<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАПЧАСТЬ" <b> Тема розширена:</b> Участь на засіданні третьої особи під час розгляду скарг в АМКУ <b>Суть питання:</b> В п15 ст18 Закону України "Про Публічні закупівлі" зазначено що: "За попереднім письмовим бажанням однієї із сторін, зазначеним у скарзі (для скаржника) або поясненні (для замовника), на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель запрошуються сторони (суб’єкт оскарження та замовник) для надання додаткових пояснень тощо, при цьому, суб’єкт оскарження, замовник та інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) мають право брати участь в такому розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу і такий розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, за результатами відкритого розгляду скарги, проголошується прилюдно" . Питання: Чи може "Інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції)" надавати пояснення, відстоювати тендерну пропозицію під час розгляду скарги в АМКУ - не являючись стороною Скаржника чи Замовника? Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1397/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з частини п`ятнадцятої статті 18 Закону, розгляд скарг здійснюється на відкритому засіданні, де прилюдно проголошується резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження. Надання додаткових пояснень на такому засіданні передбачено для суб’єкта оскарження та замовника. При цьому усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. До того ж слід зазначити, що Законом передбачено участь сторін, у тому числі іншого учасника процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) в розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу, що є їх правом, а не обов'язком.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Оратівської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі по виготовленню коригуванню ПКД більше 50000 грн <b>Суть питання:</b> У 2018 році було виготовлено Проектно-кошторисну документацію на будівництво спортивного комплексу на суму 195400,00 грн. Закупівля була здійснена без електронної системи закупівель і оплочено. У 2021 році було кориговано дану ПКД на суму 22079,00 грн. Без електронної системи закупівлі. Також було виговлено енергетичний сертифікат на даний об’єкт у сумі 8505,00 грн (без електронної системи закупівель) На даний час є потреба знову коригувати ПКД по даному обєкту. Планується коригування на суму 90000,00 грн і Експертиза на даний обект будівництва на суму 32000,00 грн. Ці витрати не планувалися на початок року. Питання: яку вибрати процедуру закупівлі на коригування ПКД на будівництво (90000,00 грн.) і експертизу (32000,00 грн) ? Чи потрібно провести спрощену процедуру закупівлі чиможна використати статтю 3 ч 7 п.5 (оскільки може провести коригування той самий учасник, що і виконав початкову ПКД на будівництво?) <b> Номер відповіді:</b> 1398/2021

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> п. 12 ч.1 ст. 10 Закону визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання; При цьому ч. 9 ст.41 Закону визначено, що у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю. При аналізі вищезазначених норм закону виявлено їх неузгодженість, так як в статті 10 Закону зазначається, що звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється після закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. При цьому в статті 41 Закону відсутні будь-які уточнення умов, а встановлений обов’язок Замовника оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю, у разі закінчення строку дії договору про закупівлю. На практиці зіштовхнулися з наступною ситуацією: строк дії договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, завершився. Зміни до договору про закупівлю відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару не вносилися через відсутність документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження. При цьому постачальник не виконав своїх зобов’язань щодо постачання всього товару, передбаченого умовами Договору. Тобто керуючись ст. 10 Закону в Замовника відсутні підстави для оприлюднення звіту про виконання договору, так як договір про закупівлю не виконано сторонами, навіть незважаючи на те, що строк його дії закінчено. Проте, відповідно до ст. 41 Закону Замовник зобов’язаний оприлюднити звіту про виконання договору. З метою уникнення порушень вимог Закону просимо роз’яснення, якою нормою Закону керуватися Замовнику в вищезазначеній ситуації при оприлюдненні звіту про виконання договору? <b> Номер відповіді:</b> 1401/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницька музична школа 1 імені Миколи Мозгового <b> Тема розширена:</b> Як діяти в разі збільшення тарифу на опалення <b>Суть питання:</b> Добрий ранок! На закупівлю послуг теплопостачання на 2021 рік була проведена переговорна процедура, заключено договір на близько 380 тис. На сьогодні збільшено тариф майже в два рази згідно рішення міської ради. Згідно п.7 частини 5 ст.41 можна було б заключити додаткову угоду на збільшення вартості договору без зміни кількості послуг якщо це є в договорі, я правильно розумію? Але постачальник в договорі прописав що в разі зміни ціни додаткові не заключаються, нова ціна застосовується з моменту затвердження тарифу. Пропорційно залишку послуг, які мали б бути отримані до кінця року відповідно до нового тарифу (без зміни обсягу, який планували на початок року) виникає потреба на близько 160 тис. Як діяти в цьому випадку? Заключити додаткову, якщо в договорі інформація що в разі зміни тарифів вони застосовуються зразу і без додаткових угод? Провести переговорку після того як цей договір буде виконано (але сума менше 200 тис.грн)? Укласти прямий договір на додаткові кошти здається теж не вірним, так як сума більше 50тис. <b> Номер відповіді:</b> 1388/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МТП ЮЖНИЙ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В технічних характеристиках товару зазначено ДСТУ або ТУ У. Що повинен прописати учасник закупівлі якщо пропонує товар імпортного походження? Чи являється законим вимагати від учасника закупівлі декларації виробника, протоколи досліджень, тощо? <b> Номер відповіді:</b> 1389/2021 <b> Відповідь:</b> Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, у тому числі щодо вимог, установлених у частинах пятій та шостій статті 23 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Хоролсьької міської ради Лубенського району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Призначення уповноваженої особи в ОМС <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення щодо порядку та умов призначення уповноваженої особи в органах місцевого самоврядування з 01.01.2022 року. Чи може бути уповноваженою особою в міській раді посадіа особа - головний спеціаліст у відділі? Чи варто створити окремий відділ? Призначатися уповноважена особа в органах місцевого самоврядування доцільно шляхом покладення на працівника додаткової роботи з доплатою чт шляхов введення до штатного розпису окремої посади? Заздалегідь дякуюмо за вичерпну відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 1390/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" <b> Тема розширена:</b> Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару застосовується або не застосовується до "Газ нафтовий скраплений"? <b>Суть питання:</b> Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару застосовується або не застосовується до "Газ нафтовий скраплений"? (пп 2 п5 стаття 41 "... Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії") <b> Номер відповіді:</b> 1391/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Водночас відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 17.06.2020  № 507,  Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Тому, з питання різновидів газу пропонуємо додатково звернутися до Мінекоенерго. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення поняття  газу нафтового скрапленого.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТМЕДФАРМПОСТАЧ» <b> Тема розширена:</b> усунення дискримінації учасників <b>Суть питання:</b> Все частіше Замовники вимагають від Учасників надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України, яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів (далі - авторизаційний лист про повноваження). Стандартом поведінки виробника або його офіційного представника є надання лише одного авторизаційного листа про повноваження для одного учасника, або ненадання жодного,- у разі якщо сам виробники приймає участі у закупівлях. Зазначена обставина виключає можливість отримати авторизаційний лист про повноваження всіма іншими учасниками, та не уможливлює їх участь у закупівлі. Вимога надати авторизаційний лист про повноваження тендерної документації суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те, що «пропозиція не відповідає вимогам замовника». У зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас роз’яснити: чи є вимога тендерної документації про надання учасником авторизаційного листа про повноваження дискримінацією, у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі»? чи має право замовник включати до тендерної документації вимогу про надання учасником авторизаційних листів від виробника або офіційного представника виробника на території України? якими положеннями ЗУ «Про публічні закупівлі» чи інших нормативно-правових актів передбачено обов’язок виробника або його офіційного представника на території України надавати учаснику закупівлі лист про повноваження для участі у закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1393/2021 <b> Відповідь:</b> Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КП КМР "Камянська теплопостачальна компанія" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Пункт 2 частина 5 ст. 41 Закону "Про Публічні закупівлі", а саме "2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; Якщо предметом закупівлі є газ нафтовий скраплений, то змінювати ціну за одиницю товару ми можемо частише ніж один раз на 90 днів? <b> Номер відповіді:</b> 1394/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Водночас відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507,  Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Тому, з питання різновидів газу пропонуємо додатково звернутися до Мінекоенерго. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення поняття  газу нафтового скрапленого.

<b>Запит від:</b> Запит від Попов О.В. <b> Тема розширена:</b> Функціонування електронної системи закупівель та акредитованих електронних майданчиків за участю уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником. З 01.01.2022 функції тендерного комітету повністю покладаються на уповноважену(них) особу. Станом на 29.10.2021 у вільному доступі відсутня інформація щодо функціонування електронної системи закупівель та акредитованих електронних майданчиків за участю уповноваженої особи, у зв’язку з чим просимо надати роз’яснення: 1. Чи може уповноважена особа створювати робочу групу або іншу структурну одиницю на підприємстві замовника яка буде взаємодіяти з електронною системою закупівель без участі уповноваженої особи, тобто здійснювати технічну реалізацію оприлюднення процедур закупівель/спрощених закупівель та їх супроводження? 2. Чи повинна уповноважена особа самостійно здійснювати всі дії, від планування до завершення процедур закупівель/спрощених закупівель? 3. Чи може одна уповноважена особа відповідати за організацію проведення процедур закупівель/спрощених закупівель а інша за визначення переможця? 4. Формування річного плану та затвердження процедур закупівель/спрощених закупівель, повинна робити одна уповноважена особа чи декілька уповноважених осіб які будуть в подальшому відповідати за різні процедури закупівлі? 5. Що вважається початком процедури закупівлі - оголошення про проведення закупівлі чи затвердження річного плану закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1378/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1-4 Відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", та від 11.11.2021  № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806 Поряд з цим зазначаємо, що повноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення  однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Разом з тим відповідно до частини десятої  статті 11 Закону уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Отже, уповноважена особа, яка буде відповідальною за оприлюднення інформації повинна накладати КЕП/УЕП. Щодо питання 5 Складання та затвердження річного плану та внесення  змін до нього, є передумовою здійснення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню. Відповідно до частини п`ятої  статті 10 Закону тендер/спрощена закупівля не може проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель згідно з частиною першою статті 10 Закону. Отже, початком тендеру/спрощеної закупівлі є оприлюднення оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель/оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Державний центр інформаційних ресурсів України» <b> Тема розширена:</b> Можливість зміни джерела фінансування з власного бюджету на державний бюджет після підписання тендерного договору <b>Суть питання:</b> Прошу надати відповідну статтю нормативного документу, який вимагає оголосити нову закупівлю в разі нового виділення коштів. В Законі про публічні закупівлі це прямо не зазначено, тому керівник ставить завдання внести зміни джерела фінансування з «власних коштів» на «державні кошти» в діючий тендерний договір про зміну незважаючи на те, що відобразити КЕКВ в плані закупівлі вже неможливо. Прошу повідомити, чи настає відповідальність від таких дій замовника згідно Закону про публічні закупівлі відповідно: "Стаття 164-14. Порушення законодавства про закупівлі 1-й абзац: «…неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі…» 5-й абзац: «…укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі…» та уточнити, йдеться про накладення штрафу на керівника, чи на уповноважену особу замовника, або на обох. <b> Номер відповіді:</b> 1379/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1367/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6cc861ed-0962-46b3-a219-ee18db8bc125&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний офіс водних ресурсів у Луганській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення щодо : Якщо Замовник ще не провів тендер/спрощену закупівлю на наступний рік, а товар йому буде потрібен вже з початку січня, то він може продовжити договір поточного року на термін, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на наступний рік. Тобто дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Тобто, якщо це стосується електроенергії, видатки на це повинні бути в цоьму році затверджено, або мається на увазі, що можливо договір продовжити в кінці цього року та заключити додаткову угоду на 20% в січні, коли буде затверджено тимчасовий кошторис? <b> Номер відповіді:</b> 1380/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ( який містить інформацію щодо продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку ), від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель",  та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: