<b>Запит від:</b> Запит від Литвиненко Жанна Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Пов'язаність осіб <b>Суть питання:</b> Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить визначення понять «пов’язані особи», «здійснення контролю», «члени сім’ї», а також визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника. Як слідує із зазначених норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов: - учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або - учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами) замовника. - з керівником замовника. ПРОСИМО надати роз’яснення чи є ФОП, якиє є депутатом ради пов’язаною особою з керівником ради, в якиї цей ФОП є депутатом, тобто чи може замовник - відповідна рада, укладати договори про закупівлю, де переможець ФОП є депутатом цієї відповідної ради, та чи може ФОП який є депутатом відповідної ради брати участь у конкурентних закупівлях та в т. ч. спрощених процедурах, як учасник, який буде виконувати роботи на рівні з іншими суб’єктами господарювання, тобто чи будуть у такому випадку наявні ознаки пов’язаності осіб? <b> Номер відповіді:</b> 1526/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "МЕТРОЛОГІСТІКС" <b> Тема розширена:</b> Заборона субпідряду замовником <b>Суть питання:</b> Чи може замовник в тендерній документації (ТД) заборонити субпідряд в технічних вимогах (технічній специфікації), посилаючись на відсутність кваліфікаційних критеріїв щодо наявності матеріально-технічної бази та персоналу? Чи може замовник в цьому випадку зазначати в ТД "Інформація про субпідрядника/співвиконавця - не передбачено"? <b> Номер відповіді:</b> 1522/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону). Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг  становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Своєю чергою, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. Тому, за роз'ясненням вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону. Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Скороходівська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Повторно звертаюся з запитаннями до Вас: Скажіть будь ласка:1. Хто повинен проводити закупівлі на електроенергію і газ для закладів освіти, приміщення яких не передані на баланс Відділу освіти ТГ (є юр.особою), а знаходяться на балансі селищної ради. ".Чи може бути лише одна уповноважена особа для проведення закупівель для Відділу освіти і селищної ради?Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1516/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання 1 міститься у листах від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" та від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" ,  розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%20%093304-04%2F56256-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=36904 Так, у разі якщо замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) є головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання 2 міститься у листі від 10.04.2020 №  3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Заклад позашкільної освіти "Полтавський міський центр дитячо-юнацьких клубів за місцем проживання" Полтавської міської ради <b> Тема розширена:</b> Збільшення суми договору, у зв'язку з підвищенням тарифу <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, чи можу я збільшити суму тендерного договору по теплопостачанню (переговорна процедура) шляхом укладання додаткової угоди, оскільки обсяги теплової енергії не були використані, але за рахунок збільшення тарифів грошей по договору на грудень не вистачає. І чи можна використати підставу згідно ч.5 п.7 ст.41 Зкакону "зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни". дякую <b> Номер відповіді:</b> 1517/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020          № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління каналу Дніпро-Донбас <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування переговорної Процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> З метою забезпечення комунальних потреб та, зокрема, водопостачання населення м. Харків та Харківської області до кінця бюджетного 2021 року заплановано здійснення наповнення Краснопавлівського водосховища дніпровською водою в об’ємі 16 млн.м3. Для організації забезпечення даного заходу необхідно здійснити закупівлі, а саме: електроенергію на суму-33,24 млн. грн (КЕКВ 2273), оливу ТП-30 на суму-1,0 млн. грн (КЕКВ 2210) та закупівлі послуг… з розпломбування, опломбування силових трансформаторів на суму-85 тис. грн (КЕКВ 2240). Згідно з п.3 частини 2 розділу 7 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII «Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 (якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера) частини другої цієї статті . Прошу надати роз’яснення: особливими економічними та соціальними обставинами є тільки обставини, пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, чи цей перелік не є вичерпним. Чи можливо віднести до особливих економічних чи соціальних обставин - обставини із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, які дають змогу застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно розділу 7 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII. <b> Номер відповіді:</b> 1518/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А2399 <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі за загальним кодом ДК <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть будь ласка, чи можна визначити предмет закупівлі за кодом ДК 30000000-9. У Ваших розясненнях зазначено. якщо четвертий знак 0, то ми визначаємо предмет закупівлі за першими трьома знаками. Чи обовязково щоб була четверта цифра, а у разі визначення за першими трьома, щоб не було нулів? <b> Номер відповіді:</b> 1512/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа «Кодимський міський ЦФГО установ та закладів освіти» Кодимської міської ради Одеської області <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> В нашій установі на фінансовому обслуговуванні (укладені договора на фінансово-господарське обслуговування) знаходяться 17 закладів. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника... З Нового бюджетного року (2022 рік) кожен заклад буде мати власний кошторис і буде виступати замовником в закупівлях. Але всі фінансові послуги надає наша установа, в штаті закладів не має власної бухгалтерії та відповідних спеціалістів. Яким чином нам діяти: ввести в штат нашої установи посади фахіфців з публічних закупівель, чи в штат безпосередньо закладів? <b> Номер відповіді:</b> 1514/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Цікавить два питання: 1) Підрядник, переможець відкритих торгів, продав підприємство іншому власнику, виконавши роботи лише на половину. Новий власник відмовляється від завершення робіт. Які дії може застосувати замовник, враховуючи вимоги Закону, про недопущення внесення змін до договору до повного виконання зобов'язань сторонами? 2) Відповідно до Закону, повноваження тендерного комітету завершуються 01.01.2022 року. Яким чином Замовник повинен завершити виконання багаторічного тендерного договору, якщо секретар тендерного комітету не стає уповноваженою особою? <b> Номер відповіді:</b> 1506/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання 1 міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ,  від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто теми: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Відповідь на питання 2 міститься в листі від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації щодо виконання договору <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 12 ч. 1. ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю, або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. В той же час, відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю. У зв’язку з вищевказаним, прошу надати інформацію щодо наступних питань. 1. Чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю у випадку, якщо станом на дату закінчення строку дії такого договору сторони не приступили до його виконання. 2. Чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю у випадку, якщо станом на дату закінчення строку дії такого договору сторони вчинили дії, спрямовані на виконання договору (виникнення зобов'язань), проте відповідні зобов'язання ще не виконано станом на дату закінчення дії договору. 3. Чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю у випадку, якщо станом на дату закінчення строку дії такого договору сторони вчинили дії, спрямовані на виконання договору, відповідні зобов'язання виконано, але їх виконання не прийнято замовником станом на дату закінчення дії договору. 4. Чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю у випадку, якщо станом на дату закінчення строку дії такого договору сторони виконали договір частково, тобто не в повному обсязі, що передбачений умовами такого договору. <b> Номер відповіді:</b> 1507/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1233/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f176550-c7ca-42a4-9ed9-45e029f82529&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура з ПОН на постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Наша установа звернулася до ПОН на постачання природного газу з пропозицією провести переговорну процедуру, так як сума закупівлі перевищує 200 тис. грн. Але отримали від ГК "Нафтогаз України" лист щодо необхідності укладення договору без використання електронної системи закупівлі. Як в такому випадку діяти Замовнику <b> Номер відповіді:</b> 1509/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону. Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з надзвичайних ситуацій <b> Тема розширена:</b> Підстава для застосування <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 р. № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» ДСНС входить до переліку замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим. Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 11 Закону за наявності підстав для здійснення переговорної процедури закупівлі, передбачених цим Законом, замовники, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, самостійно проводять закупівлі товарів та послуг із застосуванням переговорної процедури закупівлі. Інформація про потребу в закупівлі таких товарів та послуг не надається централізованій закупівельній організації. Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі визначені частиною другою статті 40 Закону. Зокрема, відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 40 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: у разі, якщо закупівля через централізовану закупівельну організацію двічі не відбулася через відсутність достатньої кількості пропозицій, чи може замовник в інтересах якого проводилась така закупівля, самостійно здійснити закупівлю шляхом застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статі 40Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1511/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Лозівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі. Додатукові угоди <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Внесення змін до договору регулюється с. 41 Закону. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених ч. 5 ст. 41 Закону. п.2 ч.5 ст. 41 Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; Це все зрозуміло. Але якщо ми заключили договір (спрощена закупівля) на газ для заправки автомобіля, а тепер ціна виросла, можемо ми заключити додаткову угоду на збільшення ціни за одиницю товару раніше ніж 90 днів. Тому що тепер в законі чітко прописано "природного газу". відсотиться закупівля газу в талонах для заправки автомобіля до природного газу? Чи застосовується це обмеження до даного предмету закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1492/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Водночас відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507,  Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Тому, з питання віднесення газу в талонах для заправки автомобіля до природного газу пропонуємо додатково звернутися до Мінекоенерго. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення газу в талонах для заправки автомобіля до природного газу.