<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікотеплосервіс" <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі підстави для ненадання довідки за ст.17 <b>Суть питання:</b> Замовник провів переговорну процедуру на підставі п.2 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" (відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;). В подальшому переможця закупівлі (контрагента) було внесено до Реєстру Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. Таким чином, відповідно до ст.17 Закону суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Проте, відповідно до ч.1 ст.17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (КРІМ ВИПАДКІВ, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону). 1) Оскільки переможець (контрагент) внесений до цих відомостей, чи правомірно буде визначати переможцем переговорної процедури, проведеної на підставі відсутності конкуренції з технічних причин, такого учасника - у подальшому. 2) Чи обов'язково у цьому випадку (у подальших переговорних закупівліх, проведених за відсутності конкуренції з технічних причин) Замовнику перевіряти Учасника на внесення до такого реєстру. <b> Номер відповіді:</b> 1433/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Центральний орган виконавчої влади "Український інститут національної пам'яті" <b> Тема розширена:</b> Проведення переговорної процедури у 2022 році на підставі п1. ч2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які не відбулись у 2021 році. <b>Суть питання:</b> Українським інститутом національної пам'яті, відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", проведено двічі відкриті торги по замовленню послуг: - з Поточного ремонту приміщень будівлі (приміщення 2,3,4,6 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16 »; - з Поточний ремонт приміщень будівлі (приміщення 1,7,8,13 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16». Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" вищезазначені закупівлі не відбулись у зв'язку з відсутністю необхідної кількості учасників. Тому, для організації та проведення ремонтних робіт виникла потреба в проведенні переговорної процедури на підставі п.1, ч.2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. Враховуючи строки проведення переговорної процедури та строки проведення ремонтних робіт/наданні послуг, які мають бути "розумними", стає зрозуміло, що у 2021 бюджетному році не можливо провести переговорну процедуру та укласти договір на проведення поточного ремонту з переможцем переговорної процедури. Виходячи з вищезазначеного, прошу дати відповідь на питання: 1) Чи можна в даному випадку провести переговорну процедуру у 2022 році на підставі п1. ч2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які не відбулись у 2021 році. <b> Номер відповіді:</b> 1434/2021 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, якщо  було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІСЬКА ПОЛІКЛІНІКА № 2" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Збільшення ціни за одиницю товару у договорі, який укладено у результаті проведення допорогової закупівлі, згідно наказу ДП "ПРОЗОРО" №10 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У липні місяці замовником проведено допорогову закупівлю, у результаті якої було укладено договір на придбання паперу. У листопаді місяці від постачальника отримано лист, в якому написано, що постачальник вимушений підняти ціну на 10%. До листа додається експертиний висновок ТПП. Чи має право замовник на підставі даного листа та експертного висновка підписувати ДУ на підвищення ціни за одиницю товару? У наказі ДП "ПРОЗОРО" №10 нічого про це прописано. <b> Номер відповіді:</b> 1435/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України). Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської облсті <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 2частини5 статті 41 Закону України " Про публічні заупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення цини за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на рину у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми ,визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Згідно цього трактування чи може замовник збільшити ціну за одиницю товару більше чим на 10 відсотків на рік, чи обмеження стосуються 10 відсотків на рік , чи на 90 днів. <b> Номер відповіді:</b> 1436/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, крім закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Поряд з цим зазначаємо, що сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю  декілька разів протягом року за умови збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку.

<b>Запит від:</b> Запит від Глушкова Юлія Віталіївна <b> Тема розширена:</b> Розробка проєктної документації <b>Суть питання:</b> 02.11.2021 учасник процедури направив на Прозорро документи по спрощеній процедурі, на виконання проектно-вишукувальних робіт. З 11.11.2021 розпочата робота по узгодженню та укладанню договорів з учасником, але з’ясувалось, що ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» відповідно до яких проводиться закупівля та розраховано кошторис на вишукувальні та проектні роботи втратили чинність з 08.11.2021, згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України в будівництві». Учасник у спрощеній процедурі закупівлі - 1. Як поступити? Можливо укласти договір по вимогам документації, опублікованих на Прозорро з їх кошторисам по втрачених дію ДБН, а потім укласти Допугоду по кошторису, розробленому у відповідності до вимог нового законодавства. <b> Номер відповіді:</b> 1437/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021  № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Національне агентство з питань запобігання корупції <b> Тема розширена:</b> Порядок оголошення закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу надати роз'яснення щодо дій замовників під час оголошення та завершення процедур закупівель робіт у звязку з прийняттям наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" яким затверджено, що ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 втрати чинність? Чи може замовник визначати вартість робіт, виходячи з ПКД, яка пройшла експертизу, на що були витрачені державні кошти, до набрання чинності наказу Мінрегіону? <b> Номер відповіді:</b> 1439/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Безхліб'як Віта Ігорівна <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії <b>Суть питання:</b> Замовником на початку року шляхом видкритих торгів оголошено закупівлю електричної енергії на сумму 664 009 гривень, наразі усі ці гроші передбачені кошторисом використані. Постає необхідність закупити додаткову електричну енергію на 52 000 гривень. Шляхом якої процедури необхідно здійснювати закупівлю? Чи можна оголосити спрощену процедуру закупівлі на 52 000 щоб уникнути відключення від мережі? Якщо ні, то як бути у данній ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 1440/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико санітарної допомоги №6" <b> Тема розширена:</b> Як вірно обрати процедуру закупівлі (Постачання теплової енергії)) <b>Суть питання:</b> Питання стосовно постачання теплової енергії . За адресою замовника, згідно рішення міської ради та затвердженого тарифу, є два постачальника теплової енергії Концерн "Міські теплові мережі" (далі Концерн МТМ) - монополіст, та альтернативний істочник опалення ТОВ "Альтернативні енергоресурси"- монопліст. Для отримання теплової енергії проводили відкриті торги. На даний час ТОВ "Альтернативні енергоресурси" знаходяться в реєстрі АМКУ про спотворення результатів торгів, тому зняли все обладанння у котельній і припинили постачання теплової енергії (документального підвердження, що технічно не можуть поставляти теплову енергію немає). В нас залишився один постачальник Концерн МТМ з яким підписаний акт готовності об'єкту до опалювального сезону. Чи правомірно буде провести замість відкритих торгів переговорну процедуру з Концерном МТМ - відсутність конкуренції з технічних причин - аб.4 п. 2 ч.2 ст. 40, який документ буде підтвердженням, що технічно нам може поставляти теплову енергію тільки Концерн "МТМ"? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 1442/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Експертно-аналітична група "Акцент" <b> Тема розширена:</b> Щодо поширення норм ЗУ “Про публічні закупівлі” на механізм соціального замовлення <b>Суть питання:</b> Закон України “Про соціальні послуги” передбачає можливість залучення до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів надавачів соціальних послуг недержавного сектора шляхом, зокрема, соціального замовлення, механізм якого визначений статтею 26. Так, згідно цієї статті, залучення надавачів недержавного сектора до надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення здійснюється через оголошення уповноваженими органами системи надання соціальних послуг конкурсу на надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів. Порядок надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 450. Одночасно Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Стаття 3, п.5 Закону встановлює вичерпний перелік випадків, коли дія Закону не поширюється. У наведеному переліку відсутні напрямки, що передбачають соціальне замовлення. Зважаючи на зазначене, просимо надати консультацію про поширення і обов'язковість застосування норм Закону України “Про публічні закупівлі” для: 1) укладення договору про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення; 2) компенсації надавачам вартості соціальних послуг за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів без проведення процедур публічних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 1443/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір , який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону не поширюється на інші правовідносини. Крім цього, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від ДПТНЗ "Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва" <b>Суть питання:</b> На яку суму штрафуватимуть уповноважених осіб Замовника за дії, передбачені ч. 1 ст. 164(14) якщо Згідно п. 5 Розділу XX Перехідних полoжeнь Податкового кодексу України: "Якщо норми іншиx законів містять посилання нa неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тo для цілей їх застосування використовуєтьcя сума в розмірі 17 гpивень, крім норм адміністративного тa кримінального законодавства в чaстині кваліфікації злочинів абo правопорушень, для якиx сума неоподатковуваного мінімуму {*примітка: використання назви "неоподаткований мінімум" - некоректне} встановлюється нa рівні податкової соціальної пільги, визнaченої підпунктом 169.1.1 пyнкту 169.1 статті 169 рoзділу ІV цьогo Кодексу для відповідного року." <b> Номер відповіді:</b> 1444/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених  Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання  Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4  Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від Петрова Марина Юріївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи може уповноважена особа відмінити протокол тендерного комітету (протокол про визначення переможця)? <b> Номер відповіді:</b> 1419/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 №3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20 Принагідно пропонуємо ознайомитись з темою “Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації” за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови, що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Отже, у разі, якщо у замовника діють одночасно тендерний комітет і уповноважена особа, то між ними має бути розмежування повноважень, обов'язків і відповідальності. Натомість, якщо у замовника тендерний комітет припинив своє функціонування, а уповноважена особа приступила до виконання своїх обов’язків, то у такому разі будь-які рішення щодо процедури закупівлі приймається самостійно уповноваженою особою.

<b>Запит від:</b> Запит від Войцеховська Л.М. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У замовника буде працювати 5 уповноважених осіб з 01.01.2022 року. Чи потрібно кожній уповноваженій особі затверджувати свій річний план?Чи це буде єдиний план,який затвердить одна УО на початку року та в який всі інші УО вносят зміни? Якщо план затверджує одна УО, то яка саме і яким чином інші УО вносять зміни до цього плану? <b> Номер відповіді:</b> 1420/2021 <b> Відповідь:</b> Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Отже, у кожного замовника є річний план до якого уповноважена особа (особи) включають заплановані закупівлі. При цьому замовник самостійно  зазначає в положенні про уповноважену особу, розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за планування закупівель та формування річного плану, а також його оприлюднення. При цьому внесення інформації до річного плану про заплановані закупівлі може здійснюватися або однією уповноваженою особою, визначеною замовником відповідальною за планування закупівель, або кожною уповноваженою особою, стосовно тих закупівель за які вони відповідальні.