<b>Запит від:</b> Запит від Фітосанітарна асоціація України <b> Тема розширена:</b> Порядок подання пропозицій щодо внесення змін в КВЕД та ДКПП <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Фітосанітарна асоціація України (ФАУ) звертається до вас з проханням надати інформацію стосовно порядку подачі заявки та підготовки супровідних документів на внесення доповнень в діючий КВЕД:2010 та ДК 016:2010 (ДКПП). Щорічно мільйони тон зернових вантажів, які експортуються, зберігаються на елеваторах переробних підприємств, піддаються знезараженню від шкідників запасів з використанням пестицидів першого та другого класу небезпеки. Такі види робіт здійснюють спеціалізовані підприємства, співробітники яких проходять фахове навчання і підвищення кваліфікації у відповідних закладах. В результаті сформувався новий вид послуг - знезараження шкодочинних об'єктів з використанням фумігації, дезінсекції, дезінфекції та дератизації на різних потужностях, який не відображено в існуючих КВЕД та ДКПП. Саме цей вид економічної діяльності ФАУ має наміри запропонувати внести до державних класифікаторів, З повагою, Божко Олександр <b> Номер відповіді:</b> 1376/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Ткаченко Галина Михайлівна <b> Тема розширена:</b> причини відхилення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> чи правомірною є відхилення пропозиції виключно з підстав неподання "документа щодо підтвердження повноважень посадової особи, яка надає право підпису документів пропозиції та право на укладення договору (наказ, протокол загальних зборів або довіреність)", якщо учасником є ФОП (не юридична особа). Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1377/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Водночас рішення про відхилення  тендерних пропозицій приймається замовником самостійно. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерних пропозицій переможців <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Інформаційно-телекомунікаційна система прозоро є основою електронної системи закупівель, що функціонує відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та розроблена на підставі Технічного завдання, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. І ця система для відхилення тендерних пропозицій учасників пропонує лише підстави визначені ст. 31 Закону. Чи означає це, що ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, у т.ч. тендерних пропозицій переможців. <b> Номер відповіді:</b> 1373/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Водночас рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Лукіна Анастасія Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Уточнення <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть якщо замовник вимагає в технічних вимогах саме свідоцтво про реєстрацію авторського права, а учасник який визнаний переможцем надав рішення про реєстрацію авторського договору . Чи є це порушення? А також документи які вимагав замовник мали бути звірені належним чином, в учасник переможець подав скан з оригіналів не завірені? <b> Номер відповіді:</b> 1372/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Водночас згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Крім цього, у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємств0 «Державний центр інформаційних ресурсів України» <b> Тема розширена:</b> Можливість зміни джерела фінансування з власного бюджету на державний бюджет після підписання договору <b>Суть питання:</b> Оголошено процедуру з джерелом фінансування – власні кошти підприємства. За результатом аукціону укладено договір. Вже після укладення договору підприємству виділено державні кошти на дані цілі, виникає необхідність змінити джерело фінансування договору. При створенні плану даної закупівлі замовник не міг знати, чи будуть виділені державні кошти на даний товар, тому не вказав у плані даної закупівлі КЕКВ, як того вимагає п.4 частини 2 ст.4 Закону про публічні закупівлі. Просимо надати відповідь, чи дозволяє законодавство замовнику укласти і опублікувати додаткову угоду до даного договору щодо зміни джерела фінансування з власних коштів на державні і надати її в Держказначейство для оплати. <b> Номер відповіді:</b> 1365/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємств0 «Державний центр інформаційних ресурсів України» <b> Тема розширена:</b> Зміна джерела фінансування з власного бюджету на державний бюджет після підписання договору <b>Суть питання:</b> Прошу надати відповідну статтю нормативного документу, який вимагає оголосити нову закупівлю в разі нового виділення коштів. В Законі про публічні закупівлі це прямо не зазначено, тому директор вимагає внести зміни в діючий тендерний договір про зміну джерела фінансування з «власних коштів» на «державні кошти», незважаючи на те, що відобразити КЕКВ в плані закупівлі вже неможливо. Прошу повідомити, чи настає відповідальність від таких дій замовника згідно Закону про публічні закупівлі відповідно "Стаття 164-14. Порушення законодавства про закупівлі 1-й абзац: «…неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі…» 5-й абзац: «…укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі…» та уточнити, йдеться про накладення штрафу на керівника, чи на уповноважену особу замовника. <b> Номер відповіді:</b> 1367/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому відповідь стосовно зміни джерела фінансування міститься у запиті № 1365/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA Поряд з цим зазначаємо, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, зокрема неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність виключно на службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення. При цьому стаття 164-14 Кодексу містить конкретний перелік порушень законодавства про закупівлі та відповідальність осіб за такі порушення. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів <b>Суть питання:</b> Згідно з п. 7 ч. 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому в п. 7 ч. 5 статті 41 Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих цін і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства. Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 ч. 5 статті 41 Закону у випадках зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступне питання: 1. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно п.7 ч. 5 статті 41 Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 1368/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання  міститься у запиті 207/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=22ff2637-2529-4a9c-a5a6-0a4bee0d7c29&lang=uk-UA Поряд з цим зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат <b> Тема розширена:</b> Планування закупівлі за лотами, торги за якими відмінено <b>Суть питання:</b> Добрий день. Установою проведено багатолотову процедуру відкритих торгів на суму понад 200 тис. грн. За першим, найбільш вартісним лотом торги відбулись, за двома іншими лотами тендер відмінено у зв’язку з недостатньою кількістю поданих тендерних пропозицій. Потреба в закупівлі товарів за цими лотами залишилась. Загальна сума за двома лотами, тендер за якими відмінено у зв’язку з недостатньою кількістю пропозицій, становить 90 тисяч грн. Просимо надати роз’яснення, щодо планування подальшої закупівлі, а саме, який обрати вид закупівлі (повторно процедуру відкритих торгів, виходячи із запланованої раніше річної суми за цим предметом закупівлі, або спрощену закупівлю, виходячи із суми за двома лотами, торги за якими відмінено, як нового предмета закупівлі). Вдячні за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 1369/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємствоi "Малин" Малинської міської ради Житомирської області <b> Тема розширена:</b> пов"язані особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми комунальне підприємство "Малин" просимо надати роз"яснення на таке питання: наше підприємство створене Управлінням ЖКГ міської ради. Управління оголошує тендер на виконання робіт. Чи маємо ми право на участь в цьому тендері? Управління ЖКГ наголошує на те, що ми є пов"язані особи. <b> Номер відповіді:</b> 1370/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Дочірньє підприємство «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» <b> Тема розширена:</b> дотримання вимог пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Відповідно до Постанови № 927/491/19 від 18.06.2021р., Верховний Суд України вважає, що під час застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Зазначена позиція вже знайшла своє відображення та підтвердження у низці Постанов, які суди приймали з аналогічних підстав та у яких міститься пряме посилання на згадану вище Постанову від 18.06.2021р. (Постанова від 06.08.2021р. у справі № 922/2030/20 та Постанова від 04.08.2021р. у справі № 912/994/20). Вказана судова практика стосується договорів, укладених за попередньою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», що була чинною до 19.04.2020р. Проте, норма пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції Закону викладена інакше та набуває нового змісту, у порівнянні зі старою редакцією Закону. На нашу думку, новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» вже прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, що сумарно можуть перевищувати 10% від ціни, визначеної сторонами на момент укладання договору. Тобто, законодавець зазначає, що «підвищення ціни до 10% є можливим через кожні 90 днів з моменту підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни, а у випадку з бензином, дизельним пальним, природним газом та електричною енергією зміна ціни можлива частіше ніж 90 днів». Ретельно розглянувши роз’яснення, що було надано Мінекономіки України у листі від 24.11.2020р. № 3304-04/69987-06, нами не було знайдено відповіді на питання: чи можливе укладання додаткових угод на підставі пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів, укладених за новою редакцією Закону, за умови, що сукупність змін може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю? Просимо надати роз’яснення щодо зазначеного вище питання. <b> Номер відповіді:</b> 1371/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Інститут міста <b> Тема розширена:</b> Процедура спільних міжнародних закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день, Комунальна установа Інститут міста планує проведення спільних закупівель, де замовниками будуть виступати окрім комунальних організацій Львівської міської ради також організації з інших країн Європи. Наприклад, закупівля електровелосипедів для створення муніципального прокату електровелосипедів спільно із компаніями операторами з ЄС. Метою таких закупівель є забезпечення "економії на масштабі" та зменшення витрат на підготовку документації для закупівель. Уточніть, будь ласка, таку інформацію: 1) чи існують сьогодні процедури для проведення спільних закупівель в Україні? 2) якщо так, то як саме здійснюються такі закупівлі? 3) якщо ні, то чи зацікавлене Мінекономіки у розробці такої процедури? 4) якщо зацікавлене протягом наступних 1-2 років розробити таку процедуру, то Комунальна установа Інститут міста та наші міжнародні партнери готові допомогти фінансово та експертно в цьому питанні, щоб у 2024 році (крайній термін) провести таку закупівлю. Буду вдячний за надання відповіді якомога скоріше. Гарного дня і вітання зі Львова, Максим <b> Номер відповіді:</b> 1357/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування конкурентних процедур (відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог), переговорної процедури закупівлі, порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, та з використанням електронного каталогу, порядок використання якого регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” або без використання електронної системи закупівель у випадках, визначених Законом. Наразі Законом не передбачено проведення процедури спільних закупівель. Поряд з цим слід зазначити, що Україна повинна забезпечити поступове наближення до відповідного законодавства acquis ЄС у сфері публічних закупівель, згідно з графіком, зазначеним у Додатку XXI до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода). Додаток XXI-G до Глави 8 “Державні закупівлі” Розділу IV “Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею” Угоди включає в себе, серед іншого, статтю 38 “Нерегулярні спільні закупівлі”, яка, відповідно до “Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”), має бути імплементована в законодавство України у сфері публічних закупівель під час 4-го етапу адаптації законодавства, тобто до кінця 2021 року. Наразі триває робота з дослідження можливостей впровадження відповідної процедури в законодавство України та в свою чергу розглядається можливість перенесення строків адаптації відповідних норм відповідної статі Директиви 2014/24/ЄС в законодавство України до кінця 2022 року. Водночас Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті Поряд з цим інформуємо, що представників Комунальної установи Інститут міста, в разі необхідності, обов’язково буде залучено до цієї роботи.

<b>Запит від:</b> Запит від Мельник Юлія Олександрівна <b>Суть питання:</b> Проведено переговорну процедуру на закупівлю електроенергії на суму 224 тис - 70000 кВт/год, укладено договір від 01.02.2021 року, 10.02.2021 року підписано додаткову угоду на зменшення обсягів закупівлі на суму 49000 грн. зменшено обсяг до 15312,5 кВт/год. у звязку із фактичним обсягом видатків. Потім укладено додаткову угоду в серпні місяці на збільшення ціни до 10 %.. Чи маємо право використовувати даний договір понад суму 49000 грн, чи потрібно закривати цей договір та проводити процедуру відкритиї торгів? Чи можемо знову укладати додаткову угоду на збільшення ціни до 10 %? <b> Номер відповіді:</b> 1359/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020          № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06