<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте, будь-ласка, роз'яснення стосовно питання, а саме: якщо провели спрощену закупівлю в грудні 2021 року на суму 70000,00грн і підписали договір з постачальником,який діє до травня 2022 року ( постачання товару буде партіями на протязі всього періоду дії договору і оплата доставленого товару теж буде відповідно по часу) чи буде враховуватись ця суму по цьому договори при плануванні закупівлі в січні 2022 року? чи 3 січня 2022 року по цьому коду товару -нове планування і відповідна процедура закупівель? Дякую заздалегідь! <b> Номер відповіді:</b> 13/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Донецька митниця <b> Тема розширена:</b> Необхідність виключення із сфери застосування Закону "Про публічні закупівлі" послуг зберігання (відповідального зберігання - лише для митних органів <b>Суть питання:</b> відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу." Враховуючи, що переважна більшість митниць України не має власних складських приміщень, або має дуже маленькі складські площі, питання розміщення товарів та майна у орендованих приміщеннях виникає у всіх митниць України без винятку. У звязку зі створенням одної юридичної особи (Держмитслужби) та ліквідацією самостійних юридичних осіб (митниці), виникає проблема у проведені процедури із закупівлі послуг відповідального зберігання!!!! Дуже велика!!!! на теперешній час всі митниці України утримуються з одного кошторису - тобто потреби митниць по всій Україні плюсуються та випливає процедура закупівлі "Відкриті торги"!!! А саму закупівлю проводить кожна митниця окремо! на практиці це виглядає так - проводиться закупівля послуг зберігання у великій кількості вартістю ро 1,20 гривень з кожним підприємством окремо!!! Термін даної процедури вам відомий. Але це не все. термін розміщення вилученого за протоколами про порушення митних правил майна та товарів на склад митного органу - одна доба!!! передбачити заздалегідь кількість вилученого майна та кількість договорів, розмір та вид складських приміщень неможливо! Також виникає питання перебування майна та товарів у орендованих приміщеннях на початку року! При відсутності кошторисних призначень та необхідності проведення процедур закупівель. Обмірковуючи ситуацію, щодо відповідального зберігання майна можна прийти до висновку, що ЗУ Про публічні закупівлі в данному випадку не працює: 1. Завжди будуть порушуватись строки прийняття вилученого майна (на протязі доби). 2. Не можливо провести процедури відкритих торгів на початку року, так як 20% не покриє часові проміжки для їх проведення. Та ряд інших супутніх проблем, такі як можливі нестачі майна, не затвердження необхідних кошторисних призначень тощо.... Для вирішення цих питань необхідний комлексний підхід в зміні чинного законодавства: або включити відповідальне зберігання до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги, або скасувати саме поняття відповідального зберігання в митному кодексі та інших документах, а майно передавати на зберігання як передають правоохоронні органи. На нашу думку перший варіант є оптимальним. В разі не здійснення цих заходів на митницях завжди виникатимуть проблеми з цього приводу. Проблема відсутності власних складів митниць, неможливість спланувати порушення митних правил, обсяг вилученого майна, обмежений строк прийняття товарів потребують надання митницям повноважень самостійно укладати договора. <b> Номер відповіді:</b> 14/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону України України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями з урахуванням, зокрема їх досвіду як замовників.

<b>Запит від:</b> Запит від Ігнатов Ігор Валерійович <b> Тема розширена:</b> Орієнтовний початок проведення закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон): «Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану». Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, про орієнтовний початок проведення. Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа, серед іншого, планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом. Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Наразі для розміщення в електронній системі закупівель інформації про орієнтовний початок проведення закупівлі реалізоване поле «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі», де замовнику надається можливість обрати з «випадаючого» списку лише один з місяців року. Прошу надати роз’яснення щодо таких питань: 1. Чи є порушенням законодавства про публічні закупівлі і яких саме норм - затвердження уповноваженою особою річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлений на квартал поточного року, а не місяць? 2. Як правильно уповноваженій особі розмістити в електронній системі закупівель інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал згідно затвердженого річного плану закупівель, оформленого протоколом, якщо в електронній системі закупівель реалізоване поле, в якому технічно можливо зазначити лише місяць, а не квартал? 3. Чи потрібно вносити зміни до річного плану закупівель щодо орієнтовного початку проведення закупівлі, якщо початок проведення закупівлі згідно річного плану заплановано на конкретний місяць, але з об’єктивних причин проведення закупівлі починається у наступному за орієнтовним місяці? <b> Номер відповіді:</b> 15/2022

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЛІЦЕЙ «ДЖЕРЕЛО» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» <b> Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди на 20% <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка від якої суми рахувати 20%, якщо під час дії договору було внесено зміни, та вартість договору зменшувалась. В Законі зазначено, що сума додаткової угоди не повинна бути більше ніж 20% від початкового договору укладеного в попередньому році. <b> Номер відповіді:</b> 6/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ( Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю стор. 5),  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від КНП СВАТІВСЬКИЙЦ ЦПМСД <b>Суть питання:</b> Чи можемо змінювати істотні умови договору, а саме збільшити ціну на 10 % якщо це послуга, а не товар? <b> Номер відповіді:</b> 7/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” ( Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю стор.1) ,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприєство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди при зміні істотних умов договору <b>Суть питання:</b> Постачальник теплової енергії, суб’єкт природної монополії, при укладанні договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, включив в умови договору наступний пункт: «Розмір нарахувань за теплову енергію, змінюється «Постачальником» в порядку та спосіб, що визначений чинними нормативно-правовими актами. На дату укладання даного договору, сторони керуються Постановою КМУ від 10 листопада 2021 року №1209. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу, що визначений даним договором, «Постачальник» у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу. Інформацію про зміну тарифу «Постачальник» зобов’язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті.». Нашу пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди відмовив. В обґрунтуванні посилається на те, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не містять вимог щодо розміщення на сайті уповноваженого органу додаткової угоди у випадку внесення змін до договору. Просимо надати роз’яснення, чи можлива зміна істотних умов договору, якою є ціна договору (вартість 1 Гкал теплової енергії) без укладання додаткової угоди з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 8/2022

<b>Запит від:</b> Запит від НУФВСУ <b> Тема розширена:</b> Переговорна на підставі двох відмін <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів? <b> Номер відповіді:</b> 9/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міський водоканал" <b>Суть питання:</b> Доброго вечора. Підкажіть будь ласка як діяти Замовнику, якщо в результаті проведення спрощеної процедури закупівлі послуг договір з переможцем було підписано та опубліковано, але з моменту початку дії договору (строку надання послуг) учасник-переможець не відповідає на телефонні дзвінки що цнеможливлює подання заявки на надання послуг та відповідно послуги за предметом договору не надає? <b> Номер відповіді:</b> 10/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо виконання, розірвання  договору про закупівлю, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Поряд з цим сторони договору про закупівлю ведуть переписку/переговори у спосіб, передбачений договором про закупівлю. Крім того, Господарським кодексом України (далі - ГК України) передбачений досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності. Відповідно до статті 222 ГК України у  разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b>Суть питання:</b> Хто з 01.01.2022 планує та розміщує річний план закупівель за закупівлями до 50 тис. грн? <b> Номер відповіді:</b> 1/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" ( Хто може затверджувати річний план закупівель на 2022 рік та вносити зміни до нього ) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806

<b>Запит від:</b> Запит від КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1»КМР <b> Тема розширена:</b> Учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обовязкових платежів) <b>Суть питання:</b> Наша вимога у тендерній документації згідно ст.17: підстава для відмови в участі у процедурі закупівлі: Учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника (п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону) Учасник надав лише довідку у довільній формі про наявність заборгованості, в якій зазначено ,що заборгованість буде погашено. Чи маємо право оголосити учасника переможцем? <b> Номер відповіді:</b> 2/2022

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРВУГЛЕПОСТАВКА" <b> Тема розширена:</b> відповідно пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, тимчасово, до 01.01.2022 р. звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/ або продуктів його збагачення товарних позицій 2701,2702, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД ( Закон України № 2628-VIII від 23.11.2018 року ). <b>Суть питання:</b> Пільга на звільнення від оподаткування вугілля закінчилася 01.01.2022 року. Як тепер працювати з договорами які були укладені за ціною без ПДВ . <b> Номер відповіді:</b> 3/2022

<b>Запит від:</b> Запит від ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДИТЯЧИЙ ПАРК «ЗАПОРІЗЬКИЙ МІСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД» Запорізької міської ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> щодо використання КЕП <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи є порушенням закону використання КЕП фізичної особи при публічних закупівлях підриємства? Адже є наказ підприємства , що ця физична особа призначена уповноваженю особою щодо закупівель. Чому ж тоді не використовувати власнй підпис..? <b> Номер відповіді:</b> 5/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з норм Закону, всі замовники, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, будучи колективними суб’єктами правовідносин, що наділені відповідними правами та юридичними обов‘язками, мають статус юридичної особи. Накладений на документ кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) має надавати змогу однозначно встановити юридичну особу або представника юридичної особи, а не фізичну особу. У зв’язку з цим, уповноважена особа, будучи службовою (посадовою) особою, працівником замовника, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель, для здійснення своїх функцій, визначених Законом, зокрема, пов’язаних з підписанням документів, має користуватися КЕП як представник юридичної особи.