<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Застосування поняття " договір про закупівлю " <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівлі є: а) конкурентні процедури (ч. 1 ст. 13 Закону): - відкриті торги; - торги з обмеженою участю; - конкурентний діалог. б) виняткова процедура (ч. 2 ст. 13 Закону): - переговорна процедура. В силу ч. 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель. Аналогічною є вимога до процедури проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Виходячи з вищевикладеного, договором про закупівлю є договір, укладений за результатами проведення наступних процедур: - відкриті торги; - торги з обмеженою участю; - конкурентний діалог; - переговорна процедура; - спрощена закупівля. Всі вказані процедури проводяться виключно з використанням електронної системи закупівель. Таким чином, в силу положень Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю може бути укладений лише з використанням електронної системи закупівель. Отже, договори, укладені без використання електронної системи закупівель не є договорами про закупівлю в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 та інших положень Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань. 1. За якою процедурою договори про закупівлю можуть укладатись без використання електронної системи закупівель? 2. Чи договори, укладені без використання електронної системи закупівель можуть набувати статусу договору про закупівлю в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається укладення хоч одного виду договору, який би одночасно був договором про закупівлю та був укладеним без використання електронної системи закупівель? 4. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається існування договорів, на які розповсюджується дія п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», адже предметом правового регулювання вказаної норми є саме договори про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 1364/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 2,3 Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином,  договір, укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону. Водночас договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель , не є договором про закупівлю у розумінні Закону. Щодо питань 1,4 Виходячи зі змісту  пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом", 26444970 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання: - Хто з 01.01.2022 повинен завершувати процедури закупівель, якщо вони розпочаті тендерним комітетом до 01.01.2022 року: тендерний комітет або уповноважена особа. - п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО. <b> Номер відповіді:</b> 1355/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічний запит міститься у запиті № 1346/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f9b83e43-a795-4ccc-85ed-362b8e175cf2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янське управління захисних масивів дніпровських водосховищ <b>Суть питання:</b> Після укладання договору (відкриті торги) про закупівлю електричної енергії ціна декілька разів підвищувалась, таким чином вартість договору використалась раніше кінцевого терміну договору. Яким чином продовжити закупівлю електричної енергії, щоб не закуповувати її у постачальника "останньої надії"? <b> Номер відповіді:</b> 1356/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом", 26444970 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання: - Хто з 01.01.2022 повинен завершувати процедури закупівель , якщо вони розпочаті тендерним комітетом до 01.01.2022 року: тендерний комітет або уповноважена особа. - п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО. <b> Номер відповіді:</b> 1346/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255 Крім того зазначаємо, що оскільки  з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Дружківської міської ради <b> Тема розширена:</b> ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" <b>Суть питання:</b> Згідно Постанові КМУ від 22.09.2021 №1012 уповноважена замовником особа перевіряє чи притягувалась особа, з якою планується укласти договір про закупівлю, протягом останніхтрьох років до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50Закону України "Про захист економічної конкуренції", как правильно це провірити та на якому сайте, або реєстре? <b> Номер відповіді:</b> 1348/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” внесені зміни, що регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1012 “Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі –  постанова № 1012). Водночас з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутися до Міністерства охорони здоров`я України, як до розробника постанови № 1012. Принагідно інформуємо, що Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому на офіційному вебпорталі АМКУ містяться зведені відомості про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів. Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. За рішенням співвласників житлового будинку (власників квартир та власників нежитлових приміщень), у будинку може існувати такі моделі договірних відносин (ст.14 Закону № 2189-VIII): 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем; 4) індивідуальний публічний договір приєднання, у випадку якщо співвласниками не обрано жодної моделі договірних відносин (ч.5. ст.13 Закону № 2189-VIII). На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Таким чином, у разі якщо у житловому будинку має укладатись індивідуальний публічний договір приєднання, опублікований на офіційному сайті Товариства виникає ряд питань: 1. Як проводити спрощену або переговорну процедуру закупівлі за індивідуальним публічними договорами приєднання? Редакція індивідуального публічного договіру приєднання не влаштовує споживачів, оскільки не містить особливі умови, передбачені Законом № 922-VIII (період надання послуг, загальний обсяг послуг та загальна вартість договору, код предмету закупівлі та інше). Яку форму договору можна застосовувати для таких споживачів при переговорній процедурі якщо у будинку в усіх індивідуальний публічний договір? 2. Приймати рішення щодо строку надання послуг, найменування предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів виключне право замовника (споживача послуг) (ст. 33 Закон № 922-VIII). Ч. 3 ст. 13 нового Закону № 2189-VIII, договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік у тому числі і публічний. Дана стаття та типові договори містять імперативну норму щодо строку його дії, («договір укладається строком на рік з дати укладання договору». За якою формою та на який строк укладати договір на надання послуг, якщо замовник опублікував повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою строком на шість місяців або якщо замовник вирішив укласти договір за спрощеною процедурою на строк шість місяців? Офіційний запит у вкладенні <b> Номер відповіді:</b> 1349/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону  договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 41 Закону). У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови .

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів. Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. За рішенням співвласників житлового будинку (власників квартир та власників нежитлових приміщень), у будинку може існувати такі моделі договірних відносин (ст.14 Закону № 2189-VIII): 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем; 4) індивідуальний публічний договір приєднання, у випадку якщо співвласниками не обрано жодної моделі договірних відносин (ч.5. ст.13 Закону № 2189-VIII). На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Таким чином, у разі якщо у житловому будинку має укладатись індивідуальний публічний договір приєднання, опублікований на офіційному сайті Товариства виникає ряд питань: 1. Приймати рішення щодо строку надання послуг, найменування предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів виключне право замовника (споживача послуг) (ст. 33 Закон № 922-VIII). Частиною 3 статті 13 нового Закону № 2189-VIII чітко передбачено, що договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік у тому числі і публічний. Дана стаття та типові договори на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення містять імперативну норму щодо строку його дії, («договір укладається строком на рік з дати укладання договору». За якою формою та на який строк укладати договір на надання послуг, якщо замовник опублікував повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою строком на шість місяців або якщо замовник вирішив укласти договір за спрощеною процедурою на строк шість місяців? 2. Чи зобов’язаний замовник дотримуватись вимог ч.3 ст. 13 нового Закону № 2189-VIII, як споживач на якого поширюється дія цього закону та проводити спрощену чи переговорну процедуру на рік, в порушення свого права визначати менший строк, що передбачено ст. 33 Закон № 922-VIII? Як діяти замовнику та учаснику у даній ситуації? офіційний запит у вкладені <b> Номер відповіді:</b> 1350/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, яке займає монопольне становище основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів. Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Маємо наголосити, що на території м. Києві значна кількість споживачів послуг (замовників), що підпадають під дію Закону № 922-VIII, мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. У деяких випадках кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень. Як приклад до таких замовників можна віднести Управління культури, Управління освіти, територіальні підрозділи Національної поліції, тощо). До набрання чинності нового Закон № 2189-VIII такі споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Проте, із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII такі споживачі вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремий договір, оскільки типові форми договорів, затверджені постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, не передбачають укладання одного договору на декілька об’єктів водокористування. Це призводить до збільшення часу та затрат на їх оформлення як Замовником так і Товариством (учасником). Просимо надати роз’яснення чи можливо для спрощення, пришвидшення здійснення процедури закупівлі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ефективного укладання договорів, їх супроводження, оформлення первинних та підтвердних документів, реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, укладати між замовниками (споживачами послуг) та Товариством (учасником) один договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання по всім приміщення одночасно, які знаходяться у власності (користуванні) замовника? Чи обов’язково закупівлю у такому випадку здійснювати по лотам? Просимо надати детальне роз’яснення з цього питання та алгоритм дій для замовників які здійснюють закупівлю для укладення договору на надання послуг з централізованого водопостачання у Товариства (учасника). Офіційний запит у вкладенні додається. <b> Номер відповіді:</b> 1352/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника). Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення: 1. Чи можна внести зміни до Єдиного закупівельного словника та доповнити його наступним найменуванням «послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення та супутні послуги», що значно спростить умови оформлення процедури закупівлі послуг замовниками та прискорить реєстрацію бюджетних зобов'язань та проведення платежів? 2. Чи можуть замовники на 2022 проводити закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення та платою за абонентське обслуговування за кодом ДК 021:2015:65100000-4 «Послуги з розподілу води та супутні послуги» та укладати із товариством один договір по всім приміщенням? Офіційний запит у вкладенні додається. <b> Номер відповіді:</b> 1353/2021 <b> Відповідь:</b> Національний класифікатор України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник) повністю згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV), який використовується замовниками країн-членів Європейського Союзу для визначення предметів закупівлі під час здійснення ними процедур закупівеель. Внесення запропонованих змін в частині додавання нових кодів до Єдиного закупівельного словника призведе до невідповідності з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV), тому не може бути підтримано Мінекономіки. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708  встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного Єдиного закупівельного словника, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку. Водночас ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги , їх обсяги; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Таким чином, замовник може укласти один договір про закупівлю у випадку зазначення в тендерній документації місця, де повинні бути надані послуги або у разі  визначення учасника  переможцем за кількома лотами, але у будь-якому разі договір про закупівлю укладається за одним предметом закупівлі. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК "Київводоканал" <b>Суть питання:</b> ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника). Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення: 1. Які показники Єдиного закупівельного словника із наявних на сьогодні та яке найменування предмету закупівлі може обрати замовник для укладення договору на послуги з водопостачання та водовідведення з обов’язковою оплатою абонентської плати? 2. Чи зобов’язані замовники проводити окремо процедуру закупівлі для здійснення плати за абонентське обслуговування, якщо така плата зазначається разом із платою за послуги водопостачання та водовідведення у типових договорах, що затверджений Постановою КМ України №690 від 05.07.2019? Чи повинен укладатись окремий договір на сплату абонентської плати? <b> Номер відповіді:</b> 1354/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (далі – Порядок), що встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від ковбасюк лариса іванівна <b>Суть питання:</b> до якої категорії споживачів належать будинки-інтернати для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю при закупівлі електричної енергії, теплопостачання та водопостачання і водовідведення. <b> Номер відповіді:</b> 1342/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг  (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому з питань визначення категорії споживачів звертайтесь до зазначеного органу. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення категорії споживачів.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "ЮЖНИЙ" <b>Суть питання:</b> ДОБРОГО ДНЯ. ПІДКАЖІТЬ БУДЬ-ЛАСКА В НАСТУПНОМУ ПИТАННІ. БУЛА ОГОЛОШЕНА ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ НА ПРИДБАННЯ РИБИ (ХЕК, ПАНГАСІУС, ЛОСОСЬ). ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА БУЛИ ЗАЗНАЧЕНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ, ТОБТО ДСТУ.АЛЕ НЕ БУВ ВРАХОВАНИЙ ТОЙ ФАКТ ЩО РИБА ІМПОРТНОГО ПОХОДЖЕННЯ. ПРИ ПОСТАЧАННІ КОНТРАГЕНТ НАДАЄ ДЕКЛАРАЦІЮ ВИРОБНИКА, В ЯКІЙ ЗАЗНАЧЕНО КРАЇНА - ІМПОРТЕР УКРАЇНА, КРАЇНА-ПОХОДЖЕННЯ - НОВЕГІЯ. В ДАНОМУ ДОКУМЕНТІ ВІДСУТНІ ДАНІ ЩОДО ДСТУ ЧИ ТУ У. ПИТАННЯ: ЧИ НЕОБХІДНО ВНОСИТИ ЗМІНИ ДО ДОГОВОРУ? ЯКЩО ТАК ТО НА ПІДСТАВІ ЯКОЇ СТАТТІ ЗАКОНУ? <b> Номер відповіді:</b> 1343/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.