Новини Мінекономіки
Консультація
№ 59/2022
19.01.2022
Зміна істотних умов договору
ОК, ось стислий опис консультації у необхідному форматі: Суть питання: Чи може відділ освіти, маючи укладений договір на організацію харчування учнів, закупити додаткові послуги з харчування (покращення, доповнення меню) у того ж постачальника, посилаючись на пункт 2 частини 5 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи необхідність збереження технології приготування? Висновки/Відповідь: Так, замовник може скористатися правом, передбаченим пунктом 2 частини 5 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі додаткових послуг з організації харчування у того ж постачальника, з яким укладено основний договір. * Стаття 40 Закону України «Про публічні закупівлі», частина 5, пункт 2 передбачає можливість застосування переговорної процедури закупівлі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого суб’єкта господарювання.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 59/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації у необхідному форматі:
Суть питання:
Чи може відділ освіти, маючи укладений договір на організацію харчування учнів, закупити додаткові послуги з харчування (покращення, доповнення меню) у того ж постачальника, посилаючись на пункт 2 частини 5 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи необхідність збереження технології приготування?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник може скористатися правом, передбаченим пунктом 2 частини 5 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі додаткових послуг з організації харчування у того ж постачальника, з яким укладено основний договір.
Стаття 40 Закону України «Про публічні закупівлі», частина 5, пункт 2 передбачає можливість застосування переговорної процедури закупівлі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого суб’єкта господарювання.
Суть питання:
Чи може відділ освіти, маючи укладений договір на організацію харчування учнів, закупити додаткові послуги з харчування (покращення, доповнення меню) у того ж постачальника, посилаючись на пункт 2 частини 5 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи необхідність збереження технології приготування?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник може скористатися правом, передбаченим пунктом 2 частини 5 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі додаткових послуг з організації харчування у того ж постачальника, з яким укладено основний договір.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відділом освіти і науки Нікопольської місmкої ради було проведено відкриті торги на закупівлю послуг з організації харчування учнів 1-4 класів (сніданок), учнів пільгової категорії (сніданок). На даний час міською радою розглядається питання додаткового виділення коштів для покращення харчування учнів та приведення його до нових норми відповідно до порядку організації харчування у закладах освіти (постанова КМУ від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»). Враховуючи те , що основний договір вже заключено , а додатково виділені кошти для покращення процесу харчування повинні доповнювати основне меню замовника ,при цьому зміна постачальника при цьому може порушити процес організації харчування у зв’язку зі зміною технології приготування просимо роз’яснити :
Чи може замовник скористатись своїм правом відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі» , а саме ч.5 пункту 2 Статті 40 , провівши закупівлю додаткових послуг з організації харчування учнів 1-4 класів (сніданок), учнів пільгової категорії (сніданок) у того ж замовника з яким заключено основний договір?
<b>
Номер відповіді:</b> 59/2022
Консультація
№ 60/2022
19.01.2022
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі додаткового обсягу товару у того самого постачальника: Суть питання: Чи може Відділ освіти закупити додатковий обсяг пелет (116 250,00 грн) у того ж постачальника по прямому договору, посилаючись на п. 7 ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі", враховуючи, що попередній договір (387 660,00 грн) був укладений 01.10.2021? Висновки/Відповідь: * Закупівля без спрощеної процедури: Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України “Про публічні закупівлі” придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. * Умови для закупівлі додаткового обсягу: Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю. * Самостійність замовника: Рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель, а також вибір підстави з переліку, зазначеного у ч. 7 ст. 3 Закону здійснюється замовником самостійно. * Рекомендація: Замовник самостійно приймає рішення про застосування п. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", оцінюючи відповідність ситуації умовам, передбаченим цим пунктом (трирічний термін, 50% обмеження вартості, необхідність закупівлі у того ж постачальника через технічну несумісність).
Допорогові закупівлі
Консультація № 60/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі додаткового обсягу товару у того самого постачальника
Суть питання: Чи може Відділ освіти закупити додатковий обсяг пелет (116 250,00 грн) у того ж постачальника по прямому договору, посилаючись на п. 7 ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі", враховуючи, що попередній договір (387 660,00 грн) був укладений 01.10.2021?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника
<b>Суть питання:</b> Існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі необхідної кількості пелетів для ЗОШ, якої вистачить для опалення на період проведення процедури закупівлі, чи можемо здіснити цю закупівлю пелетів по прямому договору - сума 116250,00 грн керуючись ст. 3. розділ 7 п.4 Закону "Про публічні закупівлі" "....Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю". Попередній договір був заключений за результатами переговорної процедури 01.10.2021р на суму 387660,00 грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 60/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту сьомого статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі якщо після укладення
договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель, а також вибір підстави з переліку, зазначеного у частині сьомій статті 3 Закону здійснюється замовником самостійно.
Консультація
№ 61/2022
19.01.2022
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 61/2022): Суть питання: Чи може комунальне підприємство, підпорядковане департаменту інфраструктури міської ради, бути учасником відкритих торгів, оголошених цим департаментом? Висновки/Відповідь: * Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо учасник є пов'язаною особою з іншими учасниками або з уповноваженою особою/керівником замовника (пункт 7 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Визначення "пов'язаної особи" наведено у пункті 20 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Ключовим є можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника. * Замовник самостійно перевіряє наявність підстав для відхилення пропозиції, зокрема, щодо пов'язаності осіб (пункт 7 частини першої статті 17 Закону). * Мінекономіки, як Уповноважений орган, не визначає правомірність дій суб'єктів закупівель у конкретних випадках та не визначає пов'язаність осіб (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459). * Питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Відкриті торги
Консультація № 61/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 61/2022)
Суть питання: Чи може комунальне підприємство, підпорядковане департаменту інфраструктури міської ради, бути учасником відкритих торгів, оголошених цим департаментом?
Висновки/Відповідь:
"Щодо делегування здійснення закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик»
<b>
Тема розширена:</b> Можливість проведення відкритих торгів
<b>Суть питання:</b> У відповідності до ст. 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" просимо Вас надати розяснення з наступного питання.
При проведенні перевірки комунальних підприємств міста встановлено, що департаментом інфраструктури міської ради проводились закупівлі у вигляді відкритих торгів. Учасниками таких закупівель виступали комунальні підприємства, які безпосередньо підпорядковані департаменту інфраструктури міської ради і за результатами проведених торгів з такими підприємствами укладалися відповідні договори.
В пункті 7 частини 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що Замовник зобовязаний відмовити учаснику, якщо "тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є повязаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника".
Виникає питання, чи має право комунальне підприємство, яке безпосередньо підпорядковане департаменту інфраструктури міської ради, бути учасником відкритих торгів, які проводив департамент інфраструктури.
Просимо надати розяснення на електронну пошту:
[email protected]
<b>
Номер відповіді:</b> 61/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
При цьому питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 №
3304-04/56256-06
"Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Консультація
№ 62/2022
19.01.2022
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 62/2022: Суть питання: Чи може замовник після рішення АМКУ про скасування відхилення пропозиції ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" та визначення переможцем ТОВ "СП ТАТА ГРУП", визначити ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" переможцем та укласти договір у 2022 році (враховуючи потреби в закупівлі на 2022 рік), якщо в тендерній документації та проекті договору строк поставки був до 31.12.2021? Чи буде порушенням Закону укладення додаткової угоди про продовження строку поставки до 31.12.2022? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06) Рекомендовано переглянути відеокурс "Професійно про закупівлі", тема "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli)
Відкриті торги
Консультація № 62/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 62/2022
Суть питання:
Чи може замовник після рішення АМКУ про скасування відхилення пропозиції ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" та визначення переможцем ТОВ "СП ТАТА ГРУП", визначити ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" переможцем та укласти договір у 2022 році (враховуючи потреби в закупівлі на 2022 рік), якщо в тендерній документації та проекті договору строк поставки був до 31.12.2021? Чи буде порушенням Закону укладення додаткової угоди про продовження строку поставки до 31.12.2022?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Рекомендовано переглянути відеокурс "Професійно про закупівлі", тема "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»
<b>Суть питання:</b> 29.10.2021 регіональною філією "Донецька залізниця" було опубліковано відкриті торги № UA-2021-10-29-010096-a на закупівлю ДК 021:2015 - 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запасні частини до автомобілів та автотракторної техніки) після чого 16.11.2021 відбувся аукціон в якому взяли участь 1) ТОВ "АГРО-ДЕТАЛЬ"; 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД"; 3) ТОВ "СП ТАТА ГРУП"; 4) ТОВ "ДОНАВТОСТРОЙ"; 5) ТОВ "АГРО ТРАНСТЕХНОЛОДЖИ": 6) ФОП МАТЮНІН АНТОН СЕРГІЙОВИЧ.
Після розгляду тендерних пропозицій які надали Учасники вище зазначених торгів, Тендерним комітетом регіональної філії "Донецька залізниця" було прийнято рішення про відхилення Участників 1) ТОВ "АГРО-ДЕТАЛЬ" (Протокол № 21380/2/ТМЦ від 24.11.2021) ; 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" (Протокол № 21380/4/ТМЦ від 15.12.2021) на підставі ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та визначити Переможцем торгів Участника 3) ТОВ "СП ТАТА ГРУП" (Протокол № 21380/5/ТМЦ від 15.12.2021) .
Однак 23.12.2021 Учасником торгів 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" була подана скарга до АМКУ стосовно порушення Замовником торгів законодавства у сфері публічних закупівель.
11.01.2022 органом АМКУ було опубліковано рішення No345-р/пк-пз від 10.01.2022 якім було Постановлено:
Зобов'язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі
РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "Донецька залізниця" скасувати рішення про відхилення тендерної
пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "БУРЖ-ТРЕЙД" та рішення про
визначення товариства з обмеженою відповідальністю "СП ТАТА ГРУП" переможцем
процедури закупівлі — "ДК 021:2015 - 34330000-9 Запасні частини до вантажних
транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запасні частини до автомобілів та
автотракторної техніки)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі
Уповноваженого органу за No UA-2021-10-29-010096-a.
Виходячи з вищезазначеного, чи має можливість Замовник в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на підставі рішення АМКУ визначити Переможцем торгів Учасника 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" у зв'язку з відсутністю підстав для відхилення та укласти Договір в 2022 році якщо Замовник має потребу у придбанні даної продукції що передбачено планами на 2022 рік.
( Примітка: В Тендерній Документації та в проекті договору термін поставки продукції був зазначений до 31.12.2021 року).
Якщо укласти договір поставки в 2022 році після визначення Переможцем торгів Учасника 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" та укласти додаткову угоду на продовження строку поставки до 31.12.2022 року чи буде це порушенням Закону України про публічні закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 62/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “
Щодо планування закупівель
”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему:
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 63/2022
19.01.2022
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 63/2022: Суть питання: Чи правомірне продовження договору про закупівлю, укладеного у 2021 році, у січні 2022 року на підставі ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 631 ЦКУ та ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, якщо кошторис затверджується після 01.01.2022? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 2. Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, продовження дії договору можливе лише у разі, якщо строк його дії не закінчився. Тобто, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, якщо сам договір ще чинний.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 63/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 63/2022
Суть питання: Чи правомірне продовження договору про закупівлю, укладеного у 2021 році, у січні 2022 року на підставі ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 631 ЦКУ та ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, якщо кошторис затверджується після 01.01.2022?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
2. Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, продовження дії договору можливе лише у разі, якщо строк його дії не закінчився. Тобто, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, якщо сам договір ще чинний.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДНУ «Інститут освітньої аналітики»
<b>
Тема розширена:</b> Застосування частини 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України
<b>Суть питання:</b> За результатами спрощеної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником на початкуі 2021 р. було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.2021 (замовник є розпорядником бюджетних коштів).
Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору у січні 2022 р. із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України ("Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення."), а також норми частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України ("Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами...".)?!.
Кошторис бюджетних установ затверджується після 01.01.2022, тому 31.12.2021 ДКСУ аж ніяк не може зареєструвати бюджетне зобов'язання за додатковою угодою, якщо виходити з вимог частини першої ст.631 ЦКУ (строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку) та одночасно норми частини 6 ст. 41 Закону (дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку)?!.
<b>
Номер відповіді:</b> 63/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору,
продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився
у встановленому чинним законодавством порядку.
Консультація
№ 64/2022
19.01.2022
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 64/2022: Суть питання: Чи можливо змінити кількість та суму предмета закупівлі при укладанні договору без використання електронної системи, якщо двічі не відбулась спрощена закупівля, а кошторисні призначення змінились? Технічні та якісні характеристики залишаються незмінними. Висновки/Відповідь: * Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, замовник може придбати товари, роботи, послуги без застосування спрощеної закупівлі. * При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю (пункт 1 частини сьомої статті 3 Закону). * Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, окрім тих, що зазначені в пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону. Таким чином, *можлива зміна кількості та суми предмета закупівлі* при укладанні договору без використання електронної системи.
Предмет закупівлі
Консультація № 64/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 64/2022
Суть питання: Чи можливо змінити кількість та суму предмета закупівлі при укладанні договору без використання електронної системи, якщо двічі не відбулась спрощена закупівля, а кошторисні призначення змінились? Технічні та якісні характеристики залишаються незмінними.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Коломийський ліцей № 9 Коломийської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Двічі не відбулась спрощена закупівля
<b>Суть питання:</b> Двічі не відбулась спрощена закупівля на овочі. Обидві закупівлі оголошувались на очікувану вартість, оскільки нам не було доведено кошторисних призначень. На даний момент кошторисні призначення доведені і сума значно менша від тої, на яку ми оголошували закупівлю. Чи можливо при укладенні договору без використання електронної системи закупівель змінити кількість предмета закупівлі і суму? При цьому технічні та якісні характеристики залишаться тими самими, що й при оголошенні двох спрощених закупівель.
<b>
Номер відповіді:</b> 64/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому
предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника
не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
Консультація
№ 48/2022
18.01.2022
Переговорна процедура закупівлі
# Консультація Мінекономіки №48/2022: Суть питання: Який строк укладання договору про закупівлю електричної енергії за результатами переговорної процедури? Висновки/Відповідь: * Мінімальний строк для укладання договору: Не раніше ніж через 5 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір в електронній системі закупівель (ч. 7 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Максимальний строк для укладання договору: Не пізніше 20 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір в електронній системі закупівель (п. 5 ч. 8 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Наслідки недотримання строків: Непідписання договору у строк 20 днів є підставою для відміни переговорної процедури (п. 5 ч. 8 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі").
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 48/2022Огляд:
# Консультація Мінекономіки №48/2022
Суть питання: Який строк укладання договору про закупівлю електричної енергії за результатами переговорної процедури?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Білецька Тамара Павлівна
<b>
Тема розширена:</b> Строк укладання договору за результатами переговорної процедури з придбання електричної енергії
<b>Суть питання:</b> За результатами проведення переговорної процедури з придбання електричної енергії, який потрібно обрати строк для укладання договору згідно ч.7 ст.40 та п.5.ч.8.чт.40 Закону про публічні закупівлі.?
<b>
Номер відповіді:</b> 48/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною сьомою статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону), а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Отже, з огляду на вказані норми Закону, при закупівлі електричної енергії та послуг з її передання та розподілу шляхом застосування переговорної процедури закупівлі
замовник має укласти договір про закупівлю у строк не раніше ніж через п’ять календарних днів та не пізніше 20 календарних днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю
. Непідписання договору про закупівлю у строк 20 календарних днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі електричної енергії, послуг з її передання та розподілу призводить до відміни замовником такої процедури закупівлі.
Консультація
№ 49/2022
18.01.2022
Виконання договору
Консультація Мінекономіки №49/2022 (АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз"): Суть питання: Пролонгація договорів (вартістю до 50 000 грн), укладених без Prozorro, умовами яких передбачено автоматичну пролонгацію на наступний рік без зміни умов та вартості. Який порядок дій для пролонгації таких договорів у поточному році? Висновки/Відповідь: * Договір про закупівлю (згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону) укладається за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі. * Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Виконання договору
Консультація № 49/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки №49/2022 (АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз")
Суть питання:
Пролонгація договорів (вартістю до 50 000 грн), укладених без Prozorro, умовами яких передбачено автоматичну пролонгацію на наступний рік без зміни умов та вартості. Який порядок дій для пролонгації таких договорів у поточному році?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»»
<b>
Тема розширена:</b> Виконання договорів, застосування чинного ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> За умовами договорів передбачено порядок їх пролонгації у наступному році без зміни технічних параметрів продукції або умов надання послуг та їх вартості договору, які були укладені без застосування електронної системи закупівель «Prozorro», за вартістю, що не перевищує 50 000,00 грн., то який порядок необхідно виконати до таких договорів у поточному році, застосовуючи до них пролонгацію
<b>
Номер відповіді:</b> 49/2022
<b>
Відповідь:</b>
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Консультація
№ 50/2022
18.01.2022
Інше
Суть питання: Роз'яснення щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у випадках: 1. Закупівля послуг у афілійованого підприємства замовником, що належить до окремої сфери господарювання (видобуток газу), коли предмет закупівлі не належить до функціонування цієї сфери (охоронна діяльність та кібербезпека). 2. Закупівля послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу, тарифи на які затверджуються держорганами. Чи можливо застосування пункту 5 частини 6 статті 3 Закону? Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки посилається на лист від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0). 2. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, що провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпним. В інших випадках закупівлі здійснюються з дотриманням вимог Закону, в один із способів, визначених Законом, керуючись вартісними межами, визначеними в Законі. 3. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Інше
Консультація № 50/2022Огляд:
Суть питання:
Роз'яснення щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у випадках:
1. Закупівля послуг у афілійованого підприємства замовником, що належить до окремої сфери господарювання (видобуток газу), коли предмет закупівлі не належить до функціонування цієї сфери (охоронна діяльність та кібербезпека).
2. Закупівля послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу, тарифи на які затверджуються держорганами. Чи можливо застосування пункту 5 частини 6 статті 3 Закону?
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки посилається на лист від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0).
2. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, що провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпним. В інших випадках закупівлі здійснюються з дотриманням вимог Закону, в один із способів, визначених Законом, керуючись вартісними межами, визначеними в Законі.
3. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»»
<b>
Тема розширена:</b> Сфера застосування ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> За окремим додатком до річного плану закупівель, Товариством заплановано придбати послуги, на які чинні вимоги Закону не поширюються, а саме, з охоронної діяльністю офісу та забезпечення кібербезпеки офісу та об’єкту на газовому родовище, які виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, також заплановано закупівлю послуг із розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах
- якщо Замовник належить до окремої сфери господарювання, а саме, видобуток природного газу, та проводить закупівлю послуг у афілійованого підприємства за предметом закупівлі, який не належить до функціонування цієї окремої сфери господарювання, то який порядок застосовування такої норми згідно із Законом у зазначених закупівлях та інших?
- у закупівлях послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України ціни (тарифи), які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, чи можливо віднести їх до вимог пункту 5 частини 6 статті 3 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 50/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06
“Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” ,
розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпний. В інших випадках закупівлі здійснються з дотриманням вимог Закону, в один із способів, визначених Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в Законі.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 51/2022
18.01.2022
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 51/2022): Суть питання: Чи враховувати суму асигнувань на 2022 рік по "перехідному" договору закупівлі природного газу з ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" (укладеного у 2021 році) при визначенні типу процедури закупівлі у 2022 році (очікувана вартість 150 000,00 грн)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (посилання не надано, тому неможливо конкретизувати відповідь без його аналізу).
Планування закупівель
Консультація № 51/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 51/2022)
Суть питання: Чи враховувати суму асигнувань на 2022 рік по "перехідному" договору закупівлі природного газу з ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" (укладеного у 2021 році) при визначенні типу процедури закупівлі у 2022 році (очікувана вартість 150 000,00 грн)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (посилання не надано, тому неможливо конкретизувати відповідь без його аналізу).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Розсошанська сільська рада
<b>
Тема розширена:</b> Обрання типу процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. У 2021 році ми підписали Договір із ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" щодо придбання природного газу в тому числі і на 2022 рік. Тобто, договір є "перехідним".
У 2022 році за цим ж кодом Єдиного закупівельного словника мені потрібно здійснити закупівлю на 150 000,00 грн.
Питання: чи враховується сума асигнувань, передбачених на 2022 рік по придбанню природного газу при визначенні типу наступної процедури закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 51/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 52/2022
18.01.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 52/2022 щодо відшкодування компенсаційних виплат: Суть питання: Чи є предметом закупівлі відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському транспорті (електричному та автобусах), якщо договори на закупівлю послуг перевезення укладені за результатами переговорної процедури (тролейбуси) або конкурсу (автобуси)? Висновки/Відповідь: Якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, то норми Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) не розповсюджуються. Підстава: * Визначення публічної закупівлі: пункт 25 частини першої статті 1 Закону. * Визначення договору про закупівлю: пункт 6 частини першої статті 1 Закону.
Інше
Консультація № 52/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 52/2022 щодо відшкодування компенсаційних виплат
Суть питання: Чи є предметом закупівлі відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському транспорті (електричному та автобусах), якщо договори на закупівлю послуг перевезення укладені за результатами переговорної процедури (тролейбуси) або конкурсу (автобуси)?
Висновки/Відповідь:
Якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, то норми Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) не розповсюджуються.
Підстава:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Відшкодування компенсаційних виплат
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Чи є предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському електричному транспорті (тролейбусах)? Договір на закупівлю послуг з перевезення укладений за результатами переговорної процедури.
Чи є предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському наземному транспорті (автобусах)? Договір на закупівлю послуг з перевезення укладений за результатами конкурсу (без застосування процедур публічних закупівель).
<b>
Номер відповіді:</b> 52/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля -
придбання замовником
товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Консультація
№ 53/2022
18.01.2022
Конкурентний діалог
Аналіз консультації Мінекономіки № 53/2022: Суть питання: Чи є дискримінацією дискваліфікація державних підприємств (що належать до сфери управління Мінрегіону) замовником під час прекваліфікації у відкритих торгах. Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно визначає відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, включаючи підстави, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі". 2. Питання пов'язаності осіб розглянуто у запиті 1167/2021 (посилання не наведено). 3. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами). 4. Учасник, чиї права порушено рішенням/діями/бездіяльністю замовника, має право звернутися до органу оскарження (пункт 30 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі"). 5. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі". 6. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі").
Конкурентний діалог
Консультація № 53/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 53/2022
Суть питання: Чи є дискримінацією дискваліфікація державних підприємств (що належать до сфери управління Мінрегіону) замовником під час прекваліфікації у відкритих торгах.
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно визначає відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, включаючи підстави, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
2. Питання пов'язаності осіб розглянуто у запиті 1167/2021 (посилання не наведено).
3. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
4. Учасник, чиї права порушено рішенням/діями/бездіяльністю замовника, має право звернутися до органу оскарження (пункт 30 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі").
5. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі".
6. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі").
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ"
<b>
Тема розширена:</b> Дискримінація державних підприємств
<b>Суть питання:</b> Замовник закупівлі при проведенні прекваліфікації дискваліфікував двух учасників - два державних підприємства які відносяться до сфери управління Мінрегіону. Це пряма дискримінація державних підприємств.
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-22-004767-a - посилання на відкриті торги
<b>
Номер відповіді:</b> 53/2022
<b>
Відповідь:</b>
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Поряд з цим питання пов`язаності осіб розглянуто у запиті 1167/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Разом з тим виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.