Новини Мінекономіки
Консультація
№ 28/2022
11.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 28/2022: Суть питання: Чи можна збільшити вартість закупівлі газу при застосуванні переговорної процедури, якщо двічі не відбулися відкриті торги, а ціна газу зросла, при цьому не змінюючи обсяг та технічні характеристики? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" та запиті № 33/2022, які розміщені за посиланнями: * Лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 * Запит № 33/2022 Також рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі", тема: "Переговорна процедура закупівлі по-новому" за посиланням: * Відео курс
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 28/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 28/2022
Суть питання:
Чи можна збільшити вартість закупівлі газу при застосуванні переговорної процедури, якщо двічі не відбулися відкриті торги, а ціна газу зросла, при цьому не змінюючи обсяг та технічні характеристики?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" та запиті № 33/2022, які розміщені за посиланнями:
Також рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі", тема: "Переговорна процедура закупівлі по-новому" за посиланням:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв", код ЄДРПОУ 04013583
<b>Суть питання:</b> Двічі проведена процедура відкритих торгів по закупівлі газу на забезпечення квартир, що перебувають на балансі Державного підприємства (не бюджетне, а госпрозрахункове). Торги не відбулись. За цей час змінилася вартість газу. Торги були об'явлені по 38 грн/м3, наразі-пропонують по 48 грн/м3. Чи можна збільшити вартість закупівлі по переговорній процедурі, при цьому не змінювати ніяких кількісних і технічнихі характеристик закупівлі?.
<b>
Номер відповіді:</b> 28/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”
, запиті № 33/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему: “
Переговорна процедура закупівлі по-новому”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 29/2022
11.01.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки №29/2022 щодо затвердження річного плану закупівель Суть питання: Хто має затверджувати річний план закупівель у військовій частині, де є декілька уповноважених осіб, відповідальних за різні напрямки закупівель: кожна особа окремий план за своїм напрямком, чи одна особа узагальнений план для всієї частини? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає варіант затвердження річного плану закупівель, виходячи з організаційної структури та розподілу обов'язків між уповноваженими особами. Можливі обидва сценарії: 1. Декілька окремих річних планів за напрямками, які формуються та затверджуються відповідними уповноваженими особами. 2. Один узагальнений річний план, який формується однією уповноваженою особою на основі інформації від інших уповноважених осіб, після чого затверджується в установленому порядку.
Планування закупівель
Консультація № 29/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки №29/2022 щодо затвердження річного плану закупівель
Суть питання:
Хто має затверджувати річний план закупівель у військовій частині, де є декілька уповноважених осіб, відповідальних за різні напрямки закупівель: кожна особа окремий план за своїм напрямком, чи одна особа узагальнений план для всієї частини?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає варіант затвердження річного плану закупівель, виходячи з організаційної структури та розподілу обов'язків між уповноваженими особами. Можливі обидва сценарії:
1. Декілька окремих річних планів за напрямками, які формуються та затверджуються відповідними уповноваженими особами.
2. Один узагальнений річний план, який формується однією уповноваженою особою на основі інформації від інших уповноважених осіб, після чого затверджується в установленому порядку.
Суть питання:
Хто має затверджувати річний план закупівель у військовій частині, де є декілька уповноважених осіб, відповідальних за різні напрямки закупівель: кожна особа окремий план за своїм напрямком, чи одна особа узагальнений план для всієї частини?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає варіант затвердження річного плану закупівель, виходячи з організаційної структури та розподілу обов'язків між уповноваженими особами. Можливі обидва сценарії:
1. Декілька окремих річних планів за напрямками, які формуються та затверджуються відповідними уповноваженими особами.
2. Один узагальнений річний план, який формується однією уповноваженою особою на основі інформації від інших уповноважених осіб, після чого затверджується в установленому порядку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А0215
<b>
Тема розширена:</b> Затвердження Річного плану
<b>Суть питання:</b> Військова частина здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.
Рішенням замовника визначено уповноважених осіб, які є відповідальними за закупівлю за конкретними (визначеними) напрямками. При цьому визначені уповноважені особи здійснюють закупівлю кожен за своїм (визначеним) напрямком.
Відповідно до Закону заплановані закупівлі включаються до Річного плану закупівель. Таким чином у кожного замовника (розпорядника бюджетних коштів) має бути Річний план закупівель, відповідно до якого мають здійснюватися закупівлі товарів, робіт і послуг.
Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення в частині хто і як має затверджувати Річний план закупівель (за яким із зазначеними нижче сценаріями):
1. Визначені уповноважені особи вносять заплановані заходи до Річного плану кожен за своїм напрямком окремо. При цьому у замовника буде декілька окремих Річних планів (за визначеними напрямками).
2. Замовником визначається одна уповноважена особа, яка вносить всі заплановані заходи до Річного плану (в цілому за військову частину). При цьому у замовника буде один (узагальнений) Річний план. Після затвердження Річного плану визначені уповноважені особи здійснюють закупівлі кожен за своїм (визначеним) напрямком.
<b>
Номер відповіді:</b> 29/2022
Консультація
№ 31/2022
11.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можливо застосування переговорної процедури закупівлі для робіт з ліквідації наслідків аварії на міському водопроводі (надзвичайна ситуація)? Висновки/Відповідь: Так, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту 9 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням надзвичайних обставин, зокрема ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 31/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи можливо застосування переговорної процедури закупівлі для робіт з ліквідації наслідків аварії на міському водопроводі (надзвичайна ситуація)?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту 9 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням надзвичайних обставин, зокрема ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Суть питання:
Чи можливо застосування переговорної процедури закупівлі для робіт з ліквідації наслідків аварії на міському водопроводі (надзвичайна ситуація)?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту 9 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням надзвичайних обставин, зокрема ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чугуїввода"
<b>
Тема розширена:</b> закупівля робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
<b>Суть питання:</b> Виникла аварія на міському водопроводі. Потрібно здійснити негайні роботи з ліквіідації наслідків аварії.
Чи можна провести переговорну процедуру?
<b>
Номер відповіді:</b> 31/2022
Консультація
№ 32/2022
11.01.2022
Оскарження процедур закупівель
# Консультація Мінекономіки №32/2022: Суть питання: Чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який в специфікації до проєкту договору вказав невірні кількісні характеристики предмета закупівлі, незважаючи на те, що кінцева сума специфікації співпадає з проєктом договору та тендерною пропозицією? Висновки/Відповідь: 1. Тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону). 2. Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини першої статті 1 Закону, частина друга статті 22 Закону). 3. Розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно (стаття 29 Закону), а підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону. 4. Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно. 5. Фізична чи юридична особа має право звернутись до органу оскарження з метою захисту своїх прав (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). 6. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках. Це не входить до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 32/2022Огляд:
# Консультація Мінекономіки №32/2022
Суть питання: Чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який в специфікації до проєкту договору вказав невірні кількісні характеристики предмета закупівлі, незважаючи на те, що кінцева сума специфікації співпадає з проєктом договору та тендерною пропозицією?
Висновки/Відповідь:
1. Тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
2. Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини першої статті 1 Закону, частина друга статті 22 Закону).
3. Розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно (стаття 29 Закону), а підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону.
4. Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
5. Фізична чи юридична особа має право звернутись до органу оскарження з метою захисту своїх прав (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
6. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках. Це не входить до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Шестак С.С.
<b>
Тема розширена:</b> Визначення переможця торгів
<b>Суть питання:</b> Добрий день.Чи повинен Замовник відхилити тендерну пропозицію Учасника,який у Специфікації до Проекту Договору вказав невірні дані,які не співпадають з кількісними характеристиками предмету закупівлі..,але кінцева сума Специфіквції співпадає з Проектом Договору та Тендерною пропозицією.Тобто Замовник вказав що по даному лоту треба надати послугу щодо 15 учнів (харчування) протягом 175 днів у році,а Учасник у Специфікації до Проекту Договору вказав 2 робочі дні на 175 дітей.Замовник на це не звернув увагу у акцептував пропозицію.Дякую на перед.
<b>
Номер відповіді:</b> 32/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція -
пропозиція
щодо предмета закупівлі або його частини (лота),
яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені частиною другою статті 22 Закону.
Поряд з цим
розгляд тендерних пропозицій
на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється
замовником самостійно
у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону.
Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 16/2022
10.01.2022
Інше
Консультація Мінекономіки №16/2022 щодо звіту про виконання договору: Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору, якщо договір укладено без використання електронної системи закупівель? Висновки/Відповідь: Звіт про виконання договору про закупівлю, відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюється протягом 20 робочих днів з дня виконання або закінчення строку дії договору, або його розірвання. Це стосується договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатами проведення процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, або спрощеної закупівлі. Звіт повинен містити інформацію, передбачену статтею 42 Закону.
Інше
Консультація № 16/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки №16/2022 щодо звіту про виконання договору
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору, якщо договір укладено без використання електронної системи закупівель?
Висновки/Відповідь:
Звіт про виконання договору про закупівлю, відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюється протягом 20 робочих днів з дня виконання або закінчення строку дії договору, або його розірвання. Це стосується договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатами проведення процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, або спрощеної закупівлі. Звіт повинен містити інформацію, передбачену статтею 42 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДИТЯЧИЙ ПАРК «ЗАПОРІЗЬКИЙ МІСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД» Запорізької міської ради Запорізької області
<b>
Тема розширена:</b> щодо звіту про виконання договору
<b>Суть питання:</b> Чи обов`язково оприлюднення звіту про виконання договору, для договорів без використання електронної системи ? Якщо так, то який самє нормативний документ це регламентує? (стаття, поправка до ЗУ чи щось іншк?)
<b>
Номер відповіді:</b> 16/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський
договір
, що
укладається
між замовником і учасником
за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі
та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Перелік інформації, що має міститися у звіті про виконання договору про закупівлю передбачений статтею 42 Закону зокрема унікальний номер
оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі
, присвоєний електронною системою закупівель, або
унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)
.
Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється відповідно до статті 10 Закону з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатами проведення процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, або спрощеної закупівлі.
Консультація
№ 17/2022
10.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 17/2022: Відсутність конкуренції з технічних причин (ст. 40 Закону): Суть питання: Які документи необхідні для підтвердження відсутності конкуренції з технічних причин при застосуванні переговорної процедури закупівлі (згідно ст. 40 Закону)? Висновки/Відповідь: * Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124). * Замовник самостійно визначає перелік документів, що підтверджують наявність умов для застосування переговорної процедури закупівлі. (Щодо документального підтвердження відсутності конкуренції з технічних причин згідно редакції ст. 40 Закону).
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 17/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 17/2022: Відсутність конкуренції з технічних причин (ст. 40 Закону)
Суть питання: Які документи необхідні для підтвердження відсутності конкуренції з технічних причин при застосуванні переговорної процедури закупівлі (згідно ст. 40 Закону)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Полтавський фаховий коледж транспортного будівництва
<b>
Тема розширена:</b> відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно редакції ст 40 "відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником". Які документи мають бути підтвердженням проведення процедури?
<b>
Номер відповіді:</b> 17/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Консультація
№ 19/2022
10.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки щодо застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону "Про публічні закупівлі": Суть питання: Чи необхідно, щоб двічі відмінені відкриті торги (для застосування переговорної процедури за п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону) були заплановані в одному річному плані закупівель (на один і той самий рік), чи достатньо, щоб процедури були проведені фізично в межах одного календарного року, незалежно від того, до якого річного плану вони належать? Висновки/Відповідь: Для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», двічі відмінена процедура відкритих торгів має бути однією й тією самою процедурою, тобто передбаченою одним й тим самим річним планом закупівель (на той самий рік).
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 19/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону "Про публічні закупівлі"
Суть питання:
Чи необхідно, щоб двічі відмінені відкриті торги (для застосування переговорної процедури за п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону) були заплановані в одному річному плані закупівель (на один і той самий рік), чи достатньо, щоб процедури були проведені фізично в межах одного календарного року, незалежно від того, до якого річного плану вони належать?
Висновки/Відповідь:
Для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», двічі відмінена процедура відкритих торгів має бути однією й тією самою процедурою, тобто передбаченою одним й тим самим річним планом закупівель (на той самий рік).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Іваницька Вероніка Володимирівна
<b>
Тема розширена:</b> Порядок визначення однієї й тієї ж процедури відкритих торгів (п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону)
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Таким чином, системний аналіз положень Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави стверджувати, що для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону двічі відмінено має бути одну й ту саму процедуру відкритих торгів, тобто таку, що передбачена одним й тим самим річним планом закупівель (на той самий рік).
Такому висновку відповідає зміст листа Мінекономіки № 3304-04_60124-06 від 03.10.2020 та додатків до нього, відповідно до яких застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону пов’язується з умовою прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Аналогічною була і практика роз’яснень Мінекономіки, зокрема, роз’яснення на запит № 1455/2021.
Однак, в подальшому, практика роз’яснень Мінекономіки змінилась шляхом зміщення акцентів. Так, на запит № 1600/2021 зазначено, що «виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році» замість «за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році».
Тобто, при буквальному прочитанні, згідно актуальної практики Мінекономіки, для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має не включення відповідних закупівель до річного плану на один і той самий рік, а фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року.
У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу того, чи згідно актуальної практики Мінекономіки для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має лише фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року та при цьому не має значення планом на який рік такі закупівлі передбачені; чи для застосування вказаної норми має значення проведення процедур закупівель, що передбачені одним й тим самим річним планом закупівель, тобто на один і той самий рік, та при цьому не має значення чи в межах одного й того самого календарного року вони проводяться?
Прошу надати відповідь по суті поставленого питання та без посилання на попередні роз’яснення, оскільки зміст таких відомий.
<b>
Номер відповіді:</b> 19/2022
Консультація
№ 11/2022
06.01.2022
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки (№11/2022) Суть питання: Чи потрібно проводити відкриті торги/спрощену закупівлю, якщо сума додаткової угоди про продовження договору на 20% (згідно ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») перевищує вартісні межі для проведення таких процедур? Висновки/Відповідь: Ні, не потрібно. Продовження дії договору на умовах, передбачених ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», є винятком з загального правила щодо обов'язкового проведення процедур закупівель. Якщо видатки затверджено в установленому порядку та дотримано обмеження в 20%, проведення додаткової процедури закупівлі не вимагається, навіть якщо сума перевищує вартісні межі.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 11/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки (№11/2022)
Суть питання: Чи потрібно проводити відкриті торги/спрощену закупівлю, якщо сума додаткової угоди про продовження договору на 20% (згідно ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») перевищує вартісні межі для проведення таких процедур?
Висновки/Відповідь:
Ні, не потрібно. Продовження дії договору на умовах, передбачених ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», є винятком з загального правила щодо обов'язкового проведення процедур закупівель. Якщо видатки затверджено в установленому порядку та дотримано обмеження в 20%, проведення додаткової процедури закупівлі не вимагається, навіть якщо сума перевищує вартісні межі.
Суть питання: Чи потрібно проводити відкриті торги/спрощену закупівлю, якщо сума додаткової угоди про продовження договору на 20% (згідно ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») перевищує вартісні межі для проведення таких процедур?
Висновки/Відповідь:
Ні, не потрібно. Продовження дії договору на умовах, передбачених ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», є винятком з загального правила щодо обов'язкового проведення процедур закупівель. Якщо видатки затверджено в установленому порядку та дотримано обмеження в 20%, проведення додаткової процедури закупівлі не вимагається, навіть якщо сума перевищує вартісні межі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Гуменюк Мар'яна Михайлівна
<b>Суть питання:</b> Згідно ч.6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Сума (ціна додаткової угоди), на яку замовник продовжує договір про закупівлю, перевищує вартісні межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі». Чи повинен на таку суму замовник проводити відкриті торги/спрощену закупівлю, чи ні?
<b>
Номер відповіді:</b> 11/2022
Консультація
№ 12/2022
06.01.2022
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки щодо оформлення рішень УО: Суть питання: Яким чином уповноважена особа (УО) має оформлювати одноосібні рішення стосовно проведення процедур закупівель, враховуючи, що типова інструкція з діловодства визначає протокол як документ для фіксації колегіальних рішень? Чи потрібно застосовувати структуру "СЛУХАЛИ – ВИСТУПИЛИ – ВИРІШИЛИ" для протоколів УО? Висновки/Відповідь: * Відповідно до частини десятої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, рішення УО оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується УО. * Оформлення протоколів УО здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 12/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо оформлення рішень УО
Суть питання: Яким чином уповноважена особа (УО) має оформлювати одноосібні рішення стосовно проведення процедур закупівель, враховуючи, що типова інструкція з діловодства визначає протокол як документ для фіксації колегіальних рішень? Чи потрібно застосовувати структуру "СЛУХАЛИ – ВИСТУПИЛИ – ВИРІШИЛИ" для протоколів УО?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Войцеховська Л.М.
<b>
Тема розширена:</b> прийняття рішень УО
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 11 Закону «Про публічні закупівлі» рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Відповідно до типової інструкції з діловодства, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» у протоколах фіксується інформація про хід ведення засідань, прийняття в установах рішень комісіями, колегіями, дорадчими органами, робочими групами тощо. Протокол складається на підставі записів, зроблених безпосередньо під час засідань, поданих текстів та тез доповідей і виступів, довідок, проектів рішень тощо. Основна частина протоколу складається з розділів, які повинні відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою: СЛУХАЛИ – ВИСТУПИЛИ – ВИРІШИЛИ.
Отже, протокол – це документ, який фіксує прийняття саме колегіального рішення, а не одноосібного.
Просимо надати відповідь, яким чином уповноважена особа має оформлювати одноосібні рішення стосовно проведення процедур закупівель.
<b>
Номер відповіді:</b> 12/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Поряд з цим оформлення протоколів уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.
Водночас Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи питання, порушене у Вашому запиті, буде обов’язково розглянуте під час напрацювання змін до Закону.
Консультація
№ 13/2022
06.01.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 13/2022 Суть питання: Чи враховується сума договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі в грудні 2021 року (з дією до травня 2022 року), при плануванні закупівель на 2022 рік по аналогічному коду товару? Висновки/Відповідь: Так, сума договору, укладеного в грудні 2021 року, повинна враховуватися при плануванні закупівель на 2022 рік по відповідному коду товару, оскільки обсяг закупівлі визначається виходячи з *очікуваної потреби* на рік. Відповідно, якщо потреби по коду товару залишились, слід планувати закупівлю, враховуючи залишок потреби, що не покритий діючим договором.
Планування закупівель
Консультація № 13/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 13/2022
Суть питання: Чи враховується сума договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі в грудні 2021 року (з дією до травня 2022 року), при плануванні закупівель на 2022 рік по аналогічному коду товару?
Висновки/Відповідь:
Так, сума договору, укладеного в грудні 2021 року, повинна враховуватися при плануванні закупівель на 2022 рік по відповідному коду товару, оскільки обсяг закупівлі визначається виходячи з *очікуваної потреби* на рік. Відповідно, якщо потреби по коду товару залишились, слід планувати закупівлю, враховуючи залишок потреби, що не покритий діючим договором.
Суть питання: Чи враховується сума договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі в грудні 2021 року (з дією до травня 2022 року), при плануванні закупівель на 2022 рік по аналогічному коду товару?
Висновки/Відповідь:
Так, сума договору, укладеного в грудні 2021 року, повинна враховуватися при плануванні закупівель на 2022 рік по відповідному коду товару, оскільки обсяг закупівлі визначається виходячи з *очікуваної потреби* на рік. Відповідно, якщо потреби по коду товару залишились, слід планувати закупівлю, враховуючи залишок потреби, що не покритий діючим договором.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Надайте, будь-ласка, роз'яснення стосовно питання, а саме:
якщо провели спрощену закупівлю в грудні 2021 року на суму 70000,00грн і підписали договір з постачальником,який діє до травня 2022 року ( постачання товару буде партіями на протязі всього періоду дії договору і оплата доставленого товару теж буде відповідно по часу) чи буде враховуватись ця суму по цьому договори при плануванні закупівлі в січні 2022 року? чи 3 січня 2022 року по цьому коду товару -нове планування і відповідна процедура закупівель?
Дякую заздалегідь!
<b>
Номер відповіді:</b> 13/2022
Консультація
№ 14/2022
06.01.2022
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 14/2022): Суть питання: Необхідність виключення послуг зберігання (відповідального зберігання, особливо для митних органів) із сфери дії Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з особливостями роботи митниць (зокрема, пункт 5 статті 239 Митного кодексу України). Висновки/Відповідь: 1. Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки: * від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458) * від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06) 2. Міністерство веде роботу щодо вдосконалення сфери публічних закупівель та аналізує пропозиції для внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями.
Інше
Консультація № 14/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 14/2022)
Суть питання:
Необхідність виключення послуг зберігання (відповідального зберігання, особливо для митних органів) із сфери дії Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з особливостями роботи митниць (зокрема, пункт 5 статті 239 Митного кодексу України).
Висновки/Відповідь:
1. Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки:
* від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458)
* від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06)
2. Міністерство веде роботу щодо вдосконалення сфери публічних закупівель та аналізує пропозиції для внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Донецька митниця
<b>
Тема розширена:</b> Необхідність виключення із сфери застосування Закону "Про публічні закупівлі" послуг зберігання (відповідального зберігання - лише для митних органів
<b>Суть питання:</b> відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу."
Враховуючи, що переважна більшість митниць України не має власних складських приміщень, або має дуже маленькі складські площі, питання розміщення товарів та майна у орендованих приміщеннях виникає у всіх митниць України без винятку.
У звязку зі створенням одної юридичної особи (Держмитслужби) та ліквідацією самостійних юридичних осіб (митниці), виникає проблема у проведені процедури із закупівлі послуг відповідального зберігання!!!! Дуже велика!!!!
на теперешній час всі митниці України утримуються з одного кошторису - тобто потреби митниць по всій Україні плюсуються та випливає процедура закупівлі "Відкриті торги"!!! А саму закупівлю проводить кожна митниця окремо!
на практиці це виглядає так - проводиться закупівля послуг зберігання у великій кількості вартістю ро 1,20 гривень з кожним підприємством окремо!!!
Термін даної процедури вам відомий.
Але це не все.
термін розміщення вилученого за протоколами про порушення митних правил майна та товарів на склад митного органу - одна доба!!!
передбачити заздалегідь кількість вилученого майна та кількість договорів, розмір та вид складських приміщень неможливо!
Також виникає питання перебування майна та товарів у орендованих приміщеннях на початку року! При відсутності кошторисних призначень та необхідності проведення процедур закупівель.
Обмірковуючи ситуацію, щодо відповідального зберігання майна можна прийти до висновку, що ЗУ Про публічні закупівлі в данному випадку не працює: 1. Завжди будуть порушуватись строки прийняття вилученого майна (на протязі доби). 2. Не можливо провести процедури відкритих торгів на початку року, так як 20% не покриє часові проміжки для їх проведення. Та ряд інших супутніх проблем, такі як можливі нестачі майна, не затвердження необхідних кошторисних призначень тощо.... Для вирішення цих питань необхідний комлексний підхід в зміні чинного законодавства: або включити відповідальне зберігання до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги, або скасувати саме поняття відповідального зберігання в митному кодексі та інших документах, а майно передавати на зберігання як передають правоохоронні органи.
На нашу думку перший варіант є оптимальним.
В разі не здійснення цих заходів на митницях завжди виникатимуть проблеми з цього приводу.
Проблема відсутності власних складів митниць, неможливість спланувати порушення митних правил, обсяг вилученого майна, обмежений строк прийняття товарів потребують надання митницям повноважень самостійно укладати договора.
<b>
Номер відповіді:</b> 14/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “
Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель
” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06
"Щодо делегування здійснення закупівель"
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону України України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями
з урахуванням, зокрема їх досвіду як замовників.
Консультація
№ 15/2022
06.01.2022
Планування закупівель
Суть питання: Роз'яснення щодо зазначення орієнтовного початку проведення закупівлі (квартал/місяць) в річному плані закупівель та відображення цієї інформації в електронній системі закупівель, а також необхідності внесення змін у разі зміни запланованого місяця початку закупівлі. Висновки/Відповідь: 1. Затвердження річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлено на квартал поточного року, а не місяць, не є порушенням законодавства. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) вимагає зазначати орієнтовний початок проведення закупівлі (частина перша статті 4 Закону, пункт 5 частини другої статті 4 Закону), але не конкретизує період (місяць, квартал, тощо). 2. У випадку, коли затверджений річний план містить інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал, а електронна система закупівель дозволяє обрати лише місяць, уповноваженій особі слід обрати перший місяць відповідного кварталу. Враховуючи пункт 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації здійснюється шляхом заповнення електронних полів, реалізованих в системі. 3. Якщо початок проведення закупівлі з об’єктивних причин починається у наступному за орієнтовним місяці, то необхідно внести зміни до річного плану закупівель. Відповідно до частини першої статті 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, тому будь-які відхилення потребують внесення відповідних змін. Уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель (частина 10 статті 11 Закону).
Планування закупівель
Консультація № 15/2022Огляд:
Суть питання: Роз'яснення щодо зазначення орієнтовного початку проведення закупівлі (квартал/місяць) в річному плані закупівель та відображення цієї інформації в електронній системі закупівель, а також необхідності внесення змін у разі зміни запланованого місяця початку закупівлі.
Висновки/Відповідь:
1. Затвердження річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлено на квартал поточного року, а не місяць, не є порушенням законодавства. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) вимагає зазначати орієнтовний початок проведення закупівлі (частина перша статті 4 Закону, пункт 5 частини другої статті 4 Закону), але не конкретизує період (місяць, квартал, тощо).
2. У випадку, коли затверджений річний план містить інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал, а електронна система закупівель дозволяє обрати лише місяць, уповноваженій особі слід обрати перший місяць відповідного кварталу. Враховуючи пункт 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації здійснюється шляхом заповнення електронних полів, реалізованих в системі.
3. Якщо початок проведення закупівлі з об’єктивних причин починається у наступному за орієнтовним місяці, то необхідно внести зміни до річного плану закупівель. Відповідно до частини першої статті 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, тому будь-які відхилення потребують внесення відповідних змін. Уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель (частина 10 статті 11 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ігнатов Ігор Валерійович
<b>
Тема розширена:</b> Орієнтовний початок проведення закупівлі
<b>Суть питання:</b> Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон): «Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану».
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, про орієнтовний початок проведення.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа, серед іншого, планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом. Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Наразі для розміщення в електронній системі закупівель інформації про орієнтовний початок проведення закупівлі реалізоване поле «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі», де замовнику надається можливість обрати з «випадаючого» списку лише один з місяців року.
Прошу надати роз’яснення щодо таких питань:
1. Чи є порушенням законодавства про публічні закупівлі і яких саме норм - затвердження уповноваженою особою річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлений на квартал поточного року, а не місяць?
2. Як правильно уповноваженій особі розмістити в електронній системі закупівель інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал згідно затвердженого річного плану закупівель, оформленого протоколом, якщо в електронній системі закупівель реалізоване поле, в якому технічно можливо зазначити лише місяць, а не квартал?
3. Чи потрібно вносити зміни до річного плану закупівель щодо орієнтовного початку проведення закупівлі, якщо початок проведення закупівлі згідно річного плану заплановано на конкретний місяць, але з об’єктивних причин проведення закупівлі починається у наступному за орієнтовним місяці?
<b>
Номер відповіді:</b> 15/2022