<b>Запит від:</b> Запит від Золотарьов Віталій <b> Тема розширена:</b> Щодо тарифу на електроенергію на РДН і ВДР <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 на період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлені граничні ціни на РДН і ВДР на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює: - для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) – 2000 грн/МВт∙год (2,00 грн/кВт∙год ); - для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) – 4000 грн/МВт∙год (4,00 грн/кВт∙год). Відповідно до пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»: У разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців. Граничні ціни встановлюються Регулятором після консультацій з Антимонопольним комітетом України. Чи можна вважати вказані встановлені Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 ціни на електричну енергію на РДН і ВДР - регульованими, в т.ч. у розумінні підпункту 5) частини 6 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"? Буду дуже вдячний за надання відповіді по суті цього питання без відсилання на раніше надані роз'яснення зі схожих питань. <b> Номер відповіді:</b> 1481/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону, яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках. Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Про надання роз'яснень <b>Суть питання:</b> Відповідно до Переліку природоохоронних заходів та об’єктів, фінансування яких здійснюється у 2021 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради 23 грудня 2020 року № 16 (із змінами), передбачено реалізацію природоохоронного заходу «Створення захисних лісових насаджень на еродованих землях на території Кіровоградської області» з видатками на загальну суму 2 126 000,00 грн. Головним розпорядником коштів визначено департамент екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі-департамент). Наказом департаменту одержувачами бюджетних коштів по зазначеному природоохоронному заходу визначено державні лісогосподарські підприємства, а саме: ДП Компаніївське лісове господарство з видатками в сумі 416 000,00 грн., ДП Долинське лісове господарство з видатками в сумі 780 000,00 грн., ДП Онуфрієвське лісове господарство з видатками в сумі 930 000,00 грн. (КЕКВ 2610). Зазначені підприємства вказані кошти використовували безпосередньо для створення захисних лісових насаджень на еродованих землях, укладаючи прямі договори. На підставі викладеного просимо надати роз’яснення чи є зазначені підприємства замовниками в розумінні ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1482/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від Василівська міська рада Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення предмету закупівлі "Робіт" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прийнято Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно до якого ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 втратили чинність. Надайте роз'яснення, яким чином визначати предмет закупівлі робіт відповідно до Наказу Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 р. , в якому зазначається - "Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293". Дякю! <b> Номер відповіді:</b> 1484/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021  № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України <b> Тема розширена:</b> Порядок підписання прямого договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати консультацію з наступного питання. Двічі проведено спрощену закупівлю, яка не відбулась за відсутності учасників, за предметом «50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» Станом на сьогодні є необхідність в ремонті автомобілів, однак не можемо знайти виконавця так, як в оголошені прописані умови ремонту службових автомобілів, два з яких знаходяться в м. Києві та один в м. Краматорську. Чи можливо підписання двох договорів: перший з виконавцем в Києві на ремонт двох автомобілів та другий договір на ремон одного автомобіля в м. Краматорську при цьому предмет договору не змінний в обох випадках. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1472/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Хакімова Хеда <b>Суть питання:</b> Договора(вони допорогові (до 50 тис.грн), та з автопролангацією), які були укладені до 19.04.2020р. Чи маю я право не відображати їх в "Прозорро" ? <b> Номер відповіді:</b> 1473/2021 <b> Відповідь:</b> Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад «Вознесенська спеціальна школа» Миколаївської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель <b>Суть питання:</b> Роз'ясніть будь ласка, казначейство відхиляє договори (ID: UA-2021-11-12-013349-a), укладений без використання електронної системи закупівель по причині відсутності скану договору в звіті про закупівлю, Моя крапка зору"" Керуватись ч. 3 ст.3 Закону Законом України «Про публічні закупівлі», у якій відсутня обов'язкова вимога щодо завантаження договору про закупівлю в електронній системі закупівель, тому відсутність скану договору про закупівлю у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель є виконання умов Закону ", і п.1 ст. 10 Законом України 13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель — протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. Казначейства наголошує: " ч. 3 ст.3 Закону Законом України «Про публічні закупівлі» У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. - 10) договір про закупівлю та всі додатки до нього — протягом трьох робочих днів з дня його укладення; <b> Номер відповіді:</b> 1474/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (В яких випадках замовник повинен оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, а в яких – ні?, стор. 3), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 та запиті 627/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA Поряд з цим зазначаємо, що договір про закупівлю та всі додатки до нього  оприлюднюються відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі  застосування замовником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 1471 <b>Суть питання:</b> Прошу Вас, надати роз`яснення, щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), в ситуації, яка склалася під час закупівлі, а саме: Для потреб Державної прикордонної служби України, в грудні місяці 2020 року Військовою частиною 1471 (далі – Замовник) було проведено процедуру закупівлі та укладено договір на постачання товару для потреб 2021 року. В зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань постачальником, вказаний договір було розірвано в березні 2021 року. Оскільки потреба на вказаний товар – не відпала, в квітні 2021 року, Замовником було розпочато повторну процедуру закупівлі, яка в свою чергу не відбулась у зв’язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. В подальшому, було оголошено повторну процедуру закупівлі, яка триває на даний момент. Питання: Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пп.3 п.3 ч.2 ст.40 Закону у зв’язку з розірванням договору з вини постачальника та нагальною потребою, яка виникла у Замовника під час проведення вищевказаної процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1475/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Фінансове управління виконавчого комітету Бердянської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування ст. 7 ЗУ Про публічні закупівлі до закупівель здійснених без використання електронної системи <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи повинен центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, до здійснення оплати (на етапі взяття бюджетних зобов'язань) за договором про закупівлю, перевіряти наявність річного плану, та звіту по договору при укладанні договору здійсненого без використанні електронної системи. Чи потрібно в такому звіті оприлюднювати сканкопію договору. <b> Номер відповіді:</b> 1476/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі /спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (В яких випадках замовник повинен оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, а в яких – ні?, стор. 3), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 та в запиті 627/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від П'ятигірський ліцей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області <b> Тема розширена:</b> Хто може бути уповноваженою особою, оплата праці УО <b>Суть питання:</b> Чи може бути директор ліцею уповноваженою особою (має вищу економічну освіту, пройшов тестування уповноважених осіб). Якщо так, як оплатити цю додаткову роботу, адже керівник державного підприємства не може отримувати доплату за суміщення посад. Чи можна встановити директору премію та доплату за напруженість за виконання ним обов'язків УО? <b> Номер відповіді:</b> 1463/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020  № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Щодо способів визначення УО?, Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218

<b>Запит від:</b> Запит від СЕНЧАНСЬКИЙ СІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ "ПАРОСТОК” <b> Тема розширена:</b> Договір з постачальником був помилково завершен <b>Суть питання:</b> Договір з постачальником на суму 106596 грн. був виконано на суму 82631, але був помилково завершено, а сума 23964 грн. залишилась не використана. Що робити в такому випадку? <b> Номер відповіді:</b> 1464/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної можливості відновлення договору по закупівлі, який було помилково припинено пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Крім того, пропонуємо ознайомитись з листом від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради <b>Суть питання:</b> Добрий день. підскажіть будь-ласка чи можу я застосувати ч.3 п.7 ст3, а саме: оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. процедура за кодом UA-2021-11-02-012794-a. і придбати за прямим договором у переможця переговорної процедури вугілля. справа в тому, що заклади не забезпечені вугіллям. чи можливо є який інший варіант <b> Номер відповіді:</b> 1465/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого  Законом у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру , що оскаржується. Крім того, відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Отже, замовник може придбати товари, роботи і послуги, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру (процедури  закупівлі відкритих торгів або торгів з обмеженою участю, або конкурентного діалогу) , що оскаржується.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b>Суть питання:</b> Наказом Мінрегіону «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 р. № 281 затверджено: - Настанову з визначення вартості будівництва; - Настанову з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво. Відповідно до п.1.1 Настанови з визначення вартості будівництва вона визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування та є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Обидва зазначені вище документи набрали чинності з моменту їх реєстрації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) — 08.11.2021 року. З цієї ж дати, на підставі наказу № 281, втратив чинність ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293. Але в п. 4 роз. 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 708 і досі міститься вимога щодо урахування зазначеного документа при визначення предмета закупівлі робіт. Як бути? Адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Тож за загальним правилом документація виготовлена до набуття чинності Наказу № 281 є чинною і вносити зміни до річного плану закупівель з цього приводу не потрібно. Можна проводити закупівлі далі.? Чи необхыдно коригувати всы ПКД? <b> Номер відповіді:</b> 1466/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021  № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: