'язань Учасника за договором про закупівлю. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин на письмовий запит учасника або особисто. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету.» <b> Номер відповіді:</b> 1211/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Підстави для повернення забезпечення виконання договору про закупівлю визначені в частині другій статті 27 Закону та є вичерпними. Водночас взаємовідносини під час оформлення гарантії між учасником процедури закупівлі та банком-гарантом  регулюються  на підставі заяви про надання гарантії та договору про надання гарантії (за наявності), якими передбачені умови, за якими надається гарантія. Таким чином, забезпечення виконання договору про закупівлю надається з метою забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю та не забезпечує виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, а умови, за якими надається гарантія визначаються у заяві про надання гарантії та договорі про надання гарантії (за наявності), відповідно замовник самостійно приймає рішення щодо питання, порушеного у запиті.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Медзахист" <b> Тема розширена:</b> Яку процедуру закупівлі варто обрати, якщо предметом закупівлі є "ковідні" товари, що входять у Перелік товарів, затверджений Постановю КМУ № 224 від 20.03.2020 року <b>Суть питання:</b> У липні 2021 року Верховна Рада скасувала позатендерну процедуру закупівель для певних категорій медичних товарів, необхідних для лікування хворих на COVID-19. Однак, на час карантину залишила для цих товарів механізм спрощених електронних закупівель. Так, були внесені відповідні зміни до ст. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ " Про публічні закупівлі". Новою редакцією ст. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ " Про публічні закупівлі" визначено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів карантину, відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», позатендерну процедуру буде залишено лише для закупівлі лікарських засобів, вакцин, імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, щоб лікарні та Міністерство охорони здоров’я України могли оперативно здійснювати їх закупівлю. Закупівлі ж інших товарів та послуг, в тому числі засобів індивідуального захисту, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), буде здійснюватися в порядку спрощених закупівель, відповідно до статті 14 Закону «Про публічні закупівлі». Аналіз публічних закупівель, які проводяться замовниками різних рівнів свідчить про те, що замовники неоднаково розуміють порядок проведення публічних закупівель "ковідних товарів" , а саме тих, які включені у Перелік, затверджений Постановою КМУ від 20.03.2020 року. Так,автора питання цікавить порядок проведення закупівель засобів індивідуального захисту ( ЗІЗ). В одних випадках закупівлі ЗІЗ проводяться у спрощеній закупівлі , хоча очікувана вартість може сягати і декількох мільйонів гривень, в інших випадках - призначаються відкриті торги. Просимо розяснити яка процедура публічних закупівель має бути обрана замовником , коли предметом закупівлі є товар , що входить до Переліку , затвердженого Постановю КМУ № 224 від 20.03.2020 року " Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість"? <b> Номер відповіді:</b> 1212/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 №3304-04/47893-07 “Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F47893-07

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Взаємозаміщення уповноважених осіб <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Пунктом 2.3. Примірного положення про уповноважену особу затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 передбачено, що у разі відсутності однієї уповноваженої особи (під час перебування на лікарняному, у відрядженні або відпустці) замовник має право визначити іншу уповноважену особу, яка буде виконувати обов'язки такої уповноваженої особи. В АТ «Укрзалізниця», як в одного з найбільших закупівельників в Україні, буде призначено значну кількість уповноважених осіб, кожна з яких буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Просимо надати роз’яснення, щодо діяльності уповноваженої особи, яка буде виконувати обов'язки іншої уповноваженої особи у разі її відсутності. 1. Чи має право замовник встановити взаємозаміщення між призначеними уповноваженими особами? Наприклад, у разі тимчасової відсутності уповноваженої особи відповідальної за закупівлю послуг призначити виконувати її обов’язки іншу уповноважену особу яка є відповідальною за закупівлю товарів? 2. Чи має право уповноважена особа, яка виконує обов’язки тимчасово відсутньої уповноваженої особи, завершити процедури закупівель/спрощені закупівлі розпочаті тимчасово відсутньою уповноваженою особою? <b> Номер відповіді:</b> 1213/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо. При цьому замовник самостійно зазначає у своєму розпорядчому рішенні та положенні про уповноважену особу схеми заміщення та/або способи для виконання функцій уповноваженої особи та покладення обов’язків на іншу уповноважену особу  у разі її тимчасової відсутності.

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Аутсорсинг <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпункту 94 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України "Про публічні закупівлі" та національному класифікаторі України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 N 457 (далі - ДК 009:2010). Згідно з ДК 009:2010: - "аутсорсинг - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу допоміжні функції"; - "термін "аутсорсинг" також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, і не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів". У пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що "договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару". ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ, чи слід розглядати як аутсорсинг будь-які договори на закупівлю робіт та послуг, які укладаються органами державної влади, особливим центральним органом державного управління з учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (не залежно від того чи виконували раніше органи державної влади ці роботи чи послуги власними силами). <b> Номер відповіді:</b> 1214/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГДОРСТРОЙ" <b> Тема розширена:</b> Вимоги закупівель <b>Суть питання:</b> Замовниками у документаціях закупівель часто розміщуються вимоги про підтвердження відповідності систем управління якістю ТРЕТІМИ ОСОБАМИ (НЕ УЧАСНИКАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ), шляхом надання сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, а саме: щодо асфальтобетонних заводів, лабораторій, виробників бетону та інших будматеріалів, у яких Підрядник (учасник закупівлі) планує закуповувати матеріали і вироби під час виконання робіт за предметом закупівлі. Дані вимоги розміщуються у різних місцях Оголошень/Тендерних документацій, у зв’язку з чим неможливо встановити – чи відносяться такі вимоги до технічної специфікації, а чи до вимог ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), або інших категорій. Питання. Оскільки наявність в учасників закупівлі необхідних будівельних матеріалів, або способів їх здобуття/придбання, відноситься до критерію наявності матеріально-технічної бази (ст. 16 Закону), то чи належать також до даного категорію ст. 16 Закону похідні вимоги – про наявність відповідних сертифікатів/атестатів та інших документів У ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, у яких Учасник планує купувати матеріали для робіт закупівлі? ДРУГЕ ПИТАННЯ Стаття 6 ГК України декларує принцип свободи господарської діяльності. Стаття 44 ГКУ гарантує принципи самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції. Статтею 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Таким чином, ми, як споживачі бетонної / асфальтобетонної та іншої будівельної продукції, користуємось вільним вибором контрагентів, які є вигідними по ціновим і якісним параметрам. Разом з тим, контрагенти у нашому регіоні не мають сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, або отримали їх у неакредитованих організацій. Тож, для виконання вимог замовників нам слід спонукати заводи-постачальники здобути відповідні сертифікати, або шукати інших постачальників, які розміщені на великих відстанях, мають невигідні ціни на матеріали тощо. Змусити власних контрагентів здобути необхідні сертифікати ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 неможливо, оскільки це порушення ст. 19 Конституції і подібні рішення є їх вільною господарською компетенцією. Крім того, сертифікація не є безкоштовною і контрагенти не бажають витрачати кошти на непотрібні їм документи. ЗУ «Про публічні закупівлі» ст. 14, ст. 24 Закону передбачає право учасників для звернення за роз’ясненнями до замовника і право виставляти замовнику вимоги. Тож для ефективної правової взаємодії із замовниками і орієнтування на кваліфіковану правову позицію Мінекономіки, просимо роз’яснити аспекти сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 у таких площинах: a. Чи є стандарти ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 9001:2018 обов’язковими для впровадження суб’єктами господарювання (резидентами) у галузі будівництва в Україні? b. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 на підприємстві – документом, який підтверджує якість виробленої продукції (наданих послуг), або ж сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 НЕ ПІДТВЕРДЖУЄ якість безпосередньо продукції та послуг? d. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 – документом, що підтверджує виключно певний спосіб взаємодії (організації) працівників підприємства і їх підрозділів, до компетенції яких віднесено контроль за якістю виробленої продукції/наданих послуг? До запиту прикріплюємо відповіді виробників асфальтобетонних сумішей і документи <b> Номер відповіді:</b> 1215/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону. Крім того, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам/умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах №  812/2020 і 1552/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA При цьому інформація щодо сертифікації ISO міститься за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya https://infobox.prozorro.org/articles/ekologichne-markuvannya-i-tipu-ta-publichni-zakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Клінчик Володимир Ігорович <b> Тема розширена:</b> Антисептиики, маски, дезінфектори на суму більше 200 тис грн. - проводити відкриті торги чи спрощену процедуру? <b>Суть питання:</b> У звязку, з устанніми змінами законодавства, Антисептиики, маски, дезінфектори, на суму більше 200 тис грн.(а саме близько 1 млн грн) - проводяться за спрощеною процедурою, чи у формі відкритих торгів, станом на вересень 2021 року? <b> Номер відповіді:</b> 1210/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 №3304-04/47893-07 “Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F47893-07

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фавор" <b> Тема розширена:</b> Критерії оцінки пропозиції <b>Суть питання:</b> Постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільними наказами МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції) ), регламентовано: « В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти », тобто продукти мають бути виключно натуральними. Тобто, продукти харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку мають бути виключно НАТУРАЛЬНИМИ. Підтвердженням того, що продукт харчування є натуральним, має бути сертифікат відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно, виданий акредитованим Національним агентством з акредитації органом оцінювання відповідності. Щоб уникнути дискримінації, вимогу надати документи, що підтверджують натуральність продукту доцільно використовувати в якості нецінового критерію: «1. Ціна - 70 %; 2. Відповідність молочних продуктів критеріям натуральності - 30 %: • відповідність молочних продуктів критеріям натуральності має бути підтверджена наданням сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі -30 %; • відсутність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі - 0 %.» Просимо надати роз’яснення: чи суперечить вказана редакція нецінового критерію Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 1204/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від  23.09.2021 №  3304-04/46862-07 “Щодо примірної тендерної документації у сфері організації харчування у закладах освіти” ,  від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 "Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиції" від  29.07.2021 № 3304-04/39136-06 "Щодо договорів про закупівлю у сфері організації харчування у закладах освіти" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F46862-07 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39136-06 Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах №  812/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA При цьому інформація щодо сертифікації ISO міститься за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya https://infobox.prozorro.org/articles/ekologichne-markuvannya-i-tipu-ta-publichni-zakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Тополюк Ірина Володимирівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання стосується правильного вибору виду закупівлі послуг з розрахунково-касового обслуговування (перерахування заробітної плати та інших обов'язкових платежів на карткові рахунки працівників установи). Чи правомірно буде укладати договір з банківською установою на суму 58 тис. грн для надання вищевказаних послуг без проведення спрощеної процедури закупівлі ( категорія замовників визначена пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"), адже згідно чинного законодавства працівники установи самостійно обирають банк, в якому отримуватимуть заробітну плату. <b> Номер відповіді:</b> 1205/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону  для замовників визначений у частині п`ятій  статті 3 Закону та є вичерпним. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель". При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міський водоканал" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Згідно част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору не можуть змінюватись з моменту його підписання до виконання зобов’язань в повному обсязі. На початку року при плануванні закупівель, та при проведенні процедури важко спрогнозувати точну кількість необхідних матеріалів, що може знадобиться впродовж року при роботі підприємства. Якщо при складанні договору про закупівлю зазначити, що кількість матеріалів або товару зазначена в специфікації ( що є додатком до договору) є плановою, тому може змінюватись по потребі замовника, як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення , але в межах загальної суми, зазначеної в договорі,і впродовж року коригувати кількість необхідних матеріалів, то це не буде порушувати вимоги част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 1207/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.