<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія" <b> Тема розширена:</b> Щодо проведення закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 4 березня 2015 р. № 83 зі змінами акціонерне товариство “Національна суспільна телерадіокомпанія України” здійснює свою діяльність у сфері телекомунікацій та зв'язку, відноситься до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави”. Відповідно до статті 1 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (далі - Закон) АТ “НСТУ” є об’єктом загальнодержавного значення. Діяльність АТ “НСТУ” відповідно до статті 3 Закону провадиться на дотриманні одних з таких принципів: - всебічного, об’єктивного і збалансованого інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном; - чіткого відокремлення фактів від коментарів та оцінок. Основними завданнями АТ “НСТУ” відповідно до вимог статті 4 Закону є: - об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном; - сприяння консолідації українського суспільства; - оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей; - сприяння зміцненню міжнародного авторитету України. Відповідно до статті 5 Закону АТ “НСТУ” здійснює мовлення не менше ніж на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (суспільно-політичному та культурно-освітньому), на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі та не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному). Виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, є особливо важливим у разі: - введення надзвичайного стану як особливого правового режиму, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства; - введення воєнного стану як особливого правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Закупівля товарів, робіт та послуг для забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ” здійснюється у порядку та в строки визначені Законом України “Про публічні закупівлі”, що при введенні надзвичайного чи воєнного стану унеможливить їх належне (своєчасне та якісне) виконання. Враховуючи викладене, з метою безперебійного, своєчасного та якісного забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, в тому числі і підготовки трансляцій, просимо дати роз'яснення щодо порядку дій на випадок якщо АТ “НСТУ”, як замовник, буде здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг у разі введення надзвичайного чи воєнного стану. Крім цього, просимо ініціювати питання про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо не поширення дії Закону України “Про публічні закупівлі” на закупівлі АТ НСТУ з метою забезпечення безперебійного мовлення на території України та/або скорочення термінів проведення процедур закупівель <b> Номер відповіді:</b> 89/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим Закон  має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС). Станом на сьогодні державна політика у сфері публічних закупівель, зокрема основні положення Закону, враховують міжнародні зобов’язання України щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із директивами Європейського Союзу з питань закупівель (2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС, 89/665/ЄЕС), Угоди про асоціацію з ЄС. Наразі Законом передбачений вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі певних товарів, робіт та послуг, що концептуально узгоджується з директивами Європейського Союзу, та відповідно розширення такого переліку призведе до порушення міжнародних зобов’язань України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, що може впливати на прийняття рішень щодо виділення Україні макрофінансової допомоги. Крім того, подальше виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт і послуг  не забезпечуватиме дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, що може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів. Водночас Міністерством економіки України ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті.

<b>Запит від:</b> Запит від ДННУ "Академія фінансового управління" <b> Тема розширена:</b> Про оприлюднення замовником інформації щодо послуг, які виконуються на базі цивільно-правових договорів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! ДННУ "Академія фінансового управління" є неприбутковою бюджетною організацією, яка надає навчальні (освітні) послуги: проведення лекційних, практичних та семінарських занять для працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які відповідальні за проведення фінансового моніторингу, а також працівників, залучених до проведення фінансового моніторингу, які проходять навчання в Академії, проведення іспитів, керівництво аспірантами та консультування докторантів Академії. Для надання цих послуг часто притягуються фізичні особи (не працівники Академії). Такі послуги виконуються на підставі цивільно-правових договорів. Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» придбання замовником таких послуг, якщо вони виконуються на базі цивільно-правових договорів та чи потрібно їх вносити в річний план та оприлюднювати на закупівельному майданчику? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 90/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Уповноважена особа з закупівель квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця <b> Тема розширена:</b> Від якої суми основного договору відраховується сума 20% додаткової угоди - початкової чи кінцевої <b>Суть питання:</b> Прошу надати консультацію щодо однозначного тлумачення вимог частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін від 19.09.2019 року. В даній статті зазанчено, що замовник має право продовжити дію договору в наступному році на суму, яка не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Керуючись даною нормою Закону квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця уклав з постачальниками ряд додаткових угод на збільшення обсягів закупівлі товарів у 2022 році на суму не більше 20% саме від початкової суми договору. Нажаль, Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області відмовилось зареєструвати дані додаткові угоди, мотивуючи своє рішення розясненнями, які надані в листі Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06. На їх думку, в додатковій угоді необхідно брати 20% від кінцеого варіанту договору з усіма змінами до нього. У вищезазначеному листі зазначено, що 20% буруться від суми договору без конкретизації якого саме договору. У той же час в пункті 8 Додатку 1 до листа "Випадки зміни істотних умов додговору про закупівлю" в графі "Коментар" акцентовано, що 20% відраховуються від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змінвнесених до нього. З форми документу не зрозуміло, чи це коментар до закону, чи це розяснення щодо порядку застосування даної норми закону. У звязку з цим прошу розяснити правомірність дії казначейських органів та директивність коментаря, який викладений у пункті 8 Додатку 1 до листа. Проблема з даного питання не в перше піднімається замовниками. На даний час однозначної відповіді стосовно 20% угод немає. Дякую за розуміння. <b> Номер відповіді:</b> 83/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститьсяв листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю ст.5) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Благоустрій" Вараської міської ради <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня, потрібна фахова допомога. Провели двічі ВТ з англійською мовою на закупівлю Послуги фінансового лізингу на придбання комунальної техніки (ДК 021-2015: 66110000-4 - Банківські послуги) Financial leasing services for the purchase of communal equipment (DK 021-2015: 66110000-4 - Banking). Перші не відбулися 07 листопада 2021 р, другі- 21 січня 2022 р., в зв'язку з тим, що для участі у закупівлі було подано менше двох тендерних пропозицій в обох випадках. Чи маю право оголосити переговорну процедуру на підставі двох відмінених вищезазначених торгів? У цьому випадку підтвердженням наявності підстав для застосування переговорної процедури закупівлі виступатимуть звіти про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що були відмінені у зв’язку з відсутністю достатньої кількості пропозицій. Оскільки, Закон не містить вимог та / або обмежень щодо обов’язкового проведення переговорної процедури закупівлі у тому ж бюджетному періоді, що й процедури відкритих торгів, які були відмінені через недостатню кількість учасників та можуть слугувати обґрунтуванням підстави для переговорної процедури закупівель, то ми маємо таку можливість. Чи є якась заборона? Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено торги через відсутність достатньої кількості учасників, ми можемо застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 1 частини 2 статті 40 Закону, зазначивши в обґрунтуванні застосування переговорної процедури закупівлі під час оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю посилання на звіти про результати проведення процедур закупівель, що були відмінені у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівель за 2021 рік у яких були ті самі послуги, що є предметом даної переговорної процедури закупівлі, та завантаживши відповідні підтвердні документи. Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 84/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, запиті № 33/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Сумської обласної ради Конотопський дитячий будинок - інтернат <b>Суть питання:</b> Плануємо здійснити закупівлю електроенергії шляхом проведення переговорної процедури закупівлі. Очікувана вартість закупівлі більше 200 тис.грн. Просимо надати відповідь: 1. Чи має право керівник Замовника в зв'язку з ліквідацією тендерного комітету брати участь в переговорах по закупівлі електричної енергії та підписувати документи, які стосуються переговорної процедури закупівлі (запрошення учасників на переговори, протокол переговорів, рішення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю електроенергії)? 2. Чи має право уповноважена особа Замовника підписувати документи, що стосуються переговорної процедури закупівлі? Якщо має, то які? <b> Номер відповіді:</b> 85/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною десятою статті 11 Закону визначено функції уповноваженої особи. Поряд з цим відповідно до абзацу третього пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Міністерства економіки України "Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" від 08.06.2021 № 40 (далі – Примірне положення). Відповідно до пункту 4.2. розділу 4 Примірного положення організовувати та проводити процедури закупівель/спрощені закупівлі зобов'язана уповноважена особа. Згідно з пунктом 4.1 розділу 4 Примірного положення уповноважена особа має право, зокрема: приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема проект договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та підписувати в межах компетенції відповідні документи, а також уносити пропозиції керівнику щодо організації закупівельної діяльності. Крім цього, відповідно до абзацу третього пункту 3.1. розділу 3 Примірного положення уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства. Отже, організація та проведення процедур закупівель, у тому числі проведення переговорної процедури закупівлі, належить до функціональних обов`язків уповноваженої особи, яка призначається на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту), підписаного керівником. Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 та https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено листи від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” та від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” . Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містить інформацію з питання, які документи мають бути при проведенні переговорної процедури закупівлі https://infobox.prozorro.org/articles/peregovorna-procedura-zakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Якушинецька сільська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Була укладена дод.угода на 20% на постачання електроенергії, після подачі показників ми не "влізли" в суму дод.угоди.Підкажіть будь ласка що робити далі. <b> Номер відповіді:</b> 86/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах  від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від Львівський обласний центр культури і туризму учнівської молоді <b>Суть питання:</b> Доброго дня, розясніть як діяти, у листопадлі та грудні 2021р. було оголошено відкриті торги на закупівлю електроенергії на 2022р., 21.12.2021р. другі торги були відмінені у звязку із недостатньою кількістю учасників, переговорна процедура не проводилася через те, що сесія обласної ради не змогла вчасно виділити необхідні кошти, кошти були виділені тільки у січні 2022р., підкажіть чи можливо провести переговорну процедуру у січня 2021р з врахуванням 2 торгів які не відбулися у 2021р., чи потрібно знов починати з відкритих торгів? <b> Номер відповіді:</b> 71/2022

<b>Запит від:</b> Запит від КРАМАТОРСЬКА РАЙОННА ФІЛІЯ ДУ "ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ" <b> Тема розширена:</b> Розмежування функцій уповноважених осіб <b>Суть питання:</b> Доброго ранку. Підскажіть, якщо в нашій установі одна уповноважена особа займається плануванням річного плану та внесенням змін до нього, а інша уповноважена особа оприлюднює річний план, займається проведенням процедур закупівель та пройшла тестування, чи потрібно першій уповноваженій особі, яка займається тільки плануванням, проходити тестування? <b> Номер відповіді:</b> 68/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Уповноважена особа (особи) - це службова (посадова) чи інша особа, що є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту) (пункт 35 частини першої статті 1 Закону). Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 11 Закону уповноважена особа д ля здійснення своїх функцій , визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу  шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. При цьому виходячи зі змісту  частини десятої статті 11 Закону однією з функцій уповноваженої особи є планування закупівель та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель. Отже, оскільки однією з функцій уповноваженої особи є планування та формування річного плану закупівель, така уповноважена особа повинна пройти тестування.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Відновлення східних регіонів" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення статусу замовника <b>Суть питання:</b> Державне підприємство "Відновлення Східних регіонів" (ЄДРПОУ 44615200) є юридичною особою публічного права - державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Згідно із Статутом підприємство утворене з метою реалізації на комерційних засадах на прилеглих до тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя інвестиційних, інфраструктурних, соціально-економічних, гуманітарних та культурних програм, проектів і заходів для відновлення і розвитку на таких територіях. Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є дохід від провадження господарської діяльності. Бюджетних коштів підприємство не отримувало, не отримує та не планує отримувати. Виходячи із цього, прошу надати роз'яснення чи є державне підприємство "Відновлення Східних регіонів" замовником в розумінні п.3, ч.1, ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» ? <b> Номер відповіді:</b> 70/2022

<b>Запит від:</b> Запит від КНП «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» <b> Тема розширена:</b> Посада уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Добрий день, На нашому підприємстві було ліквідовано тендерний комітет згідно частини чотири розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про публічні закупівлі". Скажіть, будь ласка, чи може займати уповноважена особа посаду бухгалтера, якщо вона займається виключно закупівлями і жодних обов'язків бухгалтера не виконує, призначена замовником згідно п.2 частини один ст.11 Закону, шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи? <b> Номер відповіді:</b> 65/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ”, який містить інформацію щодо призначення уповноважених осіб. Разом з тим зазначаємо, що визначення або призначення уповноважених осіб здійснюється замовником самостійно з урахуванням трудового законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від Донецька митниця <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг зберігання <b>Суть питання:</b> Донецькою митницею отримано відповідь на запит 14/2022, але вона не містить відповіді по суті. У нас не було питання які права має філія та як проводити процедури закупівель філіями. Дуже прикро що такий поважний державний орган зробив вигляд, що не зрозумів питання. Ще раз наголошуємо, що зберігання майна та товарів, що знаходяться під митним контролем або які вилучено по протоколам про порушення митних правил маєть свою специфіку та питання розміщення їх на зберігання (відповідальне зберігання) по законодавству України вимагає прийняття їх митницею на склад митниці в денний термін. Переважна більшість майна являє собою великовантажні або негабаритні вантажі, умови для розміщення яких мають лише власники цього майна або товарів. Передбачити номенклатуру, термін зберігання, розміри складських приміщень та взагалі які можуть бути випадки неможливо. Водночас, відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу." Таким чином, митниця просто не може виконувати законодавчо встановлений термін - одна доба - на розміщення вилучених товарів та майна з причини неможливості укладання прямих договорів на зберігання (відповідальне зберігання). Щоб ви розумілі, за зберігання митницею товарів та майна на склади митниці (в тому числі не у власних приміщеннях, а переданих іншим підприємствам за договором відповідального зберігання), митниця отримує від власників цього майна або товарів немалі кошти, які спрямовуються до бюджете країни. Тому, необхідно включити послуги зберігання (відповідального зберігання), в цілях виконання Митного кодексу, до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги. <b> Номер відповіді:</b> 66/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим Закон  має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС). Станом на сьогодні державна політика у сфері публічних закупівель, зокрема основні положення Закону, враховують міжнародні зобов’язання України щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із директивами Європейського Союзу з питань закупівель (2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС, 89/665/ЄЕС), Угоди про асоціацію з ЄС. Наразі Законом передбачений вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі певних товарів, робіт та послуг, що концептуально узгоджується з директивами Європейського Союзу, та відповідно розширення такого переліку призведе до порушення міжнародних зобов’язань України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, що може впливати на прийняття рішень щодо виділення Україні макрофінансової допомоги. Крім того, подальше виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт і послуг, зокрема послуг зберігання майна, не забезпечуватиме дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, що може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів. Поряд з цим повідомляємо, що у запиті № 14/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0c6fe59-aa48-4d49-bdb5-454b3e337f1f&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу. Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону  в частині здійснення закупівель філіями самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "А ПЛЮС ТРЕЙД" <b> Тема розширена:</b> Додаткова угода на початок наступного року 20%, декілька номенклатурних позиції в договорі. <b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати роз’яснення, щодо наступного випадку. Замовник уклав договір постачання товарів у 2021 році, даний договір передбачає декілька номенклатурних позиції. До вищевказаного договору була підписана додаткова угода на наступний рік (2022 р.), на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року на загальну суму, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2021 році. 1. Чи буде вважатися порушенням наступне: Приклад – Номенклатура договору 2021 р. № Найменування Кількість Ціна за од. грн. з ПДВ Сума грн. з ПДВ 1 Товар 1 100 шт. 100,00 10 000,00 2 Товар 2 100 шт. 100,00 10 000,00 3 Товар 3 100 шт. 100,00 10 000,00 Всього з ПДВ 30 000,00 ЗАМОВЛЕННЯ Замовника на початок 2022 р. в межах додаткової угоди, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2021 році № Найменування Кількість Ціна за од. грн. з ПДВ Сума грн. з ПДВ 1 Товар 1 30 шт. 100,00 3 000,00 2 Товар 2 30 шт. 100,00 3 000,00 3 Товар 3 Не замовляється Не замовляється Не замовляється Всього з ПДВ 6 000,00 2. Вкажіть будь-ласка, якими нормативно-правовими актами регулюється перше питання даного листа, і які правові наслідки має, якщо приклад вказаний у першому питанні даного листа є порушенням. <b> Номер відповіді:</b> 67/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Виходячи з частини шостої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми від договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, які розраховуються від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього. При цьому Закон не містить обмежень, пов’язаних з наявністю у договорі про закупівлю номенклатурних позицій. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.