<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Гніванський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гніванської міської ради <b>Суть питання:</b> Комунальне некомерційне підприємство «Гніванський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гніванської міської ради (код ЄДРПОУ 41877472) звертається з приводу наступного: На засіданні Президії конгресу місцевих та регіональних влад підписано «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води в опалювальному сезоні 2021-2022 років» від 30.09.2021р. Меморандумом зафіксовано вартість природного газу на виробництво теплової енергії для постачання тепла і гарячої води різним категоріям споживачів. Зокрема , для категорії бюджетних організацій зафіксовано вартість природного газу в розмірі 16,40 гривень за один кубічний метр, з ПДВ без вартості транспортування і розподілу (далі-пільговий тариф), який буде постачатись товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «Нафтогаз Трейдинг») до 01 січня 2023року. Відповідно до п.12 ст.2 БК України: « бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими». У зв’язку з вищезазначеним просимо надати роз’яснення чи має право комунальне некомерційне підприємство – заклад охорони здоров’я , яке отримує плату за надані послуги за Договорами з НСЗУ та частково фінансується з місцевого бюджету, провести закупівлю природного газу на підставі Меморандуму. <b> Номер відповіді:</b> 1324/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону. Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обґрунтувань для застосування такої процедури. Докладніше з умовами для застосування переговорної процедури закупівлі можна ознайомитися в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Університет державної фіскальної служби України <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 3, пункту 1, статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» Університет державної фіскальної служби України здійснює закупівлі, як юридична особа, що є розпорядником, отримувачем бюджетних коштів. Крім того, Університет має 5 власних котелень і ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у Київській області. Питання: чи можна Університет віднести до суб’єктів господарювання визначених в підпункті 4, пункту 1, статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» та під час закупівель застосовувати підпункт 2 пункту 1 статті 3, а саме: до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. <b> Номер відповіді:</b> 1326/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради, <b> Тема розширена:</b> Про здійснення закупівлі за предметом за додаткові кошти (благодійні внески) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до частини 4 статті 13 Бюджетного кодексу України благодійні внески входять до складу власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. При здійсненні закупівель комунальним підприємством, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", чи вважається закупівля на додаткові кошти, а саме благодійні внески, новим предметом закупівлі у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? При плануванні закупівель на рік, наявність надходжень благодійних внесків неможливо передбачити. <b> Номер відповіді:</b> 1327/2021 <b> Відповідь:</b> Згідно з пунктом 25 частини першої статті Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому виходячи зі змісту частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України благодійні внески, гранти та дарунки входять до складу власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. При цьому у разі надходження додаткових коштів, які замовник об"єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 , розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ТЕРОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» <b> Тема розширена:</b> Замовник двічі і одночасно оголошує закупівлю на той самий предмет! <b>Суть питання:</b> Замовник "Відділ з питань освіти, молоді і спорту Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області" оголосив закупівлю - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-31-001785-b за результатами аукціону всі три учасники дискваліфіковані, проте ми учасник з найбільш економічно вигідною ціною подали скаргу в АМКУ на неправомірне рішення щодо відхилення нашої тенд.пропоз. Проте, Замовник не дочекавшись завершення періоду оскарження і розгляду скарги оголошує таку ж, але нову закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-06-003139-a !! Тобто якщо наша скарга буде задоволена, наша пропозиція буде знову на розгляді і нова закупівля вже теж триватиме, бо прийом пропозицій завершується скоріше (22.10.21 р.) ніж призначений розгляд скарги (25.10.21 р.) ! Запитання - чи є такі дії замовника законними, як одночасно можна проводити закупівлю на одні і ті ж роботи, з тим самим предметом і оголошеною вартістю?!! Просимо надати пояснення, будемо вдячні. Це пояснення Замовника, щодо повторного оголошення по закупівлі: "Шановний учаснику! Виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року." <b> Номер відповіді:</b> 1322/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону. Разом з тим закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Толстих Марія Вікторівна <b>Суть питання:</b> Що таке початковий договір? <b> Номер відповіді:</b> 1321/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад . Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, початковим вважається договір про закупівлю, який був укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з урахуванням всіх змін внесенних до нього (у разі наявності).

<b>Запит від:</b> Запит від Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України <b> Тема розширена:</b> щодо експертного документу при обгрунтуванні переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Законом України № 1530-IX від 03.06.2021 внесено зміни у п. 8 ч. 6 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII і наразі, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку також і обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Тобто це все повиинно міститися чи або щось одне з перелічиного? Яка установа надає експертний висновок щодо закупівлі послуг за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 – 22200000-2 Газети, періодичні спеціалізовані та інші періодичні видання і журнали? <b> Номер відповіді:</b> 1319/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 8 частини шостої статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у вигляді експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому замовник самостійно визначає та завантажує в електронній системі закупівель експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», з метою забезпечення безперебійного надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій мешканцям Святошинського району міста Києва, щорічно здійснює закупівлі послуг операційно-диспетчерського обслуговування об’єднаних диспетчерських систем. За результатами здійснення процедури закупівлі відповідних послуг на поточний рік (номер оголошення про проведення закупівлі UA-2020-12-24-002188-b), з очікуваною місячною вартістю 433046,40 грн. з ПДВ, Підприємством укладено договір з учасником, який запропонував в рази нижчу від середньоринкових ціну та наразі надає послуги за ціною 28869,76 грн. з ПДВ на місяць. При підготовці закупівлі зазначених послуг на 2022 рік, враховуючи їх специфіку та, як наслідок, обмежену конкуренцію на відповідному ринку, у Підприємства виникає дилема вибору методу з примірної методики визначення очікуваної вартості закупівлі, затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275. Оскільки, як метод порівняння ринкових цін, так і метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін минулих років мають низку недоліків, які можуть сприяти як неуспішності проведення закупівлі через надто занижену оголошену вартість, так і неефективності використання коштів в разі ненавмисного завищення ціни. Враховуючи вищевикладене, просимо надати рекомендацію щодо обрання методу визначення очікуваної вартості закупівлі, який найдоцільніше буде використати під час підготовки відповідної закупівлі послуг на 2022 рік, з метою успішності її проведення та уникнення ризиків неефективного використання коштів. <b> Номер відповіді:</b> 1305/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1293/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9080b8ee-a31f-4c1e-b0b7-0ce913444c14&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент фінансів Донецької обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Збільшення ціни предмету закупівлі (електрична енергія) <b>Суть питання:</b> У березні 2021 року замовником була проведена спрощена закупівля та укладено договір на постачання електричної енергії. Постачальником на підставі довідки Торгово-промислової палати з вересня 2021 року ціна електроенергії була збільшена на 9,9 % одноразово. У жовтні 2021 року постачальник повторно надіслав повідомлення про зміну ціни електричної енергії у бік збільшення на 9,9 % у зв’язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку (що підтверджується довідкою Торгово-промислової палати) з посиланням на вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», де, з точки зору постачальника, передбачено можливість неодноразової зміни ціни на одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник попередив, що у випадку незгоди із змінами умов договору споживач має право розірвати договір без застосування штрафних санкцій до нього. Просимо надати роз’яснення чи правомірна вимога постачальника щодо неодноразового підвищення ціни (кожного разу на 9,9 %), а також, просимо повідомити у разі розірвання договору на закупівлю електричної енергії який вид закупівлі (без застосування електронної системи, спрощену чи переговорну) має проводити замовник, якщо сума за цим предметом закупівлі не перевищує 200 тис.грн. <b> Номер відповіді:</b> 1306/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю електричної енергії у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. При цьому обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару в даному випадку не застосовується. Водночас у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі. Інформація щодо застосування вартісних меж міститься у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАХІДЕНЕРГОПОСТАЧ" <b> Тема розширена:</b> зменшення обсягу закупівлі у результаті проведення переговорів <b>Суть питання:</b> Чи можуть Замовник та Учасник укласти договір про постачання товару за результатами переговорної процедури закупівлі на менший обсяг товару ніж було зазначено у оголошенні про проведення переговорної процедури закупівлі та визначення Учасника переможцем процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1309/2021 <b> Відповідь:</b> Поряд з цим, оскільки переговори проводяться замовником з учасником/учасниками поза електронною системою закупівель, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю є початковим документом у разі застосування переговорної процедури закупівлі та заповнюється в електронній системі закупівель саме замовником.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЕНЕРГОПОСТАЧ" <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! На час подання цього запиту в Учасника з Замовником діє договір поставки товарів.Проте у Замовника виникла потреба у закупівлі додаткової кількості товару на підставі п.4 ч.2 ст.40 Закону, а саме - якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю. Тому виникло наступне питання: Які документи підтверджують інформацію про те що разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням? <b> Номер відповіді:</b> 1313/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Опаленик Микола Михайлович <b> Тема розширена:</b> Встановлення замовника <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати чітку відповідь, згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: 1) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання; 2) наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. та згідно п. 3 ч. 2 ст. 2 Діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках. Відповідно до вище зазначених статей. Наше підприємство яке здійснює виробництво електроенергії на підставі наданої ліцензії НКРЕКП, воно не відповідає жодній з наведених ознак в п. 4 ч. 1 ст. 2 так як дана організація утворена фіз. особами і жоден державний орган не володіє статутним капіталом даної організації. Також відсутні спеціальні або ексклюзивні права так як ліцензія видана НКРЕКП видається всім на рівних умовах. У звязку з цим прошу надати чітку відповідь вважається наша організація "Замовником" відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1314/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ БілОТ <b> Тема розширена:</b> Відповідність пропозиції учасника вимогам тендерної документації. <b>Суть питання:</b> Замовник вимагає вci документи, що готуються Учасником, викладаються українською мовою. Якщо в складi тендерної пропозицiї надається документ, що складений на iншiй мoвi, Учасник надає нотарiально завiрений переклад цього документа, а також у разi участi Учасника-нерезидента тендерна пропозицiя викладається мовою держави нерезидента з обов'язковим перекладом на україномовний текст. При цьому, тексти повиннi бути автентичними, вирiшальним с текст, викладений українською мовою. В разi надання документiв, якi необхiднi для формування тендерної пропозицiї учасника, виданих вiдповiдними установами, пiдприємствами, органiзацiями росiйською мовою, допускається наявнiсть даних документiв на росiйськiй мoвi. В такому випадку, учасник має подати в складi пропозицiї лист iз перелiком тих документiв пропозицiї, якi викладенi на росiйськiй мoвi iз зазначенням пiдстав неможивостi ix подання на українськiй мoвi. На пiдтвердження iнформацiї щодо наявностi у Учасника працівникiв, яка мiститься в довiдцi, надати, копiї трудових книжок та копiї наказiв про призначення на посаду. Учасник надає оригінали трудових книжок та наказів. Переклад російських трудових робить тільки заповнених сторінок. 1. Чи не є помилкою подачі оригіналу трудових книжок якщо замовник вимагає копії наказів та трудових? 2. Переклад російських трудових повинен бути всієї трудової книжки, чи можливий переклад тільки заповнених сторінок? Заздалегідь дуже дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1315/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Водночас згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Крім цього, у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.