<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), серед інших покладених функцій, уповноважена особа «забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону». Отже, конкретно у даному випадку Закон не зобов’язує безпосередньо уповноважену особу оприлюднювати зазначену інформацію в електронній системі закупівель (на відміну від планування закупівель, вибору процедури закупівлі та її проведення, які уповноважена особа відповідно до Закону здійснює особисто). Натомість законодавець передбачає, що уповноважена особа має забезпечити, іншими словами створити належні умови, гарантувати оприлюднення належної інформації в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону. Вищезазначене підтверджується і тим, що згідно з частиною 1 статті 10 Закону саме замовник (а не уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення закупівель замовника) оприлюднює в електронній системі інформацію про закупівлі. Станом на сьогодні відповідно до наявної у відкритих джерелах інформації, зокрема і на веб-порталі Уповноваженого органу, і на його офіційному сайті, з 1 січня 2022 року єдиною умовою для отримання можливості розміщувати інформацію про закупівлі через електронний майданчик, накладати електронний підпис для її подальшого оприлюднення в електронній системі закупівель є наявність підтвердження позитивного результату проходження тестування уповноважених осіб. Про те, що особа, яка проходитиме/пройшла тестування, має підтвердити, що вона визначена/призначена уповноваженою особою в один із визначених Законом способів не йдеться. Таким чином, технічно можливість пройти тестування має будь-яка особа, що володіє електронним підписом. З огляду на вищезазначене прошу надати консультацію з такого питання? Чи допустимою (правомірною) буде така організація роботи замовника, за якої оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про закупівлі відповідно до Закону здійснюватимуть відповідальні працівники створеного замовником структурного підрозділу, що здійснює супроводження роботи уповноважених осіб, за умови підтвердження такими працівниками свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель шляхом проходження тестування на веб-порталі Уповноваженого органу? <b> Номер відповіді:</b> 1571/2021

<b>Запит від:</b> Запит від КЗО “Першотравенський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр “Берегиня” ДОР” <b> Тема розширена:</b> Визначення переможцем учасника відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Процедура відкриті торги. В оголощенні ТД у Додатку 1 ФОРМА "ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ" зазначено, що «Учасник не повинен відступати від даної форми». Абзац перший у Додатку 1 викладений наступним чином: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги. (Послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження охорони порядку і майна: відповідний код 79713000-5)». У документі «Форма «Цінова пропозиція», що наданий Учасником, перший абзац викладений так: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження, охорони порядку і майна)», тобто відсутній текст «відповідний код 79713000-5)». Таким чином, Учасником наданий Додаток 1 з порушенням форми документу. Як повинен вчинити Замовник: 1) відхилити Учасника керуючись абзац 3 ч.1 п.1 Ст.31 (зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону); 2)відхилити Учасника керуючись абзац 1 ч.1 п.2 Ст.31 ( тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;) Згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону: -У разі отримання факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Замовником в оголошені ТД зазначено: -Тендерна пропозиція не буде відхилена у разі допущення учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки у тому числі зазначення неправильної назви документа, що підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам цієї документації (наприклад: замість вимоги надати довідки в довільній формі учасник надав лист-пояснення). Замовник вважає це допущенняv учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції, Як вчинити? Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-11-17-003780-a. <b> Номер відповіді:</b> 1572/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відповідно до пункту  32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності замовників в конкретних випадках

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 19 червня 2020 року вступив в дію Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 (далі - Наказ), який затверджує новий порядок визначення предмета закупівлі. Відповідно до Наказу, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, які станом на сьогодні втратили свою чинність, а на заміну їм затверджено Наказом Мінрегіону №281 від 01.11.2021 «Кошторисні норми України». Питання наступне: як вірно, з урахуванням якого нормативного акту, визначати предмет закупівлі робіт після 01.11.2021? <b> Номер відповіді:</b> 1573/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021  № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247

<b>Запит від:</b> Запит від Потапенко Богдан Сергійович <b> Тема розширена:</b> Закінчення коштів до договору <b>Суть питання:</b> Був укладений договір про постачання електричної енергії, у зв'зку з закінченням обсягів споживач був поданий на постачальника останної надії (ПОН), при виставленні рахунків за період коли ми ще співпрацювали виявилося що коштів по договору не вистачає на повну оплату за розрахунковий період, нестача коштів у кількості близько 60 000 грн. Як вирішити це питання? Чи можливо підписати прямий договів до 200 000 грн? <b> Номер відповіді:</b> 1574/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель  розміщено листи від 09.11.2017  № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ” та від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "МОНО ІНВЕСТ ГРУПП" <b> Тема розширена:</b> Банківська гарантія <b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу № 2629 Форма гарантії забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, відповідно до п 3 повинна містити інформацію про срок сплати бенефіціару суми гарантії , а саме: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих/банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога)." Питання: необхідно обирати робочі чи банківські дні, чи достатньо писати, як в формі "протягом 5 робочих/банківських днів" чи є це помилкою? <b> Номер відповіді:</b> 1575/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – форма, вимоги). Виходячи з пунктів 1 і підпункту 10 пункту 4 вимог, гарантія може надаватися банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями (гарантом), а строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях. При цьому пункт 3 форми передбачає, що за цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога). Отже, строк сплатити бенефіціару суми гарантії зазначається в робочих або банківських днях в залежності від гаранта, наприклад у робочих днях - якщо гарантом виступає страхова організація, у  банківських   днях - якщо гарантом виступає банк.

<b>Запит від:</b> Запит від Гаджала-Одуденко Євгеній Миколайович <b> Тема розширена:</b> Закупівлі в прозоро <b>Суть питання:</b> Чи зобов'язана громадська організація проводити закупівлі через прозоро при закупівлі від 50 000 грн. якщо грантодавець не резидент України і кошти не з бюджету України. <b> Номер відповіді:</b> 1576/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2  Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до  Закону. Так, статтею 2 Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 2 Закону) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів ; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання , громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету . Отже, для громадських організацій застосування Закону є обов'язковим у разі, якщо така громадська  організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. У інших випадках дія Закону не застосовується.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАБ-ТЕСТ" <b> Тема розширена:</b> Залучення спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців у спрощених закупівлях <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше Товариство має намір взяти участь у спрощеній закупівлі на закупівлю послуг. До виконання предмета закупівлі наше Товариство як учасник хотіли долучити субпідрядника. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі». Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Проте, Замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановив таку вимогу як: «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій». Тобто, дана вимога Замовника є дискримінаційною для учасників в тому числі для нашого Товариства, тому як обмежує нашу участь у такій спрощеній закупівлі. Більш того, вимога щодо заборони учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців для надання послуг є порушенням законодавства щодо ведення господарської діяльності в Україні. Таким чином, Замовник порушує головні засади та принципи передбаченні Законом України «Про публічні закупівлі». Враховуючи вказане, прошу надати роз’яснення: - чи відповідає вимога Замовника «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій», що зазначена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі діючому Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 1562/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАБ-ТЕСТ" <b> Тема розширена:</b> Залучення спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців у спрощених закупівлях для підтвердження своєї відповідності критерію встановленому у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі». <b>Суть питання:</b> Наше Товариство має намір взяти участь у спрощеній закупівлі на закупівлю послуг. Ознайомившись з вимогами, що зазначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вбачається, що Замовник встановив кваліфікаційний критерій, що відображений у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: - наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. В той же час Замовник встановлює в оголошенні, що «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій». Проте, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Наше Товариство планує взяти участь у даній спрощеній закупівлі на закупівлю послуг з залученням спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців для підтвердження своєї відповідності такому критерію, як наявність працівників. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі». Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Враховуючи вказане, прошу надати роз’яснення: - чи можна вважати умову щодо заборони учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців для надання послуг для підтвердження своєї відповідності такому критерію як наявність працівників у спрощеній закупівлі правомірною? <b> Номер відповіді:</b> 1563/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 28 частин першої статті 1 Закону  спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону. Оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону. При цьому  відповідно до частини третьої статті 14 Закону  в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Згідно  з частиною п'ятою статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Отже, умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас вимога щодо залучення до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону) обо'язково зазначається в тендерній документації при проведенні відкритих торгів. Поряд з цим, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний університет імені Тараса Шевченка <b> Тема розширена:</b> Новий предмет закупівель <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення з приводу проведення закупівлі, потребу та джерело фінансування якої на момент складання Річного плану закупівель визначити неможливо. Опис ситуації: У жовтні 2021 року установою подано заявку на участь в конкурсі наукових проєктів. Результат конкурсу буде оголошено у квітні 2022 року. Підписання договору та виділення коштів переможцю конкурсу має відбутися у травні-червні 2022 року. У разі перемоги в конкурсі установі необхідно буде закупити обладнання для виконання робіт, передбачених договором з надавачем гранту. Чи буде у липні 2022 р. таке обладнання вважатися новим предметом закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019р.), придбання якого можна здійснити без урахування вартості закупівель, які буде проведено установою за даним кодом ДК 021:2015 протягом січня-червня 2022 р? <b> Номер відповіді:</b> 1564/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> ковідні закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 4 п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону Украхни "Про публічні закупівлі" на період дії карантину закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель. В листі від 30.09.2021 р. 3304-04/47893-07 Мінекономіки зазначено, що ця норма стосується закупівлі всіх інших необхідних товарів і послуг для боротьби з COVID-19, та не містить обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. І визначення товарів та послуг, які будуть закуповуватися шляхом застосування спрощених закупівель, здійснюється замовником самостійно. і немає обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. Йдеться про гранично високу вартість для застосування спрощених закупівель? А що з тоді закупівлями до 50 тис. грн? Їх також необхідно проводити як спрощені? Чи в загальному порядку - прямий договір, допорогова чи прозорромаркет. <b> Номер відповіді:</b> 1566/2021 <b> Відповідь:</b> Так, абзацом четвертим пункту 3-1 розділу X Закону установлено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому  Законом для спрощених закупівель. Отже, незалежно від вартості предмета закупівлі товару, роботи, послуги, у тому числі, якщо вартість є меншою 50 тисяч гривень або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг, що зазначені в абзаці четвертому пункту 3-1 розділу X Закону, із застосуванням встановленого статтею 14 Закону порядку проведення спрощених закупівель

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю <b> Тема розширена:</b> Електронна довідка з МВС <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу підказати чи вважається саме електронна довідка з МВС, яку учасник завантажує у систему державних закупівель https://prozorro.gov.ua/ дійсною, у разі якщо завантажується лише pdf файл, без електронного підпису уповноваженої особи, що видала такий документ. Адже відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" вказано, що Стаття 7. Оригінал електронного документа "Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги"". Отже у разі якщо у систему закупівлі не завантажено електронний підпис уповноваженої особи - такий документ є не дійсним, та таким, що не може вважатись докуметом виданим відповідним територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України(адже справжність такої довідки не підтверджується електронним підписом уповноваженої особи), та замовник не може підписувати договір з таким учасником. Чи можливо інформації, що зазначено у такй довідці,яка поається учасником без електронного підпису уповноваженої особи на видачу такої довідки - достатньо для того, щоб вважати виконаним частуну 3 та частину 6 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1556/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та підстави, встановлені статтею 17 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим  вимогам згідно із законодавством. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону. Крім цього, у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго"" <b> Тема розширена:</b> Застосування п. 1 ч. 7 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо дати роз’яснення з наступного питання. Двічі не відбулась спрощена закупівля по послугах з первинного навчання водія автонавантажувача у зв’язку з відсутністю учасників. У Вимогах до предмету закупівлі Замовником було визначено, що строк надання цих послуг не повинен перевищувати 14 календарних днів; по завершенні Виконавець надає Замовнику посвідчення встановленого зразка. Питання у наступному. Під час узгодження істотних умов прямого договору стало зрозуміло, що строк первинного навчання водія автонавантажувача складає не 14 днів, а три місяці. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника, окрім строку надання послуг, залишаються незмінними. Чи можна при таких умовах укладати договір без застосування процедур на підставі п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1557/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону,  у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель  на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.