<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ХЕЛСІ ЮА <b>Суть питання:</b> Відповідно Додатку 4 тендерної документації, учасники процедури закупівлі повинні надати документальне підтвердження відповідності пропозиції учасника технічним вимогам до предмета закупівлі, а саме:  Учасник закупівлі має надати документ, що підтверджує право на надання послуг запропонованої системи, а саме: копію свідоцтва про реєстрацію авторського права (підтвердження авторських майнових прав) учасника на систему, що пропонується, завіреного підписом та печаткою (за наявності) учасника (підприємства, за яким закріплене авторство). В складі тендерної пропозиції учасника якого визнано переможцем відсутня копію свідоцтва про реєстрацію авторського права (підтвердження авторських майнових прав) учасника на систему, що пропонується, завіреного підписом та печаткою (за наявності) учасника (підприємства, за яким закріплене авторство).Крім того, відповідно до частини першої статті 24 Закону Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Таким чином, з питань щодо вимог тендерної документації слід звертатись до конкретного замовника у порядку, передбаченому статтею 24 Закону. Учасник не звертався до Замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звертався до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Тим самим прийнявши всі вимоги та умови тендерної документації Замовника. Чи є це невідповідність тендерної пропозиції учасника? <b> Номер відповіді:</b> 1381/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Водночас згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом", 26444970 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання: - п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО. <b> Номер відповіді:</b> 1382/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини десятої  статті 11 Закону уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Отже, уповноважена особа, яка буде відповідальною за оприлюднення інформації повинна накладати КЕП/УЕП.

<b>Запит від:</b> Запит від Галицький територіальний центр надання соціальних послуг <b> Тема розширена:</b> Ми територіальний центр надання соціальних послуг, обслуговуємо пенсіонерів, і з них по закону стягується 25% пенсії. За рахунок тих грошей придбали 2 холодильники в стаціонарне відділення. Раніше не звітували в прозоро закупівлі товарів за рахунок пенсійних коштів. Зараз казна не хоче реєструвати договір без оприлюднення в прозоро. <b>Суть питання:</b> Ми територіальний центр надання соціальних послуг, обслуговуємо пенсіонерів, і з них по закону стягується 25% пенсії. За рахунок тих грошей придбали 2 холодильники в стаціонарне відділення. Раніше не звітували в прозоро закупівлі товарів за рахунок пенсійних коштів. Зараз казна не хоче реєструвати договір без оприлюднення в прозоро. <b> Номер відповіді:</b> 1383/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД КОМУНАЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ" <b> Тема розширена:</b> повязані особи <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» пов’язана особа це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі " про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) - тип бенефіціарного володіння: Не прямий вирішальний вплив З огляду на вищезазначене просимо надати роз`яснення чи є учасники аукціону у яких тип бенефіціарного володіння: не прямий вирішальний вплив, пов’язаними особами в розумінні ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» Просимо Вас надати роз’яснення до 08.11.2021 р. (кінцевий термін розгляду тендерної пропозиції учасника). <b> Номер відповіді:</b> 1384/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1167/2021, який розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb202008-254c-46a1-93da-08f00d83df33&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Інформаційно-телекомунікаціна система "Prozorro" є основою електронної системи закупівель, що функціонує відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та розроблена відповідно до технічного завдання, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Під час відхилення тендерної пропозиції торгівельні майданчики (які працюють відповідно до технічної реалізації прозорро) технічно надають можливість обрати підставу лише визначену ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" . Враховуючи, що система має відповідати вимогам Закону, чи означає це, що ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1385/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни до 10% при закупівлі бензину <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У своєму листі від 20.08.2021 № 4712-03/42338-01 Мінекономіки зазначає «…згідно з п.2 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміни не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю,- не частіше 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного палива, природного газу та електричної енергії. Отже сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному п.2 ч.5 ст.41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару». Звертаємось з проханням надати відповідь - чи може підприємство-Замовник при закупівлі бензину та дизельного палива вносити зміни до істотних умов договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 % в порядку передбаченому договором без кількості обмежень такого підвищення. Наприклад, договір укладено 01.06.2021, підприємство відповідно до умов договору та за наявності документально підтвердженого коливання ціни на ринку 01.07.2021 підвищено вартість товару до 10 % від початкової суми (обсяг товару відповідно зменшено). Чи має право підприємство підвищити ще раз вартість товару 01.08.2021 до 10 % від попередньо встановленої вартості за наявності документально підтвердженого коливання ціни та якщо таке підвищення передбачено умовами договору? Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1386/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. При цьому обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару у разі закупівлі бензину та дизельного пального не застосовується.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець <b>Суть питання:</b> Який державний орган має право на проведення технічного нагляду за системою управління безпечністю харчових продуктів та ціна такої послуги згідно законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 1387/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. Водночас відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від  02.09.2015  № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів , карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Тому, з питання проведення технічного нагляду за системою управління безпечністю харчових продуктів та ціни такої послуги пропонуємо додатково звернутися до Держпродспоживслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємствоi "Малин" Малинської міської ради Житомирської області <b> Тема розширена:</b> пов"язані особи <b>Суть питання:</b> Ми комунальне підприємство "Малин" просимо надати роз"яснення на таке питання: наше підприємство створене Управлінням ЖКГ міської ради. Управління оголошує тендер на виконання робіт. Чи маємо ми право на участь в цьому тендері? Управління ЖКГ наголошує на те, що ми є пов"язані особи. <b> Номер відповіді:</b> 1374/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1167/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Красилівська міська рада Хмельницької області <b> Тема розширена:</b> Тендерний комітет і уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Добрий день. Чи може завершити процедури закупівель розпочаті тендерним комітетом в 2021 році на 2022 рік уповноважена особа? <b> Номер відповіді:</b> 1375/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255 Крім того зазначаємо, що оскільки  з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.

<b>Запит від:</b> Запит від Фітосанітарна асоціація України <b> Тема розширена:</b> Порядок подання пропозицій щодо внесення змін в КВЕД та ДКПП <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Фітосанітарна асоціація України (ФАУ) звертається до вас з проханням надати інформацію стосовно порядку подачі заявки та підготовки супровідних документів на внесення доповнень в діючий КВЕД:2010 та ДК 016:2010 (ДКПП). Щорічно мільйони тон зернових вантажів, які експортуються, зберігаються на елеваторах переробних підприємств, піддаються знезараженню від шкідників запасів з використанням пестицидів першого та другого класу небезпеки. Такі види робіт здійснюють спеціалізовані підприємства, співробітники яких проходять фахове навчання і підвищення кваліфікації у відповідних закладах. В результаті сформувався новий вид послуг - знезараження шкодочинних об'єктів з використанням фумігації, дезінсекції, дезінфекції та дератизації на різних потужностях, який не відображено в існуючих КВЕД та ДКПП. Саме цей вид економічної діяльності ФАУ має наміри запропонувати внести до державних класифікаторів, З повагою, Божко Олександр <b> Номер відповіді:</b> 1376/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Ткаченко Галина Михайлівна <b> Тема розширена:</b> причини відхилення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> чи правомірною є відхилення пропозиції виключно з підстав неподання "документа щодо підтвердження повноважень посадової особи, яка надає право підпису документів пропозиції та право на укладення договору (наказ, протокол загальних зборів або довіреність)", якщо учасником є ФОП (не юридична особа). Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1377/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Водночас рішення про відхилення  тендерних пропозицій приймається замовником самостійно. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерних пропозицій переможців <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Інформаційно-телекомунікаційна система прозоро є основою електронної системи закупівель, що функціонує відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та розроблена на підставі Технічного завдання, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. І ця система для відхилення тендерних пропозицій учасників пропонує лише підстави визначені ст. 31 Закону. Чи означає це, що ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, у т.ч. тендерних пропозицій переможців. <b> Номер відповіді:</b> 1373/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Водночас рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.