Новини Мінекономіки
Консультація
№ 13/2022
06.01.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 13/2022 Суть питання: Чи враховується сума договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі в грудні 2021 року (з дією до травня 2022 року), при плануванні закупівель на 2022 рік по аналогічному коду товару? Висновки/Відповідь: Так, сума договору, укладеного в грудні 2021 року, повинна враховуватися при плануванні закупівель на 2022 рік по відповідному коду товару, оскільки обсяг закупівлі визначається виходячи з *очікуваної потреби* на рік. Відповідно, якщо потреби по коду товару залишились, слід планувати закупівлю, враховуючи залишок потреби, що не покритий діючим договором.
Планування закупівель
Консультація № 13/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 13/2022
Суть питання: Чи враховується сума договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі в грудні 2021 року (з дією до травня 2022 року), при плануванні закупівель на 2022 рік по аналогічному коду товару?
Висновки/Відповідь:
Так, сума договору, укладеного в грудні 2021 року, повинна враховуватися при плануванні закупівель на 2022 рік по відповідному коду товару, оскільки обсяг закупівлі визначається виходячи з *очікуваної потреби* на рік. Відповідно, якщо потреби по коду товару залишились, слід планувати закупівлю, враховуючи залишок потреби, що не покритий діючим договором.
Суть питання: Чи враховується сума договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі в грудні 2021 року (з дією до травня 2022 року), при плануванні закупівель на 2022 рік по аналогічному коду товару?
Висновки/Відповідь:
Так, сума договору, укладеного в грудні 2021 року, повинна враховуватися при плануванні закупівель на 2022 рік по відповідному коду товару, оскільки обсяг закупівлі визначається виходячи з *очікуваної потреби* на рік. Відповідно, якщо потреби по коду товару залишились, слід планувати закупівлю, враховуючи залишок потреби, що не покритий діючим договором.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Надайте, будь-ласка, роз'яснення стосовно питання, а саме:
якщо провели спрощену закупівлю в грудні 2021 року на суму 70000,00грн і підписали договір з постачальником,який діє до травня 2022 року ( постачання товару буде партіями на протязі всього періоду дії договору і оплата доставленого товару теж буде відповідно по часу) чи буде враховуватись ця суму по цьому договори при плануванні закупівлі в січні 2022 року? чи 3 січня 2022 року по цьому коду товару -нове планування і відповідна процедура закупівель?
Дякую заздалегідь!
<b>
Номер відповіді:</b> 13/2022
Консультація
№ 14/2022
06.01.2022
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 14/2022): Суть питання: Необхідність виключення послуг зберігання (відповідального зберігання, особливо для митних органів) із сфери дії Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з особливостями роботи митниць (зокрема, пункт 5 статті 239 Митного кодексу України). Висновки/Відповідь: 1. Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки: * від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458) * від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06) 2. Міністерство веде роботу щодо вдосконалення сфери публічних закупівель та аналізує пропозиції для внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями.
Інше
Консультація № 14/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 14/2022)
Суть питання:
Необхідність виключення послуг зберігання (відповідального зберігання, особливо для митних органів) із сфери дії Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з особливостями роботи митниць (зокрема, пункт 5 статті 239 Митного кодексу України).
Висновки/Відповідь:
1. Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки:
* від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458)
* від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06)
2. Міністерство веде роботу щодо вдосконалення сфери публічних закупівель та аналізує пропозиції для внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Донецька митниця
<b>
Тема розширена:</b> Необхідність виключення із сфери застосування Закону "Про публічні закупівлі" послуг зберігання (відповідального зберігання - лише для митних органів
<b>Суть питання:</b> відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу."
Враховуючи, що переважна більшість митниць України не має власних складських приміщень, або має дуже маленькі складські площі, питання розміщення товарів та майна у орендованих приміщеннях виникає у всіх митниць України без винятку.
У звязку зі створенням одної юридичної особи (Держмитслужби) та ліквідацією самостійних юридичних осіб (митниці), виникає проблема у проведені процедури із закупівлі послуг відповідального зберігання!!!! Дуже велика!!!!
на теперешній час всі митниці України утримуються з одного кошторису - тобто потреби митниць по всій Україні плюсуються та випливає процедура закупівлі "Відкриті торги"!!! А саму закупівлю проводить кожна митниця окремо!
на практиці це виглядає так - проводиться закупівля послуг зберігання у великій кількості вартістю ро 1,20 гривень з кожним підприємством окремо!!!
Термін даної процедури вам відомий.
Але це не все.
термін розміщення вилученого за протоколами про порушення митних правил майна та товарів на склад митного органу - одна доба!!!
передбачити заздалегідь кількість вилученого майна та кількість договорів, розмір та вид складських приміщень неможливо!
Також виникає питання перебування майна та товарів у орендованих приміщеннях на початку року! При відсутності кошторисних призначень та необхідності проведення процедур закупівель.
Обмірковуючи ситуацію, щодо відповідального зберігання майна можна прийти до висновку, що ЗУ Про публічні закупівлі в данному випадку не працює: 1. Завжди будуть порушуватись строки прийняття вилученого майна (на протязі доби). 2. Не можливо провести процедури відкритих торгів на початку року, так як 20% не покриє часові проміжки для їх проведення. Та ряд інших супутніх проблем, такі як можливі нестачі майна, не затвердження необхідних кошторисних призначень тощо.... Для вирішення цих питань необхідний комлексний підхід в зміні чинного законодавства: або включити відповідальне зберігання до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги, або скасувати саме поняття відповідального зберігання в митному кодексі та інших документах, а майно передавати на зберігання як передають правоохоронні органи.
На нашу думку перший варіант є оптимальним.
В разі не здійснення цих заходів на митницях завжди виникатимуть проблеми з цього приводу.
Проблема відсутності власних складів митниць, неможливість спланувати порушення митних правил, обсяг вилученого майна, обмежений строк прийняття товарів потребують надання митницям повноважень самостійно укладати договора.
<b>
Номер відповіді:</b> 14/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “
Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель
” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06
"Щодо делегування здійснення закупівель"
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону України України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями
з урахуванням, зокрема їх досвіду як замовників.
Консультація
№ 15/2022
06.01.2022
Планування закупівель
Суть питання: Роз'яснення щодо зазначення орієнтовного початку проведення закупівлі (квартал/місяць) в річному плані закупівель та відображення цієї інформації в електронній системі закупівель, а також необхідності внесення змін у разі зміни запланованого місяця початку закупівлі. Висновки/Відповідь: 1. Затвердження річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлено на квартал поточного року, а не місяць, не є порушенням законодавства. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) вимагає зазначати орієнтовний початок проведення закупівлі (частина перша статті 4 Закону, пункт 5 частини другої статті 4 Закону), але не конкретизує період (місяць, квартал, тощо). 2. У випадку, коли затверджений річний план містить інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал, а електронна система закупівель дозволяє обрати лише місяць, уповноваженій особі слід обрати перший місяць відповідного кварталу. Враховуючи пункт 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації здійснюється шляхом заповнення електронних полів, реалізованих в системі. 3. Якщо початок проведення закупівлі з об’єктивних причин починається у наступному за орієнтовним місяці, то необхідно внести зміни до річного плану закупівель. Відповідно до частини першої статті 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, тому будь-які відхилення потребують внесення відповідних змін. Уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель (частина 10 статті 11 Закону).
Планування закупівель
Консультація № 15/2022Огляд:
Суть питання: Роз'яснення щодо зазначення орієнтовного початку проведення закупівлі (квартал/місяць) в річному плані закупівель та відображення цієї інформації в електронній системі закупівель, а також необхідності внесення змін у разі зміни запланованого місяця початку закупівлі.
Висновки/Відповідь:
1. Затвердження річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлено на квартал поточного року, а не місяць, не є порушенням законодавства. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) вимагає зазначати орієнтовний початок проведення закупівлі (частина перша статті 4 Закону, пункт 5 частини другої статті 4 Закону), але не конкретизує період (місяць, квартал, тощо).
2. У випадку, коли затверджений річний план містить інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал, а електронна система закупівель дозволяє обрати лише місяць, уповноваженій особі слід обрати перший місяць відповідного кварталу. Враховуючи пункт 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації здійснюється шляхом заповнення електронних полів, реалізованих в системі.
3. Якщо початок проведення закупівлі з об’єктивних причин починається у наступному за орієнтовним місяці, то необхідно внести зміни до річного плану закупівель. Відповідно до частини першої статті 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, тому будь-які відхилення потребують внесення відповідних змін. Уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель (частина 10 статті 11 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ігнатов Ігор Валерійович
<b>
Тема розширена:</b> Орієнтовний початок проведення закупівлі
<b>Суть питання:</b> Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон): «Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану».
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, про орієнтовний початок проведення.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа, серед іншого, планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом. Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Наразі для розміщення в електронній системі закупівель інформації про орієнтовний початок проведення закупівлі реалізоване поле «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі», де замовнику надається можливість обрати з «випадаючого» списку лише один з місяців року.
Прошу надати роз’яснення щодо таких питань:
1. Чи є порушенням законодавства про публічні закупівлі і яких саме норм - затвердження уповноваженою особою річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлений на квартал поточного року, а не місяць?
2. Як правильно уповноваженій особі розмістити в електронній системі закупівель інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал згідно затвердженого річного плану закупівель, оформленого протоколом, якщо в електронній системі закупівель реалізоване поле, в якому технічно можливо зазначити лише місяць, а не квартал?
3. Чи потрібно вносити зміни до річного плану закупівель щодо орієнтовного початку проведення закупівлі, якщо початок проведення закупівлі згідно річного плану заплановано на конкретний місяць, але з об’єктивних причин проведення закупівлі починається у наступному за орієнтовним місяці?
<b>
Номер відповіді:</b> 15/2022
Консультація
№ 6/2022
05.01.2022
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 6/2022: Суть питання: Від якої суми рахувати 20% для додаткової угоди, якщо вартість договору зменшувалась протягом дії? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (стор. 5). Посилання на документ: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Інше
Консультація № 6/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 6/2022
Суть питання: Від якої суми рахувати 20% для додаткової угоди, якщо вартість договору зменшувалась протягом дії?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (стор. 5).
Посилання на документ: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЛІЦЕЙ «ДЖЕРЕЛО» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»
<b>
Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди на 20%
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка від якої суми рахувати 20%, якщо під час дії договору було внесено зміни, та вартість договору зменшувалась. В Законі зазначено, що сума додаткової угоди не повинна бути більше ніж 20% від початкового договору укладеного в попередньому році.
<b>
Номер відповіді:</b> 6/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (
Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю
стор. 5), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Консультація
№ 7/2022
05.01.2022
Зміна істотних умов договору
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору про закупівлю послуг на 10%? Висновки/Відповідь: Вказано, що відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Зміна істотних умов договору
Консультація № 7/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору про закупівлю послуг на 10%?
Висновки/Відповідь:
Вказано, що відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору про закупівлю послуг на 10%?
Висновки/Відповідь:
Вказано, що відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП СВАТІВСЬКИЙЦ ЦПМСД
<b>Суть питання:</b> Чи можемо змінювати істотні умови договору, а саме збільшити ціну на 10 % якщо це послуга, а не товар?
<b>
Номер відповіді:</b> 7/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (
Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю стор.1)
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Консультація
№ 8/2022
05.01.2022
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи можлива зміна ціни (вартості 1 Гкал теплової енергії) в договорі про закупівлю теплової енергії без укладання додаткової угоди, враховуючи, що постачальник є суб'єктом природної монополії і включив у договір пункт про зміну нарахувань згідно з чинними нормативно-правовими актами, а також положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо необхідності укладання додаткової угоди в описаній ситуації. У відповіді лише констатуються норми Закону України "Про публічні закупівлі".
Зміна істотних умов договору
Консультація № 8/2022Огляд:
Суть питання:
Чи можлива зміна ціни (вартості 1 Гкал теплової енергії) в договорі про закупівлю теплової енергії без укладання додаткової угоди, враховуючи, що постачальник є суб'єктом природної монополії і включив у договір пункт про зміну нарахувань згідно з чинними нормативно-правовими актами, а також положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо необхідності укладання додаткової угоди в описаній ситуації. У відповіді лише констатуються норми Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприєство "Морський торговельний порт "Чорноморськ"
<b>
Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди при зміні істотних умов договору
<b>Суть питання:</b> Постачальник теплової енергії, суб’єкт природної монополії, при укладанні договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, включив в умови договору наступний пункт:
«Розмір нарахувань за теплову енергію, змінюється «Постачальником» в порядку та спосіб, що визначений чинними нормативно-правовими актами. На дату укладання даного договору, сторони керуються Постановою КМУ від 10 листопада 2021 року №1209.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу, що визначений даним договором, «Постачальник» у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Інформацію про зміну тарифу «Постачальник» зобов’язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті.».
Нашу пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди відмовив.
В обґрунтуванні посилається на те, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не містять вимог щодо розміщення на сайті уповноваженого органу додаткової угоди у випадку внесення змін до договору.
Просимо надати роз’яснення, чи можлива зміна істотних умов договору, якою є ціна договору (вартість 1 Гкал теплової енергії) без укладання додаткової угоди з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
<b>
Номер відповіді:</b> 8/2022
Консультація
№ 9/2022
05.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Як замовнику вимагати підтвердження відсутності підстав для відхилення згідно зі ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" під час переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалося заповнення чек-боксів, але в переговорній процедурі такий функціонал відсутній? Переговорна процедура застосовується на підставі ч. 2 ст. 40 Закону. Висновки/Відповідь: Оскільки ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" вимагає, щоб предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації відкритих торгів, замовник може вимагати від учасника переговорної процедури надання інформації та документів, що підтверджують відсутність підстав для відхилення, передбачених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", у спосіб, відмінний від заповнення чек-боксів (наприклад, у вигляді окремого листа-підтвердження або доданих документів). Головне, щоб спосіб підтвердження був чітко визначений у документації переговорної процедури.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 9/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Як замовнику вимагати підтвердження відсутності підстав для відхилення згідно зі ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" під час переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалося заповнення чек-боксів, але в переговорній процедурі такий функціонал відсутній? Переговорна процедура застосовується на підставі ч. 2 ст. 40 Закону.
Висновки/Відповідь:
Оскільки ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" вимагає, щоб предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації відкритих торгів, замовник може вимагати від учасника переговорної процедури надання інформації та документів, що підтверджують відсутність підстав для відхилення, передбачених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", у спосіб, відмінний від заповнення чек-боксів (наприклад, у вигляді окремого листа-підтвердження або доданих документів). Головне, щоб спосіб підтвердження був чітко визначений у документації переговорної процедури.
Суть питання: Як замовнику вимагати підтвердження відсутності підстав для відхилення згідно зі ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" під час переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалося заповнення чек-боксів, але в переговорній процедурі такий функціонал відсутній? Переговорна процедура застосовується на підставі ч. 2 ст. 40 Закону.
Висновки/Відповідь:
Оскільки ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" вимагає, щоб предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації відкритих торгів, замовник може вимагати від учасника переговорної процедури надання інформації та документів, що підтверджують відсутність підстав для відхилення, передбачених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", у спосіб, відмінний від заповнення чек-боксів (наприклад, у вигляді окремого листа-підтвердження або доданих документів). Головне, щоб спосіб підтвердження був чітко визначений у документації переговорної процедури.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від НУФВСУ
<b>
Тема розширена:</b> Переговорна на підставі двох відмін
<b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів?
<b>
Номер відповіді:</b> 9/2022
Консультація
№ 10/2022
05.01.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 10/2022 * Суть питання: Що робити замовнику після підписання та опублікування договору спрощеної закупівлі, якщо переможець не надає послуги та не відповідає на дзвінки? * Висновки/Відповідь: 1. Ознайомитися з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 2. Вести переписку/переговори з постачальником у спосіб, передбачений договором. 3. Дотримуватися досудового порядку врегулювання спору, передбаченого Господарським кодексом України. 4. Відповідно до статті 222 ГК України, звернутися до порушника з письмовою претензією щодо відшкодування збитків або застосування інших санкцій. Претензія надсилається рекомендованим або цінним листом або вручається під розписку.
Інше
Консультація № 10/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 10/2022
Суть питання:
Що робити замовнику після підписання та опублікування договору спрощеної закупівлі, якщо переможець не надає послуги та не відповідає на дзвінки?
Висновки/Відповідь:
1. Ознайомитися з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
2. Вести переписку/переговори з постачальником у спосіб, передбачений договором.
3. Дотримуватися досудового порядку врегулювання спору, передбаченого Господарським кодексом України.
4. Відповідно до статті 222 ГК України, звернутися до порушника з письмовою претензією щодо відшкодування збитків або застосування інших санкцій. Претензія надсилається рекомендованим або цінним листом або вручається під розписку.
Що робити замовнику після підписання та опублікування договору спрощеної закупівлі, якщо переможець не надає послуги та не відповідає на дзвінки?
1. Ознайомитися з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
2. Вести переписку/переговори з постачальником у спосіб, передбачений договором.
3. Дотримуватися досудового порядку врегулювання спору, передбаченого Господарським кодексом України.
4. Відповідно до статті 222 ГК України, звернутися до порушника з письмовою претензією щодо відшкодування збитків або застосування інших санкцій. Претензія надсилається рекомендованим або цінним листом або вручається під розписку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міський водоканал"
<b>Суть питання:</b> Доброго вечора. Підкажіть будь ласка як діяти Замовнику, якщо в результаті проведення спрощеної процедури закупівлі послуг договір з переможцем було підписано та опубліковано, але з моменту початку дії договору (строку надання послуг) учасник-переможець не відповідає на телефонні дзвінки що цнеможливлює подання заявки на надання послуг та відповідно послуги за предметом договору не надає?
<b>
Номер відповіді:</b> 10/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо виконання, розірвання договору про закупівлю, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим сторони договору про закупівлю ведуть переписку/переговори у спосіб, передбачений договором про закупівлю.
Крім того, Господарським кодексом України (далі - ГК України) передбачений досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до статті 222 ГК України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.
Консультація
№ 1/2022
04.01.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1/2022 * Суть питання: Хто відповідає за планування та розміщення річного плану закупівель до 50 тис. грн з 01.01.2022? * Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806), відповідальність за затвердження річного плану закупівель на 2022 рік та внесення змін до нього покладається на уповноважену особу. (Інших НПА не вказано).
Планування закупівель
Консультація № 1/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1/2022
Суть питання: Хто відповідає за планування та розміщення річного плану закупівель до 50 тис. грн з 01.01.2022?
Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806), відповідальність за затвердження річного плану закупівель на 2022 рік та внесення змін до нього покладається на уповноважену особу. (Інших НПА не вказано).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа
<b>Суть питання:</b> Хто з 01.01.2022 планує та розміщує річний план закупівель за закупівлями до 50 тис. грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 1/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" (
Хто може затверджувати річний план закупівель на 2022 рік та вносити зміни до нього
) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806
Консультація
№ 2/2022
04.01.2022
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можна визнати переможцем учасника, який надав довідку про наявність податкової заборгованості з обіцянкою її погашення, при умові, що тендерна документація вимагає відсутності такої заборгованості згідно з п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону? Висновки/Відповідь: Надання учасником лише довідки про наявність заборгованості, навіть з обіцянкою її погашення, не є достатньою підставою для визнання його переможцем, якщо тендерна документація вимагає відсутності заборгованості згідно п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону. Виняток становить лише випадок, якщо учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством.
Відкриті торги
Консультація № 2/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи можна визнати переможцем учасника, який надав довідку про наявність податкової заборгованості з обіцянкою її погашення, при умові, що тендерна документація вимагає відсутності такої заборгованості згідно з п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону?
Висновки/Відповідь: Надання учасником лише довідки про наявність заборгованості, навіть з обіцянкою її погашення, не є достатньою підставою для визнання його переможцем, якщо тендерна документація вимагає відсутності заборгованості згідно п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону. Виняток становить лише випадок, якщо учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством.
Суть питання: Чи можна визнати переможцем учасника, який надав довідку про наявність податкової заборгованості з обіцянкою її погашення, при умові, що тендерна документація вимагає відсутності такої заборгованості згідно з п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону?
Висновки/Відповідь: Надання учасником лише довідки про наявність заборгованості, навіть з обіцянкою її погашення, не є достатньою підставою для визнання його переможцем, якщо тендерна документація вимагає відсутності заборгованості згідно п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону. Виняток становить лише випадок, якщо учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1»КМР
<b>
Тема розширена:</b> Учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обовязкових платежів)
<b>Суть питання:</b> Наша вимога у тендерній документації згідно ст.17: підстава для відмови в участі у процедурі закупівлі: Учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника
(п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону)
Учасник надав лише довідку у довільній формі про наявність заборгованості, в якій зазначено ,що заборгованість буде погашено. Чи маємо право оголосити учасника переможцем?
<b>
Номер відповіді:</b> 2/2022
Консультація
№ 3/2022
04.01.2022
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 3/2022 Суть питання: Як виконувати договори на постачання вугілля, укладені з урахуванням пільги з ПДВ, після закінчення терміну дії пільги (01.01.2022), передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД. Висновки/Відповідь: У випадку, коли договір укладено з урахуванням пільги з ПДВ, яка діяла на момент укладення, але закінчилася до моменту фактичного постачання, необхідно керуватися загальними нормами цивільного законодавства України та умовами укладеного договору. Зокрема, сторонам слід проаналізувати положення договору щодо зміни ціни у зв'язку зі зміною податкового законодавства. Якщо такі положення відсутні, рекомендується внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, де буде визначено нову ціну з урахуванням ПДВ, або інші умови, які враховують зміну податкового режиму.
Виконання договору
Консультація № 3/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 3/2022
Суть питання: Як виконувати договори на постачання вугілля, укладені з урахуванням пільги з ПДВ, після закінчення терміну дії пільги (01.01.2022), передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД.
Висновки/Відповідь:
У випадку, коли договір укладено з урахуванням пільги з ПДВ, яка діяла на момент укладення, але закінчилася до моменту фактичного постачання, необхідно керуватися загальними нормами цивільного законодавства України та умовами укладеного договору. Зокрема, сторонам слід проаналізувати положення договору щодо зміни ціни у зв'язку зі зміною податкового законодавства. Якщо такі положення відсутні, рекомендується внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, де буде визначено нову ціну з урахуванням ПДВ, або інші умови, які враховують зміну податкового режиму.
Суть питання: Як виконувати договори на постачання вугілля, укладені з урахуванням пільги з ПДВ, після закінчення терміну дії пільги (01.01.2022), передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД.
Висновки/Відповідь:
У випадку, коли договір укладено з урахуванням пільги з ПДВ, яка діяла на момент укладення, але закінчилася до моменту фактичного постачання, необхідно керуватися загальними нормами цивільного законодавства України та умовами укладеного договору. Зокрема, сторонам слід проаналізувати положення договору щодо зміни ціни у зв'язку зі зміною податкового законодавства. Якщо такі положення відсутні, рекомендується внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, де буде визначено нову ціну з урахуванням ПДВ, або інші умови, які враховують зміну податкового режиму.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРВУГЛЕПОСТАВКА"
<b>
Тема розширена:</b> відповідно пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, тимчасово, до 01.01.2022 р. звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/ або продуктів його збагачення товарних позицій 2701,2702, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД ( Закон України № 2628-VIII від 23.11.2018 року ).
<b>Суть питання:</b> Пільга на звільнення від оподаткування вугілля закінчилася 01.01.2022 року. Як тепер працювати з договорами які були укладені за ціною без ПДВ .
<b>
Номер відповіді:</b> 3/2022
Консультація
№ 5/2022
04.01.2022
Інше
Суть питання: Чи є порушенням використання КЕП фізичної особи уповноваженою особою підприємства при здійсненні публічних закупівель, враховуючи наказ про її призначення? Висновки/Відповідь: Уповноважена особа замовника, здійснюючи функції з організації та проведення закупівель відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, має використовувати КЕП як представник юридичної особи, а не фізичної особи. КЕП має ідентифікувати саме юридичну особу, а не її окремого працівника.
Інше
Консультація № 5/2022Огляд:
Суть питання: Чи є порушенням використання КЕП фізичної особи уповноваженою особою підприємства при здійсненні публічних закупівель, враховуючи наказ про її призначення?
Висновки/Відповідь:
Уповноважена особа замовника, здійснюючи функції з організації та проведення закупівель відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, має використовувати КЕП як представник юридичної особи, а не фізичної особи. КЕП має ідентифікувати саме юридичну особу, а не її окремого працівника.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДИТЯЧИЙ ПАРК «ЗАПОРІЗЬКИЙ МІСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД» Запорізької міської ради Запорізької області
<b>
Тема розширена:</b> щодо використання КЕП
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи є порушенням закону використання КЕП фізичної особи при публічних закупівлях підриємства? Адже є наказ підприємства , що ця физична особа призначена уповноваженю особою щодо закупівель. Чому ж тоді не використовувати власнй підпис..?
<b>
Номер відповіді:</b> 5/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з норм Закону, всі замовники, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, будучи колективними суб’єктами правовідносин, що наділені відповідними правами та юридичними обов‘язками, мають статус юридичної особи. Накладений на документ кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) має надавати змогу однозначно встановити юридичну особу або представника юридичної особи, а не фізичну особу.
У зв’язку з цим, уповноважена особа, будучи службовою (посадовою) особою, працівником замовника, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель, для здійснення своїх функцій, визначених Законом, зокрема, пов’язаних з підписанням документів, має користуватися КЕП як представник юридичної особи.