<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України <b> Тема розширена:</b> Порядок підписання прямого договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Звертаюсь до Вашого відомства, як Уповноваженого органу з питань закупівель. Мною УО Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі - Мінреінтеграції), проведено два рази спрощену процедуру закупівель, за предметом Код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» «50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання»: 1. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-22-007045-a; 2. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-02-007270-a. Торги не відбулися та були автоматично відмінені системою, за відсутністю пропозицій. На даний час, є нагальна потреба Мінреінтеграції в технічному обслуговуанні службових автомобілів, однак згідно оголошення проведення спрощеної закупівлі на техобслуговування (далі - ТО), два автомобілі знаходяться територіально в м. Києві та один автомобіль в м. Краматорську. В зв'язку з чим, для підписання прямого договору станом на 15.11.2021 не знайдено жодного суб'єкта підприємницької діяльності, який погодився на такі умови. Питання: Чи можна підписати два договори на технічне обслуговування з різними суб'єктами підприємницької діяльності, тобто перший на ТО двох автомобілів в м. Києві з одним із субєктом підприємницької діяльності та дргугий на ТО автомобіля в м. Краматорську з іншим суб'єктом підприємницької діяльності. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1450/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого  Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Водночас Закон не містить обмежень щодо можливості укладення одного чи кількох  договорів у випадку застосування пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Закупкі.пром <b> Тема розширена:</b> Країна виробника <b>Суть питання:</b> Добрий день. Як правильно сформувати звіт про виконання договору у разі, якщо одну й ту саму номенклатурну позицію за результатами укладеного договору замовнику поставляють від виробників з декількох різних країн ? Технічно наявна можливість вказати лише одну країну виробника до кожної окремої позиції. <b> Номер відповіді:</b> 1451/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 42 Закону звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити таку інформацію: країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару. Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) <b> Тема розширена:</b> країна походження товару <b>Суть питання:</b> Яким чином Замовник може визначити країну походження? <b> Номер відповіді:</b> 1452/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 13 частини першої статті 42 Закону передбачено, що звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити таку інформацію: країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару. При цьому спосіб визначення країни походження товару Законом не встановлено та не обмежено. Отже, замовник має право самостійно обирати інформацію щодо країни походження товару для зазначення її у звіті про виконання договору про закупівлю з наявних у нього джерел інформації, перелік яких не є вичерпним, наприклад, з тих чи інших документів, пов’язаних з виконанням договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Середня загальноосвітня школа №44" Кам'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна найменування Замовника <b>Суть питання:</b> Замовником було розпочато процедуру закупівлі відкриті торги. Заклад змінив своє найменування. Як повинен діяти замовник в даній ситуації для недопущення порушень у сфері закупівель: завершити процедуру, або внести зміни до тендерної документації, або скасувати та розпочати нову процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 1453/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Цумарєва Олена Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником було укладено договір про закупівлю теплової енергії з використанням переговорної процедури у зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин щодо розподілу і передачі теплової енергії. Предметом договору про закупівлю було визначено: Пара, гаряча вода та пов'язана продукція, теплова енергія. У відповідності до вимог законодавства було визначено суму договору, а також ціну за одиницю товару та обсяг закупівлі. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становив 2 129,89 грн./Гкал (з ПДВ). З початком опалювального сезону, Учасник (Постачальник) надіслав листа, в якому повідомив про збільшення тарифу за одну Гкал у 2,36 рази (5 030,15 грн./Гкал) відповідно до рішення Виконавчого комітету міської ради. Замовником було проаналізовано виконання договору станом на 01 листопада 2021 року та виявлено, що до кінця року коштів на оплату за теплову енергію не вистачить. Замовник звернувся до головного розпорядника з пропозицією здійснити перерозподіл коштів між кодами економічної класифікації видатків (економію у сумі 45 000,00 грн. з КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» направити на КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на додаткову закупівлі теплової енергії). Чи будуть ці кошти вважатися додатково виділеними? Чи буде ця закупівля додаткової теплової енергії вважатися новим предметом закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1454/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим зазначаємо, що виділення додаткових коштів або перерозподіл коштів для виконання договору про закупівлю, який вже укладений не вважатиметься новим предметом закупівлі. Водночас зазначаємо, що у разі виділення додаткових коштів/перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі/виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону , тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом закупівлі. Більш детально з інформацією можна ознайомитися у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ПОЛТАВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ" МАЛИНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> двічі відмінені відкриті торги <b>Суть питання:</b> : ми оголошували тендер на закупівлю енергоносіїв(соломи) для опалення приміщення школи. Перші відкриті торги не відбулися, другі відбулися, але на вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області через помилку в тендерній документації ми змушені відмінити торги. Зараз ми проводимо треті відкриті торги і поки що жодного учасника. То чи зможемо ми провести переговорну процедуру закупівлі, якщо треті торги не відбудуться на підставі двічі відмінених відкритих торгів? Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема, у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. Оскільки, Закон не містить вимог щодо обов’язкової послідовності проведення процедур відкритих торгів, які були відмінені через недостатню кількість учасників та можуть слугувати обґрунтуванням підстави для переговорної процедури закупівель. Дайте будь ласка відповідь: правильно вважати «було двічі відмінено процедуру відкритих торгів» чи «було двічі підряд відмінено процедуру відкритих торгів» <b> Номер відповіді:</b> 1455/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, якщо замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році. Разом з тим ураховуючи мету Закону якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Юридичний департамент Полтавської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015: 79710000-4 - Охоронні послуги. <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» від 21.11.2018 р. № 975 регламентовано, що об’єкти, де розміщуються органи державної влади (за пропозиціями/зверненнями керівництва), підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах. Чи має право замовник (орган державної влади) провести переговорну процедуру закупівлі на підставі пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо надання послуг з охорони приміщень, у яких розміщені органи державної влади, з Управлінням поліції охорони в Полтавській області відповідно до пункту 2 Категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 р. № 975? <b> Номер відповіді:</b> 1456/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону. При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обгрунтувань для застосування такої процедури. Крім того, відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від П'ятигірський ліцей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області <b> Тема розширена:</b> Можливе уникнення процедури відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Закладу було виділено кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації на улаштування системи протипожежного захисту та на саме улаштування цієї системи.по КЕКВ 2240. Було проведено спрощену закупівлю на" Виготовлення робочого проекту з «Улаштування системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація)" UA-2021-07-29-009236-b. Потім проведено спрощену закупівлю "Улаштування системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) в будівлі П’ятигірського ліцею Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області за адресою: вул. Шкільна,4, селище П’ятигірське, Балаклійський район, Харківська область,64252(монтаж автоматичної системи пожежної сигналізації)" UA-2021-10-18-000152-b - це монтаж сигналізації тільки на першому поверсі будівлі. Залишилися кошти. Хочемо провести ще одну спрощену закупівлю на Монтаж системи оповіщення також першого поверху. Чи не буде вважатися уникнення процедури закупівлі проведення двох спрощених закупівель окреміих частин пожежної стгналізації, на яку було виготовлено проектно-кошторисну документацію? <b> Номер відповіді:</b> 1457/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" розміщених за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Руслана <b> Тема розширена:</b> Плюсювання очікуваних вартостей закупівель, що плануються за одним кодом ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз‘яснення щодо правильного обрання виду закупівлі. Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі»: Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.» Для прикладу, Замовником була оголошена закупівля відкритих торгів за кодом ДК 021:2015:18130000-9: Спеціальний робочий одяг, за результатом якої укладено договір на суму 3 500 000, 00 тис. У разі проведення ще однієї закупівлі протягом року за таким самим кодом ДК та з очікуваною вартістю 2 000 000, 00 грн, її необхідно проводити як відкриті торги з публікацією англійською мовою, чи все ж видом такої закупівлі будуть звичайні відкриті торги? Ч. 3 ст. 10 Закону стосується однієї закупівлі чи всіх закупівель за один кодом ДК, що здійснюються протягом одного року (кожну наступну потрібно плюсувати до попередньої проведеної та визначати, відповідно до вартісних меж, вид закупівлі)? Або, ч. 3 ст. 3 Закону визначено: «у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.» Запитання: Замовником проведено за кодом ДК 021:2015: 34330000-9 — Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів, закупівлю без використання електронної системи на суму 49 000, 00 грн. У разі проведення іншої закупівлі протягом року за цим самим кодом ДК та з очікуваною вартістю 49 500, 00 грн, таку закупівлю необхідно проводити як спрощену закупівлю чи можна як закупівлю без використання електронної системи? Буду дуже вдячна за розгорнуті відповіді на запитання! <b> Номер відповіді:</b> 1445/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Соловйов Олександр Євгенович <b> Тема розширена:</b> Визначення переможця відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Чи потрібно при визначенні переможця відкритих торгів завантажувати в систему протокол УО про визначення переможця, і що робити, якщо протокол не будо завантажено? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1446/2021 <b> Відповідь:</b> Виходячи з норм частини десятої статті 11 Закону,  вимога для уповноваженої особи оформлювати та підписувати протокол є у разі прийняття нею будь-яких рішень, пов’язаних з організацією та проведенням закупівель. Наприклад, що супроводжують дії уповноваженої особи щодо планування закупівлі, вибору та проведенням процедур закупівель/спрощених закупівель, оприлюднення інформації в електронній системі закупівель тощо. При цьому у відповідності до статті 10 Закону обов’язковому оприлюдненню з боку замовника підлягають протокол кваліфікаційного відбору (протягом одного дня з дня його затвердження) при застосуванні торгів з обмеженою участю та протокол розгляду тендерних пропозицій (протягом одного дня з дня його затвердження) при застосуванні процедури відкритих торгів у разі оприлюднення оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель згідно з частиною третьою статті 10 Закону. Оприлюднення інших протоколів рішень уповноваженої особи можливе за необхідності та з урахуванням технічної реалізації в електронній системі закупівель

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Коріненко Тетяна Леонідівна <b> Тема розширена:</b> Зміни до Наказу 15.04.2020 № 708 <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 08.11.2021 згідно Наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» втратили чинність, державні стандарти України згідно з додатком до цього наказу, в тому числі і ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, на який посилається наказ № 708, а саме визначення предмета закупівлі робіт. Прошу надати роз'яснення як визначати предмет закупівлі за ДСТУ який втратив чинність. <b> Номер відповіді:</b> 1431/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціальної політики Нікопольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Кількість уповноважених осіб та доплата згідно законодавства <b>Суть питання:</b> Управління керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" здійснює наступні закупівлі: спрощена процедура, переговорна процедура (поштові послуги для доставки сум відшкодування пільг і субсидій громадянам міста), а також публікує звіти про закупівлі здійснені без електронної системи ( закупівлі до 50000,00 грн.) У 2020 році такі закупівлі були розподілені наступним чином 14 спрощених, 25 звітів, 2 переговорні процедури. Чи можливо у 2022 році призначити дві уповноважені особи:одна для публікації звітів , а інша для проведення процедури спрощених закупівель? Обидві особи є штатними співробітниками, на яких наказом керівника покладено додаткові функції уповноваженої особи. Як правильно визначити їм суму доплати згідно законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 1432/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому замовник самостійно приймає рішення та зазначає у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель. Крім того повідомляємо, що з 2022 року відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.