<b>Запит від:</b> Запит від ДЕПАРТАМЕНТ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА БЛАГОУСТРОЮ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера <b>Суть питання:</b> Замовником за процедурою відкритих торгів укладено договір на Послуги з утримання вулично-шляхової мережі на території Чернівецької міської територіальної громади. Дані послуги надавались впродовж 2021 року. Чи може замовник у 2022 році укласти за переговорною процедурою закупівлі договір на аналогічні послуги в обсязі не більше 50 відсотків від вартості основного договору, який укладений за результатами проведеного тендеру, виконувався і діяв у 2021 році. <b> Номер відповіді:</b> 1599/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська рада <b>Суть питання:</b> Частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, та беручи до уваги, що зазначеними вище статтями Закону не встановлено виключної умови щодо проведення переговорної процедури закупівлі протягом того ж бюджетного року, в якому проводилися відмінені процедури відкритих торгів, та щодо здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель в тому ж бюджетному році, в якому проводилися відмінені спрощені закупівлі, а також не встановлено вимоги щодо тотожності суми договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель і очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі в новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій учасників, при цьому предмет закупівлі, технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не будуть відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації? 2. Чи може Замовник здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю? 3. Чи може сума договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель відрізнятись від очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель? 4. Чи має бути тотожною очікувана вартість першої і другої процедури закупівель (першої і другої спрощеної закупівлі), які були відмінені у встановленому порядку, для того, щоб у замовника виникло право на застосування переговорної процедури закупівлі (на здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель), за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником у тендерній документації (в оголошенні про спрощену закупівлю)? <b> Номер відповіді:</b> 1600/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної  Законом. Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році. За таким підходом - здійснення закупівель у поточному році без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, має відбуватися придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). При цьому в обох випадках саме предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником у тендерній документації або в оголошенні про спрощену закупівлю. Обмежень щодо зміни очікуваної вартості Закон не містить.

<b>Запит від:</b> Запит від Яцун Сергій Вікторович <b> Тема розширена:</b> підстава для проведення переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Планується проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до ст.40 ЗУ «Про публічні закуплі» на підставі ч.2.п.3 абз.4 якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: «оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; Відповідно до ст.18 Закону Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити підтвердження в електронній системі закупівель. Укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється. Прошу надати роз’яснення застосування законодавства про публічні закупівлі Чи поширюється заборона укладання договору про закупівлю під час оскарження рішення органу оскарження в судовому порядку? Як розуміти положення закону «про публічні Закупівлі» «після розгляду\оцінки тендерних пропозицій учасників» після розгляду і оцінки тендерних пропозицій учасників? Після розгляду або оцінки тендерних пропозицій учасника? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1601/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо застосування норм Закону, які дозволяють здійснити закупівлю до 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Відповідно до частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. Отже, виходячи зі змісту Закону, у разі оскарження тендеру замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених з використанням абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, самостійно замовник здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі. Щодо заходів забезпечення позову у разі судового оскарження Ураховуючи норми пункту 17 частини першої статті 1 Закону та частини сімнадцятої статті 18 Закону укладення договору про закупівлю під час оскарження в Антимонопольному комітеті України забороняється. Поряд з цим згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду. Отже, якщо справа розглядається в суді, то питання заборони відповідачу вчиняти певні дії, у тому числі щодо договору, регулюється ГПК України. Щодо розуміння стосовно розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій Питання, які стосуються розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій як певних етапів процедури закупівлі/закупівлі визначені статтею 29 Закону. Водночас рекомендуємо для кращого розуміння алгоритму, за яким здійснюються відкриті торгів/спрощені закупівлі тощо звернутися до схем, що розроблені Київською школою економіки спільно з Мінекономіки, що знаходяться за посиланням: https://cep.kse.ua/scheme/?fbclid=IwAR2gkTwsWtFbCGcMj5zZMJDvY4CdbBK150PFGsjDoaIViNreAPlLmpnQE8g

<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя <b> Тема розширена:</b> Чи є лише калькулятор природного газу підставою для змін умов договору і висновку про порушення замовником ч.5 ст.41 при укладенні додаткової угоди про зміну ціни на одиницю товару <b>Суть питання:</b> Згідно з наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 12.10.2021 № 622, вказаним органом прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі №UA-2020-11-09-002583-a, яка оголошена Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя. За результатами моніторингу було встановлено, що Замовником, в порушення вимог пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону укладено додаткові угоди на збільшення ціни за одиницю товару. При цьому підставою для такого твердження слугувала лише інформація з сайту калькулятора вартості газу. При укладенні додаткових угод Замовник керувався інформацією про ціни, яка зазначалася у довідках торгово-промислової палати. Проте інформація по ціну природного газу, яка була зазначена у довідці торгово-промислової палати і перевірялася замовником станом на 18.05.2021 та ціна станом на 30.10.2021 при однакових вихідних даних різниться. На даний час висновок моніторингу оскаржується в суді. З огляду на це, у зв"язку з обмеженими строками розгляду справи просимо надати роз"яснення. Чи є інформація з сайту калькулятора вартості газу документальним підтвердженням коливання ціни природного газу на ринку? Чи спростовує інформація з сайту калькулятора вартості газу довідки, видані компетентними органами щодо коливання ціни на ринку? <b> Номер відповіді:</b> 1594/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим  інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ОКЗ НПД"ЗОР <b> Тема розширена:</b> Подовження дії договору <b>Суть питання:</b> Добрий день. Підкажіть будь-ласка. По відкритим торгам була скарга до АМКУ Учасником про неправомірне відхилення. АМКУ забов'язали заклад скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції . Після виконання рішення АМКУ і акцептування учасника заключення договору ( після закінчення терміну оскарження) припадає на 31.12.2021р. Питання: чи може заклад 31.12.2021р. підписати також додаткову угоду на продовження терміну дії договору до 31.01.2022р. для можливості поставки товару? Враховуючи обставини, які склалися <b> Номер відповіді:</b> 1595/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” (Щодо передумов здійснення закупівель розпорядниками бюджетних коштів) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06%20 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Смоляр Олена Миколаївна <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство створене міською радою для задоволення потреб територіальної громади міста, прав та заоних інтересів фізичних і юридичних осіб шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної, медичної та іншої господарської іяльност з метою отриання прибутку. Кошти для господарської діяльності використовують власні. Чи являється дане комунальне підприємство Замовником відповідно до Закону України " Про публічні закупівлі" <b> Номер відповіді:</b> 1592/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Белікова Катерина Михайлівна <b> Тема розширена:</b> Укладення договору про надання послуг з афілійованим підприємством <b>Суть питання:</b> Планується укладання договору надання послуг з афілійованим підприємством. Послуги отримуються для забезпечення надання Замовником послуг його клієнтам. Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі»: 6. Цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: 1) товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання. Просимо надати роз’яснення для укладення договору надання послуг з афільованою особою за вищенаведеним пунктом чи є обов’язковою умовою, що афільована особа повинна надавати такі послуги виключно замовнику чи достатньо умови, що надані афільованою особою послуги повинні бути використані замовником у власній господарській діяльності? Тобто який з нижченаведених варіантів є коректним, 1 чи 2 або інший: 1) замовник може не проводити закупівлю за цим законом, якщо афільована особа надає послуги виключно замовнику для забезпечення його господарської діяльності. 2) замовник може не проводити закупівлю за цим законом, якщо афільована особа надає послуги замовнику виключно для забезпечення його господарської діяльності, при цьому такі послуги можуть надаватись афільованою особою не тільки замовнику. <b> Номер відповіді:</b> 1593/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною шостою статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання. Для цілей пункту 4 частини першої статті 2 Закону діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG; 2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам;3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв’язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива. Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статт і, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Отже, у разі якщо замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання здійснює закупівлі товарів, робіт і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону. При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частинами п'ятою та шостою статті 3 Закону, є вичерпний.

<b>Запит від:</b> Запит від ГУНП в Запорізькій області <b>Суть питання:</b> Згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2019 №468 "Про введення в дію рішення конкурсної комісії з визначення Переможця конкурсу з вивезення побутових відходів на території міста Запоріжжя" (копія рішення додається) та рішення Запорізької міської ради від 29.01.2020 № 46 "Про визначення на конкурсних засадах юридичної особи, яка здійснюватиме збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами на території міста Запоріжжя" (копія рішення додається) ТОВ "ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ" було визначено юридичною особою, яка здійснюватиме збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами на території міста Запоріжжя строком на 10 років. Антимонопольним комітетом України у рекомендаціях від 05.12.2019 № 66-рк "Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції" за результатами ґрунтовного дослідження ринків послуг з вивезення побутових відходів, проведеного протягом 2019 було встановлено, що за результатами дослідження ринків послуг з вивезення побутових відходів можна констатувати наявність конкуренції на етапі проведення конкурсів органами місцевого самоврядування з визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів. При цьому нормативно-правовими актами у сфері поводження з побутовими відходами передбачено, що термін діяльності на цьому ринку монопольно здійснюватиме суб’єкт господарювання, який на конкурсних засадах здобув переваги в боротьбі внаслідок запропонованих кращих умов надання послуг та меншої ціни порівняно з конкурентами, що визначено органами місцевого самоврядування на строк, що не перевищує 12 місяців, лише за умови, що участь у конкурсі взяло не менше двох учасників, та з обмеженням строків, що не перевищує п'яи років. ТОВ "ВЕЛЬТУМ-Запоріжжя" за результатами проведеного конкурсу визначено єдиним виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Запоріжжя, але на 10 років, точи можливе застосування переговорної Процедури закупівлі послуг із поводження з побутовими відходами? <b> Номер відповіді:</b> 1585/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Закон передбачає можливість врахування замовниками під час здійснення закупівель норм та вимог іншого законодавства. Так, відповідно до частини другої статті 40 Закону замовники можуть застосовувати як виняток переговорну процедуру закупівлі в разі закупівлі роботи, товару чи послуги, що можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання. Докладніше про переговорну процедуру закупівлів листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» <b> Тема розширена:</b> Закупівля теплової енергії <b>Суть питання:</b> 10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку із зміною ціни природного газу», якою визначається механізм зміни підприємствами теплопостачання розміру нарахованої споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) плати за теплову енергію, комунальні послуги у разі щомісячної зміни для них ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та, відповідно, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води. 13.12.2021 між КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» і АТ «Дніпровська ТЕЦ» укладено договір №138т/21/1 про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 52 267,70 грн. Однак, на підставі вказаного рішення Уряду, Акціонерним Товариством «Дніпровська теплоцентраль» прийнято рішення щодо суттєвих змін розміру нарахувань за постачання теплової енергії та гарячої води споживачам з 23 жовтня по грудень 2021 року. Станом на 01.12.2021 було відсутнє відповідне повідомлення на власному веб-сайті товариства. Приймаючи таке рішення, керівництвом АТ «Дніпровська ТЕЦ» не прийнято до уваги вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі та збільшення ціни за одиницю товару на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України для операцій з бюджетними коштами на ім’я КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» в управлінні Державної казначейської служби України станом на 12.02.2021 відкрито рахунки у встановленому законодавством порядку одержувачу коштів бюджету Дніпропетровської області. Стаття 2 Бюджетного кодексу України передбачає – одержувач бюджетних коштів це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. З урахуванням викладеного, звертаємося з проханням надати роз’яснення щодо правомірності змін розміру нарахувань за постачання теплової енергії та гарячої води нашому підприємству з боку АТ «Дніпровська ТЕЦ», з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1588/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b> Тема розширена:</b> дотація на бджоли <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Восени я оформив документи на дотацію на 61 бджолосімю, а нещодавно прийшла сума майже вдвічі менша. Чи надійде повна оплата, чи скорочено виплати і взагалі з яких підстав? Прошу розяснити ситуацію . З повагою Кожушко Ю.В. <b> Номер відповіді:</b> 1589/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Внесення змін в договір до 50 тис грн. чи публікувати новий план і до нього договір чи дод угоду до основного договору? <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь ласка .У нас є договір на здійснення технічного нагляду на буд роботи на 30 тис грн, Оскільки проведено спрощену закупівлю на закупівлю додаткових будівельних робіт, збільшується сума договору технічного нагляду, як нам це показати в прозоро ? Оскільки зміни до договору сума якого є менше 50 тис грн не вносяться .Яким чином нам це показати?Вносити в річний план і укладани новий договір на технічний нагляд на додаткові роботи з тим самим підрядником, чи вносити чи не вносити зміни в договір який існує ? Як правильно діяти.Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1590/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України). Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Водночас зазначаємо, що у разі виникнення додаткової потреби у послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом закупівлі. Разом з тим будь-які рішення приймаються замовником самостійно. Поряд з цим питання щодо оприлюднення змін до договору про закупівлю розглянуто у запиті 976/2020 за посиланням h ttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України <b> Тема розширена:</b> зона відповідальності ЦЗО та Замовника <b>Суть питання:</b> При проведенні закупівлі електричної енергії УО ЦЗО прийняла рішення та зазначила в тендерній документації : "Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом...Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону. Істотними є умови, визнані такими згідно з законодавством України...". Тобто в ТД не визначено конкретний перелік істотних умов. Відповідно до ст.180 ГКУ, ст 638 ЦКУ істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Замовник з Переможцем торгів після укладання договору дійшли згоди про внесення змін в договір про виключення пункту щодо оприлюднення інформації на сайті Постачальника, а саме випадок який не зазначений в ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Регламент взаємодії на теперішній час не юстований, не підписаний двома сторонами (ЦЗО та Замовник) та чітко не визначена зона відповідальності двох сторін. Прошу надати роз'яснення рекомендаційного характеру щодо визначення зони відповідальності при оприлюдненні інформації ЦЗО в системі щодо договору про внесення змін у зазначеній ситуації чи взагалі, а саме визначення її необхідності та підстави? Чи є намір регламент взаємодії (чи його зразок) затвердити згідно законодавства для керування у роботі міністерствами та ін.замовниками? Дякую заздалегідь за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 1591/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – постанова КМУ № 1216, Особливості). Виходячи з положень Закону та постанови КМУ № 1216, централізована закупівельна організація (далі – ЦЗО) як замовник, зокрема: 1) організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону; 2) набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом; 3) несе відповідальність згідно із законами України. Так, відповідно до Закону замовник оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Своєю чергою, учасник при підготовці тендерної пропозиції має вивчити умови тендерної документації, проекту договору про закупівлю, щоб подати тендерну пропозицію відповідно до цих вимог та у разі визнання за результатами оцінки його тендерної пропозиції найкращою (найбільш економічно вигідною) укласти договір про закупівлю таким чином, щоб умови не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції як переможця процедури закупівлі. При цьому слід зазначити, що у тому разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутися   до  замовника  щодо  внесення  змін  до  тендерної  документації,  або  оскаржити  положення тендерної документації до органу оскарження відповідно до статей 24 і 18 Закону, або звернутися до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. Отже, з урахуванням зазначеного вище, слід розуміти про доцільність та можливість вносити зміни в тендерну документацію або проект договору на етапі, що передує поданню тендерної пропозиції. Докладно про такі випадки тощо в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Разом з цим, виходячи з пункту 30 Особливостей, замовники, які уклали договір про закупівлю за результатами проведеного в їх інтересах ЦЗО тендеру, мають подати ЦЗО інформацію про укладений договір, а також про його зміну, розірвання чи виконання. При цьому слід враховувати, що  зміни до договору про закупівлю стосуються саме випадків, передбачених частиною п'ятою статті 41 Закону. При цьому зазначаємо, що регламент  затверджується централізованою закупівельною організацією та передбачає взаємодію між  ЦЗО та замовниками під час проведення тендерів. Поряд з цим  Міністерство  закликає  до конструктивної роботи ЦЗО та замовників, у тому числі шляхом проведення узгоджувальних нарад  та зустрічей  з   уповноваженими  представниками   замовника  (замовників) стосовно визначення умов проведення тендеру.