<b>Запит від:</b> Запит від Войцеховська Л.М. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання стосується зазначення номенклатурної позиції під час планування закупівлі послуг. Чи потрібно зазаначати під час публікації річного плану номенклатурні позиції? Яким чином необхідно зазначати номенклатурну позицію закупівлі, якщо закуповуються послуги з озленення (1 послуга), але в технічному завданні міститься перелік послуг, зокрема, обрізка дерев, сівба газонів, садіння дерев,кущів,квітів, полив?Під кожну позицію немає більш конкретного коду ДК. Які дії Замовника? <b> Номер відповіді:</b> 1421/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1856/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa46252d-f682-44f6-b8a1-6c4ff9d3c56b&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020  № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Куп'янське територіальне медичне об'єднання"Куп'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> ч.5 ст2 Закону України "Про публічні закупівлі "- випадки дія Закону на яких не поширюється <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'ясненення чи підпадає під дію п.16ч.5 ст3. Закону України "Про публічні закупівлі " закупівля медичних бланків з елементами захисту,технічний опис яких затверджений Наказом МОЗ України від 8 липня 2013 року N 583(зі змінами та доповненнями) а саме: "Медична довідка для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи" (ф.127/о)"Медична довідка про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів"(ф122-2/о),"Медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом","Сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду"(ф.140/о).Закупівлю планується провести на суму, що перевищує 50,0 тис. грн. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1422/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно зі статтею 13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3  Закону. Водночас частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія Закону. Так, відповідно до пункту 16 частини п’ятої статті 3 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення. При цьому згідно з Положенням про Мінекономіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері. Тому, виключно у разі якщо замовником передбачена закупівля, зокрема бланків документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту та виготовляються саме підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування вимог Закону. У інших випадках закупівлі здійснюються шляхом застосування однієї з процедур, встановлених Законом, керуючись вартісними межами та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення документів до таких, які визначені пунктом 16 частини п’ятої статті 3 Закону в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «РАДНИК ЮА» <b> Тема розширена:</b> Щодо функціонування ТК з 01.01.2022 <b>Суть питання:</b> Пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлено, що до 01.01.2022 замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Тобто Законом передбачено, що замовник до 01.01.2022 може утворювати тендерний комітет (комітети) та має право визначити тендерний комітет (комітети) відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель, проте Законом не передбачено, що з 01.01.2022 тендерний комітет (комітети) не може організовувати та проводити процедури закупівлі. З чого можна зробити висновок, що тендерний комітет (комітети) може функціонувати, організовувати та проводити процедури закупівлі. Враховуючи викладене вище просимо надати роз’яснення щодо наступних питань: 1. чи може тендерний комітет (комітети) функціонувати, організовувати та проводити процедури закупівлі з 01.01.2022? 2. якщо ні, якою нормою Закону це передбачено? 3. якщо так, то чи може змінюватися склад та функції тендерного комітету (комітетів) з 01.01.2022? <b> Номер відповіді:</b> 1423/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова <b> Тема розширена:</b> Призначення/визначення уповноважених осіб <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У відповідності з визначенням у ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа відповідає за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Звіт про договір, укладений без застосування ЕСЗ, процедурою в розумінні Закону не вважається. У зв’язку з ліквідацією тендерного комітету та призначенням уповноважених осіб виникають наступні запитання: 1. Чи може змовник визначити окрему уповноважену особу, відповідальну за організацію та проведення закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3? Чи все ж таки цією функцією можна додатково обтяжити тільки УО, яка відповідальна за проведення процедур закупівель/спрощених закупівель? 2. Чи може замовник призначити відповідального за проведення та організацію закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3, не визначаючи/призначаючи дану особу уповноваженою особою у розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1426/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Звертаємо увагу, що починаючи з 01.01.2022 відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються  в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо. Крім того повідомляємо, що з 2022 року відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ШЕПЕТІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕПЕТІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, в який строк можна розпочати переговорну процедуру після того, як двічі не відбулись відкриті торги? (Минуло два місяці з останніх торгів) Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1427/2021 <b> Відповідь:</b> Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому  Закон не обмежує замовника  розпочинати  переговорну процедуру закупівлі одразу після двічі відмінених процедур відкритих торгів. Водночас звертаємо увагу, що замовник застосовує  переговорну процедуру закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціальної політики Нікопольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Призначення в установі дві уповноважені особи <b>Суть питання:</b> Управлінням за 2020 рік проведено спрощених 17 закупівель та опубліковано 25 звітів про укладений договір ,закупівлі без електронної системи. В 2021 році проведено спрощених 11 закупівель та опубліковано26 звітів про укладений договір про закупівлю без використання електронної системи . Як правильно Замовнику призначити декілька уповноважених осіб за конкретними процедурами закупівель ( предмет договору) чи по виду закупівлі (спрощена і відкриті торги) ? Яка відповідальність на Замовника при відсутності доплати бухгалтеру, який є уповноваженою особою? <b> Номер відповіді:</b> 1428/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?, Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Отже, уповноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення  однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ШЕПЕТІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕПЕТІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, в який строк можна розпочати переговорну процедуру після того, як двічі не відбулись відкриті торги? (Минуло два місяці) Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1429/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "Горлиця Діамант" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! ОСББ з депутатського фонду надано грошові кошти в сумі 40 тіс.грн. за призначенням "встановлення дверей" та 30 тис. грн. за призначенням "встановлення віконних блоків". Під час звернення до депутата з проханням надати грошові кошти були розроблені два кошторисних розрахунка, окремо на вставлення дверей та окремо на встановлення вікон. Згідно п. 4 розділу 1 Наказу Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293. Так згідно ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 назва об’єкта будівництва за проектною документацією має не змінюватися на всіх стадіях. Тобто в розумінні Мінрегіону розроблені кошторисні розрахунки - є різними будівництвами. Крім того для них є різні коди ДК. Питання: чи потрібно об'єднувати дві різних звіта про укладений договір в одну спрощену закупівлю, виходячи з того що це одна будівля. <b> Номер відповіді:</b> 1430/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

Коли, де і як здійснюватиметься тестування уповноважених осіб? Як проходитиме тестування? Яка уповноважена особа вважається такою, що склала тестування? Чи має право уповноважена особа на повторну спробу для проходження тестування і в який строк? Чи є можливість оскаржити результати тестування? Як підготуватися до тестування? Як бути уповноваженим особам, які не пройшли тестування до 01.01.2022? Чи може уповноважена особа, яка не пройшла тестування, розпочинати закупівлі у поточному році на наступний рік? Чи потрібно проходити тестування особам, які будуть виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності? Хто може затверджувати річний план закупівель (далі – річний план) на 2022 рік у поточному році та вносити зміни до нього у наступному році? Як бути із закупівлями, що були заплановані або розпочаті тендерним комітетом? Чи може тендерний комітет організовувати та проводити процедури закупівлі з 01.01.2022? Хто є відповідальним за технічну реалізацію тестування уповноважених осіб? Чи потрібно проходити тестування особам, які здійснюють закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень? --- Документ: bacb9ddd-2daa-4eb4-8a75-f0af2398d327.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо тестування уповноважених осіб Міністерство економіки України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо тестування уповноважених осіб та переходу від тендерного комітету до уповноважених осіб повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Звертаємо увагу, що починаючи з 01.01.2022 відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа (особи) — службова (посадова) чи інша особа, що є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 11 Закону уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на 2 веб-порталі Уповноваженого органу (далі - Вебпортал) шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. Коли, де і як здійснюватиметься тестування уповноважених осіб? Тестування уповноважених осіб здійснюється відповідно до Порядку організації тестування уповноважених осіб, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06.08.2021 № 376-21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2021 року за № 1271/36893 (далі - Порядок). Тестування уповноважених осіб здійснюється на Вебпорталі. Ураховуючи, що уповноважені особи для проведення процедур закупівель/спрощених закупівель повинні підтвердити свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель, рекомендуємо не затягувати з проходженням тестування, щоб вчасно розпочати закупівлі та не створювати навантаження на електронну систему закупівель. Як проходитиме тестування? Уповноважена особа на Вебпорталі застосовує електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відповідно до вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги” (КЕП/ УЕП/ будь-якого АКСЦ/ особистий чи службовий) та ознайомлюється з Порядком. Після цього можна розпочинати тестування. Загальний час для проведення тестування складає 60 хвилин. Тест містить 50 тестових питань, які обираються автоматично з переліку тестових питань, кожне з питань передбачає чотири варіанти відповіді, один з яких є правильним. Відповідати на питання можна послідовно або в довільному порядку. Яка уповноважена особа вважається такою, що склала тестування? Уповноважена особа, яка надала правильну відповідь на 30 та більше питань, вважається такою, що склала тест. Результати тестування уповноважених осіб зберігаються в електронному вигляді адміністратором електронної системи закупівель. У випадку надання правильних відповідей на 29 і менше питань уповноважена особа вважається такою, що не склала тест. Чи має право уповноважена особа на повторну спробу для проходження тестування і в який строк? 3 Уповноважена особа має право на повторну спробу для проходження тестування не раніше ніж через три дні з дня завершення попередньої спроби у трьох випадках: 1) проходження тестування було перервано уповноваженою особою самостійно; 2) тестування уповноваженої особи не відбулося з технічних причин, незалежних від уповноваженої особи (відключення електроенергії, відсутність доступу до Інтернету тощо); 3) уповноважена особа визнана такою, що не склала тест (у випадку надання правильних відповідей на 29 і менше питань). Чи є можливість оскаржити результати тестування? Так. Уповноважена особа може оскаржити результати тестування до суду. Як підготуватися до тестування? Перелік тестових питань для підтвердження уповноваженою особою рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель з варіантами відповідей затверджений наказом Міністерства економіки України від 01.11.2021 № 873-21 та розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в розділі “Публічні закупівлі” у рубриці “Професіоналізація” за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=50dedb4b-1a74-4473- a1cf-ef37014cd584&title=TestuvanniaUpovnovazhenikhOsib При цьому замовники можуть використовувати інформацію про відкриті джерела та матеріали, які допоможуть в отриманні необхідних знань, що розміщені на офіційному сайті Уповноваженого органу за адресою www.me.gov.ua, в розділі “Публічні закупівлі” у рубриці “Професіоналізація”. Як бути уповноваженим особам, які не пройшли тестування до 01.01.2022? Зазначаємо, що з 01.01.2022 уповноважена особа, яка не склала тест, не зможе в електронній системі закупівлі проводити процедури закупівлі/спрощені закупівлі, тому замовникам для здійснення закупівельної діяльності необхідно вжити всіх заходів для своєчасного проходження уповноваженими особами тестування. Чи може уповноважена особа, яка не пройшла тестування, розпочинати закупівлі у поточному році на наступний рік? 4 У разі виникнення необхідності уповноважена особа, яка ще не пройшла тестування, може розпочати закупівлі наприкінці поточного року для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, але для завершення таких закупівель після 01.01.2022, така уповноважена особа повинна пройти тестування. Чи потрібно проходити тестування особам, які будуть виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності? Так. Особа, яка тимчасово виконуватиме функції уповноваженої особи, має бути визначена замовником як уповноважена особа та повинна пройти тестування. Отже, замовнику слід завчасно вжити заходів щодо наявності у особи, яка виконуватиме функції уповноваженої особи тимчасово, необхідних знань у сфері публічних закупівель та пройденого тестування. Хто може затверджувати річний план закупівель (далі – річний план) на 2022 рік у поточному році та вносити зміни до нього у наступному році? Наразі планувати та відображати закупівлі в річному плані може тендерний комітет та уповноважена особа. Водночас з 01.01.2022 здійснювати планування та відображення закупівель в річному плані зможе виключно уповноважена особа. Як бути із закупівлями, що були заплановані або розпочаті тендерним комітетом? Оскільки з 01.01.2022 організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа, та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо: - проведення процедур закупівель, які були заплановані тендерним комітетом; - внесення змін до річного плану, який був затверджений тендерним комітетом і оприлюднений в електронній системі закупівель; - завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом; - оприлюднення інформації (повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та змін до нього у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 5 Закону, звіту про виконання договору про закупівлю) щодо договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом. Чи може тендерний комітет організовувати та проводити процедури закупівлі з 01.01.2022? Ураховуючи, що організацією процедур закупівель/спрощених закупівель з 01.01.2022 займатимуться виключно уповноважені особи, можливість приймати рішення щодо організації та проведення процедур закупівель, а також проводити процедури закупівлі з 01.01.2022 у тендерного комітету відсутня. Хто є відповідальним за технічну реалізацію тестування уповноважених осіб? Забезпечення технічної реалізації тестування уповноважених осіб та підтримка відповідного функціоналу в електронній системі закупівель здійснюються ДП “Прозорро” як адміністратором електронної системи закупівель. Чи потрібно проходити тестування особам, які здійснюють закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень? Ні, особам, які є відповідальними виключно за закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, проходити тестування не потрібно, однак для них функціонал в електронній системі закупівель буде обмежений. Додатково інформуємо, що з інформацією стосовно технічної реалізації проходження тестування та функціонування кабінету замовника можна ознайомитися за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/testuvannya-upovnovazhenih-osib-ta-inshi-zmini-v- sferi-publichnih-zakupivel Заступник директора департаменту сфери публічних закупівель – начальник відділу політики публічних закупівель Анна ЮЛДАШОВА

<b>Запит від:</b> Запит від Матвійчук Анастасія Олександрівна <b> Тема розширена:</b> (не)врахування ПДВ у складі очікуваної вартості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 1412/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2  Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Разом з тим згідно з  примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі  здійснюється замовником самостійно. Отже,  замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі  самостійно зазначають про включення/невключення  податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування статті 631 при укладанні прямого договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Будь ласка, допоможіть розібратись. В січні укладено договір на постачання електроенергії за результатами спрощеної процедури закупівлі. В жовтні постасчальник повідомив про підвищення тарифів, що приводе до збільшення суми договору. Вимушені були дочекатись виділення додаткових коштів, розірвати існуючий договір фі тепер укладаємо прямий договір з цим же постачальником на період листопад-грудень. Питання - чи можемо ми застосувати в новому прямому договорі ст.631, якщо предмет договору той самий, що і зі спрощеною закупівлею, але за рахунок виділених додаткових коштів? Чи можливо розглядати ці два договори як окремі і незалежні один від одного? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1413/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас зазначаємо, що застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України в договорах, укладених без використання електронної системи закупівель можливе, якщо така умова була зазначена під час укладення такого договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Маріупольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення коду ДК при закупівлі послуг з теплопостачання <b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити наступне: З 1 жовтня 2021 року вступили нові правила постачання теплової енергії споживачам та затверджено нові типові договори про надання послуг (Постанова КМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії"). Теплопостачання в розрізі предмету закупівлі тепер визначено послугою, раніше теплова енергія закуповувалася як товар. Просимо пояснити який код ДК правильно використовувати для закупівлі ПОСЛУГИ з теплопостачання, оскільки наявний код ДК за 4 знаком 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція відноситься до закупівлі ТОВАРІВ? <b> Номер відповіді:</b> 1414/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06