<b>Запит від:</b> Запит від МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ <b> Тема розширена:</b> Щодо проведення переговорної процедури з урахуванням регламенту ЦЗО <b>Суть питання:</b> Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) здійснило передачу документів до Централізованої закупівельної організації (далі - ЦЗО) щодо проведення процедури відкритих торгів із закупівлі ноутбуків та персональних комп’ютерів (Код ДК 021:2015 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина) ноутбуки та комп’ютери). Процедура відкритих торгів успішно відбулась та була завершена відповідно до вимог чинного законодавства, таким чином, з переможцем ТОВ "М ЕНД Б СМАРТ АСІСТЕНТ" було укладено договір № ________ від________ 2021 р на загальну суму 674 700,00 грн. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», наявної економії коштів за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» та у зв’язку з відсутністю достатньої кількості робочої комп’ютерної техніки для забезпечення належних умов роботи працівників, Мінреінтеграції планує провести в грудні 2021 року, переговорну процедуру у зв’язку з необхідністю у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника (ТОВ "М ЕНД Б СМАРТ АСІСТЕНТ"), загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю. Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення такої процедури закупівлі Замовником особисто, у звязку з регламентом ЦЗО ДП "УСС" (тобто після 20 жовтня поточного року), або механізму взаємодії Замовника з ЦЗО ДП "УСС" для проведення переговорної процедури з метою закупівлі додаткового обсягу товару. <b> Номер відповіді:</b> 1561/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1447/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b54bc5ce-6da0-45a6-ae09-3d333bc0d3f4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від УБМР "Укргазспецбудмонтаж" <b> Тема розширена:</b> До якого предмета закупівлі (роботи чи послуги) необхідно віднести горизонтально-спрямоване буріння? <b>Суть питання:</b> При підключенні свердловин виникає необхідність проведення робіт з горизонтально-спрямованого буріння, що пов’язано зі складністю передбачення ситуації по відведенню земельних ділянок та ін. причин (коридори комунікацій, заболочені ділянки земель, додавання резервних ниток, природні умови викликані зміною сезону). До якого предмета закупівлі (роботи чи послуги) необхідно віднести горизонтально-спрямоване буріння в даному випадку? <b> Номер відповіді:</b> 1550/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Отже, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20 розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України".

<b>Запит від:</b> Запит від Сєверцев Вячеслав Валерійович <b> Тема розширена:</b> ДИСКРИМІНАЦІЙНІ ВИМОГИ <b>Суть питання:</b> Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Абзацом 1 частини 3 статті 22, частиною 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовники не мають права вимагати в тендерній документації, а учасники не повинні подавати в тендерній пропозиції документи, що не передбачені законодавством. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі їх тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. В тендерні документації замовники зазвичай встановлюють ви могу щодо обов’язкового надання позитивного відгуку (документ не передбачений жодним законодавчим актом) від колишнього замовника при наявності в тендерній документації об’єктивних вимог щодо надання копій аналогічних договорів і всіх додатків до них, актів виконаних робіт є суб’єктивною і дискримінаційною, породжує корупційні ризики через низку причин та протирічить вимогам вищезазначеної статті Конституції України. Тендерна документація зобов’язує потенційних учасників спонукати третіх осіб до вчинення конкретних дій, які не є обов’язковими для такої особи та за невиконання яких наслідки передбачені лише для учасників. Зацікавленість потенційних учасників в отримані позитивних відгуків від замовників може спровокувати останніх на вчинення корупційних діянь. Колишні замовники не зобов’язані надавати подібні відгуки, оскільки це не передбачено жодним нормативно-правовим актом України, за ненадання відгуків не існує жодної правової відповідальності та є суб’єктивним правом колишнього замовника. Ненадання колишніми замовниками відгуку запитувачу без будь-яких пояснень позбавляє потенційних учасників можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Визначення в тендерній документації конкретної форми відгуку з зазначенням вичерпного переліку інформації, яку повинен надати колишній замовник, ставить потенційного учасника у фактичну залежність від колишнього замовника. Обмеження, передбачені в тендерній документації щодо дати отримання відгуку, унеможливлює його отримання від замовників, що припинили своє існування, а учасник позбавляється можливості у інший спосіб довести необхідний досвід у виконанні аналогічних договорів. Суб’єктивні відносини між колишніми контрагентами виконаних договорів, порушення замовником форми відгуку та надання неповної інформації ставлять під загрозу можливість участі у торгах потенційних учасників та породжує корупційні ризики. Просимо надати роз"яснення щодо законності можливої дискримінаційну вимогу у тендерній документації щодо обов"язкового надання учасниками у складі тендероної пропозиції позитивного відгуку від колишнього замовника про досвід виконання аналогічного договору. <b> Номер відповіді:</b> 1551/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16  Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження  потенційного кола учасників. При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Миколаївської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості застосування переговорної процедури у зв'язку з оскарженням предмета щзакупівлі <b>Суть питання:</b> На прикінці жовтня 2021 року замовнику було повідомлено про збільшення кількості закладів дошкільної освіти у кількості 3 об'єктів, що підлягають фінансуванню за надані послуги з харчування, починаючи з 01.01.2022 року . Таким чином загальна сума видатків по всім закладам освіти Замовника на 2022 рік складе більше 153 млн гривень. 29 жовтня 2021 року Замовником оголошено про проведення процедури відкритих торгів у відповідності до ч 3 статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі". Проте, системою було визначено початок проведення аукціону 04.01.2022 року. Таким чином, фактично забезпечити харчуванням дітей додаткових 3 дошкільних закладів освіти з 01.01.2022 року є неможливим. Враховуючи викладене, просимо Вас надати роз'яснення замовнику щодо його подальших дій у даному випадку. <b> Номер відповіді:</b> 1554/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Костик Анастасія Михайлівна <b> Тема розширена:</b> Джерело фінансування <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми комунальне підприємство, розпорядник бюджетних коштів, але в той же час |отримуємо кошти за діялність. Якщо договір оплачено з власних коштів, то під час публікації звіту на електронному майданчику ми вказуємо джерело фінансування власні кошти чи місцевий бюджет? <b> Номер відповіді:</b> 1555/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Преславська гімназія імені академіка Миколи Державіна" Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області <b> Тема розширена:</b> реєстрація Договору в ДКСУ <b>Суть питання:</b> відмова ДКСУ в реєстрації договору <b> Номер відповіді:</b> 1547/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "БусСистем" <b> Тема розширена:</b> Участь у програмі «єПідтримка» <b>Суть питання:</b> ТОВ "БусСистем", користуючись новітньою, зручною, гнучкою, унікальною та потужною автоматизованою системою з оформлення пасажирських проїзних документів, хоче прийняти участь в Президентській ініціативі «єПідтримка». ТОВ «БусСистем» за період діяльності набуло статусу надійного та фінансово стійкого партнера для багатьох перевізників та пасажирів. А в період діючих карантинних обмежень зазнало значних збитків, оскільки діяльність в певний період часу була припинена повністю. Додаток - чинний витяг ЄДР. <b> Номер відповіді:</b> 1548/2021

<b>Запит від:</b> Запит від АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРТРАНСГАЗ" (АТ "УКРТРАНСГАЗ") <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення інформації про закупівлю уповноваженою особою. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Звертаємось з проханням надати відповідь на питання викладені нижче. З 1 січня 2022 року проводити закупівлі згідно ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) зможуть виключно уповноважені особи. Відповідно до пункту 35) частини першої статті 1 уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Згідно частини третьої статті 11 Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Відповідно до пункту 6) частини дев’ять статті 11 уповноважена особа забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону. Суть питання полягає в наступному, чи може уповноважена особа замовника приймати рішення стосовно проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель, а інша уповноважена особа, на підставі розпорядчого документа замовника , розміщувати таку інформацію в електронній системі закупівель стосовно тих же процедур закупівель. Якщо описана вище ситуація, щодо розподілу функціоналу, зокрема оприлюднення інформаціі в Системі, між різними уповноваженими особами при проведенні конкретної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, порушує норму Закону чи іншого нормативно правового акту, то яку/-го саме? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1549/2021 <b> Відповідь:</b> Відповідно до частини третьої статті 11 Закону замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель . При цьому замовник самостійно приймає рішення та зазначає у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель. Оскільки вимоги статті 10 Закону передбачають оприлюднення відповідної інформації щодо проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель, уповноважена особа,  яка є відповідальною за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі оприлюднює інформацію щодо такої закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр пробації" <b> Тема розширена:</b> Визначення виду закупівлі/процедури закупівлі головною організацією для структурних підрозділів, які не є окремими юридичними особами <b>Суть питання:</b> Установа має відокремлені структурні підрозділи, які не є окремою юридичною особою та здійснюють закупівлі від імені юридичної особи для забезпечення своїх потреб. На початку року головною організацією для забезпечення своїх потреб було укладено договір без використання електронної системи на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки на загальну суму 49 тис.грн. Відокремленим структурним підрозділом було закуплено послуги провайдерів на 133 тис. грн., а в кінці року, за рахунок економії, було знято 10 тис.грн. Ці кошти структурний підрозділ хоче направити на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки. Оскільки головною організацією консолідується потреба юридичної особи по всіх структурних підрозділах для визначення виду закупівлі, то загальна сума на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки уже буде складати 59 тис.грн. Чи вважаються 10 тис.грн, які були зекономлені, на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки як закупівля, яку замовник об'єктивно не міг передбачити? Чи буде порушенням визначити вид закупівлі для структурного підрозділу - спрощені закупівлі? В такому разі чи кваліфікується укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи як уникнення закупівлі (придбання послуги без проведення процедури)? <b> Номер відповіді:</b> 1532/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Чуднівська міська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, в нас є проектно-кошторисна документація на 4млн грн, але фінансування лише 150тисяч грн з обл.бюджету, чи можем ми оголосити спрощену закупівлю на виконання робіт на суму 150 тисяч гривень в цьому році? <b> Номер відповіді:</b> 1533/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20 Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону. Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону. Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з пунктом 1.2. розділу І “Загальні положення” кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві”. Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Олександра П.Ю. <b> Тема розширена:</b> Міжнародно економічні відносини <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Іноземна компанія виграла тендер міжнародного банку, це будуть роботи які проходитимуть на території України, оскільки дана компанія не має ліцензії, то вона хоче взяти на субпідряд українську фірму яка може виконувати ці роботи. Чи потрібно реєструвати договір про спільну діяльність, якщо він не є іноземним інвестором, тобто не інвестує нічого лише виграв тендер? <b> Номер відповіді:</b> 1534/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) здійснюються закупівлі, що передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг та відповідно укладення договору про закупівлю (господарського договору, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару). При цьому правовідносини, що не передбачають придбання та укладення договору про закупівлю, не є предметом регулювання Закону. Водночас оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації про договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> При публікації договору про закупівлю, система не пропускає правильну вартість договору без ПДВ, а вимагає вказувати на одну копійку більше, оминаючи правила округлення з математики. В усній формі на майданчику Закупки.пром.юа та ДП "Прозорро" сказали, що система валідує таким чином, що якщо при визначені вартості ПДВ якщо після коми більше двох знаків, то в любому випадку система округлює в більшу сторону. Наразі надали їм письмовий запит. Але Казначейська служба відмовляється реєструвати наші договори, тому що сума без ПДВ в самому договорі і в звіті не співпадає на одну копійку. І ми не можемо завідомо спотворювати дані в договорі та вказувати невірну суму ПДВ. Надайте будь-ласка роз'яснення що нам робити в даному випадку. Для приклада одна із закупівель: UA-2021-11-11-003755-a <b> Номер відповіді:</b> 1535/2021