<b>Запит від:</b> Запит від Чуднівська міська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, в нас є проектно-кошторисна документація на 4млн грн, але фінансування лише 150тисяч грн з обл.бюджету, чи можем ми оголосити спрощену закупівлю на виконання робіт на суму 150 тисяч гривень в цьому році? <b> Номер відповіді:</b> 1533/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20 Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону. Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону. Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з пунктом 1.2. розділу І “Загальні положення” кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві”. Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Олександра П.Ю. <b> Тема розширена:</b> Міжнародно економічні відносини <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Іноземна компанія виграла тендер міжнародного банку, це будуть роботи які проходитимуть на території України, оскільки дана компанія не має ліцензії, то вона хоче взяти на субпідряд українську фірму яка може виконувати ці роботи. Чи потрібно реєструвати договір про спільну діяльність, якщо він не є іноземним інвестором, тобто не інвестує нічого лише виграв тендер? <b> Номер відповіді:</b> 1534/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) здійснюються закупівлі, що передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг та відповідно укладення договору про закупівлю (господарського договору, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару). При цьому правовідносини, що не передбачають придбання та укладення договору про закупівлю, не є предметом регулювання Закону. Водночас оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації про договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> При публікації договору про закупівлю, система не пропускає правильну вартість договору без ПДВ, а вимагає вказувати на одну копійку більше, оминаючи правила округлення з математики. В усній формі на майданчику Закупки.пром.юа та ДП "Прозорро" сказали, що система валідує таким чином, що якщо при визначені вартості ПДВ якщо після коми більше двох знаків, то в любому випадку система округлює в більшу сторону. Наразі надали їм письмовий запит. Але Казначейська служба відмовляється реєструвати наші договори, тому що сума без ПДВ в самому договорі і в звіті не співпадає на одну копійку. І ми не можемо завідомо спотворювати дані в договорі та вказувати невірну суму ПДВ. Надайте будь-ласка роз'яснення що нам робити в даному випадку. Для приклада одна із закупівель: UA-2021-11-11-003755-a <b> Номер відповіді:</b> 1535/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Олександр <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте будь ласка відповідь, чи є яке "Розпорядження" органу, що до планування закупівлі внутрішніми групами, відділами, особами (де немає відділів), надання заявок про закупівлю предмету, послуг, на поточний місяць. У який формі це повинно відбуватися, чи буде це порушення без подання таких заявок в організації. Дякую. (Замовник- бюджет). <b> Номер відповіді:</b> 1537/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 10.09.2020 №   3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 При цьому порядок збору інформації від відповідних структурних підрозділів (фахівців) замовника щодо потреб та обсягів видатків юридичної особи-замовника для здійснення у подальшому планування проведення закупівель відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” здійснюється на підставі та у спосіб, зазначений у власному розпорядчому рішенні замовника. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП ООКЛ ООР <b>Суть питання:</b> Для тих, хто розірвав договір про закупівлю газу з попереднім постачальником, але не встигає укласти договір з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» до кінця жовтня, КМУ прийнято постанову від 25.10.2021 р. № 1102 та встановлено, що бюджетним установам та закладам охорони здоров’я (незалежно від організаційно-правової форми) з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року газ постачає постачальник «останньої надії» (ПОН), яким є ТОВ «ГК «Нафтогаз України», по ціні 16,8 грн з ПДВ за кубометр. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. № 329-VIII (далі — Закон про ринок газу) договір постачання між ПОН і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Тож такий перехід відбуватиметься автоматично, аби забезпечити безперебійне постачання газу. На підставі протоколу засідання Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС від 12.10.2021 р. № 15/09-21 ситуацію, що виникла у зв’язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам, класифіковано як надзвичайну ситуацію техногенного характеру державного рівня. Тож бюджетні установи в разі переходу на ПОН можуть застосувати: для закупівлі понад 200 тис. грн — норми п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону № 922 (виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера) та переговорну процедуру закупівлі; В нашому випадку має бути переговорна процедура з ПОНом, проте як її провести згідно з Законодавством про публічні закупівлі, якщо ПОН не проводить переговори, надає підприємству газ, потім присилає договір разом з актом на оплату. Надайте роз'яснення,як діяти Замовнику і як провести переговори ,якщо наразі невідомо навіть яка кількість кубометрів? <b> Номер відповіді:</b> 1538/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Отже, застосування замовником переговорної процедури закупівлі здійснюється за умов дотримання вимог, установлених статтею 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), зокрема, укладання договору про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Докладно про алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі у додатку 2 зазначеного вище листа. Крім цього, зазначаємо, що вибір способу закупівлі залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, зокрема, виходячи з пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі, то придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої  статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках , у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу , нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю постачальника «останньої надії» (ПОН), пропонуємо звертатися до НКРЕКП. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Бойко Василь Миколайович <b> Тема розширена:</b> Рамкові угоди <b>Суть питання:</b> Установа має підписану рамкову угоду на 2021-2023 роки на постачання картоплі (5 учасників). Угода чинна. Об"єм картоплі, передбачений рамковою угодою, дозволяє проводити постачання у 2022 і 2023 роках. Чи має право ця установа оголошувати нову процедуру закупівлі - відкриті торги для закупівлі картоплі? Чи має право ця установа оголошувати нову процедуру закупівлі - рамкову угода на 2022-2024 роки для закупівлі картоплі? <b> Номер відповіді:</b> 1542/2021 <b> Відповідь:</b> Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Застосування механізму рамкових угод надає можливість здійснювати закупівлю послуг оперативно, а також забезпечити економію часу, коштів  та адміністративних ресурсів на відміну від проведення відкритих торгів.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Цимбалюк Петро Миколайович <b> Тема розширена:</b> Оскарження результатів тендеру ідентифікаційний номер UA-2021-11-18-003348-c <b>Суть питання:</b> Протоколом №1 від 02.12.2020 року про відхилення тендерної пропозиції Фізичної особи-підприємця Цимбалюка Петра Миколайовича – учасника спрощеної/допорогової закупівлі за предметом закупівлі: «Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт по об’єкту: «Будівництво загальноосвітньої школи на 198 учнів в селі Садове Арцизького району Одеської області. Коригування» (код за ДК 021:2015: 71520000-9 – Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)» (Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-11-18-003348-c) та вважаємо його безпідставним та таким, що прийнятий з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» відповідно до наступного. Протоколом №1 від 02.12.2020 року пропозицію Учасника Фізична особа-підприємець Цимбалюк Петро Миколайович відхилено з наступної підстави, а саме: «Так, відповідно до п.14 оголошення учасником ФОП Цимбалюк Петро Миколайович не надано проект договору який обов’язково повинен бути заповнений згідно цінової пропозиції Учасника, а лише на бланку учасника надано погодження з проектом договору». Відповідно до вищезазначеного Учасник – ФОП Цимбалюк Петро Миколайович повідомляє наступне. У складі тендерної пропозиції Учасник – ФОП Цимбалюк Петро Миколайович надав: - Лист-погодження з проектом договору (вих. №16/11/15 від 23.11.2021) (файл – «7. Проект договору.pdf); - Проект Договору № про здійснення технічного нагляду (вих. №16/11/10 від 23.11.2021), який заповнений згідно цінової пропозиції Учасника та скріплений підписом та печаткою Учасника, а саме згідно «ФОРМА ПРОПОЗИЦІЇ» (вих. №16/11/11 від 23.11.2021) (файл – «4. Цінова_пропозиція.pdf»). Відповідно до вищезазначеного ФОП Цимбалюк Петро Миколайович повністю виконав вищезазначену вимогу Оголошення і надав усі необхідні документи. Отже, пропозиція ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича повністю відповідає наведеним вище вимогам Оголошення. Таким чином, не зрозуміло рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції Учасника ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича та недотримання своїх же вимог Оголошення. Враховуючи наведене вище, Скаржник зазначає, що рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича є необґрунтованим та з порушенням норм чинного законодавства України. Відповідно до п.14 ст.14 ЗУ «Про публічні закупівлі»: Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Таким чином, відповідно до наведеного вище вимагаємо переглянути тендерну пропозицію ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича на відповідність вимогам Оголошення та скасувати Протокол №1 від 02.12.2020 року про відхилення тендерної пропозиції Учасника. <b> Номер відповіді:</b> 1543/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ГО ГВАРА МЕДІА <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни закупівлі додатком до договору, якщо початково замовник завантажив договір з помилковою ціно <b>Суть питання:</b> Вітаю Виражаємо вам нашу повагу, змушені звернутись, так як із-за незначної помилки сторін нас змушують розірвати договір. Проводили закупівлю, яка була сумою 380 тис, подали пропозицію 378, виграли на 376 тисяч гривень. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-20-001659-c. Замовник помилково заключив договір на 378тисяч і надав його нам або якось там виявилась така ціна і завантажив у систему. В момент реєстрації договору казначейством, вони відмовляються реєструвати із-за порушення істотних умов договору. В той же час юристи заявляють, що договір і його додатки єдиний юридичний конструкт і мають реєструватись одним цілим. Ми хотіли би реалізувати договір, так як виграли тендер, замовник його підписав і готовий додати додаток, але Казначейство не приймає цей договір. Також замовник дав нам догану, що це ми мали перевірити цю ситуацію і завантажити оновлену комерційну пропозицію під оновлену ціну (чи так це?). Що робити нам і чи можливо вирішити цю ситуацію без розриву договору. Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 1544/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до  статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону. Разом з тим на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено  лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Павлоградський пологовий будинок" Павлоградської міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівлі згідно ст 3 п. 18 Закону про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградський пологовий будинок» Павлоградської міської ради ( далі – Підприємство) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним. Між Підприємством та Національною службою здоров’я України укладено договір про медичне обслуговування населення за программою медичних гарантій. Відповідно до спеціальних умов надання медичної допомоги , підприємство зобов’язане забезпечити можливість проведення лабораторних досліджень у закладі або на умовах договору підряду. Чи підпадають під дію статті 3 пункту 18 Закону «Про публічні закупівлі» договори, предметом закупівлі якого є лабораторні дослідження, які укладаються між підприємством та підрядною організацією для можливості виконання вимог за договором про медичне обслуговування населення. <b> Номер відповіді:</b> 1527/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" <b> Тема розширена:</b> переговорна процедура закупівлі по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> За результатом проведення відкритих торгів підписано договір на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво гравійної дороги від західного обходу м. Львова до житлового масиву "Білогорща". Сума ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ 28 220 000, 00 грн. Термін дії основного договору до 20 грудня 2022 року. Станом на сьогодні основний договір виконано на 11 000 000, 00 грн. (підписано відповідні акти та оплачено роботи замовником). Для можливості продовження виконанння робіт по основному договору, виникла необхідність у додаткових роботах, що не заперечується замовником (наявні відповідні протоколи, акти обстежень об'єкту будівництва). Замовником замовлено коригування проекту, з метою включення до нього додаткових робіт. Після проведення коригування роекту, вартість додаткових робіт, без яких неможливо продовдити виконанння робіт по основному договору, СТАНОВИТЬ 13 700 000, 00 грн. (48% вартості суми основного договору). Отже є підстави та необхідність проведення переговорної процедури на підставі по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (переговорна процедура закупівлі застосовується, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера). ЗАМОВНИК трактуючи п.5 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" стверджує, що може провести переговорну процедуру по закупівлі додаткових робітна на суму ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % ВІД СУМИ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ, тобто 5 500 000, 00 грн. (від суми 11000 000, 00 грн.). Мотиви замовника - так робили завжди. Запитання. 1. Чи законним є твердження Замовника про можливість проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" на суму додаткових робіт, ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % СУМИ ВИКОНАННЯ ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ? 2. Чи правильно розуміє Учасник, що проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" можливе на суму додаткових робіт, що не перевищує 50 % суми основоного договору, тобто 14 110 000,00 грн (від суми 28 220 000, 00 грн.)? <b> Номер відповіді:</b> 1528/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Чи зобов’язаний замовник, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», у технічній специфікації (технічних вимогах) застосовувати вираз «або еквівалент». <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до пункту 2 частини 2 розділу III «Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском», затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 року №333, ремонт обладнання під тиском слід виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт. Згідно пунктом 4.2.4. технічних умов на капітальний ремонт – екранів гладкотрубних прямоточних стаціонарних котлів ТУ У 28.3-00130044-069:2011, які розроблені 14.03.2011 року державним підприємством «Львівське конструкторське бюро» та погоджені заступником Міністра палива та енергетики України 26.11.2010 року, трубні елементи, що використовуються при ремонті, повинні постачатись або виготовлятись з холодно- та теплодеформованих труб згідно ТУ 14-3-460 /ТУ У 27.2-05757883-207. Враховуючи беззаперечну вимогу щодо використання при ремонті трубних елементів виготовлених лише згідно ТУ 14-3-460 /ТУ У 27.2-05757883-207 виникає питання, чи зобов’язаний замовник, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», у технічній специфікації (технічних вимогах) застосовувати вираз «або еквівалент». <b> Номер відповіді:</b> 1529/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Відповідно до статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо , технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами , визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". З огляду на викладене, замовник самостійно затверджує тендерну документацію з дотриманням вимог законодавства. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених  Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Визначення коду ДК <b>Суть питання:</b> Добрий день. Виникла потреба у закупівлі настінного годинника. Даний вид товару визначений у коді ДК 39254120-4 "Настінні годинники" , який по четвертому знаку не розшифровується (39254000-7- Пристрої для вимірювання часу). Питання полягає в наступному: як вірно визначити код ДК на даний вид товару, не порушивши при цьому Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1530/2021