<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура з ПОН на постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Наша установа звернулася до ПОН на постачання природного газу з пропозицією провести переговорну процедуру, так як сума закупівлі перевищує 200 тис. грн. Але отримали від ГК "Нафтогаз України" лист щодо необхідності укладення договору без використання електронної системи закупівлі. Як в такому випадку діяти Замовнику <b> Номер відповіді:</b> 1509/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону. Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з надзвичайних ситуацій <b> Тема розширена:</b> Підстава для застосування <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 р. № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» ДСНС входить до переліку замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим. Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 11 Закону за наявності підстав для здійснення переговорної процедури закупівлі, передбачених цим Законом, замовники, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, самостійно проводять закупівлі товарів та послуг із застосуванням переговорної процедури закупівлі. Інформація про потребу в закупівлі таких товарів та послуг не надається централізованій закупівельній організації. Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі визначені частиною другою статті 40 Закону. Зокрема, відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 40 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: у разі, якщо закупівля через централізовану закупівельну організацію двічі не відбулася через відсутність достатньої кількості пропозицій, чи може замовник в інтересах якого проводилась така закупівля, самостійно здійснити закупівлю шляхом застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статі 40Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1511/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Лозівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі. Додатукові угоди <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Внесення змін до договору регулюється с. 41 Закону. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених ч. 5 ст. 41 Закону. п.2 ч.5 ст. 41 Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; Це все зрозуміло. Але якщо ми заключили договір (спрощена закупівля) на газ для заправки автомобіля, а тепер ціна виросла, можемо ми заключити додаткову угоду на збільшення ціни за одиницю товару раніше ніж 90 днів. Тому що тепер в законі чітко прописано "природного газу". відсотиться закупівля газу в талонах для заправки автомобіля до природного газу? Чи застосовується це обмеження до даного предмету закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1492/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Водночас відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507,  Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Тому, з питання віднесення газу в талонах для заправки автомобіля до природного газу пропонуємо додатково звернутися до Мінекоенерго. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення газу в талонах для заправки автомобіля до природного газу.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Відображення інформації щодо суми та валюти договору, укладеного з учасником нерезидентом <b>Суть питання:</b> При здійсненні публічних закупівель АТ «Укргазвидобування» притримується принципу недискримінації учасників та рівного ставлення для них. У процедурах закупівель АТ «Укргазвидобування» активно приймають участь Учасники-нерезиденти. При оприлюдненні плану закупівель та, відповідно, процедури закупівлі, в основному використовується валюта – гривня. Учасники торгуються у гривнях, нерезиденти приводять свою ціну до гривні. У разі, коли очікуються основні учасники-нерезиденти, закупівля планується та оголошується в іншій валюті. У випадку коли у закупівлі, оголошеній у гривні, беруть участь нерезиденти, виникає проблема із відображенням інформації у Системі електронних закупівель. А саме, при оприлюдненні договору з переможцем-нерезидентом у Системі електронних закупівель відсутня технічна можливість обрати іншу валюту, ніж була зазначена при оприлюдненні оголошення закупівлі. Таким чином, ми маємо можливість зазначити лише суму у гривнях, хоча насправді договір укладається в іншій валюті. Таким чином, спотворюється інформація про укладений договір. Крім того, при звітуванні про виконання договору дублюється спотворення інформації – звітувати можна лише у валюті закупівлі (грн.) АТ «Укргазвидобування» неодноразово зверталося за роз’ясненнями та з вимогами усунути цю технічну невідповідність до електронного майданчика (Zakupki.Prom.ua), та до Адміністратора Системи ДП «Прозорро», але так і не отримали вирішення проблеми. Просимо надати роз’яснення щодо необхідних дій Замовника при оприлюдненні інформації про договір та звіт про укладений договір, укладений з нерезидентом, в частині зазначення суми та валюти договору за умови технічних обмежень, зазначених вище <b> Номер відповіді:</b> 1493/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне Ваше питання надавалася відповідь у запиті 2529/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d5eea114-c59b-4021-a45e-69885cf63f79&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, Міністерством разом з ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратором електронної системи закупівель ведеться постійна робота щодо приведення у відповідність до законодавства, що зазнає тих чи інших змін, та удосконалення електронної системи закупівель. Так, під час робочих зустрічей обговорено порушене Вами питання щодо технічної реалізації можливості зазначення суми та валюти договору, укладеного з учасником-нерезидентом. Міністерство вдячне Вам за пропозицію, що направлена на оптимізацію роботи замовників, та буде вживати заходи на вирішення даної проблеми.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі Замовником послуг, ціни (тарифи) на які затверджені державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень <b>Суть питання:</b> Підприємству, в межах договору про обслуговування населення за програмою медичних гарантій, необхідно здійснити закупівлію медичних послуг (лаболаторних досліджень). Тарифи Виконавця на такі послуги, в якого планується проведення закупівлі, встановлені Черкаською обласною державною адміністрацією відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення". Просимо роз'яснити чи поширюєтся на даний випадок (застосовується) дія Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1494/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Скороходівська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Замовник процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь ласка: Заклади овіти, які належать до комунальної власності селищної ради не передані до Відділу освіти (юр.особи), який створено в цій селищній раді. 1.Хто повинен проводити процедуру закупівлі на електроенергію, опалення для закладів освіти? Відділ освіти є уповноваженим органом. Засновником - селищною радою приміщення не передані на баланс Відділу освіти. 2.Чи може селищна рада проводити закупівлі для закладів освіти? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1496/2021 <b> Відповідь:</b> Так, у разі якщо замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) є головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Дніпровський електротранспорт" <b>Суть питання:</b> Було двічі відмінено відкриті торги, через відсутність конкуренції, а саме був в обох лише один учасник. На підставі того, що було відмінено 2 відкритих торгів, була оголошена переговорна процедура, про те в ній протокол визначення переможця був завантажений з порушенням строків чере 8 днів, внаслідок чого вона і була скасована. Питання, чи можливо провести ще одну переговорну процедуру на підставі того, що було двічі відмінено відкриті торги та не був укладений договір після проведення переговорної процедури, або робити знову відкриті торги, так як немає підстави для проведення переговорної процедури? Також, чи була використана підстава для проведення переговорної процедури через двічі відмінені відкриті, в відміненій переговорній процедурі? <b> Номер відповіді:</b> 1497/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з статтею 40 Закону  переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема,  якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Водночас переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель. Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником один раз, з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) будуть проведені у поточному році. При цьому переговорна процедура закупівлі має завершитися укладанням договору про закупівлю, тобто має відбутися. Процедура, яка проводилася замовником, але була відмінена з підстав, передбачених частиною восьмою  статті 40 Закону, а тому не закінчилася укладанням договору, не вважається використаною та не позбавляє замовника права провести переговорну процедуру закупівлі знову. Закон не містить заборони або обмежень щодо проведення повторної переговорної процедури закупівлі у разі її відміни з підстав, передбачених частиною восьмою статті 40 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Потапенко Богдан Сергійович <b> Тема розширена:</b> 2 рази не відбулась спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> 2 рази не відбулася спрощена закупівля електричної енергії по ціні 3,44 за 1 кВт*год Чи можливо підписати договір відповідно ст 3. ч7 п1 Закону про Публічні Закупівлі але по ціні 4.50 за 1 кВт*год? При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, не змінюються? Зменшується тільки загальний обсяг кВт <b> Номер відповіді:</b> 1498/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Генічеська санаторна загальноосвітня школа –інтернат I-III ступенів ХОР <b> Тема розширена:</b> обов'язкові умови щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10% <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" «Збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Чи обовязково вимагати від Постачальника Висновок Торгівельно-промислової палати, якщо підвищення ціни відбувається у договорі, укладеному за результатами спрощеної закупівлі, або за прямим договором? <b> Номер відповіді:</b> 1499/2021 <b> Відповідь:</b> Вимоги визначені частиною п'ятою статті 41 Закону, застосовуються саме до договорів про закупівлю, укладених за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) ,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України). Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від ВДМШ №1 <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Проконсультуйте будь ласка по такому питанню. У січні була проведена переговорна процедура на закупівлю тепла на 199843 грн, на 95 Гкалл... В зв'язку із недавнім підняттям тарифу на тепло договір у вартісному виразі ми використали, однак у натуральному виразі ці 95 Гкалл не використано.... Усі плани по теплу ми використали, однак рішенням міської ради нам будуть додаватися кошти ( 30-40 тис.). Чи можна додатковою угодою збільшити вартість договору, не змінюючи при цьому натуральні показники? Чи вважається договір виконаний попри те що сума до договору використана, а от натуральні показники ні? <b> Номер відповіді:</b> 1500/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас зазначаємо, що виділення додаткових коштів або перерозподіл коштів для виконання договору про закупівлю  не вважатиметься новим предметом закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> повідомлення про внесення змін до договору <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 10 Закону № 922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в ЕСЗ повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Аналогічна вимога щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону 922 передбачено , ч. 7 цієї статті. Однак продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми передбачено ч. 6 ст. 41 Закону № 922. А про неї в ст. 10 Закону № 922 жодної згадки. Чи оприлюднюється в такому випадку повідомлення про внесення змін до договору? <b> Номер відповіді:</b> 1502/2021 <b> Відповідь:</b> Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зокрема зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Згідно з частиною шостою статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Отже, виходячи зі змісту  пункту 11 частини першої статті 10 Закону та частини пятої статті 41 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору оприлюднюються у випадку, передбаченому частиною шостою статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КП СЕЛИЩНЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Спрощена закупівля робіт, Кап.ремонт дороги, уклали договір на суму 745000грн., кошти повинні були надати з області, але виділили тільки 400 000грн., ми уклали дод.угоду на зменшення видатків і оплатили 400 000грн., оплатили в жовтні цього року, на даний момент з області повідомили, що готові надати решту суми, чи можливо оплатити решту суми і як це зробити правильно? Фінансового плану немає. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1504/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ,  від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто теми: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli