<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "ЮЖНИЙ" <b>Суть питання:</b> ДОБРОГО ДНЯ. ПІДКАЖІТЬ БУДЬ-ЛАСКА НАСТУПНЕ. БУЛИ ОГОЛОШЕНІ ТОРГИ. В ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИКАХ ТОВАРУ БУЛО ПРОПИСАНО ДСТУ. ВІДПОВІДНО ПРОЦЕДУРІ, КОНТРАГЕНТ ПОГОДИВСЯ З НАШИМИ УМОВАМИ. АЛЕ ПРИ ПОСТАЧАННІ БУЛО ВИЯВЛЕНО ЩО ТОВАР ВИГОТОВЛЕНО ЗА ТУ У. ЧИ МОЖЕМО МИ ПРИЙМАТИ ТАКИЙ ТОВАР? ЧИ НЕОБХІДНО ВНОСИТИ ЗМІНИ В ДОГОВІР, ТА ПІДСТАВІ ЯКОЇ СТАТТІ ЗАКОНУ? <b> Номер відповіді:</b> 1344/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Авіасток <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Наша компанія ТОВ АВІАСТОК виграла тендер UA-2021-08-02-001457-a /замовник ДП "АНТОНОВ" предмет закупівлі: токопровідний матеріал Bonderite/ Матеріал прибув в Україну, але київська митниця потребує довідки від мінекономіки (не екології) про те, що цей матеріл не руйнує азоновий шар. Допоможіть, це вже друге наше звернення, якась співробітниця телефонувала від вашого офісу, пообіцявши написати результат електронною поштою, але досі нічого Дякуємо, <b> Номер відповіді:</b> 1345/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Закревський Василь Анатолійович <b>Суть питання:</b> Добрий день. Чи може підписати замовник додаткову угоду, в якій є посилання на ст. 631 ЦКУ якщо ця додаткова угода регулює правовідносини що виникли ПІСЛЯ ПІДПИСАННЯ ДОГОВОРУ? Ми переглянули всі відповіді Міністерства за запитання щодо застосування статті 631 ЦКУ і не знайшли вичерпної відповіді на наше запитання. Просимо уважно прочитати запитання та надати відповідь без відсилання до Ваших відповідей, які стосуються застосування ст. 631 ЦК до правовідносин, що виникли до підписання договору. Оскільки в нашій ситуації, договір підписано і додаткова угода регулює відносини, які склалися після підписання договору. <b> Номер відповіді:</b> 1333/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Централізована бібліотечна система м. Кам'янського" Кам'янської міської ради <b>Суть питання:</b> Підприємством були проведені спрощені закупівлі UA-2021-07-20-006519-b та UA-2021-09-22-005957-c, з проведення поточного ремонту на суму 300000.00 грн. за кодом ДК 021:2015 4500000-1 Завершальні будівельні роботи. Вид предмету закупівлі визначено «Роботи». Торги двічі не відбулися через відсутність пропозицій, у зв'язку з чим закупівлю здійснено шляхом укладання прямого договору. Виконавець приступив до проведення робіт. Вищестоящим органом було повернуто договір та зазначено що у даному випадку вид предмету закупівлі треба було визначити як «Послуги» та проводити дану закупівлі шляхом проведення Відкритих торгів. Як що так, що робити підприємству у цій ситуації та яка відповідальність передбачена законодавством у даному випадку? У додаткових матеріалах надаємо перечень робіт. <b> Номер відповіді:</b> 1334/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт , поточний ремонт з розробленням проектної документації. Поряд з цим повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено листи від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" ( на сторінці 5 наведено визначення послуги з поточного ремонту ). Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Дії, передбачені частиною першою статті 164-14, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

<b>Запит від:</b> Запит від Ліцей № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради <b> Тема розширена:</b> Розірвання договору про закупівлю ноутбуків <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Звертаємось до Вас за роз'ясненням як правильно вчинити у даному випадку. Було проведено процедуру закупівлі "Відкриті торги" за ДК 021:2015 30230000-0: Комп'ютерне обладнання (ноутбуки для вчителя - 31 шт.) Ліцею № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради, визначено переможця згідно норм Закону України "Про публічні закупівлі"( ID: UA-2021-08-17-010182-a). На етапі подачі договору до Казначейства дізналися, що для цієї закупівлі потрібно погодження з Міністерством цифрової трансформації України на виконання Закону України "Про Національну програму інформатизації" від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР, так як сума закупівлі перевищує 500 тис грн. Ми довго чекали відповіді від Мінцифри, тому не встигли вчасно зареєструвати договір у Казначействі. Оскільки Мінцифра відмовила нам у погодженні даної закупівлі, в результаті чого Казначейство відмовляється реєструвати даний договір, чи можемо ми розірвати договір і які наші дії щодо переможця закупівлі. Як ми можемо припинити дію попернього договору і у які терміни зможемо оголосити нові торги ? <b> Номер відповіді:</b> 1339/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Водночас  відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України та передбачає, зокрема, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. .

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Черкаській області <b> Тема розширена:</b> Неможливість заміни аналогом товару походженням з крайни до якої застосовано санкції <b>Суть питання:</b> Добрий день! Звертається до Вас Головне управління Національної поліції в Черкаській області. Наша установа фінансується за рахунок Державного бюджету України та з метою забезпечення потреб установи здійснює закупівлі (в тому числі і тендерні) товарів, робіт та послуг. На цей час згідно Закону України «Про санкції» існує заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом. Так, виникла ситуація щодо закупівлі запасних частин до службових автомобілів, зокрема, до службових автомобілів марки «ВАЗ», походженням з Російської федерації. Такі автомобілі також потребують ремонту та заміни запасних частин. Однак, трапляються випадки з відсутністю запчастин-аналогів іншого виробництва. Для прикладу, зараз у нас відбувається закупівля запасних частин до автомобілів марки «ВАЗ» та виникла ситуація щодо відсутності аналогів «рульової колонки для ВАЗ 2107». Учасник у складі своєї пропозиції повинен вказати: найменування, марку, виробника, каталожний номер запчастини. За наслідками проведеного моніторингу та консультацій з постачальниками товару встановлено відсутність інших виробників зазначеної запчастини, присутня тільки запчастина російського походження. Хотілося б наголосити, що ця ситуація не поодинока і доволі часто трапляються такі випадки, коли Замовник не в змозі провести закупівлю необхідного товару чи послуги у зв`язку з її «унікальністю». Багато державних органів стали заручниками цієї ситуації і в першу чергу від цього страждає саме такий орган і працівники, які в ньому працюють, оскільки відсутній алгоритм дій в аналогічних випадках. З огляду на викладене, просимо роз`яснити порядок дій та можливі варіанти вирішення проблем при проведенні тендерних процедур за відсутності окремих груп товарів чи послуг, які можуть замінити товари чи послуги походженням з Російської федерації? Заздалегідь дякуємо за відповідь та у звязку із обмеженим строком для визначення переможця у процедурі закупівлі просимо відповідь надати у стислі строки. <b> Номер відповіді:</b> 1340/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , (додаток 1 “ Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі”), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "Незалежності-13" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни договору з урахуванням індексу споживчих цін <b>Суть питання:</b> 01.01.2020 р. між ОСББ та Славутським профдезвідділом укладено договір на отримання послуг з дезінсекції. Договір передбачає зміну ціни на дезпослуги у звязку з ринковими відносинами в Україні (індекс споживчих цін). Договірна ціна зазначена 416,20 грн. щомісячно. Однак, починаючи з травня 2020 р. ціна стала зростати щомісячно та за жовтень 2021 р. вже становить 458,00 грн. (+41,80 грн.) Оплата по договору здійснюється щомісячно, вчасно і в повному обсязі, заборгованість відсутня. Бухгалтер підприємства не може надати чіткої відповіді, яким чином нараховує індексацію, інші надавачі послуг, з якими працює ОСББ, такого зростання не застосовують. Чи правомірне таке збільшення ціни? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1341/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Поряд з цим порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Поливач Катерина Петрівна <b> Тема розширена:</b> щодо сфери застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> чи потрібно проводити процедуру закупівлі для послуг Національного депозитарію з обслуговування випуску цінних паперів акціонерного товариства? <b> Номер відповіді:</b> 1330/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону  для замовників визначений у частині п`ятій  статті 3 Закону та є вичерпним. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено саме придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Ківерцівська центральна лікарня Ківерцівської міської ради" <b> Тема розширена:</b> Порядок проведення закупівлі та можливість укладання договорів на закупівлю інших товарів, що їх Закон 1599 дозволяє закупити без застосування електронної системи закупівель, таких як витратні матеріали <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У зв'язку із набранняи чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 р. № 1012 та відповідною втратою чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225, просимо Вас надати розяснення про порядок проведення закупівлі із подальшою можливість укладання договорів на закупівлю інших товарів, що їх Закон 1599 дозволяє закупити без застосування електронної системи закупівель, зокрема: розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, засоби індивідуального захисту,дезінфекційні засоби. антисептики. <b> Номер відповіді:</b> 1331/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 №3304-04/47893-07 “Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F47893-07

<b>Запит від:</b> Запит від Оніпко Дар'я Олександрівна <b>Суть питання:</b> Чи можна однією довідкою про збільшення ціни укласти дві додаткові угоди? Чи на кожну додаткову угоду потрібна окрема довідка? <b> Номер відповіді:</b> 1332/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Так, пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. При цьому збільшувати ціну за одиницю товару до 10 відсотків  шляхом укладання додаткової угоди до договору про закупівлю  сторони можуть  у разі коливання ціни такого товару на ринку за наявності обґрунтування такого збільшення ціни щодо кожного випадку.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради - обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення договору про закупівлю газу між бюджетними організаціями та ТОВ "ГК"Нафтогаз Трейдинг" <b>Суть питання:</b> У зв'язку із встановленням на території України надзвичайної ситуації техногенного характеру, пов'язаної із відсутністю постачання природного газу (протокол засідання експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій від 12.10.2021 року № 15/09-21) ТОВ "ГК"Нафтогаз Трейдинг" було розроблено проект договору (затверджений постановою КМУ від 11.10.2021 року № 1234-р) на закупівлю природного газу для бюджетних організацій на 2021/2022 рік за переговорною процедурою. Оскільки на майданчику PROZORRO неможливо створити процедуру закупівлі без прив'язки до річного плану, а річний план не може бути створено на період більше ніж рік, а також, відсутня можливість привязати до закупівлі декілька рядків плану. Яким чином оприлюднити переговорну процедуру закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1328/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Законом встановлено, що заплановані закупівлі включаються до річного плану. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Відповідно до частини другої статті 4 Закону в річному плані, крім інформації про замовника зокрема зазначається: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі; код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів); вид закупівлі та орієнтовний початок проведення. Отже, Законом передбачено зазначати в річному плані саме орієнтовний початок проведення закупівлі, а не строк поставки товару/строк дії договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Вой Л.М. <b> Тема розширена:</b> ст.41 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема, копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. 1. Що є документами дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи вимагається статтею 41 Закону надання документа дозвільного характеру відповідно до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та Постанови КМУ№1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»? <b> Номер відповіді:</b> 1323/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі,  керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.