Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1574/2021
09.12.2021
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 1574/2021: Суть питання: Недостатньо коштів за договором постачання електроенергії для повної оплати розрахункового періоду. Чи можливо укласти прямий договір до 200 000 грн? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає посилання на листи, які розглядають питання закупівель електроенергії та укладення/виконання/зміни/розірвання договорів про закупівлю: * Лист від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 * Лист від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 * Лист від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 * Лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Інформація щодо розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Виконання договору
Консультація № 1574/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1574/2021
Суть питання: Недостатньо коштів за договором постачання електроенергії для повної оплати розрахункового періоду. Чи можливо укласти прямий договір до 200 000 грн?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає посилання на листи, які розглядають питання закупівель електроенергії та укладення/виконання/зміни/розірвання договорів про закупівлю:
Інформація щодо розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Потапенко Богдан Сергійович
<b>
Тема розширена:</b> Закінчення коштів до договору
<b>Суть питання:</b> Був укладений договір про постачання електричної енергії, у зв'зку з закінченням обсягів споживач був поданий на постачальника останної надії (ПОН), при виставленні рахунків за період коли ми ще співпрацювали виявилося що коштів по договору не вистачає на повну оплату за розрахунковий період, нестача коштів у кількості близько 60 000 грн. Як вирішити це питання?
Чи можливо підписати прямий договів до 200 000 грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 1574/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “
Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії
”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “
Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії
” та від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Консультація
№ 1575/2021
09.12.2021
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи є помилкою вказувати у банківській гарантії строк сплати "протягом 5 робочих/банківських днів" відповідно до Наказу № 2629, чи потрібно обирати тільки робочі або тільки банківські дні? Висновки/Відповідь: Строк сплати бенефіціару суми гарантії зазначається або в робочих, або в банківських днях. Вибір залежить від того, хто є гарантом: * Робочі дні: наприклад, якщо гарантом є страхова організація. * Банківські дні: наприклад, якщо гарантом є банк. Посилання: * Закон України “Про публічні закупівлі” * Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 (форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції) * Пункти 1 і підпункт 10 пункту 4 вимог, затверджених наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 * Пункт 3 форми, затвердженої наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628
Інше
Консультація № 1575/2021Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи є помилкою вказувати у банківській гарантії строк сплати "протягом 5 робочих/банківських днів" відповідно до Наказу № 2629, чи потрібно обирати тільки робочі або тільки банківські дні?
Висновки/Відповідь:
Строк сплати бенефіціару суми гарантії зазначається або в робочих, або в банківських днях. Вибір залежить від того, хто є гарантом:
Робочі дні: наприклад, якщо гарантом є страхова організація.
Банківські дні: наприклад, якщо гарантом є банк.
Посилання:
Закон України “Про публічні закупівлі”
Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 (форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції)
Пункти 1 і підпункт 10 пункту 4 вимог, затверджених наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628
Пункт 3 форми, затвердженої наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628
Суть питання:
Чи є помилкою вказувати у банківській гарантії строк сплати "протягом 5 робочих/банківських днів" відповідно до Наказу № 2629, чи потрібно обирати тільки робочі або тільки банківські дні?
Висновки/Відповідь:
Строк сплати бенефіціару суми гарантії зазначається або в робочих, або в банківських днях. Вибір залежить від того, хто є гарантом:
Посилання:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "МОНО ІНВЕСТ ГРУПП"
<b>
Тема розширена:</b> Банківська гарантія
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу № 2629 Форма гарантії забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, відповідно до п 3 повинна містити інформацію про срок сплати бенефіціару суми гарантії , а саме: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих/банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога)."
Питання: необхідно обирати робочі чи банківські дні, чи достатньо писати, як в формі "протягом 5 робочих/банківських днів" чи є це помилкою?
<b>
Номер відповіді:</b> 1575/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – форма, вимоги).
Виходячи з пунктів 1 і підпункту 10 пункту 4 вимог, гарантія може надаватися банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями (гарантом), а строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
При цьому пункт 3 форми передбачає, що за цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога).
Отже, строк сплатити бенефіціару суми гарантії зазначається в робочих або банківських днях в залежності від гаранта, наприклад у робочих днях - якщо гарантом виступає страхова організація, у банківських днях - якщо гарантом виступає банк.
Консультація
№ 1576/2021
09.12.2021
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№1576/2021): Суть питання: Чи зобов'язана громадська організація проводити закупівлі через Prozorro, якщо сума закупівлі перевищує 50 000 грн, кошти отримані від нерезидента України (грант), і не є бюджетними коштами? Висновки/Відповідь: Громадська організація зобов'язана застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у випадках, коли: 1. Вона підпадає під визначення "замовника" відповідно до ст. 1 та ст. 2 Закону. 2. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону, якщо громадська організація не є бюджетною установою, але уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України). У інших випадках дія Закону не застосовується. Додаткова інформація: Рекомендується ознайомитись з листом Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", розміщеним за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Інше
Консультація № 1576/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№1576/2021)
Суть питання: Чи зобов'язана громадська організація проводити закупівлі через Prozorro, якщо сума закупівлі перевищує 50 000 грн, кошти отримані від нерезидента України (грант), і не є бюджетними коштами?
Висновки/Відповідь:
Громадська організація зобов'язана застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у випадках, коли:
1. Вона підпадає під визначення "замовника" відповідно до ст. 1 та ст. 2 Закону.
2. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону, якщо громадська організація не є бюджетною установою, але уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
У інших випадках дія Закону не застосовується.
Додаткова інформація: Рекомендується ознайомитись з листом Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", розміщеним за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Гаджала-Одуденко Євгеній Миколайович
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі в прозоро
<b>Суть питання:</b> Чи зобов'язана громадська організація проводити закупівлі через прозоро при закупівлі від 50 000 грн. якщо грантодавець не резидент України і кошти не з бюджету України.
<b>
Номер відповіді:</b> 1576/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
“Щодо визначення замовників”
за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону.
Так, статтею 2 Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 2 Закону) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником,
одержувачем бюджетних коштів
; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України
одержувач
бюджетних коштів -
суб'єкт господарювання
,
громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена
розпорядником бюджетних коштів
на здійснення заходів, передбачених
бюджетною
програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету
.
Отже, для громадських організацій застосування Закону є обов'язковим у разі, якщо така громадська організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною
програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. У інших випадках дія Закону не застосовується.
Консультація
№ 1562/2021
08.12.2021
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо залучення субпідрядників у спрощених закупівлях: Суть питання: Чи правомірна вимога замовника у спрощеній закупівлі, яка зобов'язує виконавця надавати послуги виключно власними силами та засобами, без залучення субпідрядників/співвиконавців? Висновки/Відповідь: Уповноважений орган наразі не надав відповіді на питання, чи відповідає така вимога Закону України «Про публічні закупівлі».
Допорогові закупівлі
Консультація № 1562/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо залучення субпідрядників у спрощених закупівлях
Суть питання: Чи правомірна вимога замовника у спрощеній закупівлі, яка зобов'язує виконавця надавати послуги виключно власними силами та засобами, без залучення субпідрядників/співвиконавців?
Висновки/Відповідь:
Уповноважений орган наразі не надав відповіді на питання, чи відповідає така вимога Закону України «Про публічні закупівлі».
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАБ-ТЕСТ"
<b>
Тема розширена:</b> Залучення спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців у спрощених закупівлях
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Наше Товариство має намір взяти участь у спрощеній закупівлі на закупівлю послуг. До виконання предмета закупівлі наше Товариство як учасник хотіли долучити субпідрядника.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі».
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Проте, Замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановив таку вимогу як: «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій». Тобто, дана вимога Замовника є дискримінаційною для учасників в тому числі для нашого Товариства, тому як обмежує нашу участь у такій спрощеній закупівлі. Більш того, вимога щодо заборони учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців для надання послуг є порушенням законодавства щодо ведення господарської діяльності в Україні.
Таким чином, Замовник порушує головні засади та принципи передбаченні Законом України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи вказане, прошу надати роз’яснення:
- чи відповідає вимога Замовника «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій», що зазначена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі діючому Закону України «Про публічні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 1562/2021
Консультація
№ 1563/2021
08.12.2021
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 1563/2021: Суть питання: Чи правомірна вимога замовника у спрощеній закупівлі щодо заборони залучення субпідрядників/співвиконавців для підтвердження відповідності критерію наявності працівників (ст. 16 Закону "Про публічні закупівлі") при закупівлі послуг. Висновки/Відповідь: 1. Кваліфікаційні критерії відповідно до ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" не встановлюються в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. 2. Умови оголошення про спрощену закупівлю та перелік документів для підтвердження відповідності умовам визначає замовник самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами закупівель та дотримуючись законодавства. 3. Вимога щодо залучення субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20% від вартості договору (п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону) є обов'язковою лише у відкритих торгах. 4. Учасники спрощеної закупівлі мають право звертатися до замовника за роз'ясненнями щодо інформації в оголошенні (ч. 7 ст. 14 Закону). 5. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1563/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1563/2021
Суть питання: Чи правомірна вимога замовника у спрощеній закупівлі щодо заборони залучення субпідрядників/співвиконавців для підтвердження відповідності критерію наявності працівників (ст. 16 Закону "Про публічні закупівлі") при закупівлі послуг.
Висновки/Відповідь:
1. Кваліфікаційні критерії відповідно до ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" не встановлюються в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
2. Умови оголошення про спрощену закупівлю та перелік документів для підтвердження відповідності умовам визначає замовник самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами закупівель та дотримуючись законодавства.
3. Вимога щодо залучення субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20% від вартості договору (п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону) є обов'язковою лише у відкритих торгах.
4. Учасники спрощеної закупівлі мають право звертатися до замовника за роз'ясненнями щодо інформації в оголошенні (ч. 7 ст. 14 Закону).
5. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАБ-ТЕСТ"
<b>
Тема розширена:</b> Залучення спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців у спрощених закупівлях для підтвердження своєї відповідності критерію встановленому у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
<b>Суть питання:</b> Наше Товариство має намір взяти участь у спрощеній закупівлі на закупівлю послуг.
Ознайомившись з вимогами, що зазначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вбачається, що Замовник встановив кваліфікаційний критерій, що відображений у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
- наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
В той же час Замовник встановлює в оголошенні, що «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій».
Проте, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Наше Товариство планує взяти участь у даній спрощеній закупівлі на закупівлю послуг з залученням спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців для підтвердження своєї відповідності такому критерію, як наявність працівників.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі».
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Враховуючи вказане, прошу надати роз’яснення:
- чи можна вважати умову щодо заборони учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців для надання послуг для підтвердження своєї відповідності такому критерію як наявність працівників у спрощеній закупівлі правомірною?
<b>
Номер відповіді:</b> 1563/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частин першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у
пунктах 1
і
2
частини першої статті 3 Закону.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
При цьому відповідно до частини третьої статті 14 Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Згідно з частиною п'ятою статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Отже, умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас вимога щодо залучення до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону) обо'язково зазначається в тендерній документації при проведенні відкритих торгів.
Поряд з цим, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1564/2021
08.12.2021
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1564/2021: Суть питання: Чи вважатиметься обладнання, закупівля якого стане необхідною у разі перемоги в конкурсі наукових проектів (результати у квітні 2022, фінансування у травні-червні 2022, закупівля у липні 2022), новим предметом закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", незалежно від вартості аналогічних закупівель, здійснених протягом січня-червня 2022 року? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 2. Рекомендовано переглянути відео курс “Професійно про закупівлі”, тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli 3. Мінекономіки, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, не уповноважене визначати правомірність дій замовників у конкретних випадках, оскільки це не входить до його компетенції, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Планування закупівель
Консультація № 1564/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1564/2021
Суть питання: Чи вважатиметься обладнання, закупівля якого стане необхідною у разі перемоги в конкурсі наукових проектів (результати у квітні 2022, фінансування у травні-червні 2022, закупівля у липні 2022), новим предметом закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", незалежно від вартості аналогічних закупівель, здійснених протягом січня-червня 2022 року?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
2. Рекомендовано переглянути відео курс “Професійно про закупівлі”, тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
3. Мінекономіки, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, не уповноважене визначати правомірність дій замовників у конкретних випадках, оскільки це не входить до його компетенції, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний університет імені Тараса Шевченка
<b>
Тема розширена:</b> Новий предмет закупівель
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення з приводу проведення закупівлі, потребу та джерело фінансування якої на момент складання Річного плану закупівель визначити неможливо.
Опис ситуації:
У жовтні 2021 року установою подано заявку на участь в конкурсі наукових проєктів.
Результат конкурсу буде оголошено у квітні 2022 року. Підписання договору та виділення коштів переможцю конкурсу має відбутися у травні-червні 2022 року.
У разі перемоги в конкурсі установі необхідно буде закупити обладнання для виконання робіт, передбачених договором з надавачем гранту.
Чи буде у липні 2022 р. таке обладнання вважатися новим предметом закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019р.), придбання якого можна здійснити без урахування вартості закупівель, які буде проведено установою за даним кодом ДК 021:2015 протягом січня-червня 2022 р?
<b>
Номер відповіді:</b> 1564/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “
Щодо планування закупівель
”, розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
розміщено відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому розглянута тема
“Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”
.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1566/2021
08.12.2021
Планування закупівель
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощені закупівлі для товарів/послуг, пов'язаних з COVID-19 (крім перелічених винятків), незалежно від їх вартості, в т.ч. якщо вартість менша 50 тис. грн. або перевищує 200 тис. грн.? Висновки/Відповідь: Так, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, закупівля товарів (крім винятків), робіт та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель, незалежно від вартості предмета закупівлі, відповідно до абзацу четвертого пункту 3-1 розділу X Закону. Отже, навіть якщо вартість менша 50 тисяч гривень або перевищує 200 тисяч гривень, потрібно проводити спрощену закупівлю згідно зі статтею 14 Закону.
Планування закупівель
Консультація № 1566/2021Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно проводити спрощені закупівлі для товарів/послуг, пов'язаних з COVID-19 (крім перелічених винятків), незалежно від їх вартості, в т.ч. якщо вартість менша 50 тис. грн. або перевищує 200 тис. грн.?
Висновки/Відповідь:
Так, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, закупівля товарів (крім винятків), робіт та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель, незалежно від вартості предмета закупівлі, відповідно до абзацу четвертого пункту 3-1 розділу X Закону. Отже, навіть якщо вартість менша 50 тисяч гривень або перевищує 200 тисяч гривень, потрібно проводити спрощену закупівлю згідно зі статтею 14 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна
<b>
Тема розширена:</b> ковідні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 4 п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону Украхни "Про публічні закупівлі" на період дії карантину закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель.
В листі від 30.09.2021 р. 3304-04/47893-07 Мінекономіки зазначено, що ця норма стосується закупівлі всіх інших необхідних товарів і послуг для боротьби з COVID-19, та не містить обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. І визначення товарів та послуг, які будуть закуповуватися шляхом застосування спрощених закупівель, здійснюється замовником самостійно. і немає обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. Йдеться про гранично високу вартість для застосування спрощених закупівель? А що з тоді закупівлями до 50 тис. грн? Їх також необхідно проводити як спрощені? Чи в загальному порядку - прямий договір, допорогова чи прозорромаркет.
<b>
Номер відповіді:</b> 1566/2021
<b>
Відповідь:</b>
Так, абзацом четвертим пункту 3-1 розділу X Закону установлено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель.
Отже, незалежно від вартості предмета закупівлі товару, роботи, послуги, у тому числі, якщо вартість є меншою 50 тисяч гривень або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг, що зазначені в абзаці четвертому пункту 3-1 розділу X Закону, із застосуванням встановленого статтею 14 Закону порядку проведення спрощених закупівель
Консультація
№ 1556/2021
07.12.2021
Відкриті торги
Суть питання: Чи є дійсною електронна довідка з МВС (PDF-файл) без електронного підпису уповноваженої особи, враховуючи вимоги ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", та чи достатньо інформації в ній для підтвердження відсутності підстав, передбачених ч. 3 та ч. 6 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Тендерна документація, згідно з п. 31 ч. 1 ст. 1 та ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, розробляється та затверджується замовником та містить перелік складових, визначених ч. 2 ст. 22, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та підстави, встановлені ст. 17 Закону. 2. Підстави для відхилення тендерних пропозицій визначені у ст. 31 Закону. 3. Відповідно до ст. 24 Закону, фізична/юридична особа має право звертатися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації. 4. З приводу роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Відкриті торги
Консультація № 1556/2021Огляд:
Суть питання: Чи є дійсною електронна довідка з МВС (PDF-файл) без електронного підпису уповноваженої особи, враховуючи вимоги ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", та чи достатньо інформації в ній для підтвердження відсутності підстав, передбачених ч. 3 та ч. 6 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Тендерна документація, згідно з п. 31 ч. 1 ст. 1 та ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, розробляється та затверджується замовником та містить перелік складових, визначених ч. 2 ст. 22, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та підстави, встановлені ст. 17 Закону.
2. Підстави для відхилення тендерних пропозицій визначені у ст. 31 Закону.
3. Відповідно до ст. 24 Закону, фізична/юридична особа має право звертатися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації.
4. З приводу роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю
<b>
Тема розширена:</b> Електронна довідка з МВС
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Прошу підказати чи вважається саме електронна довідка з МВС, яку учасник завантажує у систему державних закупівель https://prozorro.gov.ua/ дійсною, у разі якщо завантажується лише pdf файл, без електронного підпису уповноваженої особи, що видала такий документ.
Адже відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" вказано, що Стаття 7. Оригінал електронного документа "Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги"". Отже у разі якщо у систему закупівлі не завантажено електронний підпис уповноваженої особи - такий документ є не дійсним, та таким, що не може вважатись докуметом виданим відповідним територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України(адже справжність такої довідки не підтверджується електронним підписом уповноваженої особи), та замовник не може підписувати договір з таким учасником.
Чи можливо інформації, що зазначено у такй довідці,яка поається учасником без електронного підпису уповноваженої особи на видачу такої довідки - достатньо для того, щоб вважати виконаним частуну 3 та частину 6 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"?
<b>
Номер відповіді:</b> 1556/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та підстави, встановлені статтею 17 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону.
Крім цього, у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції
звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями
щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Консультація
№ 1557/2021
07.12.2021
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№1557/2021): Суть питання: Чи можна укласти прямий договір на підставі п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо після двох відмінених спрощених закупівель через відсутність учасників, змінився лише строк надання послуг (з 14 днів до 3 місяців), а решта вимог до предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик, вимог до учасника залишились незмінними? Висновки/Відповідь: Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник може придбати товари, роботи і послуги без застосування спрощених закупівель, якщо вартість дорівнює або перевищує 50 тис. грн, але менша за вартість, встановлену в п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3, якщо спрощена закупівля двічі відмінена через відсутність учасників. При цьому, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від визначених в оголошенні про спрощену закупівлю. Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону. Тобто, зміна строку надання послуг не є перешкодою для укладення договору.
Планування закупівель
Консультація № 1557/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№1557/2021)
Суть питання: Чи можна укласти прямий договір на підставі п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо після двох відмінених спрощених закупівель через відсутність учасників, змінився лише строк надання послуг (з 14 днів до 3 місяців), а решта вимог до предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик, вимог до учасника залишились незмінними?
Висновки/Відповідь:
Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник може придбати товари, роботи і послуги без застосування спрощених закупівель, якщо вартість дорівнює або перевищує 50 тис. грн, але менша за вартість, встановлену в п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3, якщо спрощена закупівля двічі відмінена через відсутність учасників. При цьому, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від визначених в оголошенні про спрощену закупівлю.
Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону. Тобто, зміна строку надання послуг не є перешкодою для укладення договору.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго""
<b>
Тема розширена:</b> Застосування п. 1 ч. 7 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо дати роз’яснення з наступного питання. Двічі не відбулась спрощена закупівля по послугах з первинного навчання водія автонавантажувача у зв’язку з відсутністю учасників. У Вимогах до предмету закупівлі Замовником було визначено, що строк надання цих послуг не повинен перевищувати 14 календарних днів; по завершенні Виконавець надає Замовнику посвідчення встановленого зразка.
Питання у наступному. Під час узгодження істотних умов прямого договору стало зрозуміло, що строк первинного навчання водія автонавантажувача складає не 14 днів, а три місяці. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника, окрім строку надання послуг, залишаються незмінними. Чи можна при таких умовах укладати договір без застосування процедур на підставі п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 1557/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому
предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника
не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
Консультація
№ 1558/2021
07.12.2021
Виконання договору
Суть питання: Чи можливо продовжити термін дії договору про закупівлю ліків, укладеного за результатами відкритих торгів у 2021 році, на 2022 рік на підставі пп. 4 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з метою використання залишку коштів за договором? Висновки/Відповідь: Так, можливо, якщо одночасно виконуються наступні умови, передбачені пп. 4 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі": * Закупівля здійснюється у зв’язку з виникненням документально підтверджених об’єктивних обставин, що зумовлюють неможливість дотримання строків виконання договору про закупівлю; * Рішення про продовження строку дії договору прийнято органом управління замовника; * Договір про закупівлю може бути продовжено на строк, достатній для завершення закупівлі/виконання робіт/надання послуг, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю.
Виконання договору
Консультація № 1558/2021Огляд:
Суть питання: Чи можливо продовжити термін дії договору про закупівлю ліків, укладеного за результатами відкритих торгів у 2021 році, на 2022 рік на підставі пп. 4 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з метою використання залишку коштів за договором?
Висновки/Відповідь:
Так, можливо, якщо одночасно виконуються наступні умови, передбачені пп. 4 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі":
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> Продовження терміну дії договору на наступний рік
<b>Суть питання:</b> Укладено договір за результатами відкритих торгів на закупівлі ліків у 2021 році на суму 1 000 000,00 грн. (власні кошти від господарської діяльності) . Протягом року використано 500 000,00 грн. Чи можливо керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" ст.41, п.5, п.п.4 продовжити термін дії договору на 2022рік. з метою використання залику коштів по договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 1558/2021
Консультація
№ 1559/2021
07.12.2021
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 1559/2021: Суть питання: Чи має право замовник встановлювати в тендерній документації вимогу щодо надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера або офіційного представництва в Україні відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: * Замовник самостійно визначає вимоги в тендерній документації та перелік документів для підтвердження відповідності учасників, виходячи зі специфіки предмета закупівлі. * При цьому необхідно враховувати вимоги ч. 4 ст. 5 та принципи, закріплені у ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема недискримінацію учасників та рівне ставлення до них, уникаючи штучного обмеження потенційного кола учасників. * Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону). * Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). * Оцінка правомірності дій замовників в конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки. * Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Тендерна документація
Консультація № 1559/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1559/2021
Суть питання: Чи має право замовник встановлювати в тендерній документації вимогу щодо надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера або офіційного представництва в Україні відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня № 7" Харківської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо встановлення в тендерній документації вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні .
<b>Суть питання:</b> Використовуючи право суб’єкта господарської діяльності, та виходячи з принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також забезпечення виваженого справедливого балансу між учасниками публічних закупівель, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі » з урахуванням складності, коштовності, важливості закупівель та з метою запобігання придбання фальсифікатів, дотримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, а також виниклим питанням щодо встановлення вимоги – надання учасниками - гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні, просимо Вас надати роз’яснення з приводу наступного :
- Чи є правомочним встановлення в тендерній документації Замовником вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні в розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі ».
<b>
Номер відповіді:</b> 1559/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1560/2021
07.12.2021
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 1560/2021): Суть питання: 1. Чи може підприємство, що було єдиним учасником двічі відміненої процедури відкритих торгів (через недостатню кількість пропозицій), укласти договір з замовником при наявності податкового боргу? Чи застосовується до такого підприємства абзац 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону про публічні закупівлі (відсутність конкуренції з технічних причин)? 2. Що саме має підтвердити замовник у випадку застосування абзацу 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає відповідь, посилаючись на наступні листи: * Лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”. * Лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1560/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 1560/2021)
Суть питання:
1. Чи може підприємство, що було єдиним учасником двічі відміненої процедури відкритих торгів (через недостатню кількість пропозицій), укласти договір з замовником при наявності податкового боргу? Чи застосовується до такого підприємства абзац 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону про публічні закупівлі (відсутність конкуренції з технічних причин)?
2. Що саме має підтвердити замовник у випадку застосування абзацу 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає відповідь, посилаючись на наступні листи:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Міррад"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Пршу надати консультацію з наступних питань:
1. Чи може підприємство, єдиний учасник двічі відміненої процедури відкритих торгів за лотом через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, укласти договір з замовником закупівлі в разі наявності податкового боргу?
У відповідності до Статті 40. (Умови застосування переговорної процедури закупівлі) в частині 3. зазначено: "Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.
Підприємство єдиний виробник і постачальник предмету закупівлі в Україні чи стосується до нього абзац 4 пункту 2) частини 2. ст.40 а саме: " ...
- відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником. " ?
2. Що саме підтверджує замовник?
<b>
Номер відповіді:</b> 1560/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.10.2020 №
3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі” (Додаток 1),
від 03.06.2020 №
3304-04/34835-06
“Щодо застосування статті 17 Закону”,
розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: