Новини Мінекономіки
Консультація
№ 6/2022
05.01.2022
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 6/2022: Суть питання: Від якої суми рахувати 20% для додаткової угоди, якщо вартість договору зменшувалась протягом дії? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (стор. 5). Посилання на документ: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Інше
Консультація № 6/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 6/2022
Суть питання: Від якої суми рахувати 20% для додаткової угоди, якщо вартість договору зменшувалась протягом дії?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (стор. 5).
Посилання на документ: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЛІЦЕЙ «ДЖЕРЕЛО» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»
<b>
Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди на 20%
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка від якої суми рахувати 20%, якщо під час дії договору було внесено зміни, та вартість договору зменшувалась. В Законі зазначено, що сума додаткової угоди не повинна бути більше ніж 20% від початкового договору укладеного в попередньому році.
<b>
Номер відповіді:</b> 6/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (
Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю
стор. 5), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Консультація
№ 7/2022
05.01.2022
Зміна істотних умов договору
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору про закупівлю послуг на 10%? Висновки/Відповідь: Вказано, що відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Зміна істотних умов договору
Консультація № 7/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору про закупівлю послуг на 10%?
Висновки/Відповідь:
Вказано, що відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору про закупівлю послуг на 10%?
Висновки/Відповідь:
Вказано, що відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП СВАТІВСЬКИЙЦ ЦПМСД
<b>Суть питання:</b> Чи можемо змінювати істотні умови договору, а саме збільшити ціну на 10 % якщо це послуга, а не товар?
<b>
Номер відповіді:</b> 7/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (
Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю стор.1)
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Консультація
№ 8/2022
05.01.2022
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи можлива зміна ціни (вартості 1 Гкал теплової енергії) в договорі про закупівлю теплової енергії без укладання додаткової угоди, враховуючи, що постачальник є суб'єктом природної монополії і включив у договір пункт про зміну нарахувань згідно з чинними нормативно-правовими актами, а також положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо необхідності укладання додаткової угоди в описаній ситуації. У відповіді лише констатуються норми Закону України "Про публічні закупівлі".
Зміна істотних умов договору
Консультація № 8/2022Огляд:
Суть питання:
Чи можлива зміна ціни (вартості 1 Гкал теплової енергії) в договорі про закупівлю теплової енергії без укладання додаткової угоди, враховуючи, що постачальник є суб'єктом природної монополії і включив у договір пункт про зміну нарахувань згідно з чинними нормативно-правовими актами, а також положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо необхідності укладання додаткової угоди в описаній ситуації. У відповіді лише констатуються норми Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприєство "Морський торговельний порт "Чорноморськ"
<b>
Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди при зміні істотних умов договору
<b>Суть питання:</b> Постачальник теплової енергії, суб’єкт природної монополії, при укладанні договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, включив в умови договору наступний пункт:
«Розмір нарахувань за теплову енергію, змінюється «Постачальником» в порядку та спосіб, що визначений чинними нормативно-правовими актами. На дату укладання даного договору, сторони керуються Постановою КМУ від 10 листопада 2021 року №1209.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу, що визначений даним договором, «Постачальник» у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Інформацію про зміну тарифу «Постачальник» зобов’язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті.».
Нашу пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди відмовив.
В обґрунтуванні посилається на те, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не містять вимог щодо розміщення на сайті уповноваженого органу додаткової угоди у випадку внесення змін до договору.
Просимо надати роз’яснення, чи можлива зміна істотних умов договору, якою є ціна договору (вартість 1 Гкал теплової енергії) без укладання додаткової угоди з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
<b>
Номер відповіді:</b> 8/2022
Консультація
№ 9/2022
05.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Як замовнику вимагати підтвердження відсутності підстав для відхилення згідно зі ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" під час переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалося заповнення чек-боксів, але в переговорній процедурі такий функціонал відсутній? Переговорна процедура застосовується на підставі ч. 2 ст. 40 Закону. Висновки/Відповідь: Оскільки ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" вимагає, щоб предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації відкритих торгів, замовник може вимагати від учасника переговорної процедури надання інформації та документів, що підтверджують відсутність підстав для відхилення, передбачених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", у спосіб, відмінний від заповнення чек-боксів (наприклад, у вигляді окремого листа-підтвердження або доданих документів). Головне, щоб спосіб підтвердження був чітко визначений у документації переговорної процедури.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 9/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Як замовнику вимагати підтвердження відсутності підстав для відхилення згідно зі ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" під час переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалося заповнення чек-боксів, але в переговорній процедурі такий функціонал відсутній? Переговорна процедура застосовується на підставі ч. 2 ст. 40 Закону.
Висновки/Відповідь:
Оскільки ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" вимагає, щоб предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації відкритих торгів, замовник може вимагати від учасника переговорної процедури надання інформації та документів, що підтверджують відсутність підстав для відхилення, передбачених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", у спосіб, відмінний від заповнення чек-боксів (наприклад, у вигляді окремого листа-підтвердження або доданих документів). Головне, щоб спосіб підтвердження був чітко визначений у документації переговорної процедури.
Суть питання: Як замовнику вимагати підтвердження відсутності підстав для відхилення згідно зі ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" під час переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалося заповнення чек-боксів, але в переговорній процедурі такий функціонал відсутній? Переговорна процедура застосовується на підставі ч. 2 ст. 40 Закону.
Висновки/Відповідь:
Оскільки ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" вимагає, щоб предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації відкритих торгів, замовник може вимагати від учасника переговорної процедури надання інформації та документів, що підтверджують відсутність підстав для відхилення, передбачених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", у спосіб, відмінний від заповнення чек-боксів (наприклад, у вигляді окремого листа-підтвердження або доданих документів). Головне, щоб спосіб підтвердження був чітко визначений у документації переговорної процедури.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від НУФВСУ
<b>
Тема розширена:</b> Переговорна на підставі двох відмін
<b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів?
<b>
Номер відповіді:</b> 9/2022
Консультація
№ 10/2022
05.01.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 10/2022 * Суть питання: Що робити замовнику після підписання та опублікування договору спрощеної закупівлі, якщо переможець не надає послуги та не відповідає на дзвінки? * Висновки/Відповідь: 1. Ознайомитися з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 2. Вести переписку/переговори з постачальником у спосіб, передбачений договором. 3. Дотримуватися досудового порядку врегулювання спору, передбаченого Господарським кодексом України. 4. Відповідно до статті 222 ГК України, звернутися до порушника з письмовою претензією щодо відшкодування збитків або застосування інших санкцій. Претензія надсилається рекомендованим або цінним листом або вручається під розписку.
Інше
Консультація № 10/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 10/2022
Суть питання:
Що робити замовнику після підписання та опублікування договору спрощеної закупівлі, якщо переможець не надає послуги та не відповідає на дзвінки?
Висновки/Відповідь:
1. Ознайомитися з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
2. Вести переписку/переговори з постачальником у спосіб, передбачений договором.
3. Дотримуватися досудового порядку врегулювання спору, передбаченого Господарським кодексом України.
4. Відповідно до статті 222 ГК України, звернутися до порушника з письмовою претензією щодо відшкодування збитків або застосування інших санкцій. Претензія надсилається рекомендованим або цінним листом або вручається під розписку.
Що робити замовнику після підписання та опублікування договору спрощеної закупівлі, якщо переможець не надає послуги та не відповідає на дзвінки?
1. Ознайомитися з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
2. Вести переписку/переговори з постачальником у спосіб, передбачений договором.
3. Дотримуватися досудового порядку врегулювання спору, передбаченого Господарським кодексом України.
4. Відповідно до статті 222 ГК України, звернутися до порушника з письмовою претензією щодо відшкодування збитків або застосування інших санкцій. Претензія надсилається рекомендованим або цінним листом або вручається під розписку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міський водоканал"
<b>Суть питання:</b> Доброго вечора. Підкажіть будь ласка як діяти Замовнику, якщо в результаті проведення спрощеної процедури закупівлі послуг договір з переможцем було підписано та опубліковано, але з моменту початку дії договору (строку надання послуг) учасник-переможець не відповідає на телефонні дзвінки що цнеможливлює подання заявки на надання послуг та відповідно послуги за предметом договору не надає?
<b>
Номер відповіді:</b> 10/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо виконання, розірвання договору про закупівлю, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим сторони договору про закупівлю ведуть переписку/переговори у спосіб, передбачений договором про закупівлю.
Крім того, Господарським кодексом України (далі - ГК України) передбачений досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до статті 222 ГК України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.
Консультація
№ 1/2022
04.01.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1/2022 * Суть питання: Хто відповідає за планування та розміщення річного плану закупівель до 50 тис. грн з 01.01.2022? * Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806), відповідальність за затвердження річного плану закупівель на 2022 рік та внесення змін до нього покладається на уповноважену особу. (Інших НПА не вказано).
Планування закупівель
Консультація № 1/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1/2022
Суть питання: Хто відповідає за планування та розміщення річного плану закупівель до 50 тис. грн з 01.01.2022?
Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806), відповідальність за затвердження річного плану закупівель на 2022 рік та внесення змін до нього покладається на уповноважену особу. (Інших НПА не вказано).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа
<b>Суть питання:</b> Хто з 01.01.2022 планує та розміщує річний план закупівель за закупівлями до 50 тис. грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 1/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" (
Хто може затверджувати річний план закупівель на 2022 рік та вносити зміни до нього
) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806
Консультація
№ 2/2022
04.01.2022
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можна визнати переможцем учасника, який надав довідку про наявність податкової заборгованості з обіцянкою її погашення, при умові, що тендерна документація вимагає відсутності такої заборгованості згідно з п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону? Висновки/Відповідь: Надання учасником лише довідки про наявність заборгованості, навіть з обіцянкою її погашення, не є достатньою підставою для визнання його переможцем, якщо тендерна документація вимагає відсутності заборгованості згідно п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону. Виняток становить лише випадок, якщо учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством.
Відкриті торги
Консультація № 2/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи можна визнати переможцем учасника, який надав довідку про наявність податкової заборгованості з обіцянкою її погашення, при умові, що тендерна документація вимагає відсутності такої заборгованості згідно з п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону?
Висновки/Відповідь: Надання учасником лише довідки про наявність заборгованості, навіть з обіцянкою її погашення, не є достатньою підставою для визнання його переможцем, якщо тендерна документація вимагає відсутності заборгованості згідно п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону. Виняток становить лише випадок, якщо учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством.
Суть питання: Чи можна визнати переможцем учасника, який надав довідку про наявність податкової заборгованості з обіцянкою її погашення, при умові, що тендерна документація вимагає відсутності такої заборгованості згідно з п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону?
Висновки/Відповідь: Надання учасником лише довідки про наявність заборгованості, навіть з обіцянкою її погашення, не є достатньою підставою для визнання його переможцем, якщо тендерна документація вимагає відсутності заборгованості згідно п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону. Виняток становить лише випадок, якщо учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1»КМР
<b>
Тема розширена:</b> Учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обовязкових платежів)
<b>Суть питання:</b> Наша вимога у тендерній документації згідно ст.17: підстава для відмови в участі у процедурі закупівлі: Учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника
(п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону)
Учасник надав лише довідку у довільній формі про наявність заборгованості, в якій зазначено ,що заборгованість буде погашено. Чи маємо право оголосити учасника переможцем?
<b>
Номер відповіді:</b> 2/2022
Консультація
№ 3/2022
04.01.2022
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 3/2022 Суть питання: Як виконувати договори на постачання вугілля, укладені з урахуванням пільги з ПДВ, після закінчення терміну дії пільги (01.01.2022), передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД. Висновки/Відповідь: У випадку, коли договір укладено з урахуванням пільги з ПДВ, яка діяла на момент укладення, але закінчилася до моменту фактичного постачання, необхідно керуватися загальними нормами цивільного законодавства України та умовами укладеного договору. Зокрема, сторонам слід проаналізувати положення договору щодо зміни ціни у зв'язку зі зміною податкового законодавства. Якщо такі положення відсутні, рекомендується внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, де буде визначено нову ціну з урахуванням ПДВ, або інші умови, які враховують зміну податкового режиму.
Виконання договору
Консультація № 3/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 3/2022
Суть питання: Як виконувати договори на постачання вугілля, укладені з урахуванням пільги з ПДВ, після закінчення терміну дії пільги (01.01.2022), передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД.
Висновки/Відповідь:
У випадку, коли договір укладено з урахуванням пільги з ПДВ, яка діяла на момент укладення, але закінчилася до моменту фактичного постачання, необхідно керуватися загальними нормами цивільного законодавства України та умовами укладеного договору. Зокрема, сторонам слід проаналізувати положення договору щодо зміни ціни у зв'язку зі зміною податкового законодавства. Якщо такі положення відсутні, рекомендується внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, де буде визначено нову ціну з урахуванням ПДВ, або інші умови, які враховують зміну податкового режиму.
Суть питання: Як виконувати договори на постачання вугілля, укладені з урахуванням пільги з ПДВ, після закінчення терміну дії пільги (01.01.2022), передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД.
Висновки/Відповідь:
У випадку, коли договір укладено з урахуванням пільги з ПДВ, яка діяла на момент укладення, але закінчилася до моменту фактичного постачання, необхідно керуватися загальними нормами цивільного законодавства України та умовами укладеного договору. Зокрема, сторонам слід проаналізувати положення договору щодо зміни ціни у зв'язку зі зміною податкового законодавства. Якщо такі положення відсутні, рекомендується внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, де буде визначено нову ціну з урахуванням ПДВ, або інші умови, які враховують зміну податкового режиму.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРВУГЛЕПОСТАВКА"
<b>
Тема розширена:</b> відповідно пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, тимчасово, до 01.01.2022 р. звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/ або продуктів його збагачення товарних позицій 2701,2702, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД ( Закон України № 2628-VIII від 23.11.2018 року ).
<b>Суть питання:</b> Пільга на звільнення від оподаткування вугілля закінчилася 01.01.2022 року. Як тепер працювати з договорами які були укладені за ціною без ПДВ .
<b>
Номер відповіді:</b> 3/2022
Консультація
№ 5/2022
04.01.2022
Інше
Суть питання: Чи є порушенням використання КЕП фізичної особи уповноваженою особою підприємства при здійсненні публічних закупівель, враховуючи наказ про її призначення? Висновки/Відповідь: Уповноважена особа замовника, здійснюючи функції з організації та проведення закупівель відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, має використовувати КЕП як представник юридичної особи, а не фізичної особи. КЕП має ідентифікувати саме юридичну особу, а не її окремого працівника.
Інше
Консультація № 5/2022Огляд:
Суть питання: Чи є порушенням використання КЕП фізичної особи уповноваженою особою підприємства при здійсненні публічних закупівель, враховуючи наказ про її призначення?
Висновки/Відповідь:
Уповноважена особа замовника, здійснюючи функції з організації та проведення закупівель відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, має використовувати КЕП як представник юридичної особи, а не фізичної особи. КЕП має ідентифікувати саме юридичну особу, а не її окремого працівника.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДИТЯЧИЙ ПАРК «ЗАПОРІЗЬКИЙ МІСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД» Запорізької міської ради Запорізької області
<b>
Тема розширена:</b> щодо використання КЕП
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи є порушенням закону використання КЕП фізичної особи при публічних закупівлях підриємства? Адже є наказ підприємства , що ця физична особа призначена уповноваженю особою щодо закупівель. Чому ж тоді не використовувати власнй підпис..?
<b>
Номер відповіді:</b> 5/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з норм Закону, всі замовники, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, будучи колективними суб’єктами правовідносин, що наділені відповідними правами та юридичними обов‘язками, мають статус юридичної особи. Накладений на документ кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) має надавати змогу однозначно встановити юридичну особу або представника юридичної особи, а не фізичну особу.
У зв’язку з цим, уповноважена особа, будучи службовою (посадовою) особою, працівником замовника, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель, для здійснення своїх функцій, визначених Законом, зокрема, пов’язаних з підписанням документів, має користуватися КЕП як представник юридичної особи.
Консультація
№ 1613/2021
31.12.2021
Переговорна процедура закупівлі
ОК. Ось стислий опис консультації Мінекономіки, з урахуванням ваших вимог: Консультація Мінекономіки № 1613/2021 * Суть питання: Чи дозволено застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України в договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури, щоб поширити дію договору на відносини, що виникли до його укладення? * Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання (щодо застосування ст. 631 Цивільного кодексу України в договорах про закупівлю) надано в запиті № 1374/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1613/2021Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації Мінекономіки, з урахуванням ваших вимог:
Консультація Мінекономіки № 1613/2021
Суть питання: Чи дозволено застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України в договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури, щоб поширити дію договору на відносини, що виникли до його укладення?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання (щодо застосування ст. 631 Цивільного кодексу України в договорах про закупівлю) надано в запиті № 1374/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Консультація Мінекономіки № 1613/2021
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
<b>
Тема розширена:</b> Щодо застосування в процедурних договорах ч.3 ст. 631 ЦК України
<b>Суть питання:</b> Чи дозволяється в договорах про закупівлю, який укладено за результатами проведення переговорної процедури встановити, що умови договору застосовуються до відносин між контрагентами (постачання послуг тощо), які виникли до його укладення (ч.3. ст. 631 ЦК України).
<b>
Номер відповіді:</b> 1613/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо застосування у договорах про закупівлю статті 631 Цивільного кодексу України розглянуто в запиті
1374/2020
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Консультація
№ 1614/2021
31.12.2021
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1614/2021 * Суть питання: Чи дозволяється укладання прямого договору (без ЕСЗ) на час проведення переговорної процедури? * Висновки/Відповідь: * Відповідь міститься в листі Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 "Щодо планування закупівель" (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06). * Відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, покладається на службових (посадових) осіб, уповноважену особу та керівників замовників згідно з ч. 2 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі".
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1614/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1614/2021
Суть питання: Чи дозволяється укладання прямого договору (без ЕСЗ) на час проведення переговорної процедури?
Висновки/Відповідь:
* Відповідь міститься в листі Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 "Щодо планування закупівель" (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06).
* Відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, покладається на службових (посадових) осіб, уповноважену особу та керівників замовників згідно з ч. 2 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі".
* Відповідь міститься в листі Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 "Щодо планування закупівель" (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06).
* Відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, покладається на службових (посадових) осіб, уповноважену особу та керівників замовників згідно з ч. 2 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
<b>
Тема розширена:</b> Щодо укладання договору на час проведення процедури
<b>Суть питання:</b> Чи дозволяється на час проведення переговорної процедури укладати прямий договір (без застосування електронної системи закупівель).
<b>
Номер відповіді:</b> 1614/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Згідно з частиною другою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом, та за порушення вимог Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Консультація
№ 1616/2021
31.12.2021
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо визначення предмета закупівлі послуг харчування: Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі послуг гарячого харчування учнів, якщо переможець торгів орендуватиме приміщення їдальні та готуватиме їжу на місці? Чи вважати це кейтеринговими послугами та який код ДК обрати? Висновки/Відповідь: 1. Визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно. Необхідно дотримуватися вимог Закону "Про публічні закупівлі" та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. 2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5&fNum=53972 3. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 23.09.2021 № 3304-04/46862-07 "Щодо примірної тендерної документації у сфері організації харчування у закладах освіти" та від 30.11.2021 № 3702-06/56323-06 "Щодо примірної тендерної документації" (Кейтерингові послуги): https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=46862 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56323
Відкриті торги
Консультація № 1616/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо визначення предмета закупівлі послуг харчування
Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі послуг гарячого харчування учнів, якщо переможець торгів орендуватиме приміщення їдальні та готуватиме їжу на місці? Чи вважати це кейтеринговими послугами та який код ДК обрати?
Висновки/Відповідь:
1. Визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно. Необхідно дотримуватися вимог Закону "Про публічні закупівлі" та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель":
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5&fNum=53972
3. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 23.09.2021 № 3304-04/46862-07 "Щодо примірної тендерної документації у сфері організації харчування у закладах освіти" та від 30.11.2021 № 3702-06/56323-06 "Щодо примірної тендерної документації" (Кейтерингові послуги):
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=46862
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56323
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Брошнів-Осадської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі
<b>Суть питання:</b> Потрібно оголосити відкриті торги на надання послуг гарячого харчування учнів. Є примірна тендерна документація де предметом закупівлі визначають кейтерингові послуги.
До складу кейтерингових послуг, зокрема, можуть входити:
1. приготування їжі оператором ринку без використання матеріально-технічної бази закладу освіти;
2. пакування оператором ринку приготовленої їжі;
3. транспортування приготовленої їжі до закладу освіти;
4. бракераж готових страв в закладі освіти;
5. роздача страв дітям;
6. забезпечення оператором ринку зберігання, транспортування та утилізації харчових відходів, що утворились під час надання послуг, відповідно до вимог чинного законодавства;
7. забезпечення оператором ринку за свій рахунок поточної дератизації та дезінфекції приміщень де здійснюється видача приготовленої їжі та безпосереднє харчування дітей.
В нашому випадку майбутні переможці закупівлі будуть орендувати приміщення їдалень та на місці готувати їжу. Чи будуть це кейтерингові послуги? Якщо ні, то який код ДК нам вибрати? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1616/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5&fNum=53972
розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
Так, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Поряд з цим пропонуємо ознайомитися з листами від 23.09.2021 № 3304-04/46862-07 "Щодо примірної тендерної документації у сфері організації харчування у закладах освіти" та від 30.11.2021 № 3702-06/56323-06 "Щодо примірної тендерної документації" (Кейтерингові послуги), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=46862
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56323