Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1558/2021
07.12.2021
Виконання договору
Суть питання: Чи можливо продовжити термін дії договору про закупівлю ліків, укладеного за результатами відкритих торгів у 2021 році, на 2022 рік на підставі пп. 4 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з метою використання залишку коштів за договором? Висновки/Відповідь: Так, можливо, якщо одночасно виконуються наступні умови, передбачені пп. 4 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі": * Закупівля здійснюється у зв’язку з виникненням документально підтверджених об’єктивних обставин, що зумовлюють неможливість дотримання строків виконання договору про закупівлю; * Рішення про продовження строку дії договору прийнято органом управління замовника; * Договір про закупівлю може бути продовжено на строк, достатній для завершення закупівлі/виконання робіт/надання послуг, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю.
Виконання договору
Консультація № 1558/2021Огляд:
Суть питання: Чи можливо продовжити термін дії договору про закупівлю ліків, укладеного за результатами відкритих торгів у 2021 році, на 2022 рік на підставі пп. 4 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з метою використання залишку коштів за договором?
Висновки/Відповідь:
Так, можливо, якщо одночасно виконуються наступні умови, передбачені пп. 4 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі":
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> Продовження терміну дії договору на наступний рік
<b>Суть питання:</b> Укладено договір за результатами відкритих торгів на закупівлі ліків у 2021 році на суму 1 000 000,00 грн. (власні кошти від господарської діяльності) . Протягом року використано 500 000,00 грн. Чи можливо керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" ст.41, п.5, п.п.4 продовжити термін дії договору на 2022рік. з метою використання залику коштів по договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 1558/2021
Консультація
№ 1559/2021
07.12.2021
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 1559/2021: Суть питання: Чи має право замовник встановлювати в тендерній документації вимогу щодо надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера або офіційного представництва в Україні відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: * Замовник самостійно визначає вимоги в тендерній документації та перелік документів для підтвердження відповідності учасників, виходячи зі специфіки предмета закупівлі. * При цьому необхідно враховувати вимоги ч. 4 ст. 5 та принципи, закріплені у ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема недискримінацію учасників та рівне ставлення до них, уникаючи штучного обмеження потенційного кола учасників. * Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону). * Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). * Оцінка правомірності дій замовників в конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки. * Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Тендерна документація
Консультація № 1559/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1559/2021
Суть питання: Чи має право замовник встановлювати в тендерній документації вимогу щодо надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера або офіційного представництва в Україні відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня № 7" Харківської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо встановлення в тендерній документації вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні .
<b>Суть питання:</b> Використовуючи право суб’єкта господарської діяльності, та виходячи з принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також забезпечення виваженого справедливого балансу між учасниками публічних закупівель, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі » з урахуванням складності, коштовності, важливості закупівель та з метою запобігання придбання фальсифікатів, дотримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, а також виниклим питанням щодо встановлення вимоги – надання учасниками - гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні, просимо Вас надати роз’яснення з приводу наступного :
- Чи є правомочним встановлення в тендерній документації Замовником вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні в розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі ».
<b>
Номер відповіді:</b> 1559/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1560/2021
07.12.2021
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 1560/2021): Суть питання: 1. Чи може підприємство, що було єдиним учасником двічі відміненої процедури відкритих торгів (через недостатню кількість пропозицій), укласти договір з замовником при наявності податкового боргу? Чи застосовується до такого підприємства абзац 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону про публічні закупівлі (відсутність конкуренції з технічних причин)? 2. Що саме має підтвердити замовник у випадку застосування абзацу 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає відповідь, посилаючись на наступні листи: * Лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”. * Лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1560/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 1560/2021)
Суть питання:
1. Чи може підприємство, що було єдиним учасником двічі відміненої процедури відкритих торгів (через недостатню кількість пропозицій), укласти договір з замовником при наявності податкового боргу? Чи застосовується до такого підприємства абзац 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону про публічні закупівлі (відсутність конкуренції з технічних причин)?
2. Що саме має підтвердити замовник у випадку застосування абзацу 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає відповідь, посилаючись на наступні листи:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Міррад"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Пршу надати консультацію з наступних питань:
1. Чи може підприємство, єдиний учасник двічі відміненої процедури відкритих торгів за лотом через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, укласти договір з замовником закупівлі в разі наявності податкового боргу?
У відповідності до Статті 40. (Умови застосування переговорної процедури закупівлі) в частині 3. зазначено: "Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.
Підприємство єдиний виробник і постачальник предмету закупівлі в Україні чи стосується до нього абзац 4 пункту 2) частини 2. ст.40 а саме: " ...
- відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником. " ?
2. Що саме підтверджує замовник?
<b>
Номер відповіді:</b> 1560/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.10.2020 №
3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі” (Додаток 1),
від 03.06.2020 №
3304-04/34835-06
“Щодо застосування статті 17 Закону”,
розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Консультація
№ 1561/2021
07.12.2021
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи може Мінреінтеграції самостійно провести переговорну процедуру за п. 4 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі додаткового обсягу комп'ютерної техніки у того ж постачальника, враховуючи регламент ЦЗО ДП "УСС", або потрібно взаємодіяти з ЦЗО? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті № 1447/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b54bc5ce-6da0-45a6-ae09-3d333bc0d3f4&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1561/2021Огляд:
Суть питання: Чи може Мінреінтеграції самостійно провести переговорну процедуру за п. 4 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі додаткового обсягу комп'ютерної техніки у того ж постачальника, враховуючи регламент ЦЗО ДП "УСС", або потрібно взаємодіяти з ЦЗО?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті № 1447/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b54bc5ce-6da0-45a6-ae09-3d333bc0d3f4&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
<b>
Тема розширена:</b> Щодо проведення переговорної процедури з урахуванням регламенту ЦЗО
<b>Суть питання:</b> Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) здійснило передачу документів до Централізованої закупівельної організації (далі - ЦЗО) щодо проведення процедури відкритих торгів із закупівлі ноутбуків та персональних комп’ютерів (Код ДК 021:2015 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина) ноутбуки та комп’ютери). Процедура відкритих торгів успішно відбулась та була завершена відповідно до вимог чинного законодавства, таким чином, з переможцем ТОВ "М ЕНД Б СМАРТ АСІСТЕНТ" було укладено договір № ________ від________ 2021 р на загальну суму 674 700,00 грн.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», наявної економії коштів за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» та у зв’язку з відсутністю достатньої кількості робочої комп’ютерної техніки для забезпечення належних умов роботи працівників, Мінреінтеграції планує провести в грудні 2021 року, переговорну процедуру у зв’язку з необхідністю у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника (ТОВ "М ЕНД Б СМАРТ АСІСТЕНТ"), загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення такої процедури закупівлі Замовником особисто, у звязку з регламентом ЦЗО ДП "УСС" (тобто після 20 жовтня поточного року), або механізму взаємодії Замовника з ЦЗО ДП "УСС" для проведення переговорної процедури з метою закупівлі додаткового обсягу товару.
<b>
Номер відповіді:</b> 1561/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1447/2021
за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b54bc5ce-6da0-45a6-ae09-3d333bc0d3f4&lang=uk-UA
Консультація
№ 1550/2021
06.12.2021
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1550/2021: Суть питання: До якого предмета закупівлі (роботи чи послуги) відноситься горизонтально-спрямоване буріння при підключенні свердловин? Висновки/Відповідь: Визначення предмета закупівлі, в тому числі щодо горизонтально-спрямованого буріння, здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Слід враховувати пункт 22 частини першої статті 1 Закону, який визначає предмет закупівлі. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Предмет закупівлі
Консультація № 1550/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1550/2021
Суть питання: До якого предмета закупівлі (роботи чи послуги) відноситься горизонтально-спрямоване буріння при підключенні свердловин?
Висновки/Відповідь:
Визначення предмета закупівлі, в тому числі щодо горизонтально-спрямованого буріння, здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Слід враховувати пункт 22 частини першої статті 1 Закону, який визначає предмет закупівлі.
Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від УБМР "Укргазспецбудмонтаж"
<b>
Тема розширена:</b> До якого предмета закупівлі (роботи чи послуги) необхідно віднести горизонтально-спрямоване буріння?
<b>Суть питання:</b> При підключенні свердловин виникає необхідність проведення робіт з горизонтально-спрямованого буріння, що пов’язано зі складністю передбачення ситуації по відведенню земельних ділянок та ін. причин (коридори комунікацій, заболочені ділянки земель, додавання резервних ниток, природні умови викликані зміною сезону).
До якого предмета закупівлі (роботи чи послуги) необхідно віднести горизонтально-спрямоване буріння в даному випадку?
<b>
Номер відповіді:</b> 1550/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Отже, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20
розміщено листи від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
та від
29.11.2021 № 3304-04/56247-06
"Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України".
Консультація
№ 1551/2021
06.12.2021
Тендерна документація
Суть питання: Чи є дискримінаційною вимога замовника про надання позитивного відгуку від попереднього замовника у складі тендерної пропозиції, особливо якщо є вимоги щодо аналогічних договорів та актів виконаних робіт? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає перелік документів для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, але повинен дотримуватися частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (недискримінація, рівне ставлення) та не допускати обмеження конкуренції згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». У разі виявлення дискримінаційних вимог, учасник має право звернутися за роз'ясненнями до замовника згідно зі статтею 24 Закону України «Про публічні закупівлі» або оскаржити умови закупівлі в органі оскарження відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Мінекономіки не має повноважень оцінювати правомірність дій замовників у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Тендерна документація
Консультація № 1551/2021Огляд:
Суть питання: Чи є дискримінаційною вимога замовника про надання позитивного відгуку від попереднього замовника у складі тендерної пропозиції, особливо якщо є вимоги щодо аналогічних договорів та актів виконаних робіт?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає перелік документів для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, але повинен дотримуватися частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (недискримінація, рівне ставлення) та не допускати обмеження конкуренції згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
У разі виявлення дискримінаційних вимог, учасник має право звернутися за роз'ясненнями до замовника згідно зі статтею 24 Закону України «Про публічні закупівлі» або оскаржити умови закупівлі в органі оскарження відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі».
Мінекономіки не має повноважень оцінювати правомірність дій замовників у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Сєверцев Вячеслав Валерійович
<b>
Тема розширена:</b> ДИСКРИМІНАЦІЙНІ ВИМОГИ
<b>Суть питання:</b> Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 1 частини 3 статті 22, частиною 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовники не мають права вимагати в тендерній документації, а учасники не повинні подавати в тендерній пропозиції документи, що не передбачені законодавством. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі їх тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
В тендерні документації замовники зазвичай встановлюють ви могу щодо обов’язкового надання позитивного відгуку (документ не передбачений жодним законодавчим актом) від колишнього замовника при наявності в тендерній документації об’єктивних вимог щодо надання копій аналогічних договорів і всіх додатків до них, актів виконаних робіт є суб’єктивною і дискримінаційною, породжує корупційні ризики через низку причин та протирічить вимогам вищезазначеної статті Конституції України.
Тендерна документація зобов’язує потенційних учасників спонукати третіх осіб до вчинення конкретних дій, які не є обов’язковими для такої особи та за невиконання яких наслідки передбачені лише для учасників. Зацікавленість потенційних учасників в отримані позитивних відгуків від замовників може спровокувати останніх на вчинення корупційних діянь.
Колишні замовники не зобов’язані надавати подібні відгуки, оскільки це не передбачено жодним нормативно-правовим актом України, за ненадання відгуків не існує жодної правової відповідальності та є суб’єктивним правом колишнього замовника.
Ненадання колишніми замовниками відгуку запитувачу без будь-яких пояснень позбавляє потенційних учасників можливості взяти участь у процедурі закупівлі.
Визначення в тендерній документації конкретної форми відгуку з зазначенням вичерпного переліку інформації, яку повинен надати колишній замовник, ставить потенційного учасника у фактичну залежність від колишнього замовника.
Обмеження, передбачені в тендерній документації щодо дати отримання відгуку, унеможливлює його отримання від замовників, що припинили своє існування, а учасник позбавляється можливості у інший спосіб довести необхідний досвід у виконанні аналогічних договорів.
Суб’єктивні відносини між колишніми контрагентами виконаних договорів, порушення замовником форми відгуку та надання неповної інформації ставлять під загрозу можливість участі у торгах потенційних учасників та породжує корупційні ризики.
Просимо надати роз"яснення щодо законності можливої дискримінаційну вимогу у тендерній документації щодо обов"язкового надання учасниками у складі тендероної пропозиції позитивного відгуку від колишнього замовника про досвід виконання аналогічного договору.
<b>
Номер відповіді:</b> 1551/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника
за роз’ясненнями щодо тендерної документації
та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення
та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1554/2021
06.12.2021
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі послуг харчування для забезпечення харчуванням додаткових 3 дошкільних закладів з 01.01.2022, якщо оголошені відкриті торги не дозволять вчасно укласти договір (аукціон призначено на 04.01.2022), враховуючи збільшення загальної суми видатків на закупівлю послуг харчування? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не розглядає окремі випадки та не надає оцінку правомірності дій замовника. Замовник самостійно приймає рішення, враховуючи обставини. Згідно з абзацом 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення відкритих торгів.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1554/2021Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи може Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі послуг харчування для забезпечення харчуванням додаткових 3 дошкільних закладів з 01.01.2022, якщо оголошені відкриті торги не дозволять вчасно укласти договір (аукціон призначено на 04.01.2022), враховуючи збільшення загальної суми видатків на закупівлю послуг харчування?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не розглядає окремі випадки та не надає оцінку правомірності дій замовника. Замовник самостійно приймає рішення, враховуючи обставини.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення відкритих торгів.
Суть питання:
Чи може Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі послуг харчування для забезпечення харчуванням додаткових 3 дошкільних закладів з 01.01.2022, якщо оголошені відкриті торги не дозволять вчасно укласти договір (аукціон призначено на 04.01.2022), враховуючи збільшення загальної суми видатків на закупівлю послуг харчування?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не розглядає окремі випадки та не надає оцінку правомірності дій замовника. Замовник самостійно приймає рішення, враховуючи обставини.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення відкритих торгів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Миколаївської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо можливості застосування переговорної процедури у зв'язку з оскарженням предмета щзакупівлі
<b>Суть питання:</b> На прикінці жовтня 2021 року замовнику було повідомлено про збільшення кількості закладів дошкільної освіти у кількості 3 об'єктів, що підлягають фінансуванню за надані послуги з харчування, починаючи з 01.01.2022 року . Таким чином загальна сума видатків по всім закладам освіти Замовника на 2022 рік складе більше 153 млн гривень. 29 жовтня 2021 року Замовником оголошено про проведення процедури відкритих торгів у відповідності до ч 3 статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі". Проте, системою було визначено початок проведення аукціону 04.01.2022 року. Таким чином, фактично забезпечити харчуванням дітей додаткових 3 дошкільних закладів освіти з 01.01.2022 року є неможливим. Враховуючи викладене, просимо Вас надати роз'яснення замовнику щодо його подальших дій у даному випадку.
<b>
Номер відповіді:</b> 1554/2021
Консультація
№ 1555/2021
06.12.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1555/2021 (Джерело фінансування): Суть питання: Комунальне підприємство, розпорядник бюджетних коштів, запитує, яке джерело фінансування вказувати у звіті про договір про закупівлю, якщо оплата здійснюється з власних коштів, а не з місцевого бюджету. Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. * Рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji * З технічних питань та питань розміщення інформації в ЕСЗ звертатися до оператора майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1555/2021Огляд:
Консультація № 1555/2021 (Джерело фінансування)
Суть питання:
Комунальне підприємство, розпорядник бюджетних коштів, запитує, яке джерело фінансування вказувати у звіті про договір про закупівлю, якщо оплата здійснюється з власних коштів, а не з місцевого бюджету.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Костик Анастасія Михайлівна
<b>
Тема розширена:</b> Джерело фінансування
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми комунальне підприємство, розпорядник бюджетних коштів, але в той же час |отримуємо кошти за діялність. Якщо договір оплачено з власних коштів, то під час публікації звіту на електронному майданчику ми вказуємо джерело фінансування власні кошти чи місцевий бюджет?
<b>
Номер відповіді:</b> 1555/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням:
https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Консультація
№ 1547/2021
03.12.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки (№ 1547/2021) щодо реєстрації договору в ДКСУ Суть питання: Відмова Державної казначейської служби України (ДКСУ) в реєстрації договору, укладеного КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна". Висновки/Відповідь: Конкретні причини відмови ДКСУ та посилання на нормативно-правові акти, якими керувалась ДКСУ, у запиті не наведено. Відповідно до загальних положень, ДКСУ може відмовити в реєстрації договору у випадку невідповідності його умов вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, бюджетного законодавства, наявності помилок у документах тощо. КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна" необхідно з'ясувати конкретну причину відмови у ДКСУ (у письмовій формі), аби мати змогу виправити недоліки та повторно подати документи на реєстрацію.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1547/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 1547/2021) щодо реєстрації договору в ДКСУ
Суть питання: Відмова Державної казначейської служби України (ДКСУ) в реєстрації договору, укладеного КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна".
Висновки/Відповідь:
Конкретні причини відмови ДКСУ та посилання на нормативно-правові акти, якими керувалась ДКСУ, у запиті не наведено. Відповідно до загальних положень, ДКСУ може відмовити в реєстрації договору у випадку невідповідності його умов вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, бюджетного законодавства, наявності помилок у документах тощо. КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна" необхідно з'ясувати конкретну причину відмови у ДКСУ (у письмовій формі), аби мати змогу виправити недоліки та повторно подати документи на реєстрацію.
Суть питання: Відмова Державної казначейської служби України (ДКСУ) в реєстрації договору, укладеного КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна".
Висновки/Відповідь:
Конкретні причини відмови ДКСУ та посилання на нормативно-правові акти, якими керувалась ДКСУ, у запиті не наведено. Відповідно до загальних положень, ДКСУ може відмовити в реєстрації договору у випадку невідповідності його умов вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, бюджетного законодавства, наявності помилок у документах тощо. КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна" необхідно з'ясувати конкретну причину відмови у ДКСУ (у письмовій формі), аби мати змогу виправити недоліки та повторно подати документи на реєстрацію.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна" Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області
<b>
Тема розширена:</b> реєстрація Договору в ДКСУ
<b>Суть питання:</b> відмова ДКСУ в реєстрації договору
<b>
Номер відповіді:</b> 1547/2021
Консультація
№ 1548/2021
03.12.2021
Інше
Консультація Мінекономіки (№1548/2021) Суть питання: Щодо можливості ТОВ "БусСистем" брати участь у програмі «єПідтримка» з огляду на їхню діяльність у сфері оформлення пасажирських проїзних документів та збитки, завдані карантинними обмеженнями. Висновки/Відповідь: Питання участі у програмі «єПідтримка» не відноситься до компетенції Мінекономіки у сфері публічних закупівель. "БусСистем" слід звернутися до органів, відповідальних за реалізацію програми «єПідтримка», для отримання роз'яснень щодо критеріїв та умов участі, враховуючи специфіку їхньої діяльності.
Інше
Консультація № 1548/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (№1548/2021)
Суть питання: Щодо можливості ТОВ "БусСистем" брати участь у програмі «єПідтримка» з огляду на їхню діяльність у сфері оформлення пасажирських проїзних документів та збитки, завдані карантинними обмеженнями.
Висновки/Відповідь: Питання участі у програмі «єПідтримка» не відноситься до компетенції Мінекономіки у сфері публічних закупівель. "БусСистем" слід звернутися до органів, відповідальних за реалізацію програми «єПідтримка», для отримання роз'яснень щодо критеріїв та умов участі, враховуючи специфіку їхньої діяльності.
Суть питання: Щодо можливості ТОВ "БусСистем" брати участь у програмі «єПідтримка» з огляду на їхню діяльність у сфері оформлення пасажирських проїзних документів та збитки, завдані карантинними обмеженнями.
Висновки/Відповідь: Питання участі у програмі «єПідтримка» не відноситься до компетенції Мінекономіки у сфері публічних закупівель. "БусСистем" слід звернутися до органів, відповідальних за реалізацію програми «єПідтримка», для отримання роз'яснень щодо критеріїв та умов участі, враховуючи специфіку їхньої діяльності.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "БусСистем"
<b>
Тема розширена:</b> Участь у програмі «єПідтримка»
<b>Суть питання:</b> ТОВ "БусСистем", користуючись новітньою, зручною, гнучкою, унікальною та потужною автоматизованою системою з оформлення пасажирських проїзних документів, хоче прийняти участь в Президентській ініціативі «єПідтримка».
ТОВ «БусСистем» за період діяльності набуло статусу надійного та фінансово стійкого партнера для багатьох перевізників та пасажирів. А в період діючих карантинних обмежень зазнало значних збитків, оскільки діяльність в певний період часу була припинена повністю.
Додаток - чинний витяг ЄДР.
<b>
Номер відповіді:</b> 1548/2021
Консультація
№ 1549/2021
03.12.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки № 1549/2021: Суть питання: Чи може одна уповноважена особа приймати рішення щодо проведення закупівлі, а інша – оприлюднювати інформацію про цю ж закупівлю в електронній системі? Чи не порушує такий розподіл функцій законодавство? Висновки/Відповідь: Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб згідно з частиною третьою статті 11 Закону. Замовник самостійно визначає та закріплює у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за різні закупівлі. Оприлюднення інформації, передбачене статтею 10 Закону, повинна здійснювати уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення конкретної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Таким чином, замовник самостійно визначає відповідальну УО.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1549/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1549/2021
Суть питання: Чи може одна уповноважена особа приймати рішення щодо проведення закупівлі, а інша – оприлюднювати інформацію про цю ж закупівлю в електронній системі? Чи не порушує такий розподіл функцій законодавство?
Висновки/Відповідь:
Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб згідно з частиною третьою статті 11 Закону. Замовник самостійно визначає та закріплює у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за різні закупівлі.
Оприлюднення інформації, передбачене статтею 10 Закону, повинна здійснювати уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення конкретної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Таким чином, замовник самостійно визначає відповідальну УО.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРТРАНСГАЗ" (АТ "УКРТРАНСГАЗ")
<b>
Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення інформації про закупівлю уповноваженою особою.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Звертаємось з проханням надати відповідь на питання викладені нижче.
З 1 січня 2022 року проводити закупівлі згідно ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) зможуть виключно уповноважені особи.
Відповідно до пункту 35) частини першої статті 1 уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Згідно частини третьої статті 11 Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Відповідно до пункту 6) частини дев’ять статті 11 уповноважена особа забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Суть питання полягає в наступному, чи може уповноважена особа замовника приймати рішення стосовно проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель, а інша уповноважена особа, на підставі розпорядчого документа замовника , розміщувати таку інформацію в електронній системі закупівель стосовно тих же процедур закупівель.
Якщо описана вище ситуація, щодо розподілу функціоналу, зокрема оприлюднення інформаціі в Системі, між різними уповноваженими особами при проведенні конкретної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, порушує норму Закону чи іншого нормативно правового акту, то яку/-го саме?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1549/2021
<b>
Відповідь:</b>
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що
кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель
.
При цьому замовник самостійно приймає рішення та зазначає у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель.
Оскільки вимоги статті 10 Закону передбачають оприлюднення відповідної інформації щодо проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель, уповноважена особа, яка є
відповідальною
за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі оприлюднює інформацію щодо такої закупівлі.
Консультація
№ 1532/2021
02.12.2021
Планування закупівель
Суть питання: Визначення виду/процедури закупівлі послуг з ремонту комп'ютерної техніки структурним підрозділом, враховуючи попередню закупівлю аналогічних послуг головною організацією та наявність зекономлених коштів. Чи вважається закупівля на зекономлені кошти непередбачуваною? Чи буде порушенням проведення спрощеної закупівлі структурним підрозділом в даному випадку? Чи є укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи як уникнення закупівлі? Висновки/Відповідь: У випадку здійснення закупівель відокремленими структурними підрозділами, які не є юридичними особами, замовником є юридична особа (головна організація). Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовником є, зокрема, юридична особа (підприємство, установа, організація чи їх об'єднання), яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, якщо така особа є розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів. Таким чином, саме головна організація визначає вид закупівлі/процедуру закупівлі, враховуючи консолідовану потребу по всіх структурних підрозділах. Питання щодо того, чи є додаткова закупівля на зекономлені кошти непередбачуваною, вирішується замовником самостійно, виходячи з конкретних обставин. Питання щодо наявності порушення при визначенні виду закупівлі для структурного підрозділу як спрощеної закупівлі потребує аналізу загальної суми витрат на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки по всій юридичній особі протягом року. Укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи може кваліфікуватися як уникнення проведення процедури закупівлі (порушення законодавства про закупівлі) у випадку, якщо вартість закупівлі перевищує встановлені законом межі для проведення закупівель без використання електронної системи.
Планування закупівель
Консультація № 1532/2021Огляд:
Суть питання:
Визначення виду/процедури закупівлі послуг з ремонту комп'ютерної техніки структурним підрозділом, враховуючи попередню закупівлю аналогічних послуг головною організацією та наявність зекономлених коштів. Чи вважається закупівля на зекономлені кошти непередбачуваною? Чи буде порушенням проведення спрощеної закупівлі структурним підрозділом в даному випадку? Чи є укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи як уникнення закупівлі?
Висновки/Відповідь:
У випадку здійснення закупівель відокремленими структурними підрозділами, які не є юридичними особами, замовником є юридична особа (головна організація). Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовником є, зокрема, юридична особа (підприємство, установа, організація чи їх об'єднання), яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, якщо така особа є розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів.
Таким чином, саме головна організація визначає вид закупівлі/процедуру закупівлі, враховуючи консолідовану потребу по всіх структурних підрозділах.
Питання щодо того, чи є додаткова закупівля на зекономлені кошти непередбачуваною, вирішується замовником самостійно, виходячи з конкретних обставин.
Питання щодо наявності порушення при визначенні виду закупівлі для структурного підрозділу як спрощеної закупівлі потребує аналізу загальної суми витрат на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки по всій юридичній особі протягом року.
Укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи може кваліфікуватися як уникнення проведення процедури закупівлі (порушення законодавства про закупівлі) у випадку, якщо вартість закупівлі перевищує встановлені законом межі для проведення закупівель без використання електронної системи.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр пробації"
<b>
Тема розширена:</b> Визначення виду закупівлі/процедури закупівлі головною організацією для структурних підрозділів, які не є окремими юридичними особами
<b>Суть питання:</b> Установа має відокремлені структурні підрозділи, які не є окремою юридичною особою та здійснюють закупівлі від імені юридичної особи для забезпечення своїх потреб. На початку року головною організацією для забезпечення своїх потреб було укладено договір без використання електронної системи на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки на загальну суму 49 тис.грн. Відокремленим структурним підрозділом було закуплено послуги провайдерів на 133 тис. грн., а в кінці року, за рахунок економії, було знято 10 тис.грн. Ці кошти структурний підрозділ хоче направити на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки. Оскільки головною організацією консолідується потреба юридичної особи по всіх структурних підрозділах для визначення виду закупівлі, то загальна сума на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки уже буде складати 59 тис.грн. Чи вважаються 10 тис.грн, які були зекономлені, на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки як закупівля, яку замовник об'єктивно не міг передбачити? Чи буде порушенням визначити вид закупівлі для структурного підрозділу - спрощені закупівлі? В такому разі чи кваліфікується укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи як уникнення закупівлі (придбання послуги без проведення процедури)?
<b>
Номер відповіді:</b> 1532/2021