<b>Запит від:</b> Запит від Європейська Бізнес Асоціація <b> Тема розширена:</b> Щодо публічних закупівель закладами охорони здоров’я екстемпоральних лікарських засобів <b>Суть питання:</b> Шановна Юліє Анатоліївно! Європейська Бізнес Асоціація висловлює Вам свою повагу та звертається до Вас щодо роз’яснення правил проведення відкритих тендерів на закупівлю фармацевтичної продукції, зокрема екстемпоральних лікарських засобів закладами охорони здоров’я, джерелом фінансування закупівлі яких є кошти Програми медичних гарантій. Контактними особами щодо цього звернення від Європейська Бізнес Асоціації є Дмитро Лур’є, Менеджер Комітету з охорони здоров’я Асоціації, e-mail: ; тел.: +38 (067) 218 19 15; Наталія Ратушна, Виконавчий асистент Комітету Асоціації, e-mail: [email protected] , тел.: +38 (067) 218 27 16. Заздалегідь вдячні Вам за розгляд нашого звернення та сподіваємось на отримання відповіді найближчим часом. <b> Номер відповіді:</b> 25/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції. Крім цього, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації  (частина третя статті 22 Закону). Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Своєю чергою, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону. Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Печерського району м. Києва <b>Суть питання:</b> Добрий день. Просимо надати роз’яснення з наступного. В комунальній установі в окремому приміщенні функціонує відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю. Триразове харчування дітей проводиться на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (від 23.08.2012 № 460 (зі змінами) (далі – Розпорядження), зареєстрованого Печерським районним управлінням юстиції у м. Києві від 30.08.2012. У кошторисі на 2022 рік на харчування дітей за КЕКВ 2230 за предметом закупівлі код ДК 021:2015 1589000-3 «Продукти харчування та сушені продукти різні (харчування дітей)» закладено 105 000,00 гривень. У попередніх роках закупівля/спрощена закупівля не проводилася, а предметом договору було – відшкодування вартості продуктового набору за триразове харчування (готові страви – сніданок, обід, підвечірок) дітей, які відвідують відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю. Харчування Замовник отримував тричі на день на базі дитячого дошкільного закладу (визначеного Розпорядженням), який розташований поряд із Відділенням. Кількість одиниць продуктових наборів, які мають відшкодовуватися не є сталою, а залежить від відвідування дітей і може варіюватися від одного до вісьмох наборів кожного дня (8 дітей – максимальна кількість) за попереднім замовленням Відділення. У 2022 році, з врахуванням очікуваної вартості харчування на весь рік, виникла необхідність для проведення спрощеної закупівлі. Питання: 1. Чи може Замовник оголосити спрощену закупівлю триразового харчування з 01.03.2022 (час достатній для проведення спрощеної закупівлі з урахуванням того, що закупівля може не відбутися), а до того часу отримувати харчування на базі дитячого дошкільного закладу за рахунок відшкодування вартості продуктового набору (вартість прямого договору складе не більше 20000 гривень)? 2. Чи може бути предметом закупівлі ДК 021:2015 1589000-3 «Продукти харчування та сушені продукти різні (відшкодування вартості продуктового набору за харчування дітей)», оскільки продукти для харчування уже придбані Виконавцем за результатами закупівлі/спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 26/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону. А питання визначення предмета закупівлі висвітлено в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницьке комунальне підприємство "Міськсвітло" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за одиницю товару (електрична енергія) після набрання чинності Постанови НКРЕКП від 01.12.2021 р. №2454 про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 р. <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь-ласка в листопаді 2021 року були оголошені міжнародні торги на закупівлю електричної енергії для потреб на 2022 рік, в тариф ел. енергії включли активну+передачу, Очікувана вартість закупівлі визначалася керуючись ціною на активну ел. енергію та діючим тарифом на передачу ел. енергії. 31.12.2021 року було укладено договір за результатами процедури закупівлі, початок постачання з 01.01.2022 р. В формування ціни за одиницю товару при підписанні договру був включений тариф на активну ел. енергію та діючий тариф на передачу (тариф на передачу грудня 2021 р.) З 01.01.2022 р. вступила в дію Постанова НКРЕКП від 01.12.2021 р. №2454 про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 р. Чи маємо ми право після реєстрації договору укласти додаткову угоду про збільшення ціни керуючись цією постановою і підняти ціну на розмір нового регульованого тарифу на передачу посилаючись при цьому на Постанову НКРЕКП яка вступила в дію з 01.01.2022 р.? <b> Номер відповіді:</b> 27/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв", код ЄДРПОУ 04013583 <b>Суть питання:</b> Двічі проведена процедура відкритих торгів по закупівлі газу на забезпечення квартир, що перебувають на балансі Державного підприємства (не бюджетне, а госпрозрахункове). Торги не відбулись. За цей час змінилася вартість газу. Торги були об'явлені по 38 грн/м3, наразі-пропонують по 48 грн/м3. Чи можна збільшити вартість закупівлі по переговорній процедурі, при цьому не змінювати ніяких кількісних і технічнихі характеристик закупівлі?. <b> Номер відповіді:</b> 28/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , запиті № 33/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А0215 <b> Тема розширена:</b> Затвердження Річного плану <b>Суть питання:</b> Військова частина здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”. Рішенням замовника визначено уповноважених осіб, які є відповідальними за закупівлю за конкретними (визначеними) напрямками. При цьому визначені уповноважені особи здійснюють закупівлю кожен за своїм (визначеним) напрямком. Відповідно до Закону заплановані закупівлі включаються до Річного плану закупівель. Таким чином у кожного замовника (розпорядника бюджетних коштів) має бути Річний план закупівель, відповідно до якого мають здійснюватися закупівлі товарів, робіт і послуг. Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення в частині хто і як має затверджувати Річний план закупівель (за яким із зазначеними нижче сценаріями): 1. Визначені уповноважені особи вносять заплановані заходи до Річного плану кожен за своїм напрямком окремо. При цьому у замовника буде декілька окремих Річних планів (за визначеними напрямками). 2. Замовником визначається одна уповноважена особа, яка вносить всі заплановані заходи до Річного плану (в цілому за військову частину). При цьому у замовника буде один (узагальнений) Річний план. Після затвердження Річного плану визначені уповноважені особи здійснюють закупівлі кожен за своїм (визначеним) напрямком. <b> Номер відповіді:</b> 29/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чугуїввода" <b> Тема розширена:</b> закупівля робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій <b>Суть питання:</b> Виникла аварія на міському водопроводі. Потрібно здійснити негайні роботи з ліквіідації наслідків аварії. Чи можна провести переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 31/2022

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Шестак С.С. <b> Тема розширена:</b> Визначення переможця торгів <b>Суть питання:</b> Добрий день.Чи повинен Замовник відхилити тендерну пропозицію Учасника,який у Специфікації до Проекту Договору вказав невірні дані,які не співпадають з кількісними характеристиками предмету закупівлі..,але кінцева сума Специфіквції співпадає з Проектом Договору та Тендерною пропозицією.Тобто Замовник вказав що по даному лоту треба надати послугу щодо 15 учнів (харчування) протягом 175 днів у році,а Учасник у Специфікації до Проекту Договору вказав 2 робочі дні на 175 дітей.Замовник на це не звернув увагу у акцептував пропозицію.Дякую на перед. <b> Номер відповіді:</b> 32/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені частиною другою статті 22 Закону. Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій  зазначені у статті 31 Закону. Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДИТЯЧИЙ ПАРК «ЗАПОРІЗЬКИЙ МІСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД» Запорізької міської ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> щодо звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> Чи обов`язково оприлюднення звіту про виконання договору, для договорів без використання електронної системи ? Якщо так, то який самє нормативний документ це регламентує? (стаття, поправка до ЗУ чи щось іншк?) <b> Номер відповіді:</b> 16/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та  Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір , що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Перелік інформації, що має міститися у  звіті про виконання договору про закупівлю передбачений статтею 42 Закону зокрема унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі , присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) . Ураховуючи викладене,  звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється відповідно до статті 10 Закону з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатами проведення процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, або спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Полтавський фаховий коледж транспортного будівництва <b> Тема розширена:</b> відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно редакції ст 40 "відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником". Які документи мають бути підтвердженням проведення процедури? <b> Номер відповіді:</b> 17/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Іваницька Вероніка Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Порядок визначення однієї й тієї ж процедури відкритих торгів (п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону) <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Таким чином, системний аналіз положень Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави стверджувати, що для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону двічі відмінено має бути одну й ту саму процедуру відкритих торгів, тобто таку, що передбачена одним й тим самим річним планом закупівель (на той самий рік). Такому висновку відповідає зміст листа Мінекономіки № 3304-04_60124-06 від 03.10.2020 та додатків до нього, відповідно до яких застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону пов’язується з умовою прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році. Аналогічною була і практика роз’яснень Мінекономіки, зокрема, роз’яснення на запит № 1455/2021. Однак, в подальшому, практика роз’яснень Мінекономіки змінилась шляхом зміщення акцентів. Так, на запит № 1600/2021 зазначено, що «виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році» замість «за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році». Тобто, при буквальному прочитанні, згідно актуальної практики Мінекономіки, для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має не включення відповідних закупівель до річного плану на один і той самий рік, а фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року. У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу того, чи згідно актуальної практики Мінекономіки для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має лише фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року та при цьому не має значення планом на який рік такі закупівлі передбачені; чи для застосування вказаної норми має значення проведення процедур закупівель, що передбачені одним й тим самим річним планом закупівель, тобто на один і той самий рік, та при цьому не має значення чи в межах одного й того самого календарного року вони проводяться? Прошу надати відповідь по суті поставленого питання та без посилання на попередні роз’яснення, оскільки зміст таких відомий. <b> Номер відповіді:</b> 19/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Гуменюк Мар'яна Михайлівна <b>Суть питання:</b> Згідно ч.6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Сума (ціна додаткової угоди), на яку замовник продовжує договір про закупівлю, перевищує вартісні межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі». Чи повинен на таку суму замовник проводити відкриті торги/спрощену закупівлю, чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 11/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Войцеховська Л.М. <b> Тема розширена:</b> прийняття рішень УО <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 11 Закону «Про публічні закупівлі» рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Відповідно до типової інструкції з діловодства, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» у протоколах фіксується інформація про хід ведення засідань, прийняття в установах рішень комісіями, колегіями, дорадчими органами, робочими групами тощо. Протокол складається на підставі записів, зроблених безпосередньо під час засідань, поданих текстів та тез доповідей і виступів, довідок, проектів рішень тощо. Основна частина протоколу складається з розділів, які повинні відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою: СЛУХАЛИ – ВИСТУПИЛИ – ВИРІШИЛИ. Отже, протокол – це документ, який фіксує прийняття саме колегіального рішення, а не одноосібного. Просимо надати відповідь, яким чином уповноважена особа має оформлювати одноосібні рішення стосовно проведення процедур закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 12/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Поряд з цим  оформлення протоколів уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі. Водночас Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи питання, порушене у Вашому запиті, буде обов’язково розглянуте  під час напрацювання змін до Закону.