<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «РАДНИК ЮА» <b> Тема розширена:</b> Щодо функціонування ТК з 01.01.2022 <b>Суть питання:</b> Пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлено, що до 01.01.2022 замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Тобто Законом передбачено, що замовник до 01.01.2022 може утворювати тендерний комітет (комітети) та має право визначити тендерний комітет (комітети) відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель, проте Законом не передбачено, що з 01.01.2022 тендерний комітет (комітети) не може організовувати та проводити процедури закупівлі. З чого можна зробити висновок, що тендерний комітет (комітети) може функціонувати, організовувати та проводити процедури закупівлі. Враховуючи викладене вище просимо надати роз’яснення щодо наступних питань: 1. чи може тендерний комітет (комітети) функціонувати, організовувати та проводити процедури закупівлі з 01.01.2022? 2. якщо ні, якою нормою Закону це передбачено? 3. якщо так, то чи може змінюватися склад та функції тендерного комітету (комітетів) з 01.01.2022? <b> Номер відповіді:</b> 1423/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова <b> Тема розширена:</b> Призначення/визначення уповноважених осіб <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У відповідності з визначенням у ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа відповідає за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Звіт про договір, укладений без застосування ЕСЗ, процедурою в розумінні Закону не вважається. У зв’язку з ліквідацією тендерного комітету та призначенням уповноважених осіб виникають наступні запитання: 1. Чи може змовник визначити окрему уповноважену особу, відповідальну за організацію та проведення закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3? Чи все ж таки цією функцією можна додатково обтяжити тільки УО, яка відповідальна за проведення процедур закупівель/спрощених закупівель? 2. Чи може замовник призначити відповідального за проведення та організацію закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3, не визначаючи/призначаючи дану особу уповноваженою особою у розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1426/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Звертаємо увагу, що починаючи з 01.01.2022 відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються  в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо. Крім того повідомляємо, що з 2022 року відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ШЕПЕТІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕПЕТІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, в який строк можна розпочати переговорну процедуру після того, як двічі не відбулись відкриті торги? (Минуло два місяці з останніх торгів) Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1427/2021 <b> Відповідь:</b> Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому  Закон не обмежує замовника  розпочинати  переговорну процедуру закупівлі одразу після двічі відмінених процедур відкритих торгів. Водночас звертаємо увагу, що замовник застосовує  переговорну процедуру закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціальної політики Нікопольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Призначення в установі дві уповноважені особи <b>Суть питання:</b> Управлінням за 2020 рік проведено спрощених 17 закупівель та опубліковано 25 звітів про укладений договір ,закупівлі без електронної системи. В 2021 році проведено спрощених 11 закупівель та опубліковано26 звітів про укладений договір про закупівлю без використання електронної системи . Як правильно Замовнику призначити декілька уповноважених осіб за конкретними процедурами закупівель ( предмет договору) чи по виду закупівлі (спрощена і відкриті торги) ? Яка відповідальність на Замовника при відсутності доплати бухгалтеру, який є уповноваженою особою? <b> Номер відповіді:</b> 1428/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?, Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Отже, уповноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення  однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ШЕПЕТІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕПЕТІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, в який строк можна розпочати переговорну процедуру після того, як двічі не відбулись відкриті торги? (Минуло два місяці) Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1429/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "Горлиця Діамант" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! ОСББ з депутатського фонду надано грошові кошти в сумі 40 тіс.грн. за призначенням "встановлення дверей" та 30 тис. грн. за призначенням "встановлення віконних блоків". Під час звернення до депутата з проханням надати грошові кошти були розроблені два кошторисних розрахунка, окремо на вставлення дверей та окремо на встановлення вікон. Згідно п. 4 розділу 1 Наказу Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293. Так згідно ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 назва об’єкта будівництва за проектною документацією має не змінюватися на всіх стадіях. Тобто в розумінні Мінрегіону розроблені кошторисні розрахунки - є різними будівництвами. Крім того для них є різні коди ДК. Питання: чи потрібно об'єднувати дві різних звіта про укладений договір в одну спрощену закупівлю, виходячи з того що це одна будівля. <b> Номер відповіді:</b> 1430/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Матвійчук Анастасія Олександрівна <b> Тема розширена:</b> (не)врахування ПДВ у складі очікуваної вартості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 1412/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2  Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Разом з тим згідно з  примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі  здійснюється замовником самостійно. Отже,  замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі  самостійно зазначають про включення/невключення  податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування статті 631 при укладанні прямого договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Будь ласка, допоможіть розібратись. В січні укладено договір на постачання електроенергії за результатами спрощеної процедури закупівлі. В жовтні постасчальник повідомив про підвищення тарифів, що приводе до збільшення суми договору. Вимушені були дочекатись виділення додаткових коштів, розірвати існуючий договір фі тепер укладаємо прямий договір з цим же постачальником на період листопад-грудень. Питання - чи можемо ми застосувати в новому прямому договорі ст.631, якщо предмет договору той самий, що і зі спрощеною закупівлею, але за рахунок виділених додаткових коштів? Чи можливо розглядати ці два договори як окремі і незалежні один від одного? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1413/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас зазначаємо, що застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України в договорах, укладених без використання електронної системи закупівель можливе, якщо така умова була зазначена під час укладення такого договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Маріупольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення коду ДК при закупівлі послуг з теплопостачання <b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити наступне: З 1 жовтня 2021 року вступили нові правила постачання теплової енергії споживачам та затверджено нові типові договори про надання послуг (Постанова КМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії"). Теплопостачання в розрізі предмету закупівлі тепер визначено послугою, раніше теплова енергія закуповувалася як товар. Просимо пояснити який код ДК правильно використовувати для закупівлі ПОСЛУГИ з теплопостачання, оскільки наявний код ДК за 4 знаком 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція відноситься до закупівлі ТОВАРІВ? <b> Номер відповіді:</b> 1414/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба морського та річкового транспорту України <b> Тема розширена:</b> Закупівля через ЦЗО <b>Суть питання:</b> Керуючись пунктами 12), 13), 15) частини першої, частини другої статті 9 Закону, Морська адміністрація просить надати роз'яснення щодо: - заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми; - заходів, яких необхідно вжити замовнику для ефективного і своєчасного використання державних коштів у зв’язку з відмовою ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» від виконання вимог Постанови КМУ № 1216; - оцінки правомірності дій ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» щодо відмови виконання вимог Постанови КМУ № 1216 та не включення в річний план закупівель проведення тендерів в інтересах замовника. <b> Номер відповіді:</b> 1415/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону централізована закупівельна організація набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені  Законом, та несе відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 установлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій централізованих закупівельних організацій в конкретних випадках. Крім цього, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику,  з питання заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Бондаренко Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Визначення коду закупівлі за ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> В рамках виконання заходів із технічного нагляду за роботами з реконструкції залізниці та підготовки закупівлі прокату самохідної дрезини виникло питання визначення коду закупівлі за ДК 021:2015. Найбільш прийнятним кодом, виходячи із змісту послуги, що буде закуповуватись, являється: 45500000-2 «Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва». Проте, відповідно до п. 3 Загальних положень «Порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг повинен визначатись за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, отже використання коду 45500000-2 унеможливлено. Найближчим за змістом закупівлі кодом являється: 45510000-5 «Прокат підіймальних кранів з оператором». Чи буде вірним використання коду 45510000-5 з огляду на відмінність предмета прокату (мотодрезини і крану)? <b> Номер відповіді:</b> 1417/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Допоможіть будь- ласка у вирішені такого питання: протягом 2021 року було розміщено 6 процедур відкритих торгів на проведення поточного ремонту та 1 відкриті торги на монтаж пожежної сигналізації. За результатами процедур було зекономлено 40 тис. грн, частину цих коштів було використано на інші потреби, залишок 25 тис.грн. Також за результатами спрощених закупівель ,залишилось 20 тис. грн. Також було укладено прямий договір на медичні послуги, але додатковою угодою зменшено суму договору на 27 тис. грн. Внаслідок чого залишилися вільні кошти в загальній сумі 72 тис. грн. . Керівництво пропонує провести додатковий ремонт сходової клітини в адмін приміщенні, кошторисна вартість якого складає 191 тис. грн. Різницю суми вирішено попросити у центрального органу управління та провести спрощену закупівлю на поточний ремонт по ДК 021:2015-45000000-7. Підкажіть будь-ласка чи не буде це порушенням ЗУ “Про публічні закупівлі”, в частині поділу предмета закупівлі? Дуже дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1418/2021