<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b> Тема розширена:</b> дотація на бджоли <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Восени я оформив документи на дотацію на 61 бджолосімю, а нещодавно прийшла сума майже вдвічі менша. Чи надійде повна оплата, чи скорочено виплати і взагалі з яких підстав? Прошу розяснити ситуацію . З повагою Кожушко Ю.В. <b> Номер відповіді:</b> 1589/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Внесення змін в договір до 50 тис грн. чи публікувати новий план і до нього договір чи дод угоду до основного договору? <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь ласка .У нас є договір на здійснення технічного нагляду на буд роботи на 30 тис грн, Оскільки проведено спрощену закупівлю на закупівлю додаткових будівельних робіт, збільшується сума договору технічного нагляду, як нам це показати в прозоро ? Оскільки зміни до договору сума якого є менше 50 тис грн не вносяться .Яким чином нам це показати?Вносити в річний план і укладани новий договір на технічний нагляд на додаткові роботи з тим самим підрядником, чи вносити чи не вносити зміни в договір який існує ? Як правильно діяти.Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1590/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України). Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Водночас зазначаємо, що у разі виникнення додаткової потреби у послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом закупівлі. Разом з тим будь-які рішення приймаються замовником самостійно. Поряд з цим питання щодо оприлюднення змін до договору про закупівлю розглянуто у запиті 976/2020 за посиланням h ttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України <b> Тема розширена:</b> зона відповідальності ЦЗО та Замовника <b>Суть питання:</b> При проведенні закупівлі електричної енергії УО ЦЗО прийняла рішення та зазначила в тендерній документації : "Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом...Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону. Істотними є умови, визнані такими згідно з законодавством України...". Тобто в ТД не визначено конкретний перелік істотних умов. Відповідно до ст.180 ГКУ, ст 638 ЦКУ істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Замовник з Переможцем торгів після укладання договору дійшли згоди про внесення змін в договір про виключення пункту щодо оприлюднення інформації на сайті Постачальника, а саме випадок який не зазначений в ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Регламент взаємодії на теперішній час не юстований, не підписаний двома сторонами (ЦЗО та Замовник) та чітко не визначена зона відповідальності двох сторін. Прошу надати роз'яснення рекомендаційного характеру щодо визначення зони відповідальності при оприлюдненні інформації ЦЗО в системі щодо договору про внесення змін у зазначеній ситуації чи взагалі, а саме визначення її необхідності та підстави? Чи є намір регламент взаємодії (чи його зразок) затвердити згідно законодавства для керування у роботі міністерствами та ін.замовниками? Дякую заздалегідь за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 1591/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – постанова КМУ № 1216, Особливості). Виходячи з положень Закону та постанови КМУ № 1216, централізована закупівельна організація (далі – ЦЗО) як замовник, зокрема: 1) організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону; 2) набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом; 3) несе відповідальність згідно із законами України. Так, відповідно до Закону замовник оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Своєю чергою, учасник при підготовці тендерної пропозиції має вивчити умови тендерної документації, проекту договору про закупівлю, щоб подати тендерну пропозицію відповідно до цих вимог та у разі визнання за результатами оцінки його тендерної пропозиції найкращою (найбільш економічно вигідною) укласти договір про закупівлю таким чином, щоб умови не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції як переможця процедури закупівлі. При цьому слід зазначити, що у тому разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутися   до  замовника  щодо  внесення  змін  до  тендерної  документації,  або  оскаржити  положення тендерної документації до органу оскарження відповідно до статей 24 і 18 Закону, або звернутися до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. Отже, з урахуванням зазначеного вище, слід розуміти про доцільність та можливість вносити зміни в тендерну документацію або проект договору на етапі, що передує поданню тендерної пропозиції. Докладно про такі випадки тощо в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Разом з цим, виходячи з пункту 30 Особливостей, замовники, які уклали договір про закупівлю за результатами проведеного в їх інтересах ЦЗО тендеру, мають подати ЦЗО інформацію про укладений договір, а також про його зміну, розірвання чи виконання. При цьому слід враховувати, що  зміни до договору про закупівлю стосуються саме випадків, передбачених частиною п'ятою статті 41 Закону. При цьому зазначаємо, що регламент  затверджується централізованою закупівельною організацією та передбачає взаємодію між  ЦЗО та замовниками під час проведення тендерів. Поряд з цим  Міністерство  закликає  до конструктивної роботи ЦЗО та замовників, у тому числі шляхом проведення узгоджувальних нарад  та зустрічей  з   уповноваженими  представниками   замовника  (замовників) стосовно визначення умов проведення тендеру.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «ДІЯ» <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до договору, укладеного за результатами відкритих торів <b>Суть питання:</b> За результатами процедури відкритих торгів https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-10-008128-c було укладено договір з переможцем закупівлі на надання послуг з перевірки удаваним суб’єктом звернення. Кошторис витрат до договору містить розрахунок вартості послуг за договором, до складу якої входить, зокрема: а) Одинарний візит за сценарієм: Видача довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи (4 128 візитів по ціні 290,50 грн за візит); б) Подвійний візит за сценарієм: Надання довідки про наявність та розмір земельної частки (паю) (58 візитів по ціні 1150,00 грн за візит). в) навчання користувачів вебінструментом (одна послуга по ціні 41 200 грн); г) Одинарний візит за сценарієм: Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (58 візитів по ціні 800,00 грн за візит). Під час виконання договору виконавцем було проведено аналіз попередніх результатів дослідження та з метою отримання більш релевантних даних запропоновано внесення змін до договору в частині: а) зменшення обсягів закупівлі послуг «Одинарний візит за сценарієм: Видача довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи» (з 4 128 до 2 010); б) збільшити кількість послуг «Подвійний візит за сценарієм: Надання довідки про наявність та розмір земельної частки (паю)» (з 58 до 116); в) збільшити кількість послуг з навчання користувачів вебінструментом (з однієї до двох). Такі зміни не призведуть до зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договору про закупівлю; г) збільшити кількість послуг «Одинарний візит за сценарієм: Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (з 58 до 692). Прошу надати роз’яснення щодо можливості внесення вищеописаних змін до договору з урахуванням вимог часини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1582/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону. Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю. Пункти 1, 2 частини п’ятої статті 41 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі послуг, замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі. При цьому повідомляємо, що питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі  від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «ДІЯ» <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до договору, укладеного за результатами відкритих торів <b>Суть питання:</b> За результатами процедури відкритих торгів https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-10-010663-c було укладено договір з переможцем закупівлі на надання послуг з опитування суб’єктів звернення та зі збору їх відгуків і пропозицій. Кошторис витрат до договору містить розрахунок вартості послуг за договором, до складу якої входить, зокрема: а) CATI-телефонне опитування, у кількості 2 000 шт. по ціні 42,65 грн/шт.; б) VIBER та СМС розсилка – 300 000 шт. по 1,30 грн/шт. Під час виконання договору виконавцем було проведено аналіз та розраховано показник ефективності та конверсії методів дослідження. З метою підвищення показника конверсії, якості та достовірності отриманих в ході дослідження даних для розрахунку показника задоволеності суб’єктів звернення, виконавцем запропоновано продовжити збір відгуків та пропозицій методом САТІ-телефонного опитування, як більш доцільного методу дослідження (збільшивши кількість таких опитувань з 2 000 до 4 919) та зменшити обсяги закупівлі послуг з VIBER та CMC опитування з 300 000 до 140 202. Дані зміни в договору не призведуть до збільшення суми, визначеної у договору про закупівлю. Прошу надати роз’яснення щодо можливості внесення вищеописаних змін до договору з урахуванням вимог часини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1583/2021 <b> Відповідь:</b> Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону. Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі послуг, замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі.

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "ЦТС" Ліски" АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Продовження дії договору про закупівлю у порядку, передбаченому ч.6. ст.41 Закону <b>Суть питання:</b> У відповідності до ч.6. ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Що треба розуміти під терміном «видатки» у даній статті? Чи співпадає значення цього терміну із п.13 ст. 2 Бюджетного кодексу України, де видатки бюджету визначено як кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Та чи має право Замовник, віднесений до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» згідно п.4. ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (як такий, що здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання), що не отримує бюджетного фінансування та, відповідно, не затверджує видатки у розумінні Бюджетного кодексу України, продовжити дію договору про закупівлю у порядку, передбаченому ч.6. ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1584/2021

<b>Запит від:</b> Запит від КНП ДКЛ№3 Соломянського району м.Києва <b> Тема розширена:</b> В прозоро проводився аукціон на сдачу в оренду басейна по вул. Левка Мацієвича, 12 <b>Суть питання:</b> Переможцем аукціону виступила ГО "Київська академія плавання" код 39480064 директор Ключник Генадій Анатолійович. Після перевірки юристом лікарні Ключника Г.А. виявилось що прои ньго було відкрито 19 справ за вчинення різного рода правопорушень, розпиття алкоголю у заборонених законом місцях, поява в громадському місті у пяному вигляді, спротив працівникам поліції, вчинення домашнєго насильства і т.д. Як можна допускати такого орендаря в медичний заклад? <b> Номер відповіді:</b> 1580/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу /надання в оренду майна (активів)/передачі права. Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено державне підприємство “Прозорро.Продажі”. Ураховуючи зазначене, з питань, зазначених у вашому запиті, пропонуємо звернутися до ДП “Прозорро.Продажі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений структурний підрозділ ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» <b> Тема розширена:</b> Застосовування процедури публічних закупівель при укладанні договору комісії, якщо Підприємство є комісіонером. <b>Суть питання:</b> Центр судової експертизи та експертних досліджень є відокремленим структурним підрозділом Держаного підприємства «Інформаційні судові системи», який в своїй діяльності керується чинним законодавством, статутом ДП «Інформаційні судові системи» та Положенням «Про відокремлений структурний підрозділ державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень». Для чіткого виконання своїх функцій в межах чинного законодавства виникла потреба у роз’ясненнях порядку застосування процедур публічних закупівель, зокрема: 1. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на процедуру укладення договору комісії, в якому Відокремлений структурний підрозділ Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) є комісіонером? За виконання послуг Центр буде отримувати комісійну плату. 2. Чи потрібно Відокремленому структурному підрозділу Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) застосовувати процедури здійснення публічних закупівель при укладанні договору від свого імені, але в інтересах та за рахунок іншої особи (комітента) на виконання укладеного договору комісії? <b> Номер відповіді:</b> 1581/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, яке передбачає укладання договору про закупівлю, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, то його дія не поширюється на інші правовідносини, зокрема до тих, які виникають з правочину за договором комісії.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору на підставі біржових котирувань, які публікуються ТОВ "Українська енергетична біржа" <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Відповідно до результатів конкурсного відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами ТОВ "Українська енергетична біржа" отримала першочергове право на організацію та проведення аукціонів. Публікуючи «Місячний індекс базового навантаження» в торговій зоні «ОЕС Україна», біржа забезпечує прозорість і дає ринку надійний довідковий сигнал. Базова ринкова ціна формує важливу основу для операцій учасників ринку. «Місячний індекс базового навантаження» – розрахований накопичувальним підсумком показник середньозваженої ціни в торговій зоні «ОЕС України», що визначається шляхом ділення загальної вартості реалізованої електричної енергії базового навантаження (без ПДВ) на загальний обсяг реалізованої електричної енергії базового навантаження, за періодом постачання, що охоплює повний календарний місяць, який є наступним відповідно до розрахункового (М+1). Просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи можна зазначений «Місячний індекс базового навантаження», який публікується ТОВ "Українська енергетична біржа", відносити до поняття «біржові котирування»? 2. Чи можна у договорі про закупівлю електричної енергії прописати порядок зміни істотних умов договору відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону враховувати «Місячний індекс базового навантаження», як «біржові котирування», для всіх учасників енергетичного ринку, не дивлячись на те, що аукціони з продажу електричної енергії ТОВ "Українська енергетична біржа" здійснюються тільки за двосторонніми договорами? <b> Номер відповіді:</b> 1577/2021 <b> Відповідь:</b> Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення значення «Місячний індекс базового навантаження» до поняття «біржові котирування»

<b>Запит від:</b> Запит від Тітарова Людмила Борисівна <b> Тема розширена:</b> Примірне положення про уповноважену особу <b>Суть питання:</b> У пункті 3.7 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, зазначено, що "Уповноваженій особі РЕКОМЕНДОВАНО дотримуватися принципів доброчесності та діяти на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель". Тобто, Уповноважена особа може нехтувати принципами доброчесності, оскільки НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНА їх дотримуватися? <b> Номер відповіді:</b> 1578/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, інформуємо, що Примірне положення про уповноважену особу затверджене наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” від 08.06.2021 № 40 (далі - наказ) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. При цьому, оскільки положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених, що матимуть обов’язковий характер, у тому числі в частині дотримання принципів доброчесності та дій на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель. Водночас перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того зазначаємо, що уповноважена особа самостійно приймає рішення, за які несе відповідальність.

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина <b> Тема розширена:</b> п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Замовником була проведена переговорна процедура закупівлі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" та укладено 06.12.21 договір про закупівлю дров паливних. Була здійснена одна поставка товару та постачальник звернувся з листом про збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Суть питання полягає в тому, на який день з дня підписання договору про закупівлю буде законно підписати додаткову угоду до договору та збільшити суму за одиницю товару? Як бути з тим, що учасник переговорної процедури на переговори надав тендерну пропозицію (від 17.11.21), яка є чинною протягом 90 днів ( тобто тендерна пропозиція чинна, а учасник через три дні після підписання договору хоче змінити суму за одиницю товару)? <b> Номер відповіді:</b> 1567/2021 <b> Відповідь:</b> Отже, строк дії тендерної пропозиції встановлюється замовником у тендерній документації у разі проведення відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Чи повинен учасник визначений переможцем подавати копію ліцензії або документа дозвільного характеру, якщо вимоги щодо їх подання були встановлені в тендерній документації та були подані учасником у складі тендерної пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 1569/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати , зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому згідно з частиною першою статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом. Водночас слід розуміти, що такі документи можуть подаватися двічі. Спочатку учасники можуть надати у складі своїх тендерних пропозицій, тому що у тендерній документації замовником могла бути встановлена відповідна вимога (згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації) і щоб забезпечити відповідність вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, оскільки згідно з частиною шостою статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. А вже вдруге копії ліцензії або документи дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності для виконання вимог Закону має надати саме переможець процедури закупівлі, інакше якщо такі документи не будуть надані,  замовник зобов'язаний відхилити  його тендерну пропозицію.